Наша культура за межами країни: на якому фронті бореться Україна?

#Мистецтво та розваги

Зображення: Олександр Ратушняк

Перед початком повномасштабної агресії культурну дипломатію в Україні вважали переважно інструментом для представлення країни на міжнародній арені. Однак, з продовженням війни, її роль стає дедалі важливішою для нашої безпеки. Саме тому 13 травня відбулася презентація нового проєкту LB.ua CultHub, що зосереджується на аспектах культурної дипломатії. Захід пройшов у малій залі Національного академічного театру опери та балету імені Тараса Шевченка, де зібралися представники влади, культури та дипломатії. В рамках презентації команда LB.ua організувала дискусію на тему "Культурна дипломатія як інструмент безпеки та впливу", під час якої обговорювали сприйняття українського мистецтва за кордоном, питання кенселінгу Росії, успішні приклади міжнародної презентації України, а також необхідність системнішої підтримки митців з боку держави та різних інституцій.

Зображення: Олександр Ратушняк Соня Кошкіна

Вечір відкрила шеф-редакторка LB.ua Соня Кошкіна, яка розповіла про концепцію проєкту CultHub. Вона зазначила, що його метою є створення платформи для діалогу між представниками влади, митцями, культурними менеджерами та дипломатами.

Презентацію продовжила редакторка CultHub Катерина Гладка -- історією про успішний шлях оперного співака Василя Сліпака, визначного виконавця сучасності, який виступав на провідних майданчиках світу, ще на початку війни пішов на фронт і загинув у 2016-му. Такі люди і є культурною дипломатією: Сліпак відкривав музику Бортнянського, Березовського і Веделя (наше бароко) для світових музикантів і композиторів, привозив іноземців в Україну, закохував в українську культуру.

Проте важливим залишається питання, чи мають митці надійну підтримку з боку інституцій або держави, а також чи отримують вони належне медійне висвітлення. Саме тому CultHub прагне забезпечити більш структурований медійний супровід мистецького процесу як в Україні, так і за її межами.

Зображення: Олександр Ратушняк Редакторка CultHub Катерина Гладка

Таку ідею поділяє і партнер проєкту, власник "Карпатської джерельної" Сергій Устенко: "Зараз важливо інвестувати час, кошти в культурні проєкти, які нададуть змогу систематизувати і зробити акцент на напрямках культури, які будуть актуальні всередині країни, також стануть візитівкою для партнерів". "Мене дуже надихають меценати минулого, такі як Симиренки, Терещенки, Чикаленки. Це люди, які не розділяли себе і державу, себе і культуру", -- зізнається.

Зображення: Олександр Ратушняк Партнер проєкту власник компанії "Карпатські мінеральні води" Сергій Устенко

Панельна дискусія на тему "Культурна дипломатія як засіб забезпечення безпеки та впливу" розпочалася з привітального слова міністра культури та стратегічних комунікацій Миколи Точицького.

У дискусії взяли участь Сергій Устенко, заступниця керівника Офісу Президента Олена Ковальська, прима-балерина Національного академічного театру опери та балету імені Тараса Шевченка, народна артистка України Наталія Мацак, генеральна директорка Музею Ханенків Юлія Ваганова, а також зірка світової оперної сцени, народна артистка України і солістка Національної опери Людмила Монастирська.

Зображення: Олександр Ратушняк Україна і суб'єктність

Міністр культури Микола Точицький у своїй промові підкреслив ключову роль культурної дипломатії, а також всієї культурної сфери в умовах великої війни. Він також акцентував увагу на необхідності змін у сприйнятті культури, а також на важливості підготовки молодого покоління до можливих викликів, які можуть виникнути в майбутньому через нові військові конфлікти.

Серед інших питань він зазначив новий виклик для України, пов'язаний із вдосконаленням дезінформації за допомогою технологій штучного інтелекту: "Нашою метою є наповнити ці технології нашими культурними цінностями. Важливо, щоб контроль над цими процесами здійснювали представники мистецтва та культури. Це стане гарантією збереження не лише Української держави, але й усього світу".

Зображення: Олександр Ратушняк Міністр культури та стратегічних комунікацій Микола Точицький "Ми стали дипломатами"

В бесіду приєдналася народна артистка України, прима-балерина Національного театру опери та балету Наталя Мацак. Вона поділилася, як гастролі змінилися під час повномасштабного вторгнення. Тепер балетисти виконують роль дипломатів: вони взаємодіють з різними аудиторіями, представляючи не тільки своє мистецтво, а й Україну в цілому, нагадуючи світові про війну.

Щоб митці не виконували роль власних керівників, менеджерів чи спонсорів, важливо, щоб вся система діяла у злагоді, і всі учасники усвідомлювали спільні цілі. Наша мета повинна бути єдиною: досягти високого міжнародного визнання. Це можливо лише за умови взаємної підтримки та наявності політичної і дипломатичної підтримки.

Зображення: Олександр Ратушняк Прима-балерина Національного академічного театру опери та балету імені Тараса Шевченка Наталя Мацак

Народна артистка України Людмила Монастирська, солістка Національної опери, у 2022 році, незабаром після початку великої війни, виступила на сцені Метрополітен-опери в Нью-Йорку, обгорнувшись українським прапором. Вона виконувала провідну роль в опері "Турандот", і, під звуки аплодисментів глядачів, зробила цей символічний жест на підтримку своєї батьківщини, яка зазнала агресії з боку Російської Федерації.

"Штати справді є країною можливостей, де неважливо, якого ти віросповідання, кольору шкіри, головне, що ти талановитий артист. Тож мені дозволили це зробити двічі -- на прем'єрі опери й HD-трансляції, яка йде вже на Європу. Було дуже приємно, коли в залі я побачила так само прапори наших кольорів", -- згадує співачка.

Рік потому, на тій же сцені, Монастирська знову з'явилася з прапором після вистави "Тоска". Після кожного виступу оперні виконавці мали можливість зустрічатися з військовими, які проходили реабілітацію за кордоном. "Це зовсім молоді хлопці, справжні герої... Але деякі з них втратили руку чи ногу. І незважаючи на це, вони щиро дякують за такий жест, за можливість знову побачити наш прапор. Це надихає, зворушує і спонукає до дії", -- ділиться своїми думками Монастирська.

Зображення: Олександр Ратушняк Генеральна директорка Музею Ханенків Юлія Ваганова й оперна співачка Людмила Монастирська (праворуч)

Крім того, вона зазначає, що творці, які представляють Україну на міжнародній арені, мають потребу в більшій підтримці з боку держави, установ та медіа.

Наше мистецтво на міжнародній арені та відмова від співпраці з Росією.

Яскравим прикладом співпраці між Україною та Францією є спільний проєкт, де українські музейники виступали не лише в ролі жертв або постійних прохачів, а як рівноправні партнери.

"У 2022-му Лувр заснував новий напрямок, який стосувався дослідження мистецтва Візантії, а це спільний ґрунт української і європейської культур. У нашому музеї зберігаються чотири унікальні ікони візантійського походження, таких ікон у світі загалом 10-12. Вони унікальні тим, що походять з V-VII століть. Таких ікон збереглося дуже мало, бо в цей період більшість знищили", -- розповідає директорка Музею Ханенків Юлія Ваганова.

Зображення: Олександр Ратушняк Cправа наліво: Людмила Монастирська, Юлія Ваганова, Наталя Мацак, Сергій Устенко й Олена Ковальська.

Музей висунув пропозицію Лувру щодо спільного дослідження ікон, усвідомлюючи, що його експерти займуться вивченням візантійського мистецтва на території Європи.

"Коли ми написали Максиміліану Дюрану, директору цього відділу в Луврі, неформально поспілкувалися з ним, то за п'ять хвилин він пішов до президентки Лувру, щоб запропонувати спільний виставковий проєкт і дослідження. І за дуже короткий для Лувру термін -- пів року -- це втілилось".

Юлія Ваганова вважає, що діалог і співпраця повинні базуватися на спільних засадах.

На порядку денному залишається і питання про кенселінг російської культури за межами країни. Для досягнення результативності цих заходів недостатньо лише індивідуальних дій митців чи культурних менеджерів; необхідна комплексна робота з боку держави.

"Перша мета — це підтримка українського мистецтва, яке вже існує. Друга мета — популяризація митців, що продовжують творити в Україні та представляють свої культурні продукти як на внутрішньому, так і на міжнародному рівні. Крім того, необхідно виявляти ті сегменти, які ще не заповнені українським контентом," — зазначила заступниця керівника Офісу Президента Олена Ковальська під час обговорення. Вона також підкреслила важливість уваги до контенту, який споживає молодь, адже часто замість українських виконавців на їхньому радарі опиняються такі імена, як російський репер Моргенштерн.

Зображення: Олександр Ратушняк Заступниця керівника Офісу Президента Олена Ковальська

У контексті заборон виникає ще одна складність: коли певний продукт, пов'язаний з Росією, підлягає санкціям, це не гарантує, що на його місці відразу з'явиться український аналог. Цей процес є доволі складним і багатошаровим. Крім того, існує ще одна важлива проблема: необхідність пояснення і продажу культурного продукту в його контексті.

Як ти можеш пояснити західній аудиторії персонажа "Той, хто греблю рве" з "Лісової пісні"? У фінансовому плані їм буде важко впровадити цю виставу, оскільки вона не матиме попиту. Натомість вони можуть звернутися до серйозної класики, а потім додатково включити наші постановки. Таким чином, поступово, за допомогою м'якої сили, можна знайомити глядачів з нашим мистецтвом. На жаль, це реалії світового ринку, -- зазначає прима-балерина Наталя Мацак.

Серед гостей вечора було чимало представників різних сфер культурної індустрії, які також поділилися своїми історіями. Наприклад, театральна режисерка Тамара Трунова розкрила свій досвід роботи в Баварській опері, куди її запросили для реалізації оперного проєкту Lucrezia / Der Mond. Вона зіштовхнулася з викликами, пов'язаними з необхідністю відмовитися від співпраці з російськими учасниками.

Зображення: Олександр Ратушняк Тамара Трунова -- українська театральна режисерка, головна режисерка Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра

Спершу, без попередження, в команду був включений російський диригент, через що я змушена була відмовитися від участі у проєкті. Після цього, як мені стало відомо, художній керівник театру зрозумів, що це може викликати негативний резонанс, тож мене знову запросили до проєкту, замінивши диригента. Проте, незабаром я виявила, що серед акторів є двоє росіян. Я усвідомила, що, якщо не зможу позбутися їхньої присутності, це може призвести до негативних наслідків для мене в моїй країні.

Історія завершилася тим, що після кількох репетицій росіяни самі відмовилися грати: на сцені прали триколор, їх це не влаштовувало.

На думку Тамари Трунової, це питання більше стосується медійного висвітлення та повідомлень, які транслюються про Україну, ніж особистого досвіду, оскільки ми вже на четвертому році повномасштабної війни.

Зображення: Олександр Ратушняк Успішна культурна дипломатія України

Водночас усе частіше українська сторона виступає партнером і співтворцем нових потужних сенсів довкола культурного явища чи постаті. Зокрема, директор - художній керівник Івано-Франківського драматичного театру Ростислав Держипільський поділився досвідом постановки "Дзядів".

Зображення: Олександр Ратушняк Директор - художній керівник Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру ім. Івана Франка Ростислав Держипільський

Ми запросили видатну польську режисерку Маю Клечевську та вибрали один з найзнаковіших творів польського класика Адама Міцкевича — "Дзяди". Режисерка адаптувала цей канонічний твір, зосередившись на темах України, наших героях і культурній війні. Це миттєво дало вражаючий результат.

Надалі українська команда стала учасником форуму, на якому цю виставу визнали ключовою театральною подією в Польщі.

Вікторія Романова з громадської організації "Саміт перших леді та джентльменів" продовжила обговорення успішних прикладів дипломатії.

Зображення: Олександр Ратушняк Вікторія Романова, ГО "Саміт перших леді та джентльменів"

Пані Олена Зеленська реалізує кілька ініціатив у сфері культурної дипломатії. Однією з них є створення україномовних аудіогідів для історичних та культурних пам'яток по всьому світу. Це охоплює галереї, музеї, замки, палаци та туристичні маршрути. Нещодавно ми оголосили про запуск 100-го україномовного аудіогіда в музеї апартеїду в Йоганнесбурзі, Південна Африка. Перший аудіогід було впроваджено в 2020 році в галереї Альбертіна у Відні. Ми витратили 10 місяців, щоб переконати музей підтримати наш проєкт. Найпоширеніша причина відмови, з якою ми стикаємося, полягає в комерційній недоцільності таких ініціатив.

Романова згадує, що керівництво музеїв часто вказувало на доцільність надання українським відвідувачам можливості обирати російську та англійську мови. Проте українські представники змогли реалізувати проект із впровадження україномовних аудіогідів у важливих локаціях, таких як Саграда Фамілія, Лондонський Тауер, Альбертіна, Прадо та інших. Водночас залишаються непрості ситуації, наприклад, у випадку з Лувром, де переговори тривають вже п'ять років, але жодних позитивних результатів поки що не досягнуто.

На завершення презентації своїм досвідом у сфері культурної дипломатії поділилася меценатка, колекціонерка та засновниця Stedley Art Foundation Стелла Беньямінова.

Зображення: Олександр Ратушняк Стелла Беньямінова і Соня Кошкіна

Колись нунцій Клаудіо Гуджеротті відвідав нашу галерею, і я запропонувала йому ідею подарувати папі римському хрест, створений Олександром Животковим. У 2019 році ця мрія стала реальністю, і вже покійний папа Франциск отримав цей подарунок прямо з моїх рук. Зараз цей хрест знаходиться в Латеранському університеті, де кожен бажаючий може його побачити. На ньому зазначено, що автором є український художник Олександр Животков.

Підсумовуючи бесіду, Наталя Мацак зазначила, що війна відкрила очі на величезні можливості, які має мистецтво. Вона поділилася своїм досвідом туру по США та Канаді, організованого за підтримки фонду Олени Зеленської, в рамках якого вдалося зібрати понад 500 тисяч доларів для створення бомбосховищ у школах для дітей в Україні. "Це не було про розваги, а про реальну допомогу нашій країні через мистецтво. Я прагну, щоб воно об'єднувало людей на найвищому рівні", - додала вона.

Партнер проєкту Сергій Устенко наголосив на тому, що Російська Федерація має мобілізаційний потенціал, який перевищує український приблизно в три з половиною рази, а за величиною валового внутрішнього продукту — в тринадцять разів. Він зазначив, що агресор використовує культуру для досягнення своїх цілей: "Якщо ми в умовах цього дисбалансу будемо грати за їхніми правилами, то неминуче зазнаємо поразки. Нам потрібно діяти асиметрично, креативно і застосовувати культуру як інструмент боротьби, навіть якщо деякі з напрямків і творів також використовуються ними."

Зображення: Олександр Ратушняк Партнер проєкту, власник компанії "Карпатські мінеральні води" Сергій Устенко