Як діджеїнг сприяє ветеранам у боротьбі з фантомним болем
Диджеїнг може слугувати не тільки як форма мистецтва чи професійна діяльність, але й як ефективний засіб для когнітивної реабілітації. Коли діджей працює над міксуванням треків, він одночасно залучає слухові, зорові та моторні здібності, а також пам'ять і увагу. Це багатогранне навантаження стимулює різні когнітивні процеси і може допомогти відволікати увагу від болю, зокрема фантомного.
Цей метод вже активно вивчається і впроваджується в міжнародних нейрореабілітаційних програмах. Наприклад, у Великій Британії ініціатива BPM Rehab розглядає диджеїнг як спосіб когнітивної та мультисенсорної стимуляції, що може бути корисним для осіб, які відновлюються після травм. В Україні музика також стає важливою складовою ветеранських реабілітаційних та соціальних проектів. Серед таких ініціатив варто відзначити музичні проєкти "Хартія Hub" та Третього армійського корпусу, а також освітню програму EnterDJ, що допомагає ветеранам освоїти діджейське обладнання, розвинути музичні навички і вийти на професійну сцену, включаючи міжнародні фестивалі. LIGA.net розповідає про те, як цей підхід працює і які зміни вносить у життя ветеранів, на прикладі двох учасників EnterDJ – операторки НРК Юлії Федіної, відомої під псевдонімом ZEBRA, та танкіста Романа Черкаса (DJ Ro_Ma 4E). Програма EnterDJ була заснована благодійною організацією Victory Beats.
Усе почалося з експериментального диджейського класу для військових у центрі Superhumans. Побачивши, який відгук інклюзивний формат має серед ветеранів, виникла ідея створити повноцінну музичну програму.Сьогодні проєкт працює в офлайн-форматі у Києві (на базі артцентра HVLV) та у Львові (в реабілітаційних центрах "Галичина" і UNBROKEN), а також проводить виїзні поп-ап класи в інших містах України. Загалом базовий курс пройшли вже близько 200 ветеранів, і десята частина підтримує контакт з програмою, бере участь у музичних подіях і грає на вечірках. Сама програма є повністю відкритою: окрім військових, до неї можуть долучитися переселенці, підлітки та люди з нейровідмінністю.Спробувати себе за пультом може кожен - для старту потрібен лише ноутбук, навушники та безплатна версія Rekordbox, для якого команда записала 5 коротких онлайн-уроків.
Ця простота відкриває ветеранам нові можливості для соціальної адаптації. Публічні виступи допомагають відновити впевненість, а деякі випускники стають важливими фігурами у своїх громадах. Швидку інтеграцію у професійне середовище забезпечують керівники: Влад Фісун, Андреас Бош та Євген Скрипник. Їхня спільна експертиза дозволяє випускникам отримувати підвищення та виходити на значні українські та міжнародні платформи.
Знайти своє місце у цивільному житті Перше бажання підійти до диджейського пульта у кожного виникає по-різному. Для ветерани Юлії Федіної це стало пошуком нових можливостей після травми. У 2023 році вона добровільно вступила до територіальної оборони, рік служила бойовою медикинею, а потім перейшла до підрозділу безпілотних систем "К2", де брала участь в роботі екіпажу ударних НРК.
На Донеччині Юлія отримала важке поранення, унаслідок якого втратила стопу."Після поранення ти опиняєшся в такому середовищі - воно ніби й не цивільне, і не військове, застрягаєш десь посередині. Не можеш зрозуміти, хто ти зараз. Для мене музика стала таким наближенням до цивільного життя. До того ж коли я приїхала додому, то потрібно було чимось зайнятися, доки є час", - пригадує Юлія.У дитинстві вона закінчила кілька класів фортепіано, тому в реабілітаційному центрі, хоч і спробувала барабани, але повернулася до знайомого інструмента. І навіть зіграла на одній сцені з гуртом "Друга ріка": "Виступати поруч з професійними музикантами було хвилююче, але у нас все вийшло".У той же день грав студент EnterDJ, і Юлія пішла подивитися його виступ.
Це надихнуло її при поверненні до Києва знайти записатися до програми, обравши для першого виступу більш спокійний жанр даунтемпо, а згодом переорієнтувалася на драм-енд-бейс.Музична історія ветерана Романа Черкаса почалася з дитячої мрії. Понад 20 років він ходив у море, а з початком повномасштабного вторгнення добровольцем став до лав 3-ї окремої танкової бригади. Під час боїв на Луганщині Роман отримав важке поранення, втратив обидві нижні кінцівки. Процес протезування та відновлення проходив у тому ж центрі Superhumans, де дитяча мрія несподівано наздогнала його в коридорі."Я раніше заплющував очі й уявляв себе за пультом, як народ качається.
Потім я пройшов реабілітацію у Superhumans, де вчився відновлювати навички ходьби. Якось, чекаючи на заняття, до мене підійшов хлопець і запитав: "Ти не хочеш навчитися грати на гітарі?". Я подумав, що для цього знадобиться не менше року-два. Відповів: "Але я хотів би стати диджеєм, якщо у вас є така можливість!". Мені сказали приходити щочетверга. Я прийшов, спробував спочатку без пульта, просто на ноутбуці, і у мене все вийшло. І так все почалося, - ділиться Роман. Він щодня шукав нові треки для міксування, відвідував регулярні заняття, придбав ноутбук, а на день народження "побалував" себе контролером. Спочатку він цікавився техно, але згодом вирішив перейти на енергійний драм-енд-бейс.
Сьогодні Роман, який виступає під псевдонімом DJ Ro_Ma 4E, активно створює власні мікси та бере участь у різноманітних заходах. Музика стає для нього справжнім рятівником, що дозволяє відволіктися від болю. Робота зі звуком приносить результати, які важко передбачити заздалегідь. У EnterDJ часто можна почути від ветеранів про ефект розвантаження.
"Ми маємо кілька випадків, коли ветерани повідомляють про зменшення фантомного болю або повне відволікання від нього. Хоча це не є медичним висновком, і ми не можемо проводити наукові дослідження, ми сподіваємося, що до цих питань звернуться фахівці. Це дуже важливий і незвичайний результат. І найголовніше, що кожен може спробувати створити для себе таку лікувальну ейфорію навіть онлайн," — підкреслює Влад Фісун.
Для Романа Черкаса, концентрація на діджейських пультах стала ефективним засобом зменшення уваги до фізичних відчуттів. "Як тільки сідаю за пульт, повністю забуваю про фантомний біль," — ділиться він.
Вперше за вісім годин я навіть не відчував, що щось неприємно тисне всередині. Потім згадав, що потрібно прийняти знеболювальне, але з'ясувалося, що воно не було мені потрібне. Я також активно тренувався у залі під свої улюблені треки, адже мені подобається енергійна музика, — розповідає Роман. Його багатогодинні сесії стали для нього способом відволіктися від фізичного дискомфорту. Щодня він міксує музику, а коли вимикають світло, продовжує працювати на ноутбуці, поки батарея не розрядиться повністю.
Для Юлії Федіної музика стала методом знайти спокій всередині та можливістю відірватися від напруження, яке виникає після служби на фронті та перебування в лікарнях. "Це шанс на відпочинок, можливість заспокоїтися і зануритися у свої думки. І це дійсно дуже допомагає", — ділиться вона.
Діджеїнг є чудовим способом провести вільний час і знайти можливість для відновлення, — зазначає вона.
Перша сцена: страх невдачі та вихід на публіку. Для людей із бойовим досвідом перша зустріч з публікою стає справжнім випробуванням, де основною перешкодою часто є не брак технічних навичок, а побоювання зробити помилку на сцені. Влад Фісун підкреслює, що такі публічні виступи кардинально трансформують внутрішній стан ветеранів: "Виступ навіть перед невеликою аудиторією змінює їхнє сприйняття світу і самооцінку".
Приблизно 10% учасників курсів EnterDJ досягають серйозного професійного рівня: Рома грав у Чехії, Андрій Косолапов виступав на фестивалі в Шотландії, Юлія виходила на сцену разом з "Другою Рікою", а Олександр Іванько мав можливість грати перед принцем Гаррі під час його візиту до Superhumans. "Це вражаючий стрибок у впевненості в собі," — зазначає Фісун.
Для Юлії Федіної перший досвід публічного виступу відбувся в рамках інклюзивної зони Uklon Inclusive × EnterDJ на фестивалі Atlas — Veterans Soundsystem. "Виступати перед людьми — це завжди складно," — ділиться вона.
Я відчувала тривогу, що щось може піти не так. Проте насправді не було причин для хвилювання, оскільки ймовірність того, що хтось це помітить, була вкрай низькою. Я просто насолоджувалася музикою та ділилася нею з іншими, і це давало мені нові враження. Пізніше я виступила перед більшою аудиторією на великому рейві на драм-сцені організації Laboratorium. Я, як досвідчена виконавиця, грала спільний сет з кураторкою програми EnterDJ Аліною Гапон: "Це був більш потужний клуб з чудовим звуком і великим масштабом для нашої сцени. Я дуже переживала, і декілька разів справді помилилася, але публіка цього майже не відчула. Мені це дуже сподобалося, ми грали, а люди танцювали". Шлях Романа Черкаса до першого визнання був сповнений труднощів, які змушували його працювати ще старанніше.
Його перший виступ відбувся в київському клубі HVLV, і, за його словами, публіка почала розходитися прямо під час його сету. "Інший діджей грав тек-хаус, а я виступав з драм-енд-бейсом, який тоді не користувався популярністю. З 15 осіб, які прийшли на мій виступ, залишилося лише троє". Інший його годинний сет відбувся на початку вечірки платформи Sounds of Ukraine (SOU), де Роман виступав тричі. "Для свого першого виступу я готувався і переписував матеріал протягом трьох місяців, постійно ділячись варіантами з менторами, які допомагали мені вносити корективи. Але в результаті я добре відіграв, і зал зустрів мене оваціями. Коли чую свист і аплодисменти, відчуваю, що хочеться встати і бігти кудись від радості", — ділиться спогадами Роман. Наступним викликом для нього став 15-й Work.ua Київський півмарафон Незламності, де протягом двох днів він провів три виступи.
Цей досвід став справжнім випробуванням для ветерана, і незабаром перед ним відкрилися горизонти міжнародної діяльності — участь у чеському фестивалі Colours of Ostrava. Підготовка годинної програми для європейської аудиторії вимагала від Романа створення динамічної драматургії, що включала контрастні елементи: від легких ритмів до насиченого чеського нейрофанку, з реміксом на українські народні пісні в треклісті. "Спочатку я трохи хвилювався, адже вперше працював із таким обладнанням і боявся натиснути не ту кнопку, що могла б зупинити звук. Хоча спочатку мій мікс не зовсім відповідав настрою, я не розгубився і продовжував грати, поки не з'ясував, у чому проблема". Проте найяскравішим виступом Роман вважає свій концерт у київському Laboratorium, оскільки там була знайома техніка та "просто шалена" публіка. "Я був впевнений, що виступлю на найвищому рівні, і так і сталося". Разом із Олександром Іванком та Володимиром Недогодою він також провів майстер-клас у Вінниці в рамках програми Victory Beats у Veteran Hub.
Роман, зокрема, ділився досвідом створення треків. Ветеранська спільнота, сформована навколо програми EnterDJ, стала платформою взаємопідтримки, де випускники стають ініціаторами нових подій і ідей. Яскравим прикладом є випадок Руслана Задорожного, учасника проєкту, який отримав поранення на війні і втратив руку. "Спочатку він думав, що ампутація завадить йому займатися диджеїнґом, але все ж пройшов курс. Потім з’ясувалося, що він працює на СТО. Хлопці вирішили провести там 'ветеранський день', і ця подія фактично стала випускним для всього потоку. Для мене це найкращий результат — коли програма стимулює подальший розвиток", — ділиться Влад Фісун.
Юлія Федіна, яка планує повернутися до виконання своїх службових обов'язків, вважає диджеїнґ своєю особистою зоною відновлення: "Коли матиму вільний час, я візьму з собою контролер і продовжу грати". Роман Черкас, після отриманого поранення, повернувся до рідної Калинівки під Вінницею і налаштований продовжувати свій шлях у музичній індустрії: "Я намагаюся не зупинятися".
Щодня я працюю над треками, поки є можливість і мій ноутбук не вимкнеться через відключення електроенергії. Найголовніше — не зациклюватися на невдачах, якщо щось не вдалося з першого разу. Завжди буде наступний виступ, щоб вдосконалитися. Щодо майбутнього програми EnterDJ, команда дотримується практичного підходу. У контексті війни українська електронна сцена передусім зосереджена на виживанні, тому не всі культурні центри мають можливості для реалізації тривалих соціальних проєктів. Проте свою основну мету ініціатива вже досягла. "Ми не є ні секцією, ні школою, і не обіцяємо зробити з людини "короля танцполу". Ми просто пропонуємо можливості."
Є можливість залишатися вдома, займатися цим виключно для власного задоволення та отримувати від нас нові цікаві музичні матеріали для тренувань. А можна також вирушати на гастролі та будувати свою кар'єру на сцені. Найважливіше – ця програма надає ветеранам простір для самовираження та вибору, – зазначає Влад Фісун.