"Мунфіш 01, прийми відповідь!": створено стрічку про пілота, який став першим в Україні, хто брав участь у бойових діях на F16 - тривалість 20 хвилин.

Презентували фільм про Олексія Меся, першого пілота, який приземлився на американському F-16 в Україні, в останньому бою знищив три російські ракеи і БпЛА

Представили стрічку про пілота, що став першим в Україні, який вступив у бій на американському літаку F-16.

Пілот Олексій Месь, відомий під позивним "Мунфіш", під час повітряного бою знищив три ракети та безпілотний літальний апарат. На жаль, він загинув 26 серпня 2024 року.

* Життєпис лицаря неба був відтворений у анімаційній стрічці, створеній в рамках ініціативи "Книга-мандрівка. Герої".

На показ фільму були запрошені родичі пілота. Присутні з особливим трепетом спостерігали за милою донечкою загиблого Героя — Улянкою. Дівчинка з’явилася на світ у Вінниці в 2021 році, коли Олексій Месь виконував службу в нашому місті, працюючи в Командуванні Повітряних сил.

Хтось зафіксував кадр, де Улянці військовий вручає подарунок -- гарненьку лялечку. Її мама, пані Юлія, в цей момент підтримує донечку у спілкуванні, аби та не соромилася. Це фото, як і повідомлення про презентацію, розмістили на Фейсбук-сторінці Командування ПС.

Анімаційний фільм, як правило, орієнтований на дитячу аудиторію. Проте в ньому міститься чимало інформації, яка може зацікавити й дорослих. Тому важко визначити, хто саме більше зацікавився прем'єрою: дітей чи людей старшого віку.

"Не просимо, щоб ви боролися за нас, просто надайте нам літаки."

Сюжет фільму розгортається так, ніби його веде... літак. Конкретно, мова йде про F-16. Цю потужну бойову машину вперше підняв у небо над Україною пілот Олексій Месь. Він не лише керував літаком, а й роз’яснював світові необхідність сучасної авіації для нашої країни. У цій важливій місії йому допомагав друг, також бойовий пілот Андрій Пільщик, відомий під позивним "Джус". На жаль, "Джус" загинув у небі, але не в бою, а внаслідок трагічної катастрофи. 25 серпня 2023 року на Житомирщині сталася аварія, в результаті якої зіткнулися навчально-бойові літаки Л-39, і життя трьох українських пілотів – Андрія Пальщикова, В'ячеслава Мінка та Сергія Проказіна – обірвалося.

У фільмі згадують, як Месь і Пільщиков літали в США, де зустрічалися з різними людьми, зокрема, і конгресменами. Просили надати Україні сучасні літаки. Йдеться про F-16. Молоді, але вже професійні пілоти, які вільно володіли англійською, відверто говорили американцям: "Ми не просимо за нас воювати. Ми просимо надати можливість захистити себе. Дайте нам інструменти і ми зупинимо зло".

Мало хто вірив тоді, що місія українських льотчиків може дати позитивний результат. Але їх аргументи спрацювали. Їм вдалося навіть більше, ніж представникам державних інституцій, які також долучалися до вирішення важливого питання. Кажуть, американці ухвалили рішення після того, коли побачили, хто пілотуватиме бойові літаки у боях з ворогом.

"Наші літаки та F-16 можна порівняти так само, як кнопковий телефон і смартфон айфон."

Далі настало навчання на F-16. Мене вразило порівняння, яке у фільмі навів пілот на прізвище "Мунфіш": "Наші літаки та F-16 — це як порівнювати звичайний мобільник із айфоном".

Ми з великим старанням освоювали новий для нас літальний апарат. Олексій Месь займався цим у Данії, де керував командою з шести пілотів, що вивчали американський військовий літак.

З кадрів фільму дізнаємося, що навчатися планували протягом шести місяців. Однак цей період затягнувся і тривав 10 місяців. Чому? Не з вини наших льотчиків. Вони старалися з усіх сил. Рахували дні, коли повернуться додому і захищатимуть небо над рідною землею від обстрілів агресора.

— Причиною цього стали погодні умови в Данії, — звучить у стрічці. — Тумани та дощі заважали рейсам, тому їх доводилося переносити до тих пір, поки не покращиться видимість.

— Я вперше піднімаюся в українське небо, — лунає з екрану. — "Мунфіш" став першим пілотом, який здійснив посадку на F-16 в Україні.

Подав документи у політех, а поступив вчитися на льотчика

На початку фільму ми бачимо зовсім інші сцени. Історія розгортається навколо хлопчика з невеличкого містечка Шепетівка, що на Хмельниччині, який з юних років мріє про польоти в небі. Проте, син вчительки та військового, отримує поради обрати інший шлях після завершення навчання — стати енергетиком.

Олексій був слухняний. Тому подав документи у Київський політех, де мав здобувати фах енергетика. Несподівано для багатьох, а найперше для батьків, змінив своє рішення. До того ж, кардинально: приїхав до Києва, попросив у приймальній комісії повернути документи і вирушив з ними на вокзал. Взяв квиток на потяг до Харкова. Там став абітурієнтом Національного університету Повітряних сил імені Кожедуба. Невдовзі успішно склав іспити і його зарахували курсантом уславленого вишу.

В університеті познайомився з таким, як і він, першокурсником -- Андрієм Пільщиком. Надалі вони стали надійними друзями. Андрій був харків'янином. Та ще й проживав у будинку навпроти їхнього університету. Часто запрошував до себе друга. Вони жартували, що ця квартира була для них своєрідним штабом. Не дивно, що висловлювалися такими словами, адже навчалися у військовому виші.

Олексій Месь завершив своє навчання у 2016 році, отримавши титул найкращого випускника. Йому вручили престижну нагороду — "Меч дружби", що є символом поваги та визнання від Великої Британії. Цю відзнаку він отримав під час урочистої церемонії випуску з рук тодішнього президента.

150 годин в польоті над американським небом.

Уже наступного 2017-го року молодий пілот Олексій Месь відбув на продовження навчання за кордон: спершу до Норвегії, а потім -- до США.

У цей період життя хлопця трапилася ще одна значуща подія. Під час навчання в школі він зустрів дівчину на ім'я Юлія, яка була на рік молодшою і навчалася в іншому класі. Олексій зацікавився нею і зав’язав з нею дружбу.

Коли молодий пілот, щойно закінчивши навчання, зізнався їй у своїх почуттях, обіцяючи ріку і серце, вона відгукнулася на його слова. Проте, Олексій швидко розчарував свою обраницю: він вирушив на подальше навчання за кордон. Цікаво, що його квитки були на той самий день, коли Юля святкувала свій день народження.

Молодий пілот провів понад 150 годин у польотах над американським небом, що дозволило йому здобути цінний досвід.

Після повернення додому виконував бойові завдання на Луганщині й Донеччині на літаку Міг-29. Вмілий пілот просувався по службі. Служив у Вінниці, Луцьку, у Києві. За чотири дні до початку великої війни до Києва переїхала дружина Юля з донькою Уляною. Коли на столицю полетіли перші ракети, Олексій відправив їх до батьків у Шепетівку, а сам вирушив до Луцької авіабригади.

26 серпня 2024 року Росія здійснила один з наймасштабніших атак на нашу країну, випустивши 127 ракет і 129 безпілотників. Олексій Месь, керуючи своїм F-16, знищив три ракети та один безпілотник.

— "Мунфіш" 01, на зв’язку! Прийом! Борт 6300, ви на зв'язку? — ці слова лунали в ефірі кілька разів.

Однак відповіді так і не надійшло. Літак 6300 перестав відображатися на радарах.

Герой України Олексій Месю тепер вічно залишиться в 30-річному віці. У нього, окрім дружини та донечки, залишилися батьки, два молодші брати і сестра. Їхні зображення, так само як і фотографії Олексія з його сім'єю, можна побачити у документальному фільмі.

Вічна слава захиснику нашого неба, сміливому воїну з бойовим позивним "Мунфіш"!

Числа, які не підлягають порівнянню.

Творці фільму презентують глядачеві ще одну суттєву інформацію. Вони проводять порівняння між цифрами, які з'являються на екрані. Проте, слід зазначити, що ці дані не підлягають жодному порівнянню. Ідеться про авіаційні потужності, які є у Росії та в нашій країні.

Перед початком повномасштабної агресії на озброєнні Збройних сил України налічувалося 120 літаків. Проте лише близько однієї третьої з них була в робочому стані.

На той момент Росія володіла 1200 військовими літаками.

Як ми у перші дні війни захистили наше небо, можна тільки здогадуватися. Зробили це мужні лицарі авіації, зокрема ті, про яких згадують у фільмі, -- Олексій Месь і Андрій Пільщиков, а також їхні відважні побратими, справжні повітряні аси Повітряних сил ЗСУ..

Фільм прокоментував Сергій Жадан.

"Цей фільм – не просто розвага, а свідчення про наших Героїв, яке необхідно зберегти для наступних поколінь", – поділився своїми враженнями один з глядачів після перегляду. І справді, це мудре зауваження. Час має здатність затирати навіть найзначніші події. Щоб їх не стерло забуття, важливо документувати та відтворювати їх, зокрема, через кіномистецтво.

З екрану лунає голос Сергія Жадана. Цей відомий автор, поет, перекладач, волонтер і тепер солдат 13-ї бригади Національної гвардії "Хартія" озвучив нову анімаційну стрічку. Проект реалізовано за підтримки Міністерства культури.

Авторкою ідеї є Ірина Тараненко. Виконавча продюсера -- Марина Бородіна, режисерка анімації -- Ліза Тарасова. Сценарій писали Інна Мельник, Ірина Тараненко та Марія Воробйова. Головною ілюстраторкою стрічки стала Марія Поліщук.

Зображення з офіційної сторінки Командування Повітряних сил у Facebook та з публічно доступних джерел.

Также ознакомьтесь с:

"Він повернеться, коли вилікує всіх поранених": чотири роки не говорила донечці, що тато загинув

"Син занедужав після бойових травм, то я сіла на комбайн": відома співачка збирає хліб

Дворкіс кинувся до воротаря: пригадуємо, як команда з Донецька втягнула Вінницю в суперечку.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google