"Я не відчував страху перед війною на Донбасі." Українець розповів, чому не став грати за збірну Домінікани у баскетболі.

Читайте також:

"Залишив карате через холодну погоду, а музика – це не моє захоплення". Баскетболіст, що проживає в Китаї, поділився спогадами про своє щасливе дитинство в Україні.

Батько Карлоса -- домініканець, а мама -- українка. Спортсмен народився в Києві, а з семи років жив у Шостці на Сумщині. У 14-річному віці разом із родиною переїхав до США, де виступав на шкільному та університетському рівнях.

Колись Доне отримав пропозицію приєднатися до молодіжної збірної Домініканської Республіки і навіть взяв участь у першому зборі. Проте команда згодом була розпущена.

Пізніше Карлоса викликали до складу збірної України U-20, хоча до фінальної заявки на чемпіонат Європи він тоді не потрапив.

Журналіст NV Андрій Павлечко провів бесіду з Карлосом Доне, в якій обговорив його повернення на рідні землі та порівняв особливості збірних України та Домінікани на той момент.

-- У 2017 році ви приїхали до молодіжної збірної України. Що відчували, коли повернулися на Батьківщину?

Я був дуже радий. Все здавалося іншим, трохи незвичним. Я давно не був в Україні, і це відчувалося. Але загалом я щиро радів, що повернувся.

-- Як отримали запрошення?

Здається, спочатку спілкувався з головним тренером -- ми переписувалися. А потім мені зателефонував, якщо не помиляюся, менеджер збірної України U-20. Так мене й запросили.

-- Як вас прийняли в команді?

Чудово! Я вже мав знайомство з кількома хлопцями — ми разом грали ще в дитинстві, коли я мешкав в Україні. Пам'ятаю, як боровся з Віталієм Зотовим. Тому атмосфера була приємною, а ставлення — справді відмінним.

-- Тоді вже тривала війна на Донбасі, яку Росія розпочала проти України. Не було страшно повертатися?

Ні, зовсім ні. Я не боявся.

Чи було вам відомо про війну та російську окупацію ще тоді?

Ага, брате. Я бачив репортаж на телевізорі, де одна жінка ділилася новинами. Але, відверто кажучи, не припускав, що ситуація буде такою критичною.

-- До речі, перед тим, як приєднатися до молодіжної збірної України, ви були в складі збірної Домінікани. Чому не залишилися там?

У той час не існувало змагань для мого вікового рівня. Команду, здавалося, сформували, але в підсумку турнір було скасовано, і склад команди розпустили. Проте тренування відбувалися, і перші збори проходили в США.

-- У чому різниця між структурами збірних України та Домініканської Республіки?

В Україні ситуація значно складніша та серйозніша. Ми виконали величезну кількість тренувань, навантаження були досить інтенсивними. Загалом, баскетбол у Європі, на мій погляд, має вищу якість порівняно з Латинською Америкою. Тут зовсім інший підхід, вимоги та система підготовки. В Україні все виглядало більш глибоко і професійно.

Варто зазначити, що свій перший професійний контракт Доне уклав у 2019 році з клубом Сан-Карлос, розташованим у Домініканській Республіці. У наступному році він отримав пропозицію від київського Будівельника і швидко погодився на неї. Після початку повномасштабної агресії Росії проти України Карлос знову змушений був виїхати з країни.

Раніше ми писали, що баскетболіст з Києва розповів, що його дратувало в США.