"Не судіть людей за їхньою національною приналежністю". French Fuse – про допомогу Україні, створення музики з шуму та двох українських талантів, які надихають їхню творчість.

Французький музичний виконавець Джеррі Манукян, який отримав популярність у TikTok та Instagram під ім’ям French Fuse, активно підтримує Україну з моменту початку повномасштабної війни. За цей період він мав можливість співпрацювати та знайти спільну мову з українськими артистами, такими як Артем Пивоваров та KOLA.

Хто ховається за незмінними сонцезахисними окулярами та шапкою? Як він став блогером із багатомільйонною аудиторією? Що надихає чоловіка на створення музики за допомогою звуків? Чому він не засуджує людей лише за їхньою національністю і що насправді кажуть французи про війну в Україні? Читайте в ексклюзивному інтерв'ю Джеррі Манукяна для OBOZ.UA.

- Джеррі, ви - відомий французький артист, блогер із багатомільйонною аудиторією, але про вас не так багато інформації. Розкажіть українським читачам трохи про себе.

- Я французький музикант, продюсер і композитор із півдня країни. Музика супроводжує мене з дитинства: я починав з ударних, згодом опанував гітару й бас-гітару, а у 17 років почав грати на фортепіано, яке згодом стало моїм основним інструментом. Я вивчав джаз, а пізніше працював піаністом у Національному балеті Марселя.

Сьогодні я присвячую своє життя створенню музики, яка перетворює буденні звуки на емоційні та захопливі враження. Я пишу музику, створюю оригінальні саундтреки для брендів і телебачення, а також займаюся аранжуванням і продюсуванням для інших виконавців. Також я пишаюся своїм вірменським корінням, яке навчило мене цінувати культуру, стійкість і родину. Найбільше мене надихають подорожі, знайомство з різними культурами світу, час, проведений на природі, та досвід повсякденного життя.

Яким чином у вас зародилася пристрасть до звуків?

- Мене завжди захоплювали звуки. Ще в дитинстві я вистукував ритми на навколишніх предметах і дивувався, як звичайні шуми можуть перетворюватися на музику. З часом ця цікавість переросла в мій творчий почерк - уміння знаходити мелодію та ритм у світі навколо нас.

Чому ви вирішили використати псевдонім French Fuse?

- Ця назва відображає моє прагнення поєднувати різні музичні стилі, звучання та культури. Водночас вона підкреслює мою французьку ідентичність і любов до творчих експериментів. Саме це поєднання найкраще передає те, чим я займаюся в музиці.

Як багато часу ви витрачаєте на виготовлення одного відео? Спочатку може здатися, що це просте завдання, проте я неодноразово переглядала ваші твори і щоразу помічала нові нюанси. Отже, певно, за цією видимою легкістю криється значна праця.

Все визначається особливостями конкретного відео. Для виготовлення одного може знадобитися лише день, тоді як інше може вимагати декількох днів експериментів, зйомок, монтажу та роботи із звуковим оформленням. Я прагну, щоб весь процес здавався легким і природним. Але ви абсолютно праві: за кожною дрібницею часто криється величезна праця.

- Що надихає вас на створення треків?

- Натхнення може прийти звідки завгодно: із залізничного вокзалу, звуку двигуна мотоцикла, світу тварин, кухонного начиння чи навіть тиші. Мені подобається кидати собі виклик і знаходити музику там, де інші чують лише шум.

До речі, природа - одне з моїх головних джерел творчості. Величезну роль у музиці відіграють і подорожі: знайомство з різними культурами, зустрічі з людьми та унікальний досвід, який я отримую в дорозі, надихають мене на нові ідеї та допомагають втілювати пережиті емоції у своїх треках.

Які поради ви могли б дати тим, хто так само прискіпливо спостерігає за навколишнім світом і створює щось захоплююче, але не досягає мільйонних переглядів? Чи достатньо просто займатися улюбленою справою, якщо реакція аудиторії поки що не вражає? Наприклад, я брала інтерв'ю у режисера програми "Як звучить світ... Україна" Євгена Синельникова, де демонструвалося звучання різних міст нашої країни, але її популярність залишалася досить низькою.

Не оцінюйте свою креативність за допомогою цифр. Зосередьтеся на створенні чогось унікального, що справді вас надихає. Успіх, як правило, приходить завдяки послідовності та оригінальності, а не сліпій гонитві за модними тенденціями. Коли ваша творчість має виразну ідентичність, люди її обов’язково помітять.

- Я живу в Лісабоні, і мої португальські друзі особливо люблять ваші відео з котами. Цікаво, яке з ваших відео улюблене саме для вас?

Це може змінюватися з плином часу, але я особливо ціную проєкти, які мають потужний емоційний вплив, такі як Space. Ці роботи для мене є унікальними, адже в них вдало поєднуються музика, звукові елементи та візуальні наративи, що здатні викликати глибокі емоції.

Мене глибоко вражає відео, де ви виконуєте гімн України на піаніно, а дівчина на вулиці "співає" у ритмі сирени. Що спонукало вас висловити свою підтримку Україні?

Музика є символом людяності та єдності. Військові страждання справили на мене сильне враження, і я прагнув висловити свою підтримку та солідарність через те, що вмію робити найкраще – створювати музику.

- Коли 24 лютого 2022 року в Україні почалася повномасштабна війна, для вас це було очікувано чи, навпаки, стало шоком?

Так, безсумнівно, це стало справжнім шоком. Подібно до багатьох людей по всьому світу, я був вражений і засмучений. Важко було усвідомити, що такі події можуть мати місце в сучасній Європі в такому масштабі.

Я провела інтерв'ю з українською авторкою, яка вже кілька років проживає в Парижі. Вона зазначила, що французи вважають, що відповідальність за конфлікт несе лише Путін, тоді як росіяни сприймаються як жертви пропаганди. Які ваші думки щодо цього? Про війну в Україні що говорять ваші близькі, друзі та знайомі?

На мою думку, важливо оцінювати кожну людину на основі її дій і поглядів, а не за національною належністю. Одночасно я щиро співчуваю всім, хто зазнав страждань через війну, і сподіваюся на майбутнє, де пануватимуть мир та конструктивний діалог. Серед моїх близьких відчувається глибокий смуток і тривога через людські втрати, викликані конфліктом.

Чи відвідували ви коли-небудь Україну? Які ваші знання про українські традиції та культурні особливості?

Я ще не мав можливості побувати в Україні, проте завдяки співпраці та дружбі з українськими митцями я відкрив для себе дивовижну, витривалу і насичену талантами культуру.

Приблизно два роки тому я завів дружбу з Артемом Пивоваровим, який є не лише неймовірно обдарованим артистом, а й щирою та доброзичливою особистістю, що надихає оточуючих. Ми регулярно підтримуємо контакт і часто запитуємо один про одного. Я також мав можливість зустріти його команду - це чудові люди, з якими у мене склалися теплі та дружні стосунки.

Я щиро мрію про те, що колись зможу побувати в Україні і на власні очі побачити її культуру. Одним із незабутніх досвідів для мене стало спробування борщу — однієї з найпопулярніших страв української кухні. Це просто неймовірний смак!

Нещодавно ви співпрацювали з українською артисткою KOLA, презентувавши чуттєву версію її пісні "Чи разом?" (Chy Razom?). Як з'явилася концепція цього проєкту?

Я познайомився з творчістю KOLA під час прослуховування українських артистів і одразу ж закохався в її композицію "Чи разом?". Вона викликала в мені потужний емоційний відгук з перших нот. Тоді я вирішив спробувати створити своє аранжування цього треку, вносячи своє музичне бачення, проте зберігаючи його емоційність і красу оригіналу. Для мене було важливо не змінити пісню, а віддати їй належну шану, передавши через своє творче сприйняття, наскільки глибоко вона мене зворушила.

KOLA виконує пісню українською мовою. Чи мали ви коли-небудь можливість почути українську? Можливо, ви вже щось розумієте або навіть можете висловитися цією мовою? Наприклад, у Україні проживає французький блогер Ніколя Імберт, який за два роки освоїв українську мову.

До початку війни я практично не стикався з українською мовою, але з моменту 24 лютого 2022 року, завдяки моїм українським друзям, я опанував кілька слів та виразів. Тепер можу сказати "привіт", "дякую" і "я не говорю українською, але знаю французьку" (усміхається). Також мені відома фраза "Слава Україні та її героям". І, звісно, мої друзі поділилися зі мною кількома веселими лайливими словами! (сміється).

Джеррі, підсумовуючи нашу бесіду, які б слова ви хотіли передати українцям у ці складні для них моменти?

Бажаю висловити щирі співчуття всьому українському народу та кожному, кого війна зачепила. Мої думки з тими, хто пережив втрати, живе в умовах невизначеності та стикається з важкими випробуваннями.

Я щиро захоплююся вашою силою та стійкістю й усім серцем сподіваюся, що мир настане якнайшвидше. Дякую за те, що прийняли мою музику, а також ділитеся зі мною своєю культурою та добротою. Сподіваюся, що одного дня зможу відвідати вашу прекрасну країну, разом творити музику та зустрітися з вами особисто.

Завітайте на OBOZ.UA, щоб ознайомитися з інтерв'ю білоруського блогера Гліба Вашкевича. Він розповідає про скандал з українським прапором у США, критику на адресу Вєрки Сердючки, а також про Білорусь, де його назвали "терористом": "Мені сказали, що я граюся з вогнем".

На OBOZ.UA опубліковано інтерв'ю з японським блогером Котаро Хісадою, який вивчив українську мову та здобув популярність завдяки виконанню пісні Івасюка. Він поділився враженнями: "Мене вразило, що в Бучі, незважаючи на всі жахливі події, люди спілкувалися російською мовою".