"Для збереження мовної ідентичності та єдності". Наталія Сумська про Радіодиктант-2025.

Радіодиктант має особливе значення в наш час, коли триває війна. Важливо щодня практикувати письмову мову, щоб зберегти нашу мовну і культурну єдність. Це підкреслила у своєму інтерв'ю для Українського Радіо народна артистка України, акторка та телеведуча Наталія Сумська, яка буде читати Радіодиктант національної єдності. Текст для диктанту підготує письменниця, перекладачка і науковець Євгенія Кузнєцова. Всеукраїнський радіодиктант національної єдності відбудеться в понеділок, 27 жовтня, у День української писемності та мови.

"Я виросла в сільській місцевості, адже саме там закладаються основи та корені нашої нації."

Ви неодноразово брали участь у написанні Радіодиктанту. Що вас спонукало до цього?

З особистої потреби, людської потреби. Бути присутньою, брати участь, залучати своїх колег. Так було й на попередньому диктанті -- ми приїхали з нашими актрисами, я б узяла весь Національний театр Франка із собою! Більше того, можна було б і писати в нашому театрі, ця ідея щойно народилася. Хто як не Національний театр мав би це провадити далі у життя?

Ви походите з родини акторів, тому було зрозуміло, що рано чи пізно опинитеся на театральних підмостках або у світі кінематографу. Яким чином з дитинства актори розвивають у собі пристрасть до мови, яка стане їхнім професійним інструментом? Які методи ви використовували, щоб виховати цю мову з малих років?

Вдячність батькам. Вони справжні перлини, що поєднують в собі Кіровоградщину і Київщину. Ця унікальна симбіоз дала мені можливість вирости і досягти значних результатів. Однак у цьому також є частка моєї праці: хоча я росла в часи Радянського Союзу, я завжди усвідомлювала, що моя родина українська, і вдома ми спілкувалися українською мовою. Моя дитинство пройшло в сільській місцевості, що стало основою мого світосприйняття. Я вдячна долі за те, що навчалася спочатку на Київщині, а потім у третьому класі на Кіровоградщині, в іншої бабусі. Їхній неповторний світ — казки, пісні та розмови з сусідами — настільки глибоко вкоренився в мені, що тепер я можу втілювати це у ролі Марусі Кайдашихи, яку граю вже 18 років у виставі "Кайдашева сім'я". Це все плекалося і накопичувалося в мені. Мова, якою я користуюсь, не лише літературна, але й різноманітна: вона має свої характерні нюанси та інтонації, які я використовую у своїх виставах. Наприклад, у "Греку Зорбі" я граю Гортензію, яка говорить з легким акцентом, адже вона тривалий час живе серед греків. І хоча ми виступаємо українською, це створює особливий симбіоз мов і акцентів. А моя мільярдерка Клер Цаханасян з вистави "Візит", яка дарує мільярд на розвиток своєму містечку, говорить просто, академічно та з розважливістю. Таким чином, я маю можливість представляти різні характери, різні акценти та стилі мовлення.

Наш диктант – це не просто правопис, а передусім символ єдності, наша глобальна злагодженість. Це має величезне значення в сьогоднішніх умовах, коли ми переживаємо страшні часи, адже війна триває, а жорстокий ворог стає все сильнішим. Нам важливо щодня практикувати цей диктант, щоб зберегти нашу мову та єдність.

"Навіть діти сваряться між собою українською мовою."

Мені цікаво дізнатися про підлітків. У цей воєнний період вони, здається, демонструють протест проти реальності, спілкуючись один з одним російською мовою.

Це біда. Я би скерувала цю тему в інше русло. Можливо, не варто на цьому акцентувати, тому що ворог може скористатися і сказати: а бачите, у вас продовжується росмовність. Наведу інший приклад. Школа 117, їй понад 60 років, багато її вихованців стали акторами театру Франка. Якось я залишила там авто, іду подвір'ям цієї школи, а дітки розмовляють українською -- на перерві! Я навіть побігла до директора. Вчитель настільки зумів дітей об'єднати, мабуть, своєю харизмою. Діти навіть лають одне одного українською. Це довершена вчительська праця. Ну і по селах. Село -- незнищенне, там говоритимуть українською, ніхто ніколи не зламає цей українськомовний стяг.

Як ставитися до думки "Нас врятує суржик"? Вже і фільми на суржику з'явилися. До речі, Кайдашиху ви граєте мовою Нечуя-Левицького, а фільм про Кайдашів звучить сучасним суржиком (телесеріал "Спіймати Кайдаша" -- ред.).

Фільм дуже вдалий за характерами, персонажами, правдивістю. Але успіх моєї вистави у тому, що я ні слова не додаю до класика. Колись на початках хтось хотів удосконалити автора, але ми були проти і домоглися свого. За це і люблять, мабуть, глядачі наші вистави і приходять до театру стільки років.

Чи всі актори дійсно такі щирі, як їхні персонажі на сцені? Чи, можливо, деякі з них дозволяють собі "впасти у мовну гречку"?

Акторові треба як нікому стежити за собою, бо він завжди на публіці, не можна схибити. Це таке тотальне щосекундне слідкування за собою. Але воно лише на користь, бо ти даєш приклад молодим. Є актори, які мали досвід роботи у російських театрах, до певної межі. Але після того -- просто колосальне перетворення: живуть і послуговуються лише українською мовою. Наприклад, молодий колега, актор Театру на Печерську Денис Мартинов, він бере участь у трьох наших виставах і послуговується лише прекрасною українською. Наша художниця, що входить у сотню найкращих художників світу, Наталія Рудюк -- це унікальна, дуже красива українська мова. Так мало б бути з усіма.

За останні кілька років я брала участь у Радіодиктанті, відвідуючи Бібліотеку Вернадського та університет Могилянки.

Щодо лайливих слів і ненормативної лексики. У світлі сучасних емоційних викликів, вони стали невід'ємною частиною нашого повсякденного життя, неначе інфекція. Їх використовують усі: чоловіки, жінки, навіть діти. Як ви думаєте, чи становить це загрозу для нашої мови або ж для нашого загального світогляду?

Швидше -- ментальності. Тут можна було б порадити школам запровадити на уроках літератури якісь хвилини лайки українською. Щоб діти послуговувалися нашим і забували чуже. Навіть є словник української ненормативної лексики. Все одно емоційний стан треба ж якось вихлюпнути, а це такий спосіб.

Повернімося до диктанту. Скільки разів ви приходили просто писати -- як учасниця події?

Можливо, не всі 25 спроби. В останні роки я працювала в Бібліотеці Вернадського та в Могилянці. Де саме я писатиму цього року — поки що залишається таємницею. Проте я хотіла б звернути увагу на Національний театр Франка.

"Якщо я буду читати, а військові чутимуть -- для мене це просто велика честь"

Що для вас виявилося найзначнішим — перевірка грамотності чи ж єдність, синергія та досягнення результату?

Написання -- це автоматично. А відчуття, що ти зараз -- з усім українством світу, це навіть важко передати. Це хвилювання, об'єднання, віра, що в цьому великий сенс, великий посил. Усім військовим, які пишуть диктант, великий уклін. Якщо я буду читати, а вони чутимуть -- для мене це просто велика честь. Я дуже хотіла доторкнутися до них, хоча б у такий спосіб.

Актор мусить володіти відмінною пам'яттю, оскільки це є ключовим аспектом виконання ролі. Проте, якщо говорити про "Кайдашиху", то тут йдеться про значний обсяг літературного матеріалу.

Там існує лише кілька ключових сцен з Мотрею, які становлять ядро цієї театральної адаптації. Якщо не виступаєш протягом місяця влітку, то необхідно відновити форму. Для цього ми проводимо репетиції.

Якими способами ви опановуєте обширні матеріали?

Ми повинні самостійно підготуватися і приходити на третю-четверту репетицію вже готовими. Важливо зосередитися на тексті, щоб його подача була виразною та зрозумілою, адже слухач і глядач мають відчути логіку і сенс навіть у довгих фразах. Існують складні речення та поетичні рядки, тому наша задача – не втратити суть під час роботи з великими обсягами тексту. Це вимагає від нас ретельного підходу та обдуманості.

"Щоб це було схоже на те, як ми сприймаємо радіоп'єсу в ефірі."

Ви будете слухати текст Радіодиктанту, що, без сумніву, є іншим видом підготовки. Але ж читати з паперу - це не так вже й важко, чи не так?

Але щоб уникнути нудьги і монотонності, важливо, щоб це звучало, як радіоп'єса, яку ми слухаємо на радіо. Нехай буде емоційно та з чіткою артикуляцією, щоб легше було за мною записувати.

Ви маєте досвід роботи з радіоп'єсами. Яким чином співпраця з командою під час створення радіоп'єс стала для вас першим кроком до участі в читанні Радіодиктанту національної єдності? Чи можна простежити зв'язок між цими двома досвідами?

Абсолютно вірно. Я хочу згадати пані Нелю Іванівну Даниленко та пані Олену Єфімчук — це ті люди, з якими ми пройшли чималий шлях у вивченні логіки. Пам'ятаю, як ми працювали над свіжою статтею про Катерину Білокур. Важливо, щоб кожне речення точно передавало інтонацію, адже слухачі не бачать обличчя мовця та мають відчути емоції, які закладені у словах.

Зазначу, що ви першими ознайомитеся з текстом диктанту. Це невеличка таємниця, адже до моменту, коли диктант прозвучить в ефірі, ніхто не зможе дізнатися, які саме слова та розділові знаки там містяться. Яким чином ви плануєте виділити розділові знаки під час читання?

Інтонація і паузи - це важливі елементи. Хоча в тексті можуть зустрічатися різні знаки пунктуації, як-от двокрапка, крапка з комою або тире. Тут я відчуваю певні труднощі. Я можу створювати власні акторські позначки, коли працюю над роллю. Можливо, так само буду відзначати й диктант — використовуючи стрілки та галочки.

"Щоб диктант відбувся у Театрі Франка -- це одна з моїх мрій"

Чи буде цього разу диктант у Національному театрі Франка, враховуючи, що їхній посол озвучить цей Радіодиктант?

Щоб диктант відбувся у нашому театрі -- це одна з моїх мрій. Радіодиктант має бути всюди, по різних локаціях, і люди дізнаватимуться також і про велич розташування -- яке це приміщення.

Як знаменита актриса та вражаюча українка Наталя Сумська, закликаємо всіх українців по всьому світу приєднатися до написання Радіодиктанту разом з нами!

Мої дорогі українці, які зараз на фронті, на кораблях, в окопах, на передовій, у тилу, волонтери, медики, вам великий уклін і шана. Я запрошую вас бути із нами на Радіодиктанті національної єдності. А також тих, хто дуже далеко і близько, хто на полюсах і поруч із нами в аудиторії. Ми писатимемо разом із вами цей Національний диктант.

Читайте також: Суспільне оголосило дату Радіодиктанту національної єдності

Ознайомтеся також: Радіодиктант національної єдності - 2025: Суспільне представило автора та читець.

Ознайомтесь також: "Я абсолютно не очікувала цього, але неймовірно щаслива" -- авторка тексту Радіодиктанту-2025 Євгенія Кузнєцова.