"Ми маємо чимало власних голосів": у Луцьку стартує VI Міжнародний літературний фестиваль "Фронтера". Знімки, розклад заходів та вступне слово.

VІ Міжнародний літературний фестиваль "Фронтера" активно триває. Захід відбувається 25-26 липня на території Окольного замку в Луцьку. Цього року фестиваль знову об'єднує українських та міжнародних письменників, перекладачів і представників медіа. Крім дискусійних панелей, публічних інтерв'ю та поетичних читань, програма також включає музичні виступи, перформанси, стендап та запис подкасту.

На фестивалі зібралися більш ніж 45 видатних інтелектуалів, журналістів, художників і музикантів з шести різних країн. Серед учасників можна виділити таких особистостей, як Хуан Антоніо Берньє та Марія Сотомайор з Іспанії, Жуан Піна з Португалії, Йоріс Ляєндайк з Нідерландів, Міколай Ґринберґ з Польщі, а також представників України: Валерія Пузіка, Любов Якимчук, Артема Чеха, Олександра Бойченка, Яніну Соколову, Павла Деревʼянка, Галину Крук, Макса Кідрука, Альберта Цукренка, Євгена Ліра, Світлану Тараторіну, Василя Карпʼюка, Мирославу Барчук, Анастасію Зухвалу, Вахтанга Кебуладзе, Тараса Лютого, Олесю Островську-Люту, Севгіль Мусаєву, Тараса Прокопишина та багатьох інших.

Фестиваль буде модерувати Яна Брензей.

На місці події встановили сцену, організували дитячий майданчик, фуд-корти та ятки з книгами, сувенірами і брендованими товарами. Читайте також: "Фронтера" спільно з "Повернись живим" збирає мільйон гривень на підтримку бригади "Любарт".

Літературні твори, музичні виступи, театральні постановки, поетичні читання, художні інсталяції, екскурсії підземеллями Окольного замку, смачні коктейлі, дитяча сцена та автограф-сесії - на фестивалі кожен знайде спосіб провести час з користю та задоволенням.

В рамках фестивалю разом з благодійним фондом "Повернись живим" організовано збір коштів у розмірі одного мільйона гривень на придбання засобів зв'язку для бригади "Любарт". Приєднатися до збору можна безпосередньо під час фестивалю або ж онлайн, перейшовши за вказаним посиланням.

Фокус-тема цьогорічної "Фронтери" - "Межі причетності". Її розкриватимуть через чотири великі дискусії за участі українських і міжнародних гостей.

"Цьогорічна "Фронтера" - про зв'язки між людьми, довіру та спільні дії, про безбар'єрність і чутливість до досвіду інших, про підтримку тих, хто захищає Україну і завдяки кому ми можемо працювати. Разом із фондом "Повернись живим" проводимо збір на потреби бригади "Любарт" як ще одну можливість долучитися до спільної справи, адже причетність - це вибір бути поруч настільки, наскільки можеш сьогодні", - зазначила засновниця фестивалю Елла Яцута.За словами куратора програми фестивалю Микити Москалюка, причетність - це непросте слово.

"Відчуття причетності часто вислизає з нашого grasp. Його суть важко визначити. Легко піддаватися маніпуляціям, використовуючи його для власних цілей і вигоди. Але що насправді означає "бути причетними"? Як формується ця причетність? Які спонукання вона нам приносить? Саме про це ми будемо говорити впродовж наступних двох днів. Наші розмови про причетність будуть тісно пов'язані з питаннями ідентичності, адже вона формується в взаємодії з іншими. Для таких зустрічей нам необхідні простори, де ми можемо об'єднуватися та ділитися спільними переживаннями. Одним із таких просторів є фестиваль "Фронтера", - зазначив Микита Москалюк."

На фестиваль до Луцька приїхали люди з різних українських міст, містечок і сіл.

"Ми приїхали з різних куточків, але в цьому спільному просторі ми зможемо почути один одного і зберегти в пам'яті теплі емоції. Бажаємо всім вам відчути ці позитивні емоції. Найбільшою для нас честю є те, що під час фестивалю – на сцені, в залі, біля стендів, у книгарні та на фуд-корті – поряд з нами військові та ветерани. Це справжня привілей, що вони з нами, і ми можемо чути їхні голоси. Їхні слова – це якорі реальності, які допомагають нам не забути, чому ми тут і куди прагнемо рухатися," – підкреслив Микита Москалюк. Він також зазначив, що ідентичність, про яку йдеться на фестивалі, не є лише концепцією, її потрібно активно втілювати в життя. Для цього необхідні певні структури, зокрема культурні інституції, які допоможуть нам у практиці нашої ідентичності.

Микита Москалюк також зазначив, що внаслідок російських атак було знищено або пошкоджено багато друкарень, складів книг та книжкових магазинів.

"Протягом липня ми втратили понад півтора мільйона книг. Це чітко демонструє, що ці атаки мають цілеспрямований характер. Росія усвідомлює, що для ускладнення нашої ідентичності потрібно знищити наші інституції, адже без них це буде майже неможливо. Завдяки зусиллям багатьох, зокрема Збройних Сил України та Сил Оборони, ми все ще існуємо. Кожен наш вчинок і кожне висловлене слово мають велике значення, більше, ніж ми можемо уявити. Коли ми виходимо на вулиці з плакатами, коли жертвуємо улюбленим фондам, коли не залишаємося байдужими до несправедливості, коли висловлюємо свою приналежність, ми захищаємо наші інституції. Але ми часто забуваємо про тих, хто їх створює – це люди за лаштунками, які працюють над розвитком культурних і музичних інституцій. Головний меседж: пам’ятаємо про своїх, підтримуємо їх і стоїмо на захисті власних інституцій," – підкреслив Микита Москалюк. Читайте також: Інтерактивні читання, творчі майстерки, квести та активності: якою буде дитяча програма фестивалю "Фронтера".

Традицією фестивалю "Фронтера" стало проведення вступної промови, яка готується спеціально для його відкриття. Цього року її представив письменник, художник та військовослужбовець Валерій Пузік. Цей виступ він розпочав створювати на позиції "Балка", неподалік села Степове Запорізької області, на початку грудня 2025 року.

6-та рота 2-го батальйону 128-ї гірсько-штурмової бригади. Ми – піхотинці. Попереду нас – російські війська, а навколо розкидані їхні тіла. У посадках з'являються коти, собаки та інші тварини. Вони вигризають м'ясо, тягнуть відірвані кінцівки в поле. Лисиці риються в нутрощах. Ми спостерігаємо за цим видовищем через прилади нічного бачення, і це не викликає в нас жодних почуттів.

Перед виїздом на позицію я зайшов у магазин, купив блокнот і шість ручок. Я знав, що писатиму тут. Що б не сталося, писатиму. На першій сторінці завжди вказую, кому відправити його. Дружина Ірина Панчева. Попереджаю хлопців: якщо тут я фініш, заберіть. Адреса ось записана. Це блокнот для віршів та нотатків. Ця звичка у мене з часів АТО. Текст для мене - пам'ять, спосіб зафіксувати нову реальність, засіб для збереження імен та позивних.

Література — це проява думки, як повітря для дихання, код, що формує нашу ідентичність, елемент нашого ДНК. Кожне слово, яке стосується російсько-української війни, має величезне значення, кожен голос заслуговує на увагу, і ми повинні навчитися чути ці голоси. Хто, якщо не ми, нестиме відповідальність за наше сьогодення і майбутнє? Хто, якщо не ми, збереже кожну фразу і кожне ім'я? Хто, якщо не ми, зберігатиме пам'ять про дні наших боротьб за свободу?

Я пишу цей текст під землею, в норі, яку копали до нас і яку продовжуємо копати ми. Я знаю, що після нас прийдуть інші, і теж її копатимуть. Це важка робота, але від того, наскільки добре ми виконаємо її, залежить, чи пройдуть росіяни далі на нашій ділянці.

Ми мінуємо територію довкола. Ми чекаємо росіян, і ми готові їх нищити. Вони лежатимуть у посадках і полях, чекаючи моменту, поки українська земля поглине їхні тіла. В зоні ведення бойових дій існує лише одне - виконання поставлених завдань. Є злагодженість дій, і є шлях, яким йдеш. Якщо не вб'єш ворога ти, ворог уб'є тебе. Це принцип виживання. Якщо один відступить, посиплеться оборона. Ми частина єдиного організму. Ми рука, що стискає пальці, аби утворився кулак.

Культура в умовах війни відіграє надзвичайно важливу роль. Вона формує національний дух і характер людей. Література, кінематограф, театр, музика та образотворче мистецтво – це не просто елементи м'якої сили, а потужні інструменти впливу. У цьому контексті форма, зміст і досвід набувають особливої ваги. Культура, безумовно, є основою нашого майбутнього. Вона не просто відображає суспільство, а стає інструментом для формування нової реальності.

Ми існуємо в епоху, де швидкість і миттєва реакція стають основою нашого виживання. Війна - це не просто слова, а реальні вчинки. Це період складних рішень і важких тем.

Часто доводиться чути, що театри уникають включення п'єс про війну у свій репертуар, оскільки не бажають травмувати своїх глядачів. Коли тривала перша фаза сучасної російсько-української війни, яку деякі називали "антитерористичною операцією", літературознавці стверджували, що писати про війну в такі часи не доцільно. До 2022 року видавці неохоче розглядали твори ветеранів, пояснюючи це тим, що ці теми не приносять прибутку і не викликають зацікавленості. Простими словами (цитата): "Це не має попиту".

Я часто чую, що фільмувати ігрове кіно, коли війна ще триває, не варто. Але я скажу наступне: якщо зараз ми цього не будемо робити, за нас це зроблять росіяни.

Ця війна триває вже більше десяти років. Діти, які в 2014 році створювали малюнки для українських солдатів, тепер самі стали на захист Батьківщини зі зброєю в руках. Нова військова культура формує ідентичність нації. Це бачення, яке стало основою для опору. Це також своєрідна ін'єкція проти байдужості, якщо говорити відверто. Ми повинні залишатися пильними і не відводити погляд.

Я скажу за мілітарну літературу, про новий канон, що формується у нас на очах. Чесні, з крові та поту тексти, болючі до нестями оповіді трансформують досвіди нашої боротьби, досвіди чекання, втрат і пам'яті про полеглих у цій боротьбі за незалежність. Тексти Олени Герасим'юк, Ярини Чорногуз, Бориса Гоменюка, Тараса Матвіїва, Гліба Бабича, Ігоря Мітрова, Максима Кривцова, Єви Тур, Єлизавети Жарікової, Артура Дроня, Аліни Сарнацької, Станіслава Чернілевського та багатьох інших - фундамент, на якому буде будуватися українська культура щонайменше майбутніх років 100.

Я згадував лише невелику частину. Імен безліч. І з кожним роком їх кількість тільки зростатиме. Це література, що відображає російсько-українську війну. Унікальний літопис. Новий етап в історії України та її культури. Нова орієнтація, якою користуватимуться наступні покоління.

Тому Україна не може зосереджуватися лише на трьох або п'яти ветеранах на міжнародній арені. Щоб досягти успіху в цій війні на всіх фронтах (тактичному, оперативному, стратегічному), нам потрібно більше імен, які будуть представляти нашу країну в Європі та по всьому світу. У наших збройних силах є багато талановитих митців та мисткинь, і варто лише визнати їхню цінність.

Я впевнений, що твори, створені військовими, мають здатність говорити зі світом чітко, відкрито та щиро. Нам не слід шукати українські аналоги Ремарка, Гемінгвея чи інших відомих авторів. Більше того, немає потреби звертатися до їхніх імен. Це лише свідчить про комплекс меншовартості. Таке ставлення знецінює зусилля українських письменників, які вже понад десятиліття відстоюють нашу країну. Це також принижує пам'ять про митців, які загинули заради майбутнього України.

У нас є всі необхідні голоси. Нам залишається лише навчитися гучно і з гордістю вимовляти їхні прізвища. Не слід скаржитися, не варто відстоювати приватні інтереси, не потрібно слідувати моді — необхідно зосередитись на тому, щоб зміцнити українські наративи у світі через чесні та правдиві тексти. Часто ці слова можуть боліти. Але цього болю не слід боятися.

Культура - важливий елемент української перемоги. Культура - відповідь на запитання, хто ми і звідки, за що боремося і куди йдемо. Культура - це візія майбутнього. Моноліт, з якого формується нація. Ґрунт, на який ставатимуть наші діти та онуки, коли навчатимуться ходити і говорити. Культура - це відповідь на запитання, ким ми були і чи достатньо ми зробили для того, щоб покоління, які будуть після нас, говорили українською мовою".Читати ще: "Кожен важливий на своєму місці": VI Міжнародний літературний фестиваль "Фронтера" оголосив цьогорічну програму

Нагадаємо, що фестиваль організовано Літературною платформою "Фронтера". Цей захід реалізується за підтримки Українського культурного фонду в рамках програми "Флагманські події", а також за участі Посольства Іспанії в Україні та за підтримки Луцької міської ради. Стратегічним партнером є платформа "Алгоритм дій", а діджитал-партнером виступає ideil.

ПЛАН ЗАХОДІВ ФЕСТИВАЛЮ

25 липня (суботній день)

11:00-11:20 - Урочисте відкриття фестивалю та виступ Валерія Пузіка.

11:20-12:20 - Хто такі "ми". Поетичні читання. Учасники: Ольга Ольхова, Любов Якимчук, Василь Карпʼюк, Ігор Мітров.

12:25-13:20 - Панельна дискусія "Грани участі. Відчувати близькість". Учасники: Павло Деревʼянко, Галина Крук, Хуан Антоніо Берньє. Модератор: Мирослава Барчук.

13:25-14:10 - Довга історія причетності. Публічне інтерв'ю з Наталією Старченко. Модератор: Микита Москалюк.

14:20-15:15 - Коли кількість сторінок досягає оптимуму: значення малих форм. Спікери: Валерій Пузік, Олександр Бойченко, Марія Придьма. Модерація: Тетяна Петренко.

15:25-16:45 - Півфінал Інтелектуального Шоу від Підпільного Стендапу. У складі команди: Настя Зухвала, Єгор Шатайло, Юра Коломієць, Павло Деревʼянко. Модератор: Свят Загайкевич.

17:00-17:55 - Тематична дискусія "Межі залученості. Говорити про себе". Учасники: Данило Лубківський, Вівіан Лавін, Катерина Калитко. Модератор: Росана Тужанська.

18:05-18:50 - Echoes / Відлуння. Перформанс на підтримку. Олена Герасимʼюк та міжнародні учасники фестивалю.

19:00-20:00 - Артем Чех та Олександр Бойченко: дискусія про сучасні літературні твори, а також про теми відповідальності та її відсутності.

20:10-20:55 - Читати призначено: книжкові рецепти на будь-який випадок. Учасники: Макс Кідрук, Яна Брензей. Модераторка: Анастасія Зухвала.

21:00-22:00 - виступ thekomakoma. 26 липня (неділя)

11:00-12:10 - СучЦукрМуз: як звучить література? Запис подкасту. Учасники: Артем Чех, Даніела Заюшкіна (Vivienne Mort). Модератор: Альберт Цукренко (учасник гурту "Хамерман Знищує Віруси"). --- 11:00-12:10 - СучЦукрМуз: як література набуває звуків? Запис подкасту. Учасники: Артем Чех, Даніела Заюшкіна (Vivienne Mort). Модератор: Альберт Цукренко (член гурту "Хамерман Знищує Віруси").

12:20-13:15 - Час для фентезі та фантастичних світів. Учасники: Світлана Тараторіна, Павло Деревʼянко, Макс Кідрук. Модератор: Кирило Лукаш.

13:25-14:20 - Людина всередині системи. Учасники: Едуард Андрющенко, Жуан Піна, Міколай Ґринберґ. Модераторка: Анастасія Левкова.

14:25-15:25 - Фокусна дискусія "Межі причетності. Незмиреність". Учасники: Євген Лір, Любов Якимчук, Євген Шибалов. Модератор: Максим Щербина.

15:30-16:30 - Медіа як простір колективної пам'яті. У складі учасників: Мирослава Барчук, Йоріс Ляєндайк, Севгіль Мусаєва та Тарас Прокопишин. Модератор: Юлія Тимошенко.

16:40-17:10 - "Ні, ні, я не ту кохав!" – але тепер у виконанні хору. Музична перерва з популярними волинськими хітами від хорової групи "Оранта".

17:20-18:40 - Тематична дискусія "Межі залученості. Хто ми насправді - і чи прагнемо це усвідомити?" Учасники: Світлана Одинець, Олеся Островська-Люта, Тарас Лютий. Модератор: Софія Кочмар.

18:45-20:00 - Хто представляє "нас" завтра. Поетичні виступи. Учасники: Валерій Пузік, Галина Крук, Катерина Калитко, Хуан Антоніо Берньє, Марія Сотомайор.

20:05-20:45 - Спільна участь. Публічна дискусія. Учасники: Яніна Соколова, Вахтанґ Кебуладзе. Модератор: Яна Брензей.

21:00-22:00 - выступление группы Vivienne Mort.

Ольга Шершень

Приєднуйтесь до нашого Telegram-каналу, щоб бути в курсі останніх новин з Волині, України та всього світу!