Наука, мистецтво та відновлення для дітей: чому Україні необхідні мережеві освітні моделі?

Ірина Жданова — ініціатор створення Наукового ліцею Чурюмова, виконавча директорка громадської організації "Фонд "Відкрита політика", кандидат історичних наук.

Коли я активно залучалася до роботи в парламентських робочих групах та в Міністерстві освіти, ми відстоювали ідею включення інтеграції мистецтва і математики як окремого індикатора в освітні стандарти. На жаль, ця ініціатива не отримала підтримки і була відхилена, так само як і пропозиція, що стосувалася ментального здоров'я. З моменту повномасштабного вторгнення, лише байдужі освітні експерти не підкреслюють важливість поєднання навчання з психо-емоційним відновленням учнів. Натомість, тема інтеграції зводиться до концепції STEAM (наука, технології, інженерія, мистецтво та математика). Які існують ризики, і чому необхідно тестувати мережеві освітні моделі, що поєднують науку, мистецтво та ментальне здоров'я?

Які небезпеки можуть виникнути при поєднанні науки і мистецтва в рамках концепції STEAM?

Існує ймовірність, що предмети як фізика, хімія, біологія та астрономія втратять свою самостійність, причому астрономія в школах уже давно не має належного представництва. У кращому випадку учні отримуватимуть лише поверхневі знання з цих дисциплін. Під виглядом сучасного STEM-освіти в обрані опорні школи постачаються лабораторії та інтерактивні дошки через "свої" постачальники. Однак наявність новітнього обладнання не завжди гарантує істотне покращення знань. Крім того, мистецькі дисципліни в більшості випадків опиняються поза цим підходом.

Які кроки можуть вжити місцеві навчальні заклади в сільських та прифронтових громадах, а також у невеликих містах? Ситуація виглядає досить тривожною, оскільки рівень знань з основних предметів, ймовірно, продовжить різко знижуватись, за винятком деяких спеціалізованих шкіл у великих містах, які фокусуються на досягненнях в олімпіадах та залученні учнів. У цих закладах є батьки, які усвідомлюють важливість природничих наук та математики. Я сама колись належала до таких батьків, тому мої діти навчались у Київському науково-природничому ліцеї №145. Зараз вони вже дорослі та успішно використовують свої знання в різних сферах, навіть не у великих містах.

Я отримувала освіту в школі, що розташована в маленькому містечку Черняхів, одночасно навчаючись у заочній республіканській фізико-математичній школі. Заочний формат навчання відкривав можливості для глибшого освоєння предметів. Сьогодні цей заочний підхід може бути успішно замінений онлайн-освітою, доповненою офлайн сесіями та таборами в безпечних громадах.

Слід знайти нові інноваційні мережеві рішення.

Гнучкі програми, які здійснюються у співпраці з різними організаціями – державними, громадськими та приватними. У цьому різнобарвному спектрі можливостей можна знайти табори в безпечних громадах, що поєднують оздоровчі заходи та активний відпочинок, вивчення природничих наук, творчі експерименти та психоемоційне відновлення. Важливо, щоб ці програми розвивалися як відкриті мережі. Концепція мережевої освіти закріплена в Законі "Про освіту".

Саме таку модель команда Наукового ліцею-пансіону ім. Чурюмова буде тестувати в липні з учнями 1-8 класів в безпечні громаді в Карпатах. Буде 9 експериментів, астрономічні спостереження і 5 музичних майстерок за Орф-методом. Це все в колаборації з академічними державними науковими установами в Києві і приватною ініціативою "Співоча майстерня" в Чернігові.

Плануємо це все далі описати в моделі. Щоб наші пропозиції були не лише в архівах робочих груп в парламенті і Міністерства освіти, а й працювали в місцевих громадах.

Де можна знайти фінансові ресурси?

Донори щедро фінансують різноманітні проекти, але не всі виділені кошти використовуються ефективно. Фінансування програм оздоровлення та відпочинку дітей можна закласти окремим пунктом у місцевих бюджетах. У нашій ситуації ці витрати покриваються батьками, які є замовниками освітніх послуг. У протилежному випадку, реалізація проектів залежатиме від капризів донорів та державних чиновників. Проте така модель не є надто обтяжливою для місцевих громад, якщо її правильно масштабувати.

Головне.

Не гроші. І не закони. А розуміння важливості моделювання альтернативних мережевих форм освіти і відновлення дітей. Не шукати причини чому це неможливо зробити, пропонувати що і як можна зробити. Робити.