Змінити правила гри: аналіз проблем у сфері азартних ігор та ініціативи влади щодо їх вирішення. Соціологічне дослідження.

Легалізація ігрової індустрії в Україні, розпочата у 2020 році, виявила суттєву різницю між сподіваннями, які вкладали в поняття "легалізація", та реальними результатами, що були досягнуті за чотири роки.

Замість формування цивілізованого сектору з чіткими нормами, регульованим оподаткуванням та захистом громадян від агресивних практик, ми отримали абсолютно непрозорий, надзвичайно токсичний ринок, переповнений хаосом і контрольований невідомими особами. Ця ситуація миттєво обрушилася на українців, забираючи з їхніх гаманців близько 200 млрд грн щороку, згідно з даними НБУ.

Регулятор ринку азартних ігор та лотерей, КРАІЛ, виявився неефективною і корумпованою організацією, яка за чотири роки так і не змогла реалізувати систему онлайн-моніторингу. Натомість, їй вдалося встановити механізми видачі ліцензій для російських компаній, що призвело до заплутаних ситуацій і непрозорих схем.

Податкові надходження все ще не досягли рівня фактичного обсягу ринку, а парламентарі та Національний банк України постійно виявляють і усувають прогалини та способи ухилення від сплати податків, роблячи це спонтанно.

Одночасно ринок виявився настільки прибутковим, що обсяги рекламних кампаній досягли небачених масштабів, а механізм залучення людей до гри став серйозною загрозою для національної безпеки.

Автори легалізації разом із КРАІЛ, захопившись швидкою видачею дорогих ліцензій, зовсім не подбали про інструменти захисту людей від агресивних дій операторів ринку й не створили працюючої системи допомоги в подоланні ігрової залежності та захисту від неї.

Фактично громадяни опинилися сам на сам із агресивною індустрією та її технологіями й необмеженими бюджетами. Результат -- українці спускають на гру більше, ніж донатять на ЗСУ.

На ці події довелося реагувати на рівні РНБО та президента, які в квітні 2024 року впровадили "заходи для боротьби з негативними наслідками діяльності азартних ігор в Інтернеті". Варто підкреслити, що рішення РНБО стосувалося вже легалізованої сфери.

Сьогодні стало зрозуміло, що незалежно від намірів, розробники запуску ігрової індустрії представили вкрай недосконалий продукт. Це визнання вже прозвучало на всіх щаблях – від парламенту та уряду до адміністрації президента.

Таку позицію підтримують і українці. Так, під час соціологічного опитування, яке на замовлення ZN.UA провів Центр Разумкова в червні 2024 року, респондентів запитали: "На вашу думку, легалізація грального бізнесу в Україні була правильним рішенням?".

44,7% українців, що становить майже половину опитаних, вважають, що рішення про легалізацію є помилковим. 21% учасників опитування не можуть визначитися, тоді як 34,2% висловлюють підтримку легалізації. Незважаючи на те, що легалізація грального бізнесу є частиною світового тренду і може принести мільярди гривень до державного бюджету, забезпечуючи певний рівень захисту громадян від шахрайства, населення не оцінило реформи, запроваджені у 2020 році.

Незабаром буде реалізовано суттєву реформу "ігорки", яка передбачає зміни в системі ліцензування, оподаткування та контролю. Це має на меті трансформувати проблемний ринок у звичайну цивілізовану індустрію, що функціонує в різних країнах світу.

Одним із аспектів цієї реформи є законопроєкт №9256-д "Про внесення змін до окремих законодавчих актів України з метою протидії ігровій залежності (лудоманії) та покращення державного контролю за організацією і проведенням азартних ігор і лотерей". Депутати планують провести голосування щодо цього документа в жовтні-листопаді.

Проте цей законопроект становить лише фрагмент широкомасштабної реформи правил.

Давайте розглянемо, які трансформації необхідні для розвитку індустрії та які ініціативи вже заплановані для втілення. У цьому процесі нам стане в нагоді одна з урядових концепцій потенційних змін, яка потрапила до моїх рук.

Отже, саму реформу заплановано здійснити в декілька етапів.

Перший -- етап "відбілення ринку" та його детоксикація. Його завдання -- створити нормальний здоровий і прозорий плацдарм та умови роботи, на яких можна буде будувати комерційний, а не злочинно-корупційний гральний ринок.

Перший етап реформи охоплює такі аспекти:

Наголошую, що наразі це лише концепція, яка може зазнавати змін і коригування, але вектор на зміни виглядає невідворотним.

Законопроєкт №9256-д, розроблений Данилом Гетманцевим, обіцяють оперативно ухвалити у другому читанні. Цей документ є складовою частиною загального плану та перегукується з окремими аспектами першого етапу масштабного перезавантаження.

В законопроєкті зазначено, що замість КРАІЛ створюється "центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації та проведення азартних ігор".

В разі ухвалення закону новий орган "Агенція регулювання азартних ігор" (далі АРАІ або Агенція) втрачає значну частину автономності та колективної безвідповідальності, які були в КРАІЛ і призвели до втрати контролю над ринком та корумпування самої Комісії, проте набуває певної керованості та контролю з боку уряду.

Основні функції АРАІ по суті відтворюють список повноважень КРАІЛ:

Але водночас змінюється механіка контролю над самою Агенцією та її можливостями контролювати ринок. Так, законопроєктом №9256-д для АРАІ впроваджуються механізми та інструменти проведення контрольних закупівель ставок, перевірок роботи операторів за допомогою ботів, можливість програмного контролю платежів. Тобто АРАІ наділяють практичними інструментами контролю.

Кому саме підпорядковуватиметься Агенція, наразі невідомо, в законопроєкті зазначено, що напряму уряду, але цілком імовірно, що де-факто це буде Мінцифри. Ця версія виглядає логічною з урахуванням того, що подання ліцензій та їх отримання планують реалізовувати через портал "Дія". Водночас перевірка буде автоматичною, без ручного втручання Агенції та без фізичного доступу ліцензіатів до її членів.

Як у разі автоматичної перевірки видачі ліцензій уникнути їх купівлі операторами з російським або злочинним капіталом, які просто зареєструють ТОВку на підставних осіб із українським паспортом, -- поки не дуже зрозуміло.

Проте саме усунення людського чинника під час видачі ліцензій було головним мотиватором для ліквідації КРАІЛ, хоча наразі неясно, які запобіжники від корупції будуть в АРАІ, наскільки цей орган буде захищений від впливу правоохоронних структур та окремих чиновників, що, власне, й стало бідою КРАІЛ. Але, можливо, ми побачимо це в ширшому проєкті презентації реформи.

Законодавці планують внести зміни до оподаткування індустрії азартних ігор. Платіжні системи перетворилися на засоби для реалізації податкових схем.

Отже, другий аспект першого етапу реформи полягає в концепції трансформації оподаткування та системи платежів, яка фактично підпадатиме під безпосередній контроль Національного банку України. Цей рішучий крок у рамках реформи спрямований на вирішення ключової проблеми галузі — уникнення сплати податків та відсутності державного контролю за обігом ігрових коштів.

Будьмо чесними: наразі ніхто не може точно оцінити обсяги фінансових потоків у сфері азартних ігор. Більше того, єдиної думки щодо потенційних надходжень до бюджету від податків також немає, адже на різних етапах сплати оператори вдаються до різноманітних методів фінансової оптимізації.

Для аналізу та усвідомлення:

Цифри говорять самі за себе.

Гральна індустрія постійно змагається з народними депутатами та Національним банком України, намагаючись знайти нові способи податкової оптимізації, в той час як ті намагаються закрити виявлені лазівки.

Міскодинг, дропи тощо. Ці слова та схеми ми з вами відкрили для себе десь одночасно з легалізацією грального ринку, що ще раз свідчить про повну неготовність податкової інфраструктури до виходу цього ринку в легальну площину. Хоча, нагадаю, про такий сценарій експерти попереджали ще 2020 року.

Хоча в Україні податки на азартні ігри є серед найвищих, це компенсується звичкою не завжди їх сплачувати.

Згідно з теоретичними даними, ринок повинен сплачувати 18% податку на прибуток, 22% — на єдиний соціальний внесок, від 10% до 18% — на валовий ігровий дохід (GGR), а також 19,5% податку на виграш, отриманий гравцями.

На практиці, як я вже зазначав, одні втікають, а інші їх переслідують. І наразі ніхто не може точно сказати, яка реальна сума обігу грального бізнесу.

Ідея, яка викликає значний резонанс, полягає в тимчасовій заміні найбільш оптимізованих 18% від валового ігрового доходу (GGR) та 18% податку на прибуток (ПНП) на фіксовані 5% від загального виторгу, які будуть стягуватися "на вході". Також пропонується ввести додатковий військовий збір у розмірі 2,5% (чому не 3,5%?).

Я не є економістом, тому не можу оцінювати плюси та мінуси такого підходу до оподаткування. Проте, слід визнати, що ця ідея існує. Чи призведе вона до збільшення бюджетних надходжень — наразі неясно. У запропонованій мені концепції реформи не міститься відповідних розрахунків, але, на мою думку, вони десь повинні бути. Адже пояснити суспільству, чому зміна податкового навантаження може призвести до зменшення надходжень до державної скарбниці, буде досить складно.

В тандемі зі зміною податків йде ідея створення єдиної платіжної системи, до якої будуть підключені всі оператори грального ринку.

Її або має створити НБУ з чистого аркуша, або відібрати на якомусь конкурсі з уже наявних. Ця платіжна система перебуватиме під постійним спеціальним моніторингом регулятора та, крім посиленого контролю, матиме право на конвертацію деяких криптовалют у межах роботи операторів ринку. Я так розумію, що це приблизно має збігатися в часі з легалізацією в Україні крипти.

Тепер намагатимуся дещо роз'яснити цей крок.

Платіжні системи дійсно інтегрувалися в "гральний синдикат" і встановили тісну співпрацю як з ринковими операторами, так і з КРАІЛ.

Вони не лише виконують фінансові операції на ринкових засадах, а й активно підтримують різноманітні схеми мінімізації податкових зобов'язань, а також обходять контроль за грошовими потоками. Без допомоги платіжної інфраструктури реалізація таких схем була б неможливою.

Найяскравіший приклад -- платіжна система "Даймонд Пей", яка нещодавно втратила ліцензію НБУ за наявність бенефіціарного контролю громадянами РФ.

Під час перевірок НБУ було встановлено, що ця система стала штучним монополістом на ринку обробки гральних грошей, обслуговуючи 70% ринку, сприяла ухиленню від сплати податків в межах схеми дропів, проводячи знеособлені платежі, а під час блокування фінансовим моніторингом коштів операторів vBet та Pin-UP приймала платежі гравців і виплачувала виграші, не завершуючи платежів на вже заблоковані рахунки.

Особливим акцентом стало те, що родина одного з провідних представників КРАІЛ Євгена Яхнія отримувала фінансові надходження від "Даймонд Пей". Його дружині регулярно виплачували значні суми, що сягали сотень тисяч гривень, нібито "за дизайнерські послуги".

І "Даймонд Пей" -- це лише один із прикладів, про який дізналася країна. А могла й не дізнатися. Тому наведення ладу в цьому питанні й створення єдиної надійної та прозорої платіжної системи під усю індустрію виглядає логічним і правильним.

Хоча питання свободи ринку може бути предметом обговорення, варто зазначити, що ринок сам себе скомпрометував. Таким чином, оцінка 1:1.

На цьому перший етап реформи завершується, адже його завдання, як я вже зазначав, -- "відбілити індустрію" та створити плацдарм для здорового й прозорого ринку.

Першим кроком другого етапу має стати запуск Державної системи онлайн-моніторингу (ДСОМ). Цей проєкт -- наріжний камінь усієї історії легалізації грального бізнесу, адже така система дає змогу в режимі реального часу контролювати дані щодо кожної операції з прийняття ставки, повернення, виплати виграшу тощо. Також ця система -- важливий елемент захисту гравців від лудоманії (ігрової залежності).

Проте основна суть ДСОМ полягає в тому, що, як ілюструє відсутність онлайн-моніторингу навіть через чотири роки після його легалізації, ця система фактично ускладнює ухилення від сплати податків. У сучасних умовах, коли ринок хоч і легальний, але працює за схемами, така система не викликала інтересу у жодної зі сторін.

Згідно з офіційними вимогами, КРАІЛ повинна була реалізувати ДСОМ від самого початку свого існування. Однак на практиці, протягом усіх цих років, КРАІЛ стверджує, що уряд не надає необхідних фінансів. В свою чергу, уряд заперечує це, заявляючи, що КРАІЛ не має наміру нічого розробляти і насправді потребує не стільки грошей, скільки ліквідації.

Критика КРАІЛ за відсутність цієї системи надходила з усіх куточків – від представників уряду до народних обранців. Проте КРАІЛ непохитно і бездіяльно продовжувала свою діяльність, даючи можливість ринковим операторам заробляти мільярди, обходячи сплату податків.

Такий ступінь інертності КРАІЛ стосовно впровадження онлайн-моніторингу став одним із каталізаторів для перезавантаження. У результаті, цей орган буде розформовано, а нову систему моніторингу запроваджено. Сподіваємось, що це не просто обіцянки.

Наступним кроком у другій фазі, після активації ДСОМ, стане надання можливості іноземним гральним операторам здійснювати діяльність на українському ринку азартних ігор та ставок.

Вартість ліцензії для іноземних компаній виявиться значно більшою, ніж для українських операторів – близько 10 мільйонів доларів на двохрічний термін. Крім того, обов'язковою умовою виходу на наш ринок буде розміщення серверів та забезпечення доступу Агенції до них через API.

Прибуття іноземних інвесторів слугує показником здоров'я ринку, і це стає можливим лише після оновлення регуляторних органів та впровадження чітких і прозорих правил гри для всіх учасників.

Наступним кроком є надання можливості ігровим агрегаторам отримувати ліцензії.

Ці агрегатори представляють собою платформи, які об'єднують різноманітні ігри та встановлюють партнерські відносини з численними онлайн-казино, що дозволяє їм отримувати доступ до їхніх продуктів і ігор. На сьогоднішній день такі платформи в Україні не мають ліцензії, проте їх легалізація суттєво розширить ринок ліцензованих операторів та підвищить конкуренцію за увагу гравців.

Ну а завершитись усе має третім етапом, на якому буде проаналізовано результативність першого та другого й дано оцінку ефективності схеми оподаткування 5% із валового виторгу замість 18% GGR та 18% ПНП.

На закінчення нашої дискусії щодо змін у правилах гри в азартні ігри, давайте торкнемося питання реклами. Чому її заборонили і в якій формі вона може бути відновлена? Як я вже підкреслював на початку статті, ринок реклами в сфері гемблінгу та беттінгу виявився значно масштабнішим, ніж суспільство може приймати і впоратися з цим.

З річним обсягом ринку, що перевищує 200 млрд грн (згідно з даними НБУ), і це стосується лише легальної частини, витрати на рекламу онлайн-казино після легалізації виявилися вищими, ніж у фармацевтичних компаній на рекламному ринку.

Реклама заполонила всі можливі канали — від телевізійних ефірів до соціальних мереж. Сотні популярних блогерів активно включилися в просування, пропонуючи своїм підписникам рекламні інтеграції і прямі оголошення. Телефони українців не переставали дзвонити, отримуючи численні холодні пропозиції щодо "крутих фріспінів". І навіть на YouTube більшість реклами була пов'язана із гемблінгом. Ситуація дійшла до абсурду: для просування своїх ігрових продуктів оператори ринку створювали навіть піратські платформи з фільмами та серіалами.

У ході опитування, проведеного ZN.UA, українцям запропонували висловити свою думку щодо рекламних кампаній гральної індустрії.

Так от: 38,1% українців вважають, що ця реклама завжди є нав'язливою та агресивною.

30,5% людей вважають, що реклама часто є настирливою та агресивною.

8,2% — це вказує на те, що реклама рідше сприймається як нав’язлива або агресивна.

3,3% -- що реклама ніколи не є нав'язливою та агресивною.

Загалом 68,6% негативно ставляться до реклами та вважають її, в якомусь контексті, нав'язливою та агресивною.

Формат і обсяги реклами стали в Україні не елементом конкуренції між казино, а повноцінним інструментом нав'язування участі в грі. Наслідком такого масованого таргетування українців, яке фактично не мало меж і правил, навіть за віковим складником, стало поширення не лише кількості гравців, а й такої хвороби, як ігрова залежність (лудоманія).

За статистикою, кількість людей, які мають обмеження через ігрову залежність, зросла вдвічі за перші шість місяців 2024 року. За цей час до реєстру лудоманів було внесено 4585 осіб. Загалом у реєстрі станом на липень 2024 року було 7,8 тисячі українців. Про це свідчать дані сервісу "Опендатабот".

Водночас заміряти зростання кількості гравців практично неможливо, адже реальний обсяг ринку невідомий, а міряти за сумами податків, які незрозуміло хто та як сплачує, некоректно.

Проте цілком ймовірно, що на фоні настільки інтенсивної рекламної акції кількість гравців зросла приблизно так само, як і число тих, хто страждає від ігрової залежності. У кілька разів.

Це саме і робить зрозумілим прагнення українців повернутися до періоду, коли реклама азартних ігор та нав'язливі заклики "грати та вигравати" були відсутніми. Зокрема, видання ZN.UA провело опитування серед українців з питанням: "На вашу думку, чи варто заборонити рекламу онлайн-казино, спортивних ставок і лотерей?"

74% українців вважають за необхідне заборонити рекламу онлайн-казино та ставок на спорт, і лише 13% підтримують наявність реклами.

Не відчуваючи меж дозволеного (а з боку держави ці межі знов-таки забули окреслити), індустрія перетнула в питанні реклами всі червоні лінії, за що й отримала цілком справедливе публічне обурення суспільства та червону картку від РНБО / уряду у вигляді повної заборони реклами в травні 2024 року постановою Кабміну №566.

З однієї крайності — абсолютної свободи — ми традиційно опинилися в іншій — суворій забороні.

По-перше, відсутність реклами онлайн-казино та ставок сприяє розвитку нелегальної частини ринку, адже там, куди держава не може дотягнутися забороною, відбувається активне просування піратських і нелегальних ресурсів.

Публічна реклама -- це певний маркер легальності для гравців.

По-друге, реклама виступає важливим джерелом підтримки для медіа, спортивних клубів, а також для різноманітних спортивних заходів і проектів. У контексті війни та серйозного дефіциту фінансування спорту, я вважаю, що цей ресурс має особливе значення.

Спортивне спонсорство від букмекерської індустрії стає глобальним трендом, який важко залишити без уваги, адже воно перетворює фінансові вливання на розвиток спорту.

По-третє, слід зазначити, що сьогоднішня абсолютна заборона на рекламу вигідна тим онлайн-казино, які в останні роки успішно зайняли та розподілили між собою ринкову частку.

Ви будете здивовані, але саме ці азартні заклади найбільш зацікавлені в тому, щоб реклама не поверталася. Це дозволить їм, не витрачаючи жодної гривні на просування, фактично закріпити свої позиції на ринку на невизначений термін.

Отже, в умовах чинного законодавства не буде можливості запустити жодну нову гральну платформу або ігровий агрегатор, навіть на міжнародному рівні. Відсутні ефективні засоби для інформування гравців про їх наявність та переваги, оскільки це заборонено законом.

У свідомості гравців назавжди закарбується та безглузда реклама казино, яка постійно звучала з кожного динаміка і з’являлася на екранах у мережі.

Таким чином, ринок реклами для онлайн-казино та ставок в Україні повинен функціонувати в певному форматі, сприяючи здоровій конкуренції серед операторів, а не підтримуючи лудоманію або примушуючи ще більше людей до гри.

Слід запровадити суворі обмеження щодо використання теми війни, військових та медійних персоналій.

І найголовніше: реклама гри має попереджати й інформувати українців про ризики, проблеми та підводні камені їхньої участі в азартних іграх.

Як на пачках сигарет 65% площі сьогодні займає попереджувальний напис і страшна картинка наслідків куріння, так і в рекламі казино та ставок мають бути такі попередження для гравців.

Більше того, реклама азартних ігор не має права представляти їх як спосіб заробітку, адже це може призвести до розвитку ігрової залежності. Вона повинна акцентувати увагу виключно на азартних іграх як на формі розваги.

Схоже, розуміння цього є й до другого читання законопроєкту №9256-д запропоновано відкрити вузький доступ операторам грального ринку до ринку реклами. З дуже жорсткими обмеженнями. Але таки доступ.

За моїми даними, реклама може бути дозволена в медіа в період з 23:00 до 6:00, а також в спеціалізованих виданнях, які зосереджені на азартних іграх та спорті, а також в онлайн-медіа, призначених для осіб старше 21 року.

Окремо аналізується, хоча ще тривають дискусії, питання реклами на платформах спільного доступу до інформації, відео та пошукових сервісах з використанням технічних можливостей для націлювання реклами на осіб, які досягли віку 21 року.

Одночасно в законодавстві передбачено:

Окремо було висунуто пропозицію заборонити використання в рекламі:

Спортивне спонсорство також можуть надавати в специфічному форматі, проте з більш суворими умовами.

В цілому, ідея реформи та передбачене прийняття законопроєкту №9256-д дійсно виглядають як початковий і досить обнадійливий крок у напрямку оновлення грального сектора.

Та якщо говорити відверто, то за останні роки ми вже пережили десятки правильних і потрібних реформ різних галузей, які на початковому етапі виглядали пристойними та вели нас до прозорості й ефективності, проте дуже швидко заводили в схеми нових людей, які ще вчора були реформаторами.

Гральна індустрія, безумовно, перебуває в зоні підвищеного ризику у цьому контексті.

Ми сподіваємось, що цього разу нам вдасться досягти бажаного результату, але попередній досвід навчає нас не втрачати пильність. Тож ми й надалі будемо стежити за реформуванням азартних ігор та інформувати громадськість про розвиток цих подій.