Від почуттів до прибутків: як перетворити захоплення мистецтвом на фінансовий актив.

Сьогодні інвестувати в ювелірне мистецтво, високий стиль та живопис стає цікавим способом створення інвестиційного портфеля, що відображає особисті смаки та інтереси.

Експертка з інвестування в мистецтво та засновниця агенції "Креативне ательє "Bifurcation" Наталія Сидоренко поділилася в колонці для РБК-Україна порадами про те, як перетворити естетичне задоволення на надійний фінансовий інструмент.

Багато людей, які вступають у світ арт-інвестування, зазвичай розпочинають з етапу "захоплення" та задоволення своїх духовних потреб, після того як забезпечать собі базовий комфорт. Збагачення культурного досвіду через подорожі, виставки, багатогранні покази та музеї викликає бажання інвестувати в предмети розкоші.

Ця інвестиція зазвичай розрахована на тривалий період, тому не слід очікувати швидкого повернення капіталу. В українських умовах середній термін окупності такої інвестиції становить близько 3 років, що може забезпечити до 50% прибутку.

Це часто є капіталовкладенням, що робиться з наміром залишити спадок для наступних поколінь. Іншими словами, ще до Жовтневої революції спостерігалася позитивна тенденція до створення родинного багатства. Зазвичай сім'ї збільшували свій фінансовий ресурс через ювелірні вироби. Наприклад, інвестиції в прикраси від "Фаберже" або "Van Cleef" вважалися дуже престижними для колекціонування і приносили значний дохід.

Багато звичних інвестиційних напрямків являють собою лише цифри на екрані. Навіть у світі криптовалют ви стикаєтеся лише з числами на дисплеї, у той час як мистецтво, мода чи коштовні діаманти є активами, які можна відчути і сприйняти через емоції.

Яскравим свідченням високого ювелірного мистецтва як інвестиційного активу є творчість Класичного ювелірного дому "Лобортас". Його вироби займають почесні місця в приватних колекціях видатних особистостей та організацій, включаючи Ватикан, родину британських монархів та інші відомі інституції.

Подібна інвестиція здатна забезпечити прибуток до 50 відсотків (фото: Getty Images).

У світі моди ключовим є термін "bespoke", що означає продукт, створений на замовлення конкретної особи. Наприклад, якщо сім'я замовляє сукню, яка виготовлена спеціально для їхньої доньки на випускний бал у українського дизайнера Яніса Степаненка, така покупка стає не просто витратою, а справжньою інвестицією, оскільки з часом її вартість має тенденцію зростати.

Серед визнаних фахівців українського арт-ринку, які виконують роль art advisor, можна виділити Владислава Вакуленка, Євгенію Білоусову, Ігоря Абрамовича та інших. Важливо усвідомлювати, що одразу вкладати кошти в роботи, вартість яких коливається від 10 до 50 тисяч доларів, може бути не дуже доцільно. Такі інвестиції повинні перш за все ґрунтуватися на емоціях і особистих вподобаннях.

Для спрощення процесу інвестування в мистецтво, рекомендується звернутися до досвідченого арт-консультанта, який надасть професійні поради та підтримку. Багато новачків у світі інвестицій часто стикаються з ризиком придбання творів, які не забезпечать їм ані емоційного задоволення, ані фінансового успіху.

Тут ключовими є експертні знання та розуміння ринку, історія брендів, походження творів, тренди на аукціонах, а також можливості зростання їх вартості. В іншому випадку, існує ризик "безглуздого витрачання ресурсів".

Якщо ми говоримо про інвестування в молодих художників, тут важливо починати з невеликих сум, адже це довгий і кропіткий процес, який містить підводні камені і безліч ризиків. У індивідуального інвестора відсутні можливості, як от у арт-фундації.

Одним з яскравих прикладів успішної української арт-фундації є "Stedley Art Foundation", заснована Стеллою Беньяміновою. Ця організація вже тривалий час співпрацює з Олександром Дубовіком, що дозволяє художнику зміцнювати свої позиції на ринку та отримувати необхідну професійну підтримку.

Ключовими аспектами є експертні знання та розуміння ринку, а також історія брендів, походження творів мистецтва і актуальні тренди на аукціонах (фото: Getty Images).

Альтернативний підхід - це гібридна модель: художник привертає увагу інвестора, який потім самостійно набуває його твори. Це симбіоз "напів-холодних" і "теплих" інвестицій. Таким чином, певна частина колекції формулюється на основі професійних критеріїв, а інша - відповідно до уподобань інвестора.

Іншим прикладом є молодіжна художня фабрика. Вона об'єднує талановитих митців, надає їм простір, необхідні матеріали та забезпечує їхнє існування. Після цього організовуються аукціони чи виставки, де демонструються кращі роботи. Для приватного інвестора це може виявитися занадто витратним, тому спочатку можна просто придбати картину для себе і зберігати її, не очікуючи швидкого прибутку.

Молоді українські художники після початку повномасштабної війни отримали дуже широкий доступ до європейських арт-резиденцій, відбулося багато благодійних аукціонів.

Роботи, що в Україні оцінювалися в 120 доларів, тепер продаються за тисячі євро. Але варто зазначити, що продаж на благодійних аукціонах є свідченням доброчинних внесків, а не відображенням реальної ринкової вартості творів. Таким чином, на місцевому ринку високі ціни не знаходять свого підтвердження.

Співпраця з відомими брендами чи митцями має позитивний вплив на ринкову вартість. Яскравими прикладами таких колаборацій є партнерство між брендом "Guzema" та "Укрзалізниця", а також співпраця "Kochut" з Євгеном Клопотенком. Масштабні проєкти Матвія Вайсберга у тандемі з Сергієм Жаданом також демонструють успішність таких зв’язків. Подібні колаборації створюють додаткову вартість і роблять інвестиції більш вигідними у короткостроковій перспективі.