Літургія Страстей Господніх у Ватикані: хрест вказує на важливість не відповідати злом на зло - Vatican News

У проповіді під час Літургії Страстей Господніх, яку в базиліці Святого Петра очолив Папа Лев XIV, проповідник Папського дому проілюстрував, як Ісус втілив образ "Слуги Господнього", оспіваного пророком Ісаєю, впровадивши в історію нову логіку: у часи, понівечені ненавистю та насильством, християни покладаються на Хрест.

Отец Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

У світі, де війни, розділи та рани стають невід’ємною частиною стосунків між людьми, зло продовжує розповзатися, адже завжди знайдеться хтось, хто готовий його відродити та примножити. Проте, завдяки Христу, який був піднесений на хрест, людство отримує зовсім іншу перспективу: Ісус "перервав цей цикл", приймаючи все, що з ним траплялося, і "визнанням у цьому мелодії любові та служіння, покладеної на його життя". Ці роздуми висловив Проповідник Папського дому о. Роберто Пазоліні, OFM Cap., який, за традицією, мав честь виголосити проповідь під час Літургії Страстей Господніх, очолюваної Папою Левом XIV у базиліці Святого Петра у Ватикані на Велику П’ятницю, 3 квітня 2026 року.

Перше читання, взяте з книги пророка Ісаї, створює образ Господнього Слуги, "проколотого за наші провини". Воно виражає цю думку через поетичні рядки, що розкривають "таємничого Слугу, завдяки якому Бог рятує світ від зла і гріха". Як зазначив проповідник, Христос сам "своїм життям втілив і глибоко відчув ці слова, покладаючись на волю Отця до такої міри, що перетворив своє розп'яття на момент спасіння". Капуцин акцентував на актуальності страждань "цього чоловіка, який знає, що таке страждати", а також на вражаючій оригінальності його реакції на несправедливі образи, які йому завдали.

"Ми живемо у світі, - зазначив отець Пазоліні, - де голос Бога вже не є орієнтиром для спільного шляху людства, як це було колись. Не тому, що він зник, а тому, що часто став лише одним із багатьох голосів, заглушених іншими словами, які обіцяють безпеку, прогрес, добробут. Саме ці слова сьогодні визначають багато рішень і вказують напрямок спільного життя. Проте світ залишається місцем, де люди страждають і вмирають, часто без провини і без причини. Війни не припиняються, несправедливість поширюється, а найслабші платять за це найвищу ціну".

Це процес, що самопідтримується, адже базується на інстинкті, закладеному в природі кожної людини: на прагненні реагувати, відплачувати за кривду, зводити рахунки. Однак у цій, здавалося б, незмінній симфонії, як зазначив проповідник Папського дому, завдяки Христу звучить нова мелодія. Це "партитура Хреста", яку виконують "тихі послідовники, що вирішили прислухатися до іншого голосу" — голосу Ісуса, який першим подав приклад на Голготі. "Це ненав’язлива й наполеглива пісня, що закликає до любові, відмови від помсти, і непокори злу", — підкреслив о. Пазоліні, додаючи, що дії цих людей є такими ж скромними та непомітними, як і цінними. "Це чоловіки й жінки, — пояснив він, — які, часом навіть не усвідомлюючи цього, йдуть шляхом Господнього Слуги. Вони не вчиняють героїчних діянь. Просто щодня прокидаються і намагаються зробити своє життя служінням не лише для себе, але й для інших. Вони несуть тягарі, які їм не під силу вибрати, приймають рани, не стаючи черствими, і продовжують шукати добро, навіть коли це здається безнадійним. Вони не привертають уваги, не шукають слави, проте створюють можливість для існування іншого світу".

Хрест Христовий, до якого це вечірнє богослужіння запрошує нас, закликає нас "усвідомити, навіть у найглибших закутках нашого серця, необхідність покласти край війні, яку ми продовжуємо вести". Мова йде про всі ті "засоби агресії", небезпека яких часто недооцінюється, особливо якщо порівняти їх із руйнівним потенціалом зброї, "яка є у руках сильних світу цього". "Однак, - підкреслив отець Пазоліні, - ці речі також є знаряддями смерті, адже вони можуть послабити, поранити і позбавити сенсу та любові наші щоденні стосунки".

У світі, що прагне втечі від насильства та жорстокості, від несправедливості, яка завдає шкоди, Христос на хресті пропонує унікальне рішення, яке, за словами капуцина, не базується на "політичних, економічних чи військових заходах". Через наслідування Його прикладу світ постійно отримує спасіння від тих, хто готовий прийняти слова Господнього Слуги як керівництво у житті. Отець Пазоліні зазначив: "У наш час, настільки спотвореному ненавистю і насильством, де навіть ім'я Боже використовують для виправдання війн і смертоносних рішень, ми, християни, повинні без страху, навіть "з повною вірою", підійти до Господнього хреста, вбачаючи в ньому престол, на якому вчимося правити, віддаючи своє життя служінню іншим".