"Любов здобуде перемогу – тирани впадуть": У Чернівецькому драматичному театрі відзначили прем'єру опери Бортнянського "Креонт".

Зображення: Сергій Богун

Це дійсно унікальна подія, оскільки оперу "Креонт" не виконували на театральній сцені протягом 250 років. Після її прем'єри в 1776 році в театрі Сан-Бенедетто та початкового сезону у Венеції, ноти цієї опери вважалися втраченими.

Однак у 2023 році партитуру опери "Креонт" в архівах Бібліотеки Аджуда в Лісабоні (Португалія) знайшла докторка мистецтвознавства, професорка Львівської національної академії Ольга Шуміліна, яка привезла копію рукопису в Україну.

Протягом майже року проводилося дослідження та оцифрування нотного матеріалу в межах проєкту "Відродження першої опери Дмитра Бортнянського "Креонт"". Цей проєкт очолює Герман Макаренко, диригент Національного академічного театру опери та балету України імені Тараса Шевченка, а також Артист ЮНЕСКО в ім'я миру.

Прем'єра "Креонта" в концертному форматі в Україні сталася 11 листопада 2024 року в столиці – Києві.

Диригент Герман Макаренко мав на меті створити повноцінну театральну виставу.

Зображення: Марина Сингаївська. Фрагмент вистави 'Креонт' у Чернівецькому драматичному театрі. 3 жовтня 2025 року.

На думку авторів проєкту, опера Бортнянського "Креонт", подібно до шедеврів Моцарта, які були написані в той же період, вимагала театру з специфічними акустичними характеристиками та сценою певних розмірів. Саме тому відновлення цієї опери мало проходити в умовах, наближених до оригінального музичного та акустичного звучання, що було властиве епосі пізнього бароко та раннього класицизму.

Один із спонсорів ініціативи, засновник Земляцтва буковинців у Києві, професор Микола Проданчук, на прем'єрі поділився, що Чернівецький драматичний театр, зведений 120 років тому, є єдиним бароковим театром в Україні, що вирізняється своєю внутрішньою архітектурою та акустичними характеристиками. Під час проведення історичного дослідження були виявлені архітектурні креслення та малюнки театру Сан-Бенедетто, де в 1776 році відбулася прем'єра "Креонта". Як з'ясувалося, внутрішнє оформлення Чернівецького драмтеатру є аналогічним.

Отже, у травні 2025 року було ухвалено рішення про проведення постановки опери в цьому місці — за сприяння Чернівецької обласної ради, ОВА та міської ради, а також завдяки підтримці меценатів з Києва та Чернівців. Як зазначив Проданчук, реалізація такого проекту для громад Буковини та Чернівців є унікальною подією в Україні.

Зображення: Марина Сингаївська Професор Микола Проданчук.

"Унікальним також є те, що цій постановці офіційний патронат надала Організація об'єднаних націй з питань освіти, науки та культури ЮНЕСКО. У них немає прецеденту, щоб громади під час війни поставили оперу, -- сказав Проданчук. --

Своїм патронатом вона визнала, що опера українця Дмитра Бортнянського є скарбом світового значення. Це важливо. Ми повертаємо свою історію, ми повертаємось в світову культуру як нація, яка не просто виборює незалежність і суверенітет. А є високоосвіченою культурною нацією".

Директор театру та режисер оперних постановок Іван Бутняк, відкриваючи прем'єру, висловив щиру вдячність "всім чернівчанам і буковинцям, які 120 років тому створили цей культурний осередок. Особливу подяку хочу адресувати чернівчанам, чернівчанкам, буковинцям та всім гостям, які сьогодні присутні в залі. Ви надаєте цьому театру глибокого змісту своїм візитом та підтримкою".

Зображення: Марина Сингаївська. Іван Буняк — головний режисер Чернівецького драматичного театру.

Іван Буняк закликав усіх учасників зібрання вшанувати пам'ять головного диригента Чернівецького академічного обласного українського музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської, видатного маестро Володимира Шнайдера, чий життєвий шлях раптово завершився 1 жовтня. У момент смерті йому було лише 39 років.

"Сьогоднішню прем'єру він готував разом з нами, і ми хочемо присвятити цей захід пам'яті Володимира Шнайдера," -- зазначив директор Драмтеатру.

Після цього розпочалася вистава, у якій взяли участь:

Креонт - Сергій Бортник (місто Київ), Антігона - Ольга Фомічова, Заслужена артистка України (місто Київ), Емон - Володимир Фісюк, Заслужений артист України (місто Чернівці), Ісмена - Маргарита Білокіз (місто Київ), Адраст - Василь Понайда, Заслужений артист України (місто Львів).

Також до цього переліку входять актори Чернівецького академічного обласного українського музично-драматичного театру, названого на честь Ольги Кобилянської, Академічний камерний хор "Чернівці", а також музиканти театрального оркестру та артисти симфонічного оркестру Чернівецької обласної філармонії, що носить ім'я Д. Гнатюка.

Зображення: Максим Козьменко. Момент з опери 'Креонт' у Чернівецькому драматичному театрі, 3 жовтня 2025 року.

Важливим є те, що мерія Чернівців організувала трансляцію вистави на великому екрані на театральній площі -- подивитися її могли усі охочі.

Повна зала глядачів, цікаві декорації, світло, непересічне виконання складних арій -- все це створювало ту особливу атмосферу, за якою ми власне і ходимо в театр. Але на самому початку другого акту пролунав сигнал тривоги. Антігона доспівала свою арію, завіса опустилася і глядачів попросили пройти в укриття.

Коли тривога вщухла, виставу знову продовжили.

Здалося, що Ольга Фомічова почала співати з тієї ж ноти, на якій її перервали.

Фото: Максим Козьменко Заслужена артистка України Ольга Фомічева в ролі Антігони.

"Які думки вас охопили, коли спалахнула тривога? Напевно, важко працювати в таких обставинах? Чи ви самі обрали, коли робити перерву?" — запитували ми актрису після закінчення вистави.

"Ми вже звикли до такого підходу в роботі," – зазначила Фомічова. – "Щодо пауз, то розумієте, це не 'Травіата' і не 'Кармен', які відомі всім. Тут ніхто не знає, де можна зробити паузу – це ж перше виконання. І в першу чергу ти думаєш про те, щоб жодна нота не була втрачена. Це ж нотка, яку ми вивчали ночами. Навіть в останній час ми продовжували її вдосконалювати."

За інформацією артистки, всі учасники приїхали до Чернівців всього за два тижні до вистави. Незважаючи на обмежений час для підготовки, їм вдалося досягти вражаючих результатів.

LB.UA після прем'єри поспілкувався з диригентом-постановником опери "Креонт" Германом Макаренком.

Зображення: Сергій Богун. На передньому плані, зліва направо: Іван Буняк, Герман Макаренко та Сергій Бортник.

Відповідаючи на запит щодо своїх вражень від прем'єри та її значення для глобальної спільноти, Герман Макаренко підкреслив:

По-перше, хочу висловити свої вітання всім, хто взяв участь у цій постановці: оркестру, хору, мімансам, технічному персоналу – всім представникам Чернівецького театру, Чернівецької громади, Україні та всьому людству. Сьогодні ми святкуємо унікальну подію – повернення світу шедевру, першої опери українського композитора Дмитра Бортнянського, після 250 років. Це дійсно видатний твір.

Ця музика, що вражає своєю палітрою та багатогранністю, здатна торкнутися сердець усіх, хто її слухає. Вона захоплює і переносить у світ емоцій. А центром цього творчого дійства є молодий 25-річний український композитор.

Це справжнє диво, виконане в дусі раннього класицизму, яке через музику вміло передає драматичний розвиток характерів усіх персонажів. Це не просто унікально, а й вражаюче. Крім того, у його музиці вже можна відчути передвістя наступного великого стилю — романтизму.

У кількох виданнях це відчувається по-особливому — своєрідне передвістя романтизму, що виникає майже за 50-70 років до формування цього художнього напрямку.

Це дуже важливо для оперної світової спільноти, що ми відродили шедевр XVIII століття, який майже 250 років вважався назавжди загубленим для людства. Але опера "Креонт" -- це також важливий громадянський меседж.

Молодий українець із Глухова, столиці Гетьманщини, вирішує перейменувати свою оперу з "Антігони" на "Креонт". Він переглядає лібрето, акцентуючи увагу на темах тиранії та диктатури, і завершує твір тим, що народ скидає стару владу.

Зображення: Сергій Богун

Лише він мав змогу це здійснити, і лише у вільному місті Венеція це стало можливим.

І ще один важливий аспект – ми, українці, відродили цю оперу. Це ще раз підтвердило, що Бортнянський є українським композитором.

Цілком справедливо, що ми відновили цю оперу в період повномасштабного військового конфлікту, адже наші відомі Збройні сили України охороняють те, що формує нашу ідентичність — нашу культуру. Цим ми підкреслили, що Україна є нацією з багатою та древньою культурною спадщиною.

Уся планета знайома з нашою народною мелодією "Щедрик", яка, за оцінками, існує вже більше двох тисяч років, а деякі музикознавці вважають, що її вік може сягати 4-5 тисяч років через простоту її композиції. Тепер світ також відкриває для себе "Креонт" — символ 250-річної професійної музичної традиції України.

Це дуже важливо для того, щоб показати, хто ми є, яка в нас культура, і дійсно зробити дуже важливий вагомий внесок в музично-театральну скарбницю, зокрема, оперного мистецтва".

Зображення: Сергій Богун

Після показу відвідувачі обмінювалися своїми думками та враженнями.

Наталія Мусієнко, віцепрезидентка організації Europa Nostra, поділилася на своїй сторінці в Facebook такими думками: "Любов переможе — тирани зазнають поразки. Це меседж опери Дмитра Бортнянського "Креонт". Історія цієї опери символізує шлях всієї Європи, яка продовжує шукати своє справжнє обличчя. Тому вона так гармонійно вписується в місію Europa Nostra, яка є надійним партнером цього проєкту. Браво, маестро Макаренко! Браво, Чернівці! Браво, Європо! Слава Україні!"

Зображення: зі сторінки Наталії Мусієнко у Фейсбук. Зліва направо: Наталія Мусієнко, Герман Макаренко, Леся Воронюк.

Чернівчанка, засновниця Дня вишиванки, членкиня Ради Europa Nostra Леся Воронюк вважає, що "премʼєра опери "Креонт", без перебільшення, -- головна культурна подія року в Україні. Опера не просто обʼєднала фантастично професійних культурних діячів, вона відкриває для українців ще один глибокий пласт музичної культурної ідентичності та єдності з європейською традицією.

Ще більшої цінності премʼєра набуває в воєнний час та увиразнює культуру як духовний щит".

Джеймс Баттервік -- британський артдилер та партнер проєкту "Креонт": "Це було величне видовище: лібрето -- чудове, музика -- драматична. Це дуже легка опера, хоча тема -- Креонт і Антігона -- трагічна. Але саме Бортнянський переписав фінал, що надає опері та музиці виразного моцартівського звучання.

Це була неймовірна привілей — брати участь у цьому унікальному культурному заході. Усі аспекти проєкту виявилися справжнім успіхом, який безумовно варто, а навіть потрібно, повторити на європейських сценах, щойно з'явиться така можливість.

Переглянути цей запис в Instagram.

Пост, опублікований James Butterwick (@james_butterwick_gallery)

За висловлюванням Джеймса Баттервіка, реалізація опери "Креонт" має велике значення, оскільки небагато людей у світі пов’язують Бортнянського з Україною. Він вважає, що ця опера зможе пробудити значний інтерес світової оперної спільноти до українського мистецтва.