Збитки у розмірі 20 мільйонів доларів та обсяги продажів на 2,1 мільярда гривень: як найбільша кінотеатральна мережа функціонує в умовах війни -- Delo.ua

Розвивати такий бізнес під час війни вдається не всім. Так, мережа "Лінія кіно" після закриття залу в Івано-Франківську навесні цього року закрила кінотеатр у торговельно-розважальному центрі "Магелан", який працював понад 20 років.

Високі тарифи, брак персоналу, витрати на ремонт і відновлення після обстрілів -- усе це створює умови, за яких утримати такий бізнес на плаву стає завданням із зірочкою. Як Multiplex вдається розв'язувати ці проблеми, в інтерв'ю Delo.ua розповів генеральний директор мережі Роман Романчук.

У минулому році ваші продажі зросли на 18%, досягнувши 2,1 млрд грн. Яка основна причина цього зростання: зростання кількості глядачів чи підвищення цін?

-- Головним драйвером я б назвав силу контенту. У 2025 році на екрани вийшло кілька фільмів, які й забезпечили основний потік глядачів. Найкасовішими стали "Зоотрополіс 2", який зібрав 67,6 млн грн і продав 352,7 тис. квитків, а також "Ліло і Стіч" -- 57,2 млн грн касових зборів і понад 320 тис. проданих квитків.

Протягом останніх чотирьох років ціни на квитки підвищилися приблизно на 20%. Звичайно, це може варіюватися в залежності від класу місць, адже тарифи в різних залах можуть суттєво відрізнятися, але загальна тенденція виглядає саме так.

Підвищення цін стало необхідним заходом. Основний фактор, який змушує нас ухвалити таке рішення, — це збільшення тарифів на електрику, що суттєво впливає на нашу прибутковість.

Отже, за чотири роки вартість квитків зросла всього на 20%? Це значно нижче від показників інфляції та знецінення гривні. Яким чином вам вдається зберігати такі ціни?

-- На щастя, наш бізнес не має прямої прив'язки до курсу долара, хоча валютна складова в структурі витрат присутня. Головне тут інше -- платоспроможність нашого глядача.

На жаль, середній українець не став багатшим слідом за зростанням курсу долара. Ми зважаємо на реальні доходи людей, і саме це стримує нас від радикального підвищення цін. Ми маємо балансувати, щоб кіно залишалося доступною розвагою.

Іншими словами, якщо суттєво підвищити ціни, менше людей купуватимуть квитки.

Ви вже згадували, що в індустрії спостерігається зниження відвідуваності на 46% у порівнянні з довоєнними часами. Які тенденції ви помічаєте на початку 2026 року?

Якщо розглянути перше півріччя 2026 року, то ми спостерігаємо зростання завдяки якісному контенту. Проте, цей приріст є досить скромним — менше ніж 5%.

Якщо Збройні сили України продовжать настільки ж мужньо захищати свої позиції, ми маємо надію, що в кінці року зможемо зафіксувати незначне підвищення відвідуваності в порівнянні з попереднім роком.

Якщо провести паралель із довоєнним 2019 роком, від якого ми раніше визначали зниження на 46%, то наразі за аналогічними показниками наше становище знаходиться приблизно на рівні зменшення на 44%.

Кінотеатри отримують дохід не тільки від реалізації квитків, але й від роботи своїх барів. Який відсоток цього сегмента становить у вашому загальному доході?

Це значною мірою визначається особливостями кожного окремого кінотеатру: чи є у ньому повноцінний попкорн-маркет, звичайний бар або ж преміум-напрямок. Якщо взяти до уваги середні показники по всій мережі, бар приносить близько 37% загального доходу компанії.

Які стрічки у 2025-2026 роках принесли найбільші збори?

В Україні дійсно є багато вражаючих проєктів. У 2025 році особливо виділяється документальний фільм "Антарктида" Антона Птушкіна, який став справжнім проривом. Восени цей фільм продемонстрував вражаючі результати, встановивши новий рекорд за кількістю глядачів — понад 203 тисячі.

Мене надзвичайно радує, що український документальний фільм здобув такі вражаючі касові доходи та значно вплинув на наші загальні результати.

У 2025 році частка українських фільмів у кінопрокаті зросла до 14%. Для порівняння, перед початком повномасштабного вторгнення цей показник був близько 5%.

Щодо 2026 року, ми з оптимізмом чекаємо на значні хіти, які, сподіваємося, з'являться в другій половині року. Особливі сподівання покладаємо на нові релізи, серед яких виділяються "Людина-павук" та "Одіссея", які, як очікується, привернуть увагу широкої аудиторії.

Які витрати ви несете внаслідок відсутності електрики?

-- Лише в закупівлю генераторів і створення супутньої інфраструктури за ці роки ми інвестували понад 10 млн грн. Упродовж першої половини 2026 року наші інвестиції в цьому напрямі становили близько 4 млн грн.

Ми триваємо у переговорах, оскільки повинні бути підготовлені до будь-яких зимових умов. Комбінований тариф збільшився більш ніж на 500% у порівнянні з довоєнним часом.

Раніше ми платили за електроенергію близько 5 грн за кіловат-годину. Зараз у періоди активного використання генераторів та імпортованої електроенергії ціна може сягати 30 грн за кіловат-годину.

У багатьох наших кінозалах такі ціни фактично зводять прибутковість до нуля. У інших місцях доходи значно зменшуються, проте, принаймні, залишаються на межі беззбитковості.

Про нестачу кадрів, автоматизацію процесів і штучний інтелект.

Ще одне спостереження з реєстрів: у 2022 році ваш колектив значно зменшився — з 665 до 80 співробітників. Якщо підрахувати загальну кількість працівників у ваших компаніях, то зараз їх трохи більше 500. Куди поділися інші люди, окрім тих, хто був мобілізований?

Причин цьому існує чимало — від виїзду за кордон до призову на службу. З початку масштабного конфлікту чисельність нашого колективу знизилася більш ніж у два рази.

Ключовим моментом стало те, що ми змінили нашу бізнес-модель. Ми автоматизували численні процеси та інтегрували штучний інтелект, значно розширили онлайн-обслуговування, а також встановили фізичні термінали і пристрої для самообслуговування в кінотеатрах.

Крім того, ми зробили лінійний персонал універсальним: тепер одна людина може виконувати одразу кілька різних завдань. Усе це дало змогу знизити потребу в персоналі. Ми плануємо розвивати ці проєкти й надалі.

Які вакансії сьогодні є найскладнішими для заповнення?

Ми відчуваємо значний брак кадрів, однак ситуація варіюється в залежності від конкретного сектору. У випадку лінійних позицій ми активно набираємо нових співробітників, але стикаємося з високим рівнем текучості персоналу.

Наприклад, коли студентам відкрили можливість навчатися за кордоном, це значно зменшило нашу основну базу кандидатів і ускладнило процес залучення молоді.

Що стосується середнього та вищого управлінського рівня, то тут ми зіштовхуємося з серйозною проблемою для всього ринку. Ситуація значно ускладнилася, фахівців бракує, і тому процес заповнення ключових вакансій тепер може тривати місяцями.

Географія руйнувань і відновлення

Зараз Multiplex має 27 кінотеатрів і 171 зал. Порівняно з початком повномасштабної війни ви втратили дві локації. Чи правильна ця статистика?

Протягом активної фази війни внаслідок ракетних обстрілів з боку Росії дев'ять наших об'єктів зазнали ушкоджень. На сьогоднішній день ми безповоротно втратили три кінотеатри — в Маріуполі, Кривому Розі та Запоріжжі. Один із кінотеатрів мережі Multiplex також постраждав від російських атак.

У Запоріжжі сталися три прямі удари ракет по торговельно-розважальному центру. Будівля зазнала повного руйнування конструкції.

Щодо Херсона, то кінотеатр там не працює з перших днів війни. Але ми не вважаємо його остаточно втраченим. Наш периметр постраждав найменше й підлягає відновленню. Проте сам торговельно-розважальний центр суттєво зруйнований, а безпекова ситуація в місті поки змушує тримати цей проєкт на паузі.

Які з пошкоджених об'єктів вдалося відновити для подальшої експлуатації?

З дев'яти кінотеатрів, які постраждали, ми успішно відновили роботу шести. Серед них - кінокомплекси в торгово-розважальних центрах Києва Retroville та Lavina Mall, одеський ТРЦ Riviera, а також харківські ТРЦ "Дафі" і Nikolsky.

Загальна вартість збитків, завданих нашій мережі через руйнування, перевищила 20 мільйонів доларів. Водночас ми не зупинялися на досягнутому: відкрили нові зали в уже існуючих кінотеатрах і запустили новий проект в Ужгороді.

Як сьогодні працюють ваші кінотеатри в Харкові, де безпекова ситуація залишається однією з найскладніших? Чи приносять вони прибуток?

У Харкові розташовані два кінотеатри, які мають істотні відмінності один від одного. Один з них знаходиться в центрі міста, в ТРЦ "Nikolsky", і хоча під час обстрілів він зазнав пошкоджень, ми успішно завершили його відновлення, і зараз він знову відкритий для відвідувачів.

А от кінотеатр на Салтівці, у ТРЦ "Дафі", постраждав через суттєве зменшення кількості відвідувачів. Ми запустили його на мінімальних обертах, там досі зачинені два зали.

Певний час він однозначно генерував збитки. Проте зараз завдяки партнерській домовленості з власниками торговельно-розважального центру ми змогли вийти "в нуль".

Власники пішли нам на зустріч, встановивши орендну плату в залежності від нашого фактичного товарообігу. Окрім цього, ми зробили все можливе, щоб зменшити всі операційні витрати до мінімуму.

Ми свідомо підтримуємо цей кінотеатр, оскільки вважаємо це своєю соціальною відповідальністю перед мешканцями Харкова. Саме їм сьогодні особливо необхідні емоційне розвантаження та відпочинок.

Чи плануєте ви нові відкриття до кінця 2026 року?

Так, у нас є наміри як для Києва, так і для інших областей. На даний момент ми знаходимося на етапі глибоких переговорів та укладання угод, тому конкретні міста назвемо трохи пізніше.

Які фінансові досягнення ви плануєте реалізувати до завершення 2026 року?

Сьогодні підходи до планування кардинально змінилися. До повномасштабної війни ми могли дозволити собі закладати амбітні бюджети на рік або навіть на 14 місяців наперед. Зараз через надто високу волатильність ринку це вже не працює.

Тому наш нинішній підхід такий: у базовий річний бюджет ми закладаємо найгірший сценарій із мінімальним зростанням. Будь-який форс-мажор здатний суттєво змінити результати.

Однак, якщо безпекова та економічна обстановка залишиться на нинішньому рівні, ми прогнозуємо, що до кінця 2026 року доходи в гривні зростуть приблизно на 10%.

Українське кіно на міжнародній арені: покази в Польщі та явище "Мавки"

Після початку широкомасштабного конфлікту за межами країни опинилися мільйони українців, які стали новою цільовою аудиторією для українського кінематографа. Чи вдається встановлювати співпрацю з дистриб’юторами, щоб українські фільми могли переглядати не лише в Україні?

Ми встановили співпрацю з польськими та іншими європейськими дистриб'юторами, і тепер частина наших стрічок постачається до цих країн. Хоча фінансові результати від цих угод поки що незначні, ми продовжуємо рухатися вперед.

В окремих країнах існують мережі кінотеатрів, які організовують безкоштовні покази українських фільмів для біженців. Проте, зазвичай, більшість сеансів є комерційними.

Серед останніх успішних кейсів можу назвати прокат фільму "Ну, мам!", який показав дуже хороші результати в Польщі.

Яскравим прикладом успішного прокату українського анімаційного фільму є "Мавка. Лісова пісня". Ця стрічка зібрала повні зали в Польщі та в ряді інших європейських держав, доводячи, що українське кіномистецтво може привернути увагу не тільки українських переселенців, але й ширшої європейської аудиторії.