Виробництво телевізійних серіалів в Україні: які витрати пов'язані зі створенням однієї серії -- Delo.ua

Скільки коштує одна година телевізійного серіалу, яка вартість однієї серії та яким чином державні кошти розподіляються між виробниками — ці питання ми аналізуємо на Dilo, спираючись на відкриті дані про закупівлі та матеріали українських медіа.

Скільки платять за годину серіалу

На СТБ озвучили нові орієнтири для комерційного телевиробництва в інтерв'ю для Детектор Медіа. Канал готовий інвестувати близько $30 тисяч за годину контенту в праймовий час. Проте для більш амбітних проектів, таких як історичні драми чи стрічки з великим потенціалом вплинути на ринок, ці кошти вже не вистачають. Внаслідок цього виробники змушені шукати додаткові фінансові ресурси.

У Cinemagic UA вважають, що найефективніша модель фінансування виробництв полягає в залученні ресурсів з кількох джерел, таких як телеканали, ОТТ-сервіси, самі продюсерські компанії та кошти від продуктового розміщення. Яскравим прикладом цього підходу є костюмований серіал "Кава з кардамоном 2. Сила землі", в фінансуванні якого, окрім витрат телеканалу СТБ, взяли участь також партнери, державні установи та цифрові платформи.

Державні контракти

Одним із джерел фінансування серіального виробництва у 2023 році став державний конкурс через ДП "Мультимедійна платформа іномовлення України" (МПІУ). За даними розслідування Dozorro, Мінкультури передбачило 448,1 млн грн на виробництво 53 фільмів і серіалів. У результаті договори уклали на 37 проєктів загальною вартістю 308,2 млн грн. Частина переможців відмовилася від контрактів або розірвала їх, зокрема через мобілізацію ключових працівників і неможливість виконати роботи у встановлені строки.

Згідно з інформацією, наданою Держказначейством, у 2023 році для створення контенту було витрачено 295,9 млн грн. Міністерство цифрової трансформації України (МПІУ) зазначило, що не має наміру укладати інші контракти, а невикористані фінансові ресурси не будуть перерозподілені.

У вересні-грудні 2024 року Державне агентство України з питань кіно опублікувало в системі Prozorro угоди на виробництво фільмів на загальну суму 518,84 млн грн. Серед зазначених проєктів можна виділити серіал "Прикордонники" з угодою на приблизно 9,03 млн грн та "Кохання та полум'я" з вартістю близько 11,87 млн грн, про що повідомляє видання "Наші Гроші".

Скільки коштує конкретна серія чи серіал

Доступні публічні дані про державні закупівлі дозволяють аналізувати фінансування окремих українських серіалів та фільмів. Наприклад, для чотирисерійної мелодрами "Потяг" бюджет становив 8,5 мільйона гривень, в той час як восьмисерійний проєкт "Вглиб кролячої нори" отримав 16,9 мільйона гривень. Крім того, на чотирисерійний "Санаторій "Незабудка"" було виділено близько 10 мільйонів гривень.

Якщо розділити загальну вартість таких проєктів на кількість епізодів, орієнтовна сума становить близько 2-2,5 млн грн за серію. Проте це усереднений показник, який не враховує відмінностей у тривалості епізодів, складності зйомок, кількості локацій, акторському складі та інших виробничих витратах. До того ж вартість контракту не завжди дорівнює фактично виплаченій сумі.

Деякі проєкти отримували фінансування з різних бюджетів та у різних формах. Наприклад, короткометражний фільм "Солдатик" отримав 3,1 млн грн, тоді як на виробництво серіалу "Прикордонники" у 2024 році було укладено угоду про державну підтримку на суму 9,03 млн грн. За інформацією телеканалу НТН, серіал включає 24 епізоди.

Серед найбільших отримувачів коштів за конкурсом 2023 року були компанії "Енержи Фільм Продакшен" і "Фільмстрім", пов'язані з кінопродюсером Віталієм Сіренком. За даними Dozorro, сумарні виплати цим компаніям становили 65,1 млн грн, тобто найбільшу суму серед виконавців цього конкурсу.

Як продакшни заробляють на контенті

Колись продакшн заробляв просто на тому, що знімав, тобто узяв бюджет, зробив серіал, отримав свою винагороду. Війна цю схему розхитала. Тепер компанії шукають, на чому ще можна заробити, а медіагрупи переписують правила гри з тими, хто робить для них контент.

Одна з обговорюваних у галузі моделей виглядає наступним чином: контент створюється в рамках адекватного бюджету, що дозволяє зберегти високу якість, проте виробничий гонорар (production fee) встановлюється на мінімальному рівні або зовсім не стягується.

Ця компенсація, як правило, включається до прямих витрат на виробництво. Замість цього продакшн отримує частину прибутку від проекту, який буде зароблено в майбутньому. Процес отримання доходу тут не є миттєвим, адже розподіл фінансів починається приблизно через три роки після релізу. Це означає, що акцент робиться не на швидкому фінансовому результаті, а на тривалій перспективі продукту.

Виробники одностайні: жити виключно за рахунок виробництва стало значно складніше, ніж до повномасштабного вторгнення. Тому вони активно шукають нові можливості: продають права на свої роботи, співпрацюють з онлайн-платформами, ведуть власні канали на YouTube та реалізують контент за кордоном. Коли проєкт має значний масштаб, також розглядають варіанти отримання грантів, копродакшну та співпраці з міжнародними дистриб'юторами.

Хто є творцями серіалів для українського телебачення?

Український ринок серіалів базується не лише на великих продакшн-компаніях. Поряд із ними функціонують незалежні студії, які спеціалізуються на певних жанрах або співпрацюють з окремими телеканалами та онлайн-сервісами. Однак наведенний нижче список не є вичерпним.

CINEMA.UA Collective

Один з провідних творців мистецького контенту в Україні. Спільно з "Київстар ТБ" компанія представила драмеді "Вітя" — перший оригінальний серіал на цій платформі. Крім того, вона співпрацює з різними телеканалами та активно розвиває власні напрямки у кіновиробництві та дистрибуції.

Elevate Hub

Продакшн, який до повномасштабної війни називався Star Media. У його доробку серіал "Тут і тепер" за романом Ірен Роздобудько для "1+1" та другий сезон українсько-хорватського серіалу "Зломовчання".

Mamas Film Production

Компанія, що спеціалізується на детективних серіалах. Для ICTV вона зробила "Дільничий з ДВЗ", "ДВРЗ. Повітряна тривога 2", "Розтин покаже" та "Рубан", а для СТБ -- "Код кохання".

Cosmic Manufacturing

Працює в різних жанрах, зокрема й у детективному. З компанією пов'язані серіали "К.О.Д." і "Сліпа", а також проєкт про українську художницю Аллу Горську, який готували для "1+1". У 2025 році компанія повідомляла про роботу над новими сезонами серіалів і новими проєктами для СТБ та "1+1". Джерело.

IQ-Продакшн может быть переформулирован как "Производственная студия IQ" или "IQ-Студия".

Компанія, яка займається створенням розважального контенту та серіалів для Нового каналу. Серед її популярних проектів варто згадати ситком "Будиночок на щастя". Також вона співпрацювала з "1+1", зокрема над ситкомом "Сидоренки-Сидоренки". Джерело.

PRO-Television

Компанія, що спеціалізується на створенні детективних форматів. Серед її проектів можна відзначити "Пес Альф" для ICTV2, "Слідча" для СТБ, а також попередні сезони "Копа з минулого".

"Київтелефільм"

Продакшн, який знімав драми й детективи для телеканалів "Україна" та СТБ. У 2024 році разом із НТН компанія створила 60-серійний детектив "Дрон" про правоохоронців і службового собаку. Джерело.

Sphere Cinema

Компанія, що спеціалізується на створенні серіалів для каналу "2+2", в основному в жанрах детективу та криміналу. У їхньому портфоліо можна знайти такі проєкти, як "Відступники", "Плут", "Брати по крові", "На виклик", "Батя" та інші. Ці серіали мають потенціал для повторних трансляцій, що дозволяє телеканалу знову залучати глядачів та отримувати рекламні доходи.

Чому не весь спонсорований матеріал досягає свого глядача?

Показово виглядає статистика, де з 37 фільмів, які держава вже оплатила, у відкритому доступі на момент перевірки з'явилося щонайбільше три. Більшість серіалів, попри повністю виплачені гроші знімальним групам, досі не мають ні дати виходу в ефір, ні публікації в жодних відкритих джерелах.

Частина проєктів зірвалася через скандали. Драмеді "СМТ Інгулець" за 33,6 млн грн мала знімати компанія телеведучого Юрія Горбунова. Але після суспільного осуду через прототип одного з героїв команда сама відмовилася від бюджетних грошей.

Інша історія, серіал "Нижча ліга", був зупинений ще до підписання контракту. Журналісти з "Схем" виявили, що керівник та власник компанії Наум Баруля має російське громадянство та бізнес в анексованому Криму, що суперечило вимогам конкурсу. Пізніше Баруля вирішив відкликати свою заявку. Він пояснив своє рішення невідповідністю сценарію умовам конкурсу, тому було б неправильно стверджувати, що його відмова була виключно наслідком журналістського розслідування.

Отже, вартість українського серіалу визначається тим, хто є замовником. Наприклад, комерційний телеканал, такий як СТБ, може інвестувати приблизно $30 тисяч за годину ефірного контенту, тоді як державні мінісеріали, що складаються з 4-8 епізодів, обходяться бюджету в межах від 3 до 17 мільйонів гривень за один проєкт.

Економіка галузі також зазнає змін. Якщо раніше продакшн міг отримати прибуток одразу після виходу продукту в ефір, то сьогодні доводиться чекати роками та шукати фінансування з різних джерел. Наприклад, це може бути продаж прав за кордоном, заробіток на власних YouTube-каналах чи частка від довгострокових доходів. Державне фінансування все ще залишається значним, хоча часто його ефективність викликає питання, адже багато оплачуваних проєктів так і не досягають своєї аудиторії.