На вічну пам'ять актора, спортсмена та героя-військовослужбовця Івана Кононенка, відомого під позивним "Конон".

Загинув під час боїв у Курській області, майже рік вважався зниклим безвісти

Завжди виступав на передовій. Завжди підтримував своїх близьких. Завжди був джерелом натхнення - так характеризують Івана Кононенка ті, хто мав можливість знати його особисто або слідкує за ним у соціальних мережах.

Іван з'явився на світ 26 липня 1983 року в столиці України, Києві. Він отримав середню освіту в школі №179, де зосереджувалися на фізичному вихованні, і завжди прагнув не лише виконувати вимоги, а й перевищувати їх. У 2000 році він став студентом одразу двох університетів, але зрештою зупинив свій вибір на факультеті ветеринарної медицини Національного університету біоресурсів і природокористування України (раніше відомий як Національний аграрний університет). В процесі навчання Іван активно залучався до наукових конференцій та виконав кілька досліджень у галузі ветеринарної хірургії.

Паралельно Іван закінчив військову кафедру й отримав звання молодшого лейтенанта запасу (зв'язок), досконало опанував англійську мову. З 2004 року працював лікарем стаціонарного відділення у приватній ветеринарній клініці "Еквус", де рятував життя найбільш беззахисних - тварин.

У 2008 році Іван успішно завершив магістерську програму та отримав диплом.

Життя Івана було тісно переплетене з його захопленнями у сферах творчості та спорту. Він був частиною команди видатного Василя Вірастюка, спеціалізуючись на важкій атлетиці та стронґмені. Іван також захоплювався моржуванням і здобув численні нагороди, ставши призером та переможцем багатьох змагань, таких як Ukraine Open 2006 Olimp Strongman у Києві, де він здобув перше місце, а також посідав друге місце на "МоржФесті" у 2018 році. Його досягнення в рамках програми "Спорт для всіх" у Голосіївському районі вражають, адже він став призером у 2019, 2020, 2021 та 2022 роках, здобувши чимало медалей на цих змаганнях. Перемога на Ukraine Open 2006 стала знаковою подією в його спортивній кар'єрі, після якої Івана почали запрошувати на професійні турніри по всій Україні.

Як фітнес-тренер, він організовував тренування в спортзалах Києва, де знайомив новачків з основними принципами фізичної активності. У соціальних мережах він вів популярні профілі, на яких ділився легкими та ефективними вправами, використовуючи підручні матеріали, такі як пляшки замість гантелей, гілки для перекладин та саморобні штанги.

Окрім цього, Іван закінчив курси акторської майстерності й багато років знімався в кіно, серіалах та рекламі (переважно ролі охоронців, тренерів, силовиків). Одна з перших помітних робіт - участь у серіалі "Київ вдень та вночі", де він зіграв персонажа, що втілює динаміку міського життя. Далі була комедія "Скажене весілля", в якій зіграв друга нареченого, чий гумор і сила розряджають напругу, роль, яка відобразила його власну вдачу.

У кінострічці "Кріпосна" він втілив образ жорстокого пана. У "Перших ластівках" актор зіграв роль наставника для молоді, де Іван ділився своїм досвідом, нагадуючи реальні тренування. А в "Слузі народу" його персонаж — охоронець і фітнес-тренер президента — вніс елементи комедії, підкреслюючи абсурдність бюрократичної системи.

У історичній драмі "Пекельна Хоругва, або Козацьке Різдво" Іван втілював образ козака, чия сміливість відображала глибокі корені української нації. У детективному фільмі "Реальна містика" він виступив у ролі таємничого слідчого. Проект "Дозор", "Жовта Зірка", "Вересень", "Слідчі", "Карась" - кожен з цих фільмів дозволив йому продемонструвати свої різноманітні таланти, охоплюючи жанри від комедії до трилера.

Проте найбільшу насолоду Іван отримував від спільного проведення часу з родиною та виховання своїх двох синів.

...24 лютого 2022 року, дізнавшись про початок повномасштабного вторгнення, чоловік добровільно записався до тероборони Голосіївського району Києва. Побратими згадують, що "Ваня був з нами з першого дня. Був абсолютно безстрашною людиною. З перших днів - Чернігівщина, потім Донбас: Бахмут".

У листопаді 2022 року "Конон" зазнав серйозного поранення під час бою та провів майже рік у процесі реабілітації. Лікарі сумнівалися у його можливостях повністю відновитися. Проте Іван розробив власну програму реабілітації і фіксував свій шлях на відео, щоб інші могли скористатися його досвідом.

Незважаючи на можливість залишитися вдома через проблеми зі здоров'ям, чоловік вирішив повернутися до служби. "Війна для мене ще триває", - зазначав він. Після проходження реабілітації Іван Кононенко певний час працював в територіальному центрі комплектування, але, як тільки його стан покращився, він відразу ж повернувся на фронт. Підписавши контракт із Збройними Силами України, він отримав звання старшого лейтенанта та очолив стрілецький взвод у військовій частині А1815. Офіцера нагородили медалями за його стійкість, рішучість і відповідальність у виконанні обов'язків.

У листопаді 2024 року Іван писав на своїй сторінці у соцмережах, що їде за кордон у відрядження та повідомляв, що тривалий час буде не на зв'язку. Його останній допис був обнадійливим, але сповненим тривоги: "Все, поїхав знову за кордон (термінове відрядження), повернусь хз коли, буду без зв'язку". За інформацією сестри Івана, зв'язок із братом вона втратила 16 листопада 2024 року, а сповіщення про те, що він вважається безвісти зниклим отримала 25 листопада 2024 року. Як з'ясувалося, військовий загинув на території Курської області РФ - біля населеного пункту Нижній Клин. Чоловікові був 41 рік.

Родина не мала жодної інформації, крім офіційного повідомлення, що він зник безвісти під час бойових дій на ворожій території. Минув понад рік, пошуки тривали, але дива не сталося - Герой повернувся додому на щиті.

В останній шлях Івана Кононенка провели 9 грудня 2025 року в Михайлівському Золотоверхому соборі в Києві. Його поховали на Алеї Слави Лісового кладовища. У Івана залишились двоє синів, дружина, батьки та сестра.

Вічна шана Герою!

Зображення: Сторінка Івана Кононенка у Фейсбук

За матеріалами Пам'ять, NV, Янголи спорту

Цей матеріал був підготовлений Українським національним агентством Укрінформ у співпраці з Українським інститутом національної пам'яті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform.