Національний відбір на Євробачення-2025: Ranrawi ділиться своїм шляхом та майбутніми амбіціями.

Ranrawi — це свіже ім'я на українській музичній арені. Її кар'єра розпочалася в Маріуполі, а тепер вона впевнено представляє себе у Національному відборі-2025.

Ranrawi, співачка з Маріуполя, яка впевнено торує свій шлях у сучасній українській музиці, ділиться історією про те, як підтримка рідних і друзів надихнула її стати частиною Нацвідбору на Євробачення -- 2025. Детальніше читайте в ексклюзивному інтерв'ю Фокусу.

Я — Ранраві, родом із Маріуполя, а тепер проживаю в Кам'янському. Ім'я, яке мені дали батьки, мені не до душі, тому я не бажаю його згадувати — це викликає у мене неприємні відчуття. На момент початку великої війни я вже не була в рідному місті, і мені дуже пощастило, що деякі мої друзі змогли покинути його ще до початку бойових дій. За інших я переживала, оскільки їхня евакуація відбувалася під час бомбардувань. Це дуже чутлива тема для мене, тому не хотіла б вдаватися в деталі.

Найбільшу підтримку в моєму житті завжди надавала моя унікальна бабуся. Від перших кроків до останніх хвилин, вона беззастережно вірила в мене та мої таланти.

Моя мама почала більше цікавитися моєю музичною діяльністю значно пізніше, але тепер я сприймаю це як природну реакцію. Раніше її критика щодо моєї творчості завдавала мені болю і викликала відчуття невпевненості. Тепер, дивлячись на це з іншого ракурсу, я розумію, що вона просто прагнула, аби в мене була стабільна і серйозна освіта, хороша робота та спокійне життя. Зараз мама підтримує мене майже у всьому: у моїх піснях, концертній діяльності і завжди запитує, як у мене справи. Проте в її сприйнятті стилю не завжди є підтримка; навіть на фотографії, де я була представлена як учасниця лонглиста Нацвідбору, вона відреагувала так: "А хто тобі робитиме макіяж на прослуховування? Сподіваюся, не ти?"

Мої друзі завжди були на моєму боці, здавалося, що їхня віра в мене була набагато сильнішою, ніж моя власна. Це надзвичайно цікаво усвідомлювати, і я щиро вдячна їм за цю безперервну підтримку.

Мої друзі, творчі колеги і глядачі, після моїх живих виступів, ще в Кам'янському, Дніпрі, дуже активно почали мені, якось одразу, транслювати ідеї на кшталт ''давай на Євробачення, я за тебе проголосую'' або ''бачу тебе на Євробаченні, спробуй''. Спочатку мені було просто приємно чути такі речі, звісно, але я сприймала це як просто щирі теплі коментарі підтримки, в сенсі ''твоя творчість може бути почута в більшому масштабі''. Окей, а ось з минулого року, стала глибше замислюватися, а як щодо справді спроби податися на Нацвідбір цього року? Подруга надіслала посилання на заявку на сайті Суспільного, я відчула це теж як знак. І ось, я зробила цей крок.

Підготовка була надзвичайно інтенсивною та швидкою, адже часу до прослуховування залишалося зовсім мало. І взагалі, його завжди бракує, особливо коли маєш постійну роботу. Вокал і хореографія готувалися за чітким планом, яким я намагалася керувати, наскільки це дозволяли мої уявлення та можливості в той момент. Я подала кілька демо-заявок одночасно і до останнього не знала, чи пройшла відбір. Коли пролунав дзвінок і назвали пісню, я була вражена, оскільки розраховувала на інші композиції. Можливо, вони виявилися занадто недопрацьованими для подальшої роботи, тож вирішила зупинитися на "Anymore". З того часу почалася невпинна робота над усім необхідним. Це був дуже цікавий і веселий досвід, хоч і нелегкий, але надзвичайно важливий для мого подальшого розвитку.

Цей конкурс, на мій погляд, є дуже гарною можливістю для кожного артиста, який хоче рухатися далі, або не відчуває, куди рухатися саме, або хоче спробувати свої сили в чомусь новому. Для мене, кожен з етапів перебування в команді Суспільного та на Нацвідборі, відчувався як знаходження та функціонування на окремій планеті, сповненій постійної динаміки, свого відчуття часу та можливостей.

Це було схоже на тимчасову ізоляцію, що занурює в інший світ: прослуховування демо-записів, пошук все ближчого зв'язку зі своїми слухачами, залучення нових прихильників, етап голосування та прослуховування – всі ці моменти були для мене одночасно різними й незвичними, але вкрай цікавими. Також враження від перегляду відео-оглядів та відгуків на мою пісню від різноманітних медіаекспертів, а також коментарі під відео з музикою, додавали особливого забарвлення. Це був унікальний час для мене, який допоміг визначити моє місце у світі української музики.

Щодо значення і меседжу моєї пісні ''Anymore'', важливо підкреслити, що кожен з нас є унікальним, з індивідуальними рисами — зовнішністю, характером, творчим стилем, поглядами і світосприйняттям, якими варто ділитися. У цій композиції я прагнула показати незвичний, можливо, дещо крихкий і надламаний внутрішній світ героїні ''Anymore''. Вона іноді плутає слова, її рухи невпевнені — вона намагається протистояти свому сьогоденню, яке пов'язане з минулим. Тут я залишаю простір для різних інтерпретацій: для когось це може бути колишній аб'юзер, батьки, старі друзі чи навіть суспільство в цілому. Уся історія пронизана тривожністю, сумнівами і певним дискомфортом, сповнена емоційності. Хук ''а-а-а-а-а'' немов символізує зворотний відлік до моменту, коли героїня нарешті робить свій вибір і починає жити щасливим, справжнім життям.

Кожен може знайти в моїй героїні пісні відображення себе або своїх знайомих. Для когось вона стане образом чаклунки з живою фантазією або реальною магічною силою. Це залежить від того, наскільки відкритим є ваше серце для нових (або вже знайомих) вражень і чи готові ви додати щось нове до свого плейлисту.

Все, що ви почуєте в цій композиції, від першого до останнього акорду, є частиною Anymore моєї, адже саме так вона сприймає це.

Оскільки результати голосування за десятого фіналіста вже відомі, можу сказати лише одне: все відбувається так, як і має відбутися. Ті, хто мене почув, відчув, проголосував за мене і підтримав — це мої люди, і я безмежно щаслива, що вас так багато. Перемога, звісно, приємний бонус після тривалої та старанної роботи, але справжнє щастя — це визнання слухачів, які сприймають твою композицію як щось нове, свіже та особливе. Я рада, що моя пісня «Енімор» знайшла своє місце в ваших плейлистах, і сподіваюся, що вам буде комфортно з нею, а їй — з вами. Попереду нас чекає багато нових релізів.

Яскрава, активна, автентична. Безкрая, унікальна, що вражає.

Спорт, читання, танці, а взагалі я люблю рандомні і спонтанні бажання навчитися чогось нового (подивитися англійською майстер-клас з вокалу, якийсь цікавий подкаст, зайнятися йогою, курси зі стилю і архетипів, або як зараз, вивчати, як ефективно просувати свою творчість у соцмережі, зараз це для мене новий досвід. Я люблю дивитися фільми, надихаюся цікавим та емоційним з екрану, але зараз не маю часу, нарешті реальність, як ніколи відчувається цікавішою за улюблені атмосферні кінокартини.

Цього року я планую випустити більше треків разом із моєю командою та залучити ще більше слухачів до нашої музики. Нацвідбір підтвердив, що є аудиторія, яка відгукується на нашу творчість. Серед них багато креативних та глибоких особистостей, і ми радіємо, що у нас формується таке цікаве ком'юніті! Моя мета — серйозніше зайнятися соціальними мережами (оживити наш ТікТок, активніше публікувати відео із виконанням авторських пісень, а також планую створювати авторські інтерпретації пісень інших артистів). Також хочу виступати на більших сценах, випустити кілька EP, подати заявку на лейбл і готуватися до сольних живих концертів.

Є, є кілька цікавих виконавців з ким хотілося б співпрацювати, хто знає, час покаже. Життя таке цікаве, що я просто очікую, що колись це станеться.

Так, як і кожній людині, мені притаманні сумніви, емоційні гойдалки, у мене теж розвинена тривожність за багато що стосовно себе і навколо. У такі моменти раніше мене рятувала глибока психотерапія, і я багато чого переосмислила тоді і з того моменту. Нині я вчуся сама допомагати собі: дихальні медитаційні вправи і спорт, спілкування зі свідомими мудрими людьми, дружня підтримка, а інколи просто рандомні цікаві фрази й поради з медіапростору, сприймаються мною інколи як серйозні такі знаки звернути увагу чи змістити фокус із самозакопань на щось важливе й зцілювальне.

О, так, я маю багато чого поділитися про цей короткий, але надзвичайно продуктивний досвід спостереження за собою та іншими. Під час прем'єри пісні на YouTube "Суспільного", протягом 2-3 днів, я пережив неймовірний інтенсивний процес прийняття себе та своєї творчості. Адже самокритика — це одне, але коли критикує хтось інший, відчуття зовсім інше. Я пройшов справжнє загартування! І ще хочу подати пораду всім: намагайтеся менше звертати уваги на хейт, пов'язаний із вами та вашою творчістю. Не підживлюйте свою схильність до емоційних страждань через негативні коментарі, якщо вам подобається себе картати. Зосередьтеся на позитивних відгуках і дайте собі можливість відпочити від усього "шуму" навколо.

Нагадуємо, що раніше Фокус повідомляв про те, як MON FIA з Вінниці стала однією з провідних кандидаток на участь у Євробаченні-2025, прямувавши до Берліна.