Там, де медицина не може допомогти: у Львові пройшов конгрес "Мистецтво задля здоров'я".

Міжнародний конгрес Мистецтва для здоровʼя вдруге пройшов у Львові. Його програма була присвячена ролі мистецтва у реабілітації людей з травмами.

У багатьох європейських країнах пацієнтам, які пережили травматичний досвід, лікарі призначають арттерапію. Її сила в тому, що вона допомагає людині висловити емоції без слів. В Україні так званого "мистецтва за рецептом" поки що немає, але чимало профільних організацій та ініціатив докладають зусиль, щоб зробити таку допомогу доступною.

Конгрес мистецтва для здоров'я - один із кроків у цьому напрямку. Він зібрав фахівців з різних куточків України, а також інших європейських країн, щоб обговорити, як зробити травмочутливі практики доступними для всіх в Україні, який досвід наша країна може перейняти від Європи (і навпаки) та чому інституалізація цього напряму є такою важливою.

Від "культури дозвілля" до "культури відновлення"

"Конфлікт змінив наше сприйняття багатьох аспектів життя. Раніше ми розглядали мистецтво як спосіб втечі від повсякденних труднощів, джерело натхнення та нових ідей. Однак війна відкрила зовсім інший аспект його значення," - зазначив міський голова Львова Андрій Садовий, відкриваючи конгрес.

Він підкреслив, що в муніципальних лікарнях наразі знаходиться більше 28 тисяч поранених, які потребують різного роду допомоги, включаючи психологічну. Проте реальна кількість осіб, яким потрібна підтримка, значно вища. За різними оцінками, понад 90% українського населення пережили травматичний досвід, серед яких є й чимало дітей.

"Я пам'ятаю один проєкт, що був спрямований на дітей, які змушені були залишити свої домівки", - розповідає Крістофер Бейлі, колишній керівник програми "Мистецтво і здоров'я" в ВООЗ. Він відвідав Україну вдруге з початку повномасштабного вторгнення. Під час свого попереднього візиту він став свідком однієї з травмочутливих ініціатив у прихистку для переселенців у Львові. Тоді дітей, які були евакуйовані з прифронтових зон, зібрали в групу і попросили їх рухатися по колу, наслідуючи рухи інших учасників.

"Завдяки руху, музиці та взаємодії відбулися надзвичайно глибокі зміни: з’явилися усмішки, сміх і відчуття спільності", - розповідає Крістофер. Він додає: "Але згодом я дізнався, що ця програма припинила свою діяльність через те, що людина, яка її вела, вирушила на службу. Це стало яскравим прикладом того, як такі проекти можуть бути вразливими, коли їхня реалізація залежить виключно від окремих осіб".

Розрізненість подібних ініціатив є основною проблемою, яку прагнуть вирішити експерти. На їхню думку, Україні необхідна інтегрована система, що поєднує мистецтво, освіту та охорону здоров'я, має власну інфраструктуру, а також передбачає підготовку спеціалістів і можливість розширення. Така система допоможе впоратися з кількома викликами: нестачею ресурсів і наданням некваліфікованої допомоги, що може бути небезпечним у випадках травм.

"Використовуючи різноманітні мистецькі та креативні підходи, можна впливати на фізичне та психічне здоров’я. Надзвичайно важливо, щоб цей процес проходив на високому професійному рівні," — зазначила Юлія Хомчин, керівниця Інституту стратегії культури.

"Раніше ми часто розглядали мистецтво як спосіб втечі від труднощів. Проте війна відкрила нові горизонти в розумінні його значення," - зазначив Андрій Садовий.

"Ми вже бачили, як такі моделі працюють у різних країнах світу. Але тут важливо не копіювати досвід, а адаптувати його до українського контексту та будувати рішення, які допоможуть не лише військовим і ветеранам, а всьому суспільству ставати сильнішим і стійкішим", - додає Крістофер Бейлі.

Що таке "Мистецтво за рецептом": "Це більше, ніж просто малювання."

Однією з ключових тем, що обговорювалися на конгресі, стала концепція "Мистецтво за рецептом". Це новаторський підхід до соціально-медичної підтримки, який має на меті впровадження мистецтва в систему охорони здоров'я як важливого елемента реабілітації пацієнтів. У деяких країнах така форма допомоги доступна не лише для пацієнтів реабілітаційних установ, але й для всіх бажаючих, які отримали рецепт від лікаря. Цей підхід може допомогти зменшити потребу в медикаментах та загалом полегшити навантаження на медичну систему.

Сер Грегор Сміт, провідний медичний радник уряду Шотландії, підкреслив необхідність кардинальних змін у сучасній медицині. Він зазначив, що замість того, щоб зосереджуватися виключно на лікуванні вже існуючих симптомів у лікарнях, медична система повинна орієнтуватися на профілактику хвороб та превентивну допомогу, залучаючи при цьому громадський та культурний контекст.

"Необхідно підвищувати рівень здоров'я в нашій країні. У цьому контексті ми повинні звернутися до культури, яка може стати нам у нагоді. Важливо дослідити, як саме мистецтво впливає на галузь охорони здоров'я", - відзначає він.

В рамках конгресу учасники також взяли участь у колективній діяльності.

"Охорона здоров'я - це сфера, що охоплює не тільки біологічні аспекти, але й життєві історії людей. Вона спрямована на те, щоб забезпечити якісне життя для кожного. Люди піддаються впливу емоцій, саме тому ми вводимо елементи мистецтва в цю сферу," - зазначив сер Грегор Сміт.

Сер Грегор зазначив, що діячі культури завжди на підсвідомому рівні розуміли терапевтичну силу своєї роботи. Проте сьогодні наука, численні клінічні дослідження та доказова медицина офіційно підтверджують: залучення до мистецтва має реальний, вимірюваний позитивний вплив на психічне й фізичне здоровʼя людини.

У Великій Британії "соціальне скерування" уже давно та успішно використовується. Про це під час конгресу розповіла Шарлотта Осборн-Форд, директорка Національної академії соціального призначення: "Чим саме займаються наші спеціалісти? Найважливіше - це розбудова довірливих стосунків із пацієнтом. Фахівці мають аналізувати, що людина може сама для себе зробити, аби добре почуватися, які ресурси має у своєму житті, на які може спиратися. Це може бути інфраструктура - місцеві парки, музеї, а також хобі, близькі, рідні чи друзі".

Шарлотта Осборн-Форд підкреслила, що соціально орієнтований підхід базується на чотирьох ключових елементах, на які медики повинні звертати увагу, направляючи пацієнтів: розвивати креативність, збільшувати фізичну активність, відновлювати зв'язок з природою та налагоджувати соціальні відносини в межах громади. Крім того, фахівці повинні аналізувати ефективність своєї підтримки.

Які мистецькі практики використовуються?

Найбільш розповсюдженими формами мистецтва є живопис, музичні виступи та театральні постановки. Слід зазначити, що використання літератури в процесі реабілітації трапляється значно рідше.

"Ми, напевно, всі згадуємо ті перші дні широкомасштабного вторгнення, коли поетичні твори почали з'являтися у величезній кількості — від знаменитих авторів до звичайних людей. Поезія завжди була способом моментального вираження емоцій, а також інструментом для зцілення. Проте, я вважаю, що література і слово є, можливо, найскладнішими засобами для досягнення цього зцілення", - зазначив Григорій Семенчук, український поет та голова організації "Мистецька рада 'Діалог'". Він також розповів про проєкт Voices for Defenders, який має на меті заохотити наших ветеранів ділитися своїм досвідом через написання текстів та свідчення.

Мистецькі практики мають широкий спектр форм. Деякі з них реалізуються в Львові, який, за словами Ірини Кулинич, заступниці міського голови з гуманітарних питань, взяв на себе "значну відповідальність у реабілітації осіб, що постраждали від війни, і має потенціал стати провідником у реформуванні медичної системи". Тому однією з ключових цілей конгресу стало вихід мистецтва з "тіні". Для цього Україні потрібно створити структуру, де арттерапія перестане бути ізольованою і неформальною ініціативою волонтерів, а стане визнаною складовою національної політики відновлення.

Під час конгресу було представлено трагікомедію "Директор ліфта" від "Театру Незламних".

Олег Березюк, голова відділу ментального здоров'я реабілітаційного центру Unbroken, стверджує, що мистецтво здатне не лише надавати терапевтичну допомогу, але й сприяти процесу діагностики. Проте для успішного впровадження таких новаторських методів Україні необхідні реформи. Під час війни країна зіткнулася з новими викликами, яких раніше не знала.

Внаслідок початку повномасштабної війни ми зіткнулися з великим напливом пацієнтів, які отримали надзвичайно важкі травми, з якими раніше не мали справи. Це стосується не лише фізичних ушкоджень, але й психічних, а також моральних травм, які часто поєднуються. Кількість таких випадків продовжує зростати. Тому ми почали шукати не лише медичних спеціалістів, але й інші методи підтримки. Ми виявили високу ефективність арттерапії, яка має рецептурний характер. Підкреслюю, що це не просто малювання – це форма лікувальної і діагностичної терапії, яка демонструє вражаючі результати, - зазначає Олег Березюк.

Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, у разі негайного завершення конфлікту в Україні, країна зіткнеться з потребою в медичній допомозі для приблизно 4 мільйонів осіб. Крім того, близько 7 мільйонів людей потребуватимуть психосоціальної підтримки.

Навчання та професійні норми спеціалістів

Незважаючи на високий попит та значний потенціал мистецтва в галузі психічного здоровʼя, Україна все ще стикається з критичною нестачею спеціалізованих установ та системних програм у цій галузі.

Такі установи та програми дуже потрібні, адже робота з арттерапією та травмоінформованим підходом у мистецтві потребує спеціальних знань і навичок для безпечної взаємодії з людьми, які пережили травматичний досвід.

Одночасно, мистецтво здатне надавати терапевтичний вплив, адже воно створює захищене середовище для емоційного вираження, самороздумів та відновлення. Освіта художників у травмочутливих методах може слугувати важливим етапом у процесі впровадження арттерапії в Україні.

Курси, які навчають усвідомленню травми, можуть надати художникам можливість взаємодіяти у творчий спосіб з людьми, що пережили травматичні події. Це може включати візити до медичних закладів або проведення занять з музики та образотворчого мистецтва, при цьому знижуючи ризик завдання шкоди та сприяючи покращенню їх психологічного і емоційного стану.

"Сучасне українське мистецтво стало інструментом активізму та платформою для просування ідей соціальної справедливості, рівності, захисту довкілля тощо. Тож не дивно, що після початку повномасштабного вторгнення багато українських митців вступили до армії або зосередили свою роботу на тому, як мистецтво та культура можуть бути корисними у воєнний час. Саме мистецтво відіграє виняткову роль у зціленні людей, обробці воєнних травм та сприянні посттравматичному зростанню", - кажуть в Art Therapy Force.

У рамках конгресу був представлений новий посібник під назвою "Травмоналаштований підхід до підтримки через мистецтво". У найближчий час планується його друк та розповсюдження серед художників, керівників культурних установ, працівників сфери охорони здоров'я та соціального захисту.

А як щодо держави?

Сьогодні неурядові ініціативи займають ключову позицію в цій галузі. Однак Україна також володіє розвиненою мережею державних культурних інституцій, таких як бібліотеки, музеї, театри, навчальні заклади в сфері мистецтва та культурні центри, які мають потенціал стати важливими складовими цієї системи.

Деякі з них уже впроваджують інклюзивні та орієнтовані на громаду практики. Одним із прикладів є Львівська національна академія мистецтв, яка реалізує проєкт "Академія для ветеранів". Його мета - створити середовище для психологічної реабілітації та інтеграції ветеранів і людей, які постраждали від війни, через мистецтво. Проєкт поєднує арттерапевтичні практики, освітні можливості, програми соціальної адаптації та розвиток інклюзивного середовища

Найбільш помітною урядовою ініціативою є Координаційний центр психічного здоров'я. Його створили, щоб налагодити співпрацю між державними і громадськими організаціями, міжнародними партнерами, донорами та експертною спільнотою в межах національної програми психічного здоров'я "Ти як?". Метою центру також є підтримка психічного здоровʼя через культурні практики.

"Питання підтримки ментального здоровʼя, психосоціальної підтримки і в цілому відновлення, повернення до життя є одним із пріоритетних напрямків для нас. Ми маємо пріоритетний проєкт "Мистецтво допомагати". Саме заклади культури є тим місцем, куди ми приходимо для того, щоби себе підтримати, відновити себе, знайти себе, знайти свої думки. Тому саме сфера культури, заклади культури зараз не тільки простори для збереження книг або для перегляду вистав. Очевидно, це простори, де можна відновлюватися", - зазначила на відкритті конгресу начальниця відділу політики безбар'єрності Міністерства культури України Леся Хемраєва.

Мистецькі практики активно впроваджуються у Збройних силах України як засіб для зменшення психологічної напруги та підтримки військових. Прикладом цього є підрозділ "Культурні сили України", заснований восени 2022 року. Ця команда організовує концерти та музично-терапевтичні заходи на всій лінії фронту, а також координує діяльність п'яти мобільних мистецьких колективів. Їхня робота охоплює терапевтичні, освітні, мотиваційні та розважальні аспекти. Окрім підтримки військовослужбовців, "Культурні сили України" реалізують культурні проекти та створюють освітньо-культурні простори для підтримки та розвитку громад, що знаходяться поблизу фронту.

Що далі?

Першочергові кроки мають бути спрямовані на створення сталої екосистеми мистецтва і здоров'я в Україні з офіційним визнанням арттерапії, системною освітою та ефективною міжгалузевою співпрацею. Українське суспільство має мобілізувати всі доступні ресурси для підтримки психічного добробуту.

"Ми вперше звернули увагу на культуру як на важливий елемент національної безпеки", - зазначає Юлія Хомчин, директорка Інституту стратегії культури. - "Наше завдання полягає в тому, щоб донести до осіб, які приймають рішення, що культура не є лише естетичним доповненням. Вони повинні усвідомити, що культура виступає як активна сила, яка здатна змінювати, трансформувати і, в кінцевому підсумку, зцілювати суспільство."

В рамках конгресу учасники також взяли участь у колективній діяльності., під час якої обговорювали майбутнє сектору мистецтва і здоровʼя в Україні.

Як крок до реалізації цієї мети учасники конгресу спільно підготували дорадчий документ. Він містить рекомендації щодо інтеграції мистецьких практик у систему охорони здоровʼя та соціального захисту. Цей документ буде передано до Міністерства охорони здоровʼя, Міністерства культури та Міністерства соціальної політики України.

"Ми вважаємо, що ключовим моментом є те, що цей документ створений на основі реального досвіду людей, які вже займаються перетворенням мистецтва в інструмент для підтримки здоров'я в умовах війни. Це важливий перехід від локальних муніципальних і недержавних ініціатив до комплексної підтримки на державному рівні", - підкреслює Вероніка Склярова, директорка Art Therapy Force та одна з організаторок конгресу.

Варто зазначити, що конгрес став результатом глобальної ініціативи Healing Arts, реалізованої Jameel Arts & Health Lab за підтримки Європейського регіонального бюро ВООЗ в рамках програми Health Resilience in the Eastern Partnership, що фінансується Європейським Союзом. Реалізацію заходу забезпечила національна коаліція організацій, які працюють на перетині культури, охорони здоров'я, освіти та політики, до якої увійшли Львівська міська рада, ЛКП "Львівське радіо", Інститут стратегії культури, реабілітаційний центр Unbroken та King's College London.