Тунель, що з'єднуватиме Нью-Йорк і Лондон і привернув увагу Ілона Маска, може обійтися у вражаючі 19 трильйонів доларів.

Дмитро Джугалик - журналіст Mezha.Media. Моїм основним інтересом є технології, ігри та кіно, про які я пишу з великою пристрастю.

Трансатлантичний тунель -- це амбітний проєкт, який передбачає будівництво тунелю для поїздів між Лондоном і Нью-Йорком, що дозволить подолати відстань менш ніж за годину. Цей концепт навіть отримав підтримку від Ілона Маска, повідомляє Daily Mail.

Трансатлантичний тунель потенційно дозволить подолати відстань у 5470 кілометрів між Лондоном і Нью-Йорком всього за 54 хвилини. Однак реалізація концепту обійдеться в величезну суму -- приблизно $19 трильйонів, що в п'ять разів більше за загальний валовий внутрішній продукт Великої Британії.

У грудні 2024 року Ілон Маск висловив своє захоплення проєктом, опублікувавши повідомлення в X, де зазначив, що його компанія The Boring Company здатна звести такий тунель за ціною, у 1000 разів нижчою. Хоча ці твердження можуть здаватися вкрай оптимістичними, основні технології для реалізації подібного проекту вже наявні.

Завдяки використанню вакуумних труб і магнітно-левітаційних поїздів, можна практично усунути тертя, що відкриває можливість досягнення вражаючих швидкостей понад 4800 км/год та забезпечує надзвичайну плавність пересування.

Попри те, що ідея Трансатлантичного тунелю з'явилася ще минулого століття, технології, які можуть зробити його хоча б віддалено реальним, зокрема магнітно-левітаційні (маглеві) поїзди, стали доступними лише нещодавно. Ці поїзди використовують потужні електромагніти для підняття над коліями. Завдяки відсутності прямого контакту між потягом і рейками, тертя, що зазвичай сповільнює рух, значно зменшується, а максимальна швидкість, відповідно, збільшується.

Подібні потяги не лише є теоретичною ідеєю, а вже активно експлуатуються в таких країнах, як Японія, Німеччина та Китай. Зокрема, в Китаї заплановано створення розгалуженої мережі маглевих потягів, яка охопить понад тисячу кілометрів. В країні вже функціонують маглеві потяги, проте їхня швидкість поки що не досягає тих показників, які були озвучені в проекті Трансатлантичного тунелю, обмежуючись 431 км/год. Для збільшення швидкостей маглеві потяги повинні бути інтегровані з вакуумними тунелями.

Другим творінням, яке може зробити Трансатлантичний тунель реальністю, є побудова залізничих колій у спеціально розроблених закритих конструкціях. Викачуючи повітря з цих тунелів, конструкції "гіперпетлі" може практично повністю усунути тертя викликане опором повітря. Це може дозволити потягам розвивати максимальну швидкість значно вище 600 миль/год. Ілон Маск, зокрема, хоче побудувати такий тунель між Сан-Франциско та Лос-Анджелесом.

Проте, навіть якщо вдасться досягти потрібної швидкості, щоб подолати відстань між Лондоном і Нью-Йорком всього за годину, найскладнішим і найменш реалістичним аспектом проєкту залишиться зведення самого тунелю. Окрім значних витрат, які можуть не дійти до оголошених $19 трильйонів, але все ж будуть величезними, існує також ряд геологічних факторів, що ускладнять будівництво.

Незалежно від обраного способу будівництва, Трансатлантичний тунель повинен буде проходити через Серединно-Атлантичний хребет – велику зону підводних вулканів, що виникла внаслідок активності між південноамериканською і африканською тектонічними плитами. Цей рух плит призводить до формування гребеня, висота якого сягає 3 км, а ширина становить 1500 км, де постійно спостерігається виверження лави з тріщин у земній корі. Створення герметичного вакуумного тунелю для перетворення цієї зони є вкрай складним завданням з точки зору інженерії.