Батько Трамп та зустріч НАТО: Дії на відновлення серйозно хворого пацієнта.

Яким чином може розвиватися життя в Україні після проведення саміту?

Чи можна вважати саміт НАТО в Гаазі прикладом "мистецтва можливого"? Безперечно. Це був справжній політичний шоу-програм, схожий на Cirque du Soleil. Але мета виправдовує засоби: Альянс зберіг свою цілісність і уникнув розпаду в історії, президент США Дональд Трамп не спровокував нових скандалів і не виявив бажання вивести Америку з Альянсу, а Україна не опинилася в ізоляції.

Напевно, безпосередній перебіг подій цілком можна було б характеризувати історичними словами першого президента незалежної України Леоніда Кравчука, бо європейські політики десь "пройшли між крапельками", перетворивши подію у пишний тріумф Трампа, якому б позаздрили цезарі Стародавнього Риму.

Нагадав про себе й Путін - кривавим "привітанням". Кремлівський злочинець досяг напередодні саміту НАТО безпрецедентного розмаху у справі геноциду українського народу - кількість загиблих в Україні від ракетно-дронового тероризму Росії збільшилася до десятків майже щодня, кількість поранених сягнула сотень цивільних.

З даного огляду подій, що відбулися на саміті НАТО, ви отримаєте інформацію про:

Європейським союзникам Північноатлантичного альянсу не було легко досягти позитивних результатів. Генеральному секретарю НАТО Марку Рютте навіть довелося звернутися до президента Трампа з приязним титулом "татусик". Але чи варто критикувати європейських політиків за їх компліменти, коли мова йде про справжню безпеку континенту? Особливо з огляду на те, що в європейській частині Альянсу вже серйозно сприймають забезпечення цієї безпеки через підтримку стійкості України.

Тому коротка фраза президента США, - що, на його думку, їм (країнам європейського НАТО) "потрібна деяка допомога", - є важливим погодженням військової присутності.

Врешті-решт, Трамп здійснив важливий крок, за який союзники в Гаазі щедро оцінили його, створивши йому "теплу ванну" з похвал. Він підтвердив відданість США статті 5 Північноатлантичного договору, що стосується колективної оборони.

"Ми з ними до кінця", - фраза, адресована Путіну, і московський диктатор точно не очікував її почути. Як, можливо, і підтримане Трампом та ухвалене у Гаазі рішення саміту НАТО щодо статусу Росії як спільної загрози для всього Альянсу.

Усі досягнення є своєчасними та досить точними. Це, власне, не стало секретом для міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса, який відзначив, що Європа намагається зберегти США "на стороні" в контексті конфлікту в Україні. Німеччина, що взяла на себе роль європейського лідера у фінансовій підтримці України, дійсно стурбована можливим виведенням американських військ з Європи. Країни НАТО в Європі погодилися інвестувати у свою безпеку, домовившись про збільшення витрат на оборону до 5% від національного ВВП до 2035 року (хоча Іспанія залишилася осторонь зі своїми 2,1% ВВП).

Це є яскравим свідченням усвідомлення загроз з боку Російської Федерації та рішучості виграти час для розвитку європейської оборонної автономії. Безперечно, для цього континентальному НАТО, яке має певні вразливості, критично важливо мати підтримку США та стабільну Україну. Саме тому питання постачання американської зброї за рахунок "європейсько-українських коштів" стає надзвичайно актуальним завданням у період після саміту.

Здається, в Європі абсолютно не турбуються про цю статтю витрат.

Проте не слід вважати, що криза в НАТО вирішилася миттєво. Наприклад, деякі аналітики застерігають: не варто бути здивованими, якщо "гаазька обіцянка" про витрати на рівні 5% від ВВП завершиться так само, як і "уельська обіцянка", досягнута в 2014 році.

Попри вихід із кризи в Гаазі, внутрішні заяви в Альянсі виявилися досить показовими. Наприклад, міністр оборони Італії Гвідо Крозетто всього за кілька днів до саміту висловив сумнів щодо доцільності існування НАТО в його теперішньому форматі.

"Ми говоримо про Європу так, ніби вона, як і раніше, щось значить. Можливо, вона і могла б значити, якби колись здобула політичну суб'єктність, спільну зовнішню політику і систему оборони. Але цього не сталося. І мені сумно це говорити - її час минув", - сміливо констатував міністр, визнаючи хворобу блоку.

У самому Альянсі прекрасно усвідомлюють, де знаходиться джерело "напруги". Якщо в Європі обережно утримуються від коментарів, то прем'єр-міністр Канади Марк Карні на початку червня прямо висловив думку, що ера домінування США на міжнародній арені підійшла до свого завершення.

Чи відбулося у свідомості Трампа таке радикальне перетворення, що він повністю знову приєднався до західного блоку? У цьому немає абсолютної впевненості, хоча вступ США у ізраїльсько-іранський конфлікт та активна підтримка його швидкого завершення стали несподіванкою для Кремля. Однак, з боку Росії не було готовності надати допомогу Ірану, на що Тегеран покладав великі надії. Таким чином, російсько-іранське партнерство не перетворилося на союз, що вже само по собі має позитивний ефект на майбутнє України.

Таким чином, Трамп все ще перебуває на межі, хоча підсвідомо прагне до західного блоку, особливо в контексті військової економіки та фінансів.

Необхідно почати з радикальної зміни в підході до комунікації: на саміті НАТО в Гаазі керівники держав Альянсу не лише не виконали очікування України щодо її повноправного членства у блоці, а й навіть припинили обговорення цього питання. Можливо, це своєрідний жест на адресу Кремля, який постійно посилює тиск на НАТО, принаймні в інформаційному просторі.

Можна скільки завгодно говорити про "мости" України до членства, це ніяк не наблизить її до гарантій безпеки - їх просто більше не існує. Причому не тільки у Європі, але й у світі в цілому. Очевидно, Європа обрала інший шлях до формування нової конструкції міжнародної безпеки - за рахунок нарощування високотехнологічних систем, що стануть сучасним механізмом стримування.

Не виключено, що на якомусь етапі це виявиться більш дієвим, ніж ядерна зброя.

Отже, Україна, замість того щоб стати членом, що перетворилося на незбагненну ілюзію, фактично досягла більшої інтеграції з НАТО та ЄС, ніж будь-коли раніше. Адже багатомільярдні вливання, включаючи фінансування оборонної промисловості, сьогодні мають значно більшу вагу, ніж лише обіцянки про членство в організації, що в цьому році пережила серйозну кризу.

Ми підтверджуємо непохитну відданість наданню підтримки Україні, оскільки її безпека є важливим чинником для нашої власної безпеки. З цією метою ми братимемо до уваги прямі інвестиції в оборону України та її військово-промисловий комплекс при визначенні оборонних витрат наших союзників.

Варто зазначити, що одним із розумних кроків Зеленського під час прес-коментарів стало уникнення згадок про членство України в НАТО.

Безумовно, ключовою подією саміту стала зустріч між Зеленським і Трампом.

Президент США охарактеризував зустріч із своїм українським колегою як "вражаючу", висловивши надію, що обговорення не зосереджуватиметься на вбранні, яке вже охрестили "майже костюмом". Ситуація в Україні зараз гармонійно вписується в ширшу концепцію забезпечення безпеки в Європі.

Але результат тестування щодо закупівлі американської зброї для потреб України залишився розмитим. Зокрема, Сполучені Штати не визначилися із ключовим для України питанням: чи продаватимуть Україні системи протиповітряної оборони Patriot. Трамп пообіцяв, що Штати розглянуть питання передачі Україні боєприпасів до Patriot, але ці ракети "важко отримати, і вони також потрібні США".

У заявах Трампа, що існує у своєму власному світі, міститься лише частина правди.

Згідно з інформацією, наданою керівником Командування космічної та протиракетної оборони армії США Деніелом Карблером, у 2023 році американські збройні сили мали в своєму розпорядженні всього 15 батальйонів систем Patriot.

З другого, у США структура Patriot передбачає саме battalion, який складається з чотирьох батарей; батарея - лише один fire unit, тобто один зенітний ракетний комплекс. Таким чином, загальна кількість Patriot у США дорівнює 60 батарей.

Однак неофіційні джерела вказують, що США мають тільки 18 батарей Patriot PAC-3, тобто здатних збивати балістичні ракети.

З іншого боку, фахівці в даній області вважають, що Сполучені Штати можуть виробляти від 12 до 16 пускових установок для системи протиповітряної оборони Patriot щорічно, що відповідає приблизно двом дивізіонам.

Відносно ракет, рік тому армія США оголосила про підписання довгострокового контракту з компанією Lockheed Martin на постачання 870 ракет MSE для системи ППО Patriot PAC-3. У 2024 році Lockheed Martin планує виготовити 500 ракет-перехоплювачів MSE, що на 30% більше в порівнянні з показниками 2023 року. Крім цього, були озвучені плани на 2025 рік, коли передбачається виготовлення ще на 20% більше MSE, ніж у попередньому році. Таким чином, загальна кількість ракет, призначених для перехоплення балістичних цілей у 2025 році, досягне 600 одиниць.

Тобто, необхідні ППО-ПРО у США є, і питання лише у тому, як Білий дім Трампа ставитиметься до цього питання.

Сам Зеленський назвав розмову з Трампом хорошою. "Поговорили про ситуацію на полі бою. Путін точно не перемагає. Представив президенту США фактаж того, що реально відбувається на землі", - констатував Зеленський.

Це досить категоричне висловлювання про стійкість та готовність України захищати національні інтереси було важливим для усвідомлення президентом США реального стану справ, але в ньому також приховано послання про вразливість військових сил Росії.

Саміт засвідчив, що гроші в Європі є, і допомога буде. Зокрема, Рютте підтвердив, що країни НАТО нададуть Україні 35 млрд євро військової допомоги у поточному році. Попри те, що раніше говорили тільки про 20 млрд євро.

Проте в той час спільно узгоджене зобов'язання становило 40 мільярдів доларів, включаючи внесок Сполучених Штатів. Таким чином, країни Європи, Великобританія та Канада змогли практично повністю компенсувати відсутність частки США до 2025 року.

При цьому існують припущення, що США таки допомагатимуть Україні - через внески в НАТО, бо вони нібито включатимуть і мілітарну допомога Україні.

Мова йде про фінансові ресурси, які закріплені в комюніке НАТО, і країни-учасниці планують виділити 3,5% своїх витрат від ВВП на військову підтримку України. Ці кошти вкрай необхідні Україні, особливо для закупівлі ракет для систем протиповітряної та протиракетної оборони, а також для самих систем. Окрім цього, потрібні ракети, які наразі відсутні в Європі.

Серед ключових елементів озброєння варто особливо підкреслити системи протиповітряної та протиракетної оборони, а також їхні боєприпаси, зокрема, зенітно-ракетний комплекс Patriot. Також важливими є нові ракети "земля-земля" PrSM (Precision Strike Missile) з дальністю до 500 км, які призначені для системи РСЗВ HIMARS, що є наступницею ракет ATACMS. Не можна оминути й крилаті ракети "повітря-земля" AGM-158, які використовуються на літаках F-16, і мають діапазон дії від 370 до 900 км. Звісно, ранні модифікації тактичних ракет для РСЗВ HIMARS, які добре відомі в Україні, також продовжують відігравати свою роль.

Якщо у двох словах, то найбільші перспективи складають гроші на зброю та військово-технічне співробітництво. У 2025 році країни Європи, НАТО та ЄС перейшли до безпрецедентної підтримки, включно з фінансуванням виробництв українського ОПК та локалізації власних виробництв в інтересах України.

Можна казати навіть про ланцюгову реакцію. Лише деякі приклади.

Норвегія за майже 640 мільйонів доларів закупить безпілотники для Сил оборони України в українських та європейських виробників.

У Великій Британії розпочнеться спільне виробництво українських безпілотників в партнерстві з Україною.

Німеччина і Канада досягли угоди про фінансування виготовлення українських дронів-перехоплювачів "шахедів" та збільшення обсягів їх виробництва.

У Данії планується не лише вдосконалення артилерійських можливостей, але й запуск виробництва дронів та ракет. Німеччина також інвестує у виготовлення українських ракет-дронів "Барс", ударних безпілотників "Лютий" та дронів-перехоплювачів VB140 "Фламінго", виділивши на це 400 млн євро. Крім того, Європейський Союз надасть Україні один мільярд євро у вигляді грантів для підтримки оборонної промисловості.

Також помітні нові тенденції. Наприклад, Великобританія вперше постачає зброю Україні, використовуючи відсотки з активів Росії: у межах нового військового пакету Україна отримає 350 ракет для протиповітряної оборони ASRAAM.

Таким чином, поки НАТО подає сигнали про намір відновлення, європейські держави, включаючи членів Альянсу, активізували зусилля щодо зміцнення обороноздатності України. Вкладення в збройні сили є надзвичайно важливими. У столицях Європи усвідомлюють, що Україна перетворюється на один із ключових щитів проти загрози Третьої світової війни, забезпечуючи безпеку континенту. Можливо, вона стане центральною країною Європи, незважаючи на проблеми, пов'язані з існуючими альянсами.