Феноменальна новина у світі художньої культури! Що ж насправді приховано під шедевром Пікассо?

Жінка під портретом Матеу Фернандеса де Сото

Блакитний період Пікассо, що охоплює роки з 1901 по 1904, відіграв ключову роль у розвитку його художнього стилю. Ця етапна доба характеризувалася меланхолійним настроєм та застосуванням холодних відтінків синього й зеленого кольорів.

Інститут мистецтв Куртаульда в Лондоні виявив захоплюючу таємницю: під знаменитим портретом Матеу Фернандеса де Сото прихована інша картина, що зображує жінку.

Це відкриття стало реальністю завдяки рентгенівським та інфрачервоним аналізам, які дозволили розглянути приховані шари живопису. Знайдена картина проливає нове світло на техніки, що використовував Пікассо, і відкриває нові горизонти в розумінні його творчого процесу.

Заховане зображення в портреті, створеному Пікассо (фото: надано Courtauld Institute of Art)

Під портретом Матеу Фернандеса де Сото, виконаним Пікассо у 1901 році, з'явилася зображена жінка, яка, ймовірно, була написана кілька місяців до цього. Її зачіска в стилі "шиньйон", популярному серед жінок Парижа на той час, вказує на те, що вона могла бути моделлю для кількох інших картин Пікассо того року.

На зображенні жінка нагадує персонажів, що з'являються в інших творах художника, зокрема в "Пиячці абсенту" та "Жінці з схрещеними руками". Це відкриття також вказує на те, що Пікассо, можливо, експериментував зі стилем імпресіонізму, перш ніж перейти до свого Блакитного періоду.

Відомо, що в цей період Пікассо переживав емоційні труднощі внаслідок втрати свого друга, що, можливо, вплинуло на його вибір моделей та художні прийоми. Дослідники зазначають, що особа цієї жінки поки залишається невідомою, але вона могла бути моделлю, близькою подругою або навіть коханкою митця. Пікассо міг використовувати цю роботу як можливість для експериментів з різними стилістичними напрямками та техніками.

Картина Пікассо "П'яниця абсенту" (зображення: Вікіпедія)

Вивчення цієї картини також відкриває нові горизонти в розумінні творчого процесу Пікассо, який часто вносив зміни у свої роботи, трансформуючи одні образи в інші. Завдяки рентгенівським та інфрачервоним дослідженням експерти змогли встановити, що під основним портретом Матеу Фернандеса де Сото, який виявився не першим варіантом, приховувалася інша картина.

Це свідчить про адаптивність художнього стилю Пікассо, який часто змінював один візуальний образ на інший. Подібні знахідки допомагають глибше усвідомити, яким чином Пікассо створював свої твори та його прагнення до трансформації і вдосконалення своїх робіт.

Виявлення під різними шарами картин також демонструє глибину внутрішніх пошуків художника, який не боявся змінювати навіть свої найважливіші роботи. Подібні випадки часто стають частиною важливих відкриттів у світі мистецтва.

Цей випадок не єдиний у сфері мистецтва, коли під знаменитими полотнами виявлялися приховані образи. Подібні знахідки були зафіксовані в творчості таких майстрів, як Леонардо да Вінчі, Сальвадор Далі та Рене Магрітт.

Наприклад, під відомою "Джокондою" Леонардо да Вінчі була знайдена ще одна робота, яка свідчить про його експерименти з різними варіаціями фігури. Щодо Сальвадора Далі, дослідники встановили, що він часто вдосконалював свої роботи, накладаючи кілька шарів малюнка, що в подальшому дало можливість реставраторам відновити невідомі елементи його творів.

Під "Людиною на горизонті" Рене Магрітта, яка спочатку виглядала як класичний пейзаж, був знайдений інший варіант композиції, що змінює сприйняття первісної роботи.

Схожі ситуації демонструють, що художній процес часто відрізнявся експериментальністю та динамічністю, і часом самі митці свідомо коригували свої твори.