"Безмежний контент та мільйони переглядів": як школа "Швабра" створює нове обличчя відповідального блогінгу. Олена Левандовська у подкасті "Медіуми".

У цьому випуску ми розглянемо український проєкт, який трансформує культуру блогінгу зсередини. Школа відповідального блогерства "Швабра", заснована "Детектором медіа" та UMind, за два сезони зібрала молодих контент-крієйторів з усіх куточків країни та створила спільноту молодих інфлюенсерів, які прагнуть говорити про Україну з високою якістю, чесністю та відповідальністю.

У подкасті "Медіуми" Олена Левандовська, співзасновниця та голова ГО UMind, поділилася історією розвитку "Швабри" – платформи, яка вже представила понад 160 відео з мільйонами переглядів. Вона обговорила, як змінюється покоління Альфа, яке сприймає інформацію через короткі формати, а також підкреслила, як блогінг перетворився на важливу місію. Олена зауважила, чому українські підлітки все ще потрапляють під вплив російського контенту. Крім того, вона розповіла, як свідомі спільноти можуть боротися з семантичними війнами, і чому "Швабра" надає молодим авторам не лише знання, а й інструменти, що допомагають їм розвиватися та впливати на свою аудиторію.

Підписатися на подкаст "Медіуми" можна через різноманітні платформи, такі як Apple Podcasts, Spotify, SoundCloud, Megogo Audio, NV Подкасти, YouTube Music, YouTube та багато інших сервісів для прослуховування подкастів.

00:00 "Заснована спільнота свідомих блогерів";

03:36 "Це шанс донести наші ідеї не лише до дітей, які проживають у мегаполісах."

06:24 "Альфа-покоління сприймає реальність через відео, а не через текст."

08:38 "Молодь розуміла, що після цього проєкту в них буде рух уперед";

13:35 "Присутність російського контенту в шкільному холі досягає вражаючих масштабів."

16:02 Щодо еволюції українського контенту: "на даний момент потяг ще не рушив — його потрібно підштовхувати".;

17:35 "Відповідальність блогерів і усвідомлення контексту в даний час значно зросли."

20:23 Щодо спільноти свідомих блогерів: "це еволюція, відкриття нових перспектив, співпраця".

"Заснована спільнота свідомих блогерів"

Вадим Міський: Ми поговоримо сьогодні про дуже крутий проєкт, який є в Україні. Це Школа відповідального блогерства "Швабра" для юних контент-крієйторів, які прагнуть розвивати свої блоги свідомо і відповідально. Цей проєкт заснували ГО "Детектор медіа" та ГО "UMind". Відбулося вже два сезони цього проєкту, навіть сформувалося ком'юніті юних блогерів, які хочуть бути відповідальними у своєму контенті.

Олено, я пам'ятаю, як півтора року тому ми сиділи у кафе і намріяли цей проєкт. Сьогодні ми вже бачимо, як 30 людей пройшли навчання і створили тонни контенту, який розвиває критичне мислення їхньої аудиторії або робить цікаві історичні чи культурні розвідки. Як загалом ти цей шлях оцінюєш? Чи багато ще блогерів, які могли би долучатися до такого переусвідомлення своєї ролі у соціальних мережах?

Олена Левандовська: Я з великою вдячністю сприймаю цей шлях як динамічно успішний. Іноді трапляється, що у вас є чудова ідея, але ви можете довго її обмірковувати без реальних дій. Іноді бракує однодумців, а іноді -- ресурсів. Саме тому синергія стала надзвичайно важливою. Це ще раз доводить, що партнерство є потужним інструментом, і завжди варто шукати людей, які розділяють ваші цінності та цілі. Це значно полегшує процес. За півтора року ми організували два навчальні курси, і не забуваймо, що один з них проходив офлайн. Ми також створили спільноту відповідальних блогерів, і ми впевнені, що це лише початок нашої спільної роботи.

По-перше, ми мали дуже багато заявок уже під час другого набору. І ми розуміємо, що саме всі ці люди точно очікують від нас. І друзі, які теж мають певну аудиторію випускників, хочуть до нас. Тому ми переконані, що наступного року буде ще активніший набір, ще більше охочих.

По-друге, я дуже вірю у спільноти. Це, безумовно, світовий тренд, і ми не відстаємо від нього. Зараз кожна поважна світова компанія вже має цілі відділи ком'юніті-менеджерів. В Україні зараз дуже багато компаній шукають ком'юніті-менеджерів. Ми навіть у своїх лекціях із комунікації розповідаємо дотично, як працювати з цією аудиторією, щоб ти не транслював абищо, а входив у діалог. Тому наша спільнота точно розвиватиметься.

"Це наша можливість достукатися не тільки до тих дітей, які живуть у великих містах"

Наталя Соколенко: Вадим сказав про "тонни контенту" від випускників Школи відповідального блогерства "Швабра". Звучить гарно, але хотілося б почути деталі: що це за контент, як його виміряти, яка тематика і географія? Ну і трошки більше про самих блогерів: чи це випускники елітних київських шкіл, які обклалися ґаджетами на будь-який смак, чи це все-таки молоді люди, але різні?

Олена Левандовська: Безумовно, контенту надзвичайно багато, адже наші випускники дуже активно працюють і створюють цікаві матеріали. Вони представлені у всіх основних соціальних мережах: Telegram, YouTube, Instagram та TikTok. Ми з колегами провели підрахунки і виявили, що щонайменше 160 різних відео було опубліковано в цих мережах. Проте важливо також звертати увагу на якість контенту та його охоплення. Наші нещодавні підрахунки свідчать про те, що ці матеріали зібрали приблизно 3,6 мільйона переглядів. Це результат роботи наших випускників.

Ми насправді дуже горді. Це один із аспектів, про які ми також говоримо – наша географія охоплює величезну кількість регіонів. Це просто чудово! Я добре пам'ятаю, коли вперше приїхала на "Швабру" і почула: хтось приїхав з Піщаного Черкащини, хтось з Вінниччини, інший з Кременця в Тернопільській області, з Здолбунова Рівненської області, з Острога, з Хмельницького, з Броварів, навіть дівчина з Хуста!

І що цікаво -- вони всі дуже різносторонні. Наприклад, дівчина з Хуста -- акторка в місцевому театрі. І ми одразу побачили цей талант. Київ, Львів -- зрозуміло, але дуже багато саме з регіонів. І це нас неймовірно надихає, тому що вони у своїх громадах, їх знають, їх упізнають.

Це наш шанс звернутися не лише до дітей, які мешкають у великих містах і мають легший доступ до знань. Батьки таких дітей, ймовірно, володіють більшими ресурсами для їхнього розвитку. Проте якщо людина проживає в Хусті, і її знає практично все місто, то, безумовно, її блог приваблює значну аудиторію. Той факт, що місцеві мешканці почали більш відповідально підходити до своєї роботи та поширювати цінну і перевірену інформацію, мабуть, є одним із основних завдань проекту "Швабра".

"Покоління Альфа бачить світ крізь призму не тексту, а відео"

Наталя Соколенко: Тематика дійсно викликає у мене інтерес. В першу чергу, я згадала про тисячу годин українського контенту, про яку оголосив Володимир Зеленський, президент України. Цікаво, яку цінність можуть мати проекти блогерів, які завершили цей курс. Чи можуть вони стати таким контентом, який переглядала б вся нація?

Олена Левандовська: Все залежить від специфіки програми та типу контенту. Після наших тренінгів ми помічаємо суттєві покращення у якості їхніх відео. Хоча це здебільшого короткі ролики, важливо враховувати, на яку цільову аудиторію ми націлюємося. Наприклад, мої діти переважно дивляться саме шортси.

Наші випускники почали привабливо обговорювати медіаграмотність, використовуючи зрозумілу мову для своєї цільової аудиторії. Вони також займаються фактчекінгом, надихаючись прикладом інших інфлюенсерів. Вони висвітлюють українську ідентичність і діляться історією України. Я твердо впевнена, що в "тисячі годин контенту" це також має знайти своє місце, адже все залежить від конкретної аудиторії.

У другому сезоні наших випускників навчала Ельвіка (ellevika) — надзвичайно популярна блогерка в Instagram та TikTok. Вона подає інформацію про історію України, міжнародні відносини та свята з жартівливим підходом, що робить її контент легким для сприйняття. Її популярність просто вражає! Я звертаюся до своїх учнів, представників покоління Альфа, яке прагне постійно отримувати нові враження. Згідно з дослідженнями, це покоління сприймає світ через відео, на відміну від нас, які звикли до тексту. Це свідчить про зміни у світогляді. Вони чекають коротких, ігривих та веселих форм контенту, і ми повинні використовувати ці формати, щоб донести до них правдиву та корисну інформацію. Чому б не спробувати?

"Молодь розуміла, що після цього проєкту в них буде рух уперед"

Вадим Міський: Тут варто зробити ремарку, що на проєкт відбирали тих блогерів, які вже мають свій блог, мають певну аудиторію. І, звісно, це не як в Ельвіки -- 2 мільйони підписників, -- тому що, може, вже людина і не піде навчатися. Хоча в нас є на цьому проєкті й ті, у кого кілька сотень тисяч підписників у ютубі -- це цілком нормально для людини, щоб теж вийти за рамки свого щоденного світогляду і насититися якимись міркуваннями, які є навколо. До речі, оця ціннісна складова -- як вона заходила молодим блогерам, за твоїми спостереженнями? Чи вони більше йшли на проєкт для того, щоб повчитися краще знімати відео, розібратися з технічними якимись нюансами? Чи все-таки цінності теж мали попит?

Олена Левандовська: На мою думку, тут варто говорити про рівновагу 50 на 50, давайте будемо чесними. По-перше, їх приваблює можливість виїхати в Карпати, адже це місце сповнене натхнення. Тут є шанс не лише насолодитися природою, а й провести час із користю завдяки нашим двом організаціям, які забезпечують цей процес.

Однак ми все ж провели первинне опитування. По-перше, ми помітили, що молодь усвідомлює, що їх чекає, і це викликає у них позитивний відгук. По-друге, у наших анонсах ми також підкреслювали ці моменти, і учасники чітко усвідомлювали, чому вони приходять, і робили свій вибір свідомо.

По-третє, я впевнена, що жінки, які приходять на "Супермаму", прагнуть розвинути свої блоги, і така ж свідома молодь усвідомлює, що цей проєкт відкриває перед ними нові горизонти. Вони не лише отримають нові знання та навички, а й знайдуть партнерів і однодумців, що сприятиме їхньому особистісному зростанню. І результат не змусив себе чекати. Випускниця нашого першого набору, Дарина Пустовіт, під час "Швабри" змінила напрямок свого блогу з книжкового на просвітницький та культурно-історичний, що стало для неї справжнім натхненням. Незабаром вона зрозуміла, що досягнувши 10 000 підписників, може отримати грант від фонду "Відродження". На той момент у неї було всього тисяча підписників. Завдяки співпраці з "Детектором медіа", "Фільтром", підтримці наших менторів та організації, вона зуміла залучити 10 000 підписників і отримала цей грант. Це свідчить про те, що навіть на основі досвіду першого сезону багато людей усвідомлюють, які чудові можливості відкриваються тут.

Особливо, стаючи частиною спільноти, що функціонуватиме на постійній основі, ми регулярно обіцяємо організовувати додаткові навчальні сесії та знайомства. Це зрозуміло, адже ви матимете можливість розвиватися не лише в плані популярності, але й кількості своїх підписників. Це також відкриває нові можливості для заробітку, оскільки учасники молоді та амбітні. Таке прагнення — цілком природне для кожної людини.

Наталя Соколенко: Процес навчання розрахований на два місяці. Він проходить як в онлайн-форматі, так і в офлайн-режимі — у прекрасному місці в Карпатах. Яка ж мета організаторів цього проєкту?

Олена Левандовська: Наше завдання – наповнити український медіапейзаж для молоді надійною та якісною інформацією, аби перешкодити ворогам заполонити свідомість наших блогерів і їхніх підписників дезінформацією.

Бачите, ми пішли глибшим методом. Дали "вудку" тим, хто далі має тримати, збільшувати аудиторію. Відповідно, аби ми були стійкішими. Ми чудово усвідомлюємо зі співорганізаторами, що це гра вдовгу. Але тільки так ми можемо побудувати стійкість українців до наступних наративів, до наступних інформаційних атак. Тому що, як каже пані Наталя Кривда, ми живемо у світі семантичних війн. І завтра семантична війна не закінчиться, навіть якщо "заморозять" нашу війну. А семантичну війну можна виграти тільки тоді, коли в головах наших молодих українців буде чітке розуміння: хто я є, а хто я не є, що я маю слухати, а де мене хочуть підвести, зробити з мене якусь німу овечку і прийти мене "рятувати", хоча мені це не потрібно.

"Присутність російського контенту в коридорах школи просто вражає."

Вадим Міський: Давайте обговоримо, скільки перевіреного, якісного та проукраїнського контенту існує в соціальних мережах сьогодні. Чи справді ще відчувається ця прогалина, яку потрібно заповнити? Запитую, оскільки ситуація змінилася з початком повномасштабного вторгнення, і не всі підлітки тепер підписуються на російські канали чи блогерів. Але що насправді дивляться наші підлітки у соціальних мережах сьогодні?

Олена Левандовська: Вадиме, абсолютно підтримую, що шальки терезів хитнулися. Зокрема, такі блогери як Ельвіка ще не могли до повномасштабної війни мати цих шалених охоплень. І кількість таких блогерок, інфлюенсерок наразі зростає. Ми працювали з Лєрою Пєшкою (le_peshka). Ми навіть уже у Twitch зайшли й почали з хлопцями звідти працювати. І бачимо, що є і там свідомі люди. Це з одного боку.

З іншого боку, я особисто усвідомлюю, що теж живу у своїй бульбашці. Наприклад, наша з чоловіком стратегія -- виховувати дітей в українському контенті, вона постійна. Це наша щоденна боротьба за україномовність наших дітей, хоча вони вже й самі це усвідомлюють -- і за україномовність контенту в їхніх ґаджетах.

У приватній школі моїх дітей близько 80% учнів, якщо не більше, спілкуються російською. У них є час для гаджетів: після виконання уроків і відвідування гуртків, коли діти чекають на батьків, вони можуть відпочивати, користуючись телефонами. Коли я приходжу забрати дітей, стає помітним, що російський контент домінує в цьому холі.

Наталя Соколенко: І це Київ.

Олена Левандовська: Отже, з одного боку, я спостерігаю, безумовно, позитивну тенденцію. Погляньте на те, що сталося з нашими стендаперами. Чи мали вони можливість до початку великої війни, коли Росія намагалася нас затопити своїми фінансовими ресурсами та незрозумілими стендап-коміками, яких було так багато?

Наталя Соколенко: І самі хлопці, будьмо теж відвертими, вели свої стендапи російською мовою.

Олена Левандовська: Так. Тому похитнулось, але не настільки, як нам треба.

Щодо еволюції українського контенту: "на даний момент потяг ще не рушив — його потрібно підштовхувати".

Олена Левандовська: Чому ми звертаємо увагу на молодих інфлюенсерів? Вони вже усвідомлюють важливість висвітлення України, хоча ще не повністю розуміють механізми цього процесу. Де ж знаходити інформацію? Як її перевіряти? На які джерела покладатися? І як зробити контент цікавим та привабливим? Адже кожен з них може просто сісти перед камерою з серйозним виразом обличчя. Але ось з’явилася Ельвіка, яка поділилася своїми секретами — як вона залучає свою аудиторію за допомогою різних гачків та хитрощів.

Прогрес, безумовно, існує, але його необхідно активно підтримувати. Ця снігова лавина не розкотиться сама по собі. Нам, як суспільству, потрібно бути ініціаторами цього руху. Хочу висловити вдячність нашим партнерам, Суспільному мовленню, з якими ми два роки тому започаткували проєкт "Колайдер" для підлітків, пропонуючи різноманітний україномовний контент. Мене радує, що в Україні є багато свідомих людей, які усвідомлюють необхідність цього руху. Проте, аби досягти успіху, необхідно активно долучатися: поки що потяг не може рушити без нашого втручання.

"Відповідальність блогерів і розуміння контексту зараз зросло в рази"

Наталія Соколенко: Яким чином трансформувалася культура блогінгу в Україні? Чи можна виявити якісь тенденції за останні два-три роки?

Олена Левандовська: Оскільки наша діяльність включає співпрацю з різними організаціями, а також реалізацію інфлюенс-кампаній та масштабних комунікаційних стратегій, ми стали більш свідомими у своїй роботі. З одного боку, замовники почали ставитися до своїх обов'язків серйозніше. Раніше лише великі міжнародні компанії проходили через процес, відомий як due diligence, що передбачає ретельну перевірку блогерів – ми аналізували їхню діяльність за останні три роки, з'ясовували, чи не потрапляли вони в скандали тощо. Сьогодні ж навіть середній та малий бізнес уважно розглядає, з ким співпрацює, оскільки прагне захистити свою репутацію. Це, в свою чергу, вплинуло на інфлюенсерів: вони усвідомили, що отримати нові контракти стало складніше і почали більше дбати про свою репутацію та висловлювання. Все більше з них розуміє, наскільки важливо залишатися в контексті української культури. Є приклади інфлюенсерів, які виїхали за кордон і втратили цей важливий контекст. Мене засмучує, що чимало українців продовжують слідкувати за такими особами. Я б радила відписуватися від них, адже їхня діяльність вже не має інтеграцій. Отже, ця підвищена уважність, відповідальність і розуміння контексту стали значно важливішими.

Наталя Соколенко: Це дійсно цікаво. Ми всі сподівалися, що в політиці почне формуватися інститут репутації, що журналісти будуть активно контролювати політиків, змушуючи їх дотримуватися норм порядності, чесності та відповідальності. Адже важливо, щоб політики усвідомлювали: будь-яке порушення моральних меж може призвести до руйнації їхньої репутації, а, відповідно, і кар'єри. Проте наразі це явище не проявляється так активно в політичній сфері, як у блогосфері. Це надзвичайно цікаво, оскільки блогери стають не лише трендсетерами в інформаційних та медійних процесах, але й у суспільно-політичному житті.

Олена Левандовська: Наталю, ми маємо більше шансів "регулювати" цей процес з інфлюенсерами. Бо гроші йдуть до того, хто думає, що він робить. А з державою складніше. Нам складно зараз взяти й "відрегулювати" цих людей, яких ми по факту найняли на роботу. Тому тут нам треба працювати над можливостями регуляції, але це вже інша історія.

Про спільноту відповідальних блогерів: "це розвиток, пошук можливостей, колаборації"

Вадим Міський: Я хотів би ще раз підняти питання про спільноту. Вже видно, що після завершення другого набору блогери не розходяться по своїх шляхах: вони продовжують співпрацювати, організовувати колаборації та прагнуть підтримувати зв'язок з менторами, які ділилися з ними знаннями під час навчального процесу та супроводжували їх у створенні контенту. Ми в "Детекторі медіа" постійно отримуємо запити на кроспости в соціальних мережах, що свідчить про їхнє бажання залишатися на зв'язку не лише між собою, але й з організаторами школи. Які у вас є плани щодо подальшого розвитку цієї спільноти? Які можливості можуть виникнути в результаті?

Олена Левандовська: Починаємо тільки цей шлях. Ми будемо у своїх загальних чатах, у своїх спільнотах на постійному зв'язку. Від нас є людина, яка постійно з ними спілкується, -- це Ліза Плескачова. Вона їхня вже подруга, завдяки офлайн-частинам, особливо проведеним разом у Карпатах. Ми з ними постійно спілкуємося. Понад те, ще навіть до створення спільноти ми, якщо бачили якісь можливості, з ними ділилися. Якщо ми маємо якісь пропозиції, ми їм надсилаємо. В рамках менторингу ми вже їх кооперували з бізнесом і з іншими організаціями, для яких вони створювали інтеграції. Відповідно, я переконана, що десь ця співпраця може продовжитися.

Отже, ми плануємо організовувати онлайн-заходи щомісяця, такі як навчальні сесії та лекції. Паралельно, раз на три місяці, будемо проводити офлайн-зустрічі. Головна мета – створення колаборацій та пошук нових можливостей для учасників. Ми також залучаємо їх до наших інших активностей. Наприклад, у співпраці з ЮНІСЕФ, пропонуємо їм взяти участь в інформаційних кампаніях.

Тобто це, по-перше, спільнота людей, на яких ти можеш спертися. Бо зараз це, мабуть, найважливіше для нас, для українців -- мати поряд своїх, на яких ти можеш спертися. Це розвиток, це пошук можливостей, це колаборації. Ну і віримо, що зростемо до великого-великого руху. І в нас ще багато планів, але не будемо наперед розповідати.

Наталя Соколенко заявила, що загальноприйнято вважати, що музичні тренди походять з Великої Британії, тоді як медійні тренди формуються в США. Чи планується в подальшому розвитку школи та спільноти залучення тренерів і блогерів із Сполучених Штатів?

Олена Левандовська: Ми б дуже хотіли реалізувати цю класну ідею. Постійно прагнемо надавати нашим блогерам щось нове та цікаве. Регулярно шукаємо захоплюючих тренерів з різних галузей. Наші ментори та інфлюенсери мають чим поділитися, адже уважно слідкують за новими тенденціями та швидко впроваджують їх у навчання. Додати міжнародний досвід було б чудово, і чому б цього не зробити? Давайте зустрінемося через рік-два і обговоримо ці можливості.

Нагадаємо, що в попередніх випусках подкасту "Медіуми" ми мали можливість поспілкуватися з Юлією Тимошенко з Ukraїner, яка поділилася порадами про те, як досягти порозуміння з іноземною аудиторією. Також ми обговорили з Мартою Наумовою питання медіаграмотності на рівні державної політики, а Сергій Міхальков розповів про телеграм-канали, які під час "шахедних" атак маніпулюють емоціями, перетворюючи тривогу на прибуток. Юрій Табаченко поділився ідеями, як відзначити сторіччя мовника так, щоб це стало актуальною темою для всієї країни. Тетяна Трощинська та Данило Мокрик обговорили етичні аспекти публікації новин про смерть, а Олена Тараненко розповіла, як уберегти себе від медіатравми. Денис Зеленов висвітлив особливості роботи соцмереж "24 каналу", Дмитро Литвин поділився інформацією про "Укрінформ", "УП", телемарафон і "офреки" для журналістів. Олександр Педан розповів про співпрацю з Суспільним і цікаві проекти Pedan buro, тоді як Катерина Котвіцька з Megogo Audio обговорила новітні тренди в дистрибуції аудіоконтенту онлайн. Гала Котова з Viber поділилася досвідом, як пандемія допомогла команді Rakuten Viber адаптуватися та розвиватися після початку широкомасштабного вторгнення.