Студенти з Румунії та України відновлюють традиції Карпат.

Молодь студентського віку з України та Румунії відновлює давні традиції Карпат. Два технічні університети: Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу та Університет Клуж-Напока реалізують проєкт Root4Dig, у рамках якого в Прикарпатті проходить міжнародний літній табір. Сорока студентам надається можливість вивчати гуцульські ремесла, музику та танці у майстрів місцевої культури. Як молоде покоління цифровізує культурну спадщину для майбутніх поколінь – читайте далі.

Космацька умілька Олена Кравчук навчає студентів з Румунії та Івано-Франківська мистецтву ліплення сирних коників. Ця неповторна стара традиція досі живе в гірських селах Косівського району.

Із захопленням за процесом спостерігає Флорина - студентка факультету етнології Технічного університету Клуж-Напока.

Флорина, румунська студентка.

Моя спеціальність - це вивчення етнокультурного розмаїття народів, їхньої етнічної історії. Це якраз те, що ми зараз тут і вивчаємо.

Українська та румунська культури мають багато спільного, особливо в повсякденному житті та звичаях мешканців гірських сіл. У регіоні Мармарощина, звідки походить дівчина, також проживають гуцули. Однак там не зустрічається унікальне народне мистецтво, як-от сирні коники.

Флорина, румунська студентка.

Це надзвичайно захоплююче мистецтво. На жаль, в Румунії немає нічого подібного. Найбільше мене вразило, як такі, здавалося б, дрібниці можуть мати значний вплив.

Свою першу сирну фігурку у формі конячки вирішив створити і майбутній програміст Даніель.

Це більше нагадує малесеньку свинку.

У Прикарпатті двадцять студентів з Університету Клуж-Напока беруть участь у міжнародному таборі, який проходить у Верховині. Цю подію організували спільно з Івано-Франківським національним технічним університетом нафти і газу.

Даніель, студент із Румунії:

Цей проєкт присвячений культурному обміну, що дозволяє нам поділитися своїми традиціями та звичаями. Мій час тут став надзвичайно захоплюючим досвідом, і мені все надзвичайно імпонує. Я завжди готовий приймати нові виклики і з нетерпінням чекаю на них.

Співпраця з румунськими колегами триває багато років. Реалізували вже безліч проєктів в екологічній, енергетичній та інноваційній галузях. У березні цього року запустили ще один за кошти ЄС - Root4Dig.

Людмила Архипова, викладачка Івано-Франківського національного університету нафти і газу.

Основною метою даного проєкту є розвиток м'яких навичок у студентів технічних університетів, спрямованих на поглиблення їхнього розуміння культурної спадщини Карпатського регіону. Ми акцентуємо увагу на народних ремеслах і прагнемо через проведення воркшопів та фестивалів більш детально дослідити та зберегти безцінні знання, які існують у нашому спільному прикордонному Карпатському краї.

Сорок студентів з обох університетів протягом тижня опановували музичні інструменти, танці та співанки, навчалися різьби по дереву, створювали писанки, керамічні вироби та ліжники. А ще знайомилися з традиційним вбранням верховинців та готували страви гуцульської кухні. І все це фільмували на відео.

Настя, студентка Івано-Франківського національного технічного університету нафти й газу:

Я вирішила долучитися до цього заходу, щоб краще зрозуміти культуру Карпат, ознайомитися з гуцульськими традиціями та виявити спільні риси між нами та іноземними студентами.

Проєкт передбачає розробку електронного альбому, який висвітлюватиме спільні традиції України та Румунії. Університети обох країн обладнають лабораторії віртуальної реальності, щоб студенти могли оцифрувати культурні скарби.

Дмитро Дзвінчук, очільник Інституту гуманітарної освіти та державного управління при Івано-Франківському національному технічному університеті нафти й газу.

Цю інформацію, яку здобувають студенти під час безпосереднього спілкування з народними традиціями, ремеслами, одягом, музикою, співами, їжею, ми зберігаємо для майбутніх поколінь. Бо з тривогою спостерігаю, що все більше і більше відходить із життя тих майстрів, які вміли зробити музичні інструменти: трембіти, цимбали, скрипку. Все менше майстрів, які вміють пошити кептар чи кожух, постоли.

На інтерактивній платформі ви зможете здійснити віртуальні подорожі етномузеями Румунії та України, а також дослідити культурні маршрути.

Крістіан Барс, представник Технічного університету Клуж-Напока:

Кожен, хто отримає доступ до онлайн-платформи, зможе знайти маршрути, визначні пам'ятки. І ми не хочемо зупинятися на цьому, ми хочемо бути відкритими, і кожен турист зможе надіслати фотографії та додати їх. Таким чином, пізніше можна буде побачити все це в динаміці.

У жовтні студентський табір відбудеться також у Румунії. В цілому проєкт триватиме до лютого наступного року.