Ознайомлення міжнародної аудиторії з непальською літературною спадщиною: бесіда з Махешем Паудялом

Махеш Паудял (43 роки) є доцентом кафедри англійської мови в Університеті короля Трібхувана, який є найбільшим навчальним закладом у Непалі. Він є відомим критиком, поетом, літератором, автором текстів пісень та перекладачем, що має значний творчий внесок. Його робота була неодноразово відзначена золотими медалями за академічні досягнення. Серед його літературних творів - сім збірок оповідань, включаючи "Little Masters" (Маленькі майстри), "They Didn't Return" (Вони не повернулися), "Anamik Yatree" (Безіменний мандрівник), "Tyaspachhi Phulena Godawari" (І тоді хризантеми загинули), "Aparichit Anuhar" (Незнайомі обличчя), "School Chhuteko Din" (У день, коли прогуляв школу) та "Of Walls and Pigeons" (Про голубів та стіни). У його поетичних збірках можна знайти "Sunya Praharko Sakshi" (Свідок мовчазних часів) та "Notes of Silent Times" (Записки про мовчазні часи). Його роман "Tadi Kinarko Geet" (Гімн річкового берега) отримав позитивні оцінки від критиків, підкреслюючи його внесок у сучасну літературу.

Крім того, ця особа є автором кількох дитячих книжок та майже двадцяти підручників для навчальних закладів. Як досвідчений перекладач, він взяв участь у створенні таких значущих творів, як "Тюремні записки та незавершені мемуари" Муджибура Рахмана, три щоденники B. П. Койрала, роман "Radha" Крішни Дхарабасі, а також "Срібні каскади та обрані оповідання непальською мовою" — добірка характерних непальських оповідань, і "Душа в танці на Евересті" — збірка сучасної непальської поезії, що розкриває лінгвістичні та культурні аспекти. В цілому, він здійснив понад 50 перекладів. Махеш Паудял також є визнаним письменником і головним редактором англійської версії Sahityapost, популярного непальського онлайн-порталу, що присвячений мовним та літературним питанням.

Членкиня Global Voices Сангіта Свеча провела електронне інтерв'ю з паном Махешем, щоб дослідити його кар'єру в ролі письменника, перекладача та науковця. У бесіді він ділиться своїм досвідом роботи в різних літературних жанрах, висвітлює складнощі, пов'язані з перекладом непальської літератури для міжнародних читачів, а також ділиться своїми думками щодо шляхів підвищення престижу непальської літератури на міжнародному рівні.

Сангіта Свеча (СС): Ваша творчість охоплює безліч жанрів, включаючи прозу, поезію та літературу для дітей. Який з цих жанрів, на вашу думку, найкраще відображає ваші думки та почуття, і чому саме він?

Mahesh Paudyal (MP): Indeed, I have tried my hand in multiple genres, including novels, short fiction, poetry, plays, songs, criticism, and translation. Among them, I think I have persisted most intensely in short fiction. My books of short stories outnumber those in other genres. It is not that I don't enjoy writing in other genres, but my persistence and passion justify that, at heart, I am a storyteller.

Storytelling may very well be an intrinsic part of our heritage. While it has often been overshadowed by novels and various other mediums in contemporary Western culture, this ancient practice has not only endured but continues to thrive as the most instinctive form of artistic expression. Narratives connect us to an ongoing tapestry of identity, shaping our understanding of ourselves and our position in the world today.

Махеш Паудял (МП): Звичайно, я випробував себе в різних жанрах, у романах, малій прозі, поезії, п'єсах, піснях, літературній критиці й перекладі. Серед них я найбільше займаюся короткою прозою. Кількість моїх оповідань перевищує кількість робіт у інших жанрах. Не те щоб вони мені не подобалися, проте моя наполегливість і пристрасне захоплення доводять, що я в душі оповідач. Мистецтво розповіді, мабуть, наша природна спадщина. Незважаючи на те, що романи й інші літературні форми витіснили коротку прозу на Заході, вона не тільки збереглася, але й поширилася як найбільш природна форма для нас. Історії переносять нас у постійний потік ідентичності, визначаючи, хто ми такі й наше місце сьогодні.

СС: Яким чином ви інтегруєте письменницьку діяльність, переклад та наукові дослідження? Чи має ваш академічний фон вплив на ваші творчі роботи та перекладацьку практику?

MP: I manage these roles naturally, like leaves emerging on a tree without any conscious effort.

My role in academia presents a dual-edged sword. During my writing process, my scholarly background often dominates, guiding me through the intricacies of ethos, pathos, and logos. However, I frequently struggle to shield my creative instincts from the overly critical tendencies of my academic self. Despite this challenge, the benefits far surpass the drawbacks. For instance, a writer driven solely by intense feelings can sometimes produce work that lacks polish and sophistication. The presence of an academic lens facilitates a thoughtful refinement process, sifting through the superfluous elements while maintaining the core message.

МП: Я вмію займатися всім природно, так само, як листя з'являється на деревах без жодних зусиль. Моя академічна позиція є одночасно благословенням і перепоною. Коли я пишу, мій досвід в навчанні впливає на мене, ведучи через етос, патос і логос. Під час творчого процесу мені важко захистити свого внутрішнього автора від невчасних втручань мого академічного "я". Проте, у цьому є значні переваги. Наприклад, коли письменник під впливом сильних почуттів може виявити грубість, очікуючи на ідеально вичищений твір. Завдяки академічному підходу я можу здійснити детальний аналіз: відсікти зайве, але зберегти основну ідею.

Які основні труднощі виникають при перекладі непальської літератури для глобального читача?

MP: I've identified three major obstacles that we still need to address.

To begin with, many individuals involved in literary translation in Nepal do not possess formal training in this field, though there are a few exceptional cases. Instead, we have channeled our passion for language, our writing skills, and our ability to endure long hours at the computer into the realm of translation.

Additionally, we often lack a well-defined target audience. While some may present themselves as all-knowing experts, they often operate without a clear purpose. We may not be familiar with the cultural and dialectical subtleties that resonate with our intended readers, nor have we grasped the informal and dynamic aspects of their language.

Finally, one of the most significant obstacles we face is the absence of a robust infrastructure to distribute high-quality translations to global markets. This gap between the creation of translated works and their availability hinders the worldwide accessibility of Nepali literature.

МП: Я виявив три істотні бар'єри, які ми поки що не змогли подолати.

Перш за все, більшість літературних перекладачів не мають офіційної освіти в цій галузі, за винятком кількох відомих випадків.

Ми лише незначно розширили межі нашої пристрасті до мови, літературного таланту та витривалості, проводячи години за комп'ютером, аби зануритися у світ перекладів.

Також у багатьох ситуаціях ми не маємо чітко визначеної цільової аудиторії. Багато людей роблять вигляд, що мають все під контролем, але їхні дії не приносять жодних позитивних результатів. Більше того, ми не завжди володіємо достатніми знаннями про культурні та діалектні особливості нашої цільової групи, що ускладнює нашу здатність ефективно взаємодіяти з неформальними та загальноприйнятими аспектами їхньої мовної варіативності.

І найбільш, мабуть, ускладнює ситуацію саме те, що у нас немає достатніх ресурсів, щоб постачати переклади на міжнародний ринок, навіть попри їхню високу якість. Різниця між створенням і поширенням значно обмежує доступ до непальської літератури.

СС: Непальська література порівняно не надто помітна на світовій сцені. Що, на вашу думку, потрібно, щоб вона здобула більше визнання й популярності в міжнародній літературній спільноті?

MP: Over the past fifty years, we have achieved remarkable advancements. Today, Nepali literature enjoys greater global recognition, largely due to acclaimed authors like Samrat Upadhyay, Manjushree Thapa, Prajwal Parajuly, Sushma Joshi, and Chuden Kabimo. Their writings have showcased the distinctiveness of Nepali narratives to audiences around the world.

Three significant trends are currently influencing this advancement. Global networks of Nepali authors are broadening their reach by forming collaborations with international organizations. The long-term impact of these partnerships is expected to be profound. Furthermore, writers are increasingly participating in international dialogues and literary festivals, fostering cultural connections through travel. There is also a growing number of Nepali students studying at overseas universities, dedicating their research to Nepali literature and cultural studies. The dissemination of their discoveries within academic and literary communities could lead to a considerable influence.

The true test is within our grasp. Are we effectively capturing the interest of readers, critics, and publishers on a global scale? Are we striving to attract international publishing opportunities for our works? Are we presenting original and distinctive perspectives that resonate with a worldwide audience? These are the pivotal inquiries we need to confront.

МП: Порівнюючи з п’ятдесятирічною давниною, ми досягли вражаючого прогресу. Непальська література тепер стала більш впізнаваною завдяки міжнародно визнаним авторам, таким як Самрат Упадх'я, Манджушрі Тапа, Праджвал Параджулі, Сушма Джоші та Чуден Кабімо. Їхні твори виводять на світову арену унікальність непальського мистецтва оповідання, привертаючи увагу глобальної читацької спільноти.

Три істотні покращення також впливають на цей процес. Об'єднання непальських письменників по всьому світу розширюються і співпрацюють з іноземними установами. З плином часу таке партнерство матиме накопичувальний ефект. Письменники подорожують значно більше, ніж коли-небудь раніше, беруть участь у міжнародних дискусіях, літературних фестивалях, що сприяє будівництву культурних мостів. До того ж, багато непальських студентів закордонних університетів зараз досліджують непальські літературу й культуру. Їхні знахідки й їхнє поширення в наукових та літературних спільнотах матимуть значний вплив.

Однак, ми повинні самостійно зустріти справжній виклик. Чи дійсно ми активно залучаємо міжнародних читачів, критиків та видавців? Чи справжнім чином намагаємося, щоб міжнародні видавці зацікавилися нашими книгами? Чи представляємо ми нові, унікальні голоси, які можуть зацікавити світ? Це питання, над якими варто замислитись.

СС: Непальська література, на жаль, не знаходить місця в навчальних програмах міжнародних університетів і не потрапляє до значних літературних антологій. Які причини цього явища, на вашу думку, і яким чином можна виправити цю ситуацію?

MP: We need to seek international publishers and meet their standards to ensure broader accessibility. Secondly, we must adapt our works to fit academic curricula, ensuring that our literature meets institutional requirements. We also need to proactively network with global literary communities to ensure Nepali literature finds its place in university syllabus and global anthologies.

To successfully incorporate Nepali literature into global academic conversations, it is essential to focus on producing high-quality content alongside effective strategic placement.

МП: Нам необхідно встановлювати зв'язки з міжнародними видавцями та дотримуватися їхніх стандартів, щоб забезпечити більшу доступність. Крім того, слід адаптувати наші твори так, щоб вони органічно вписувалися в навчальні програми, демонструючи відповідність нашої літератури вимогам освітніх установ. Важливо також активізувати комунікацію з міжнародними літературними організаціями для того, щоб непальська література отримала своє місце в університетських курсах і міжнародних антологіях. Якісний контент та стратегічне позиціонування є ключовими для інтеграції непальської літератури в міжнародні академічні дискусії.

СС: Які рекомендації ви б дали авторам і перекладачам, котрі прагнуть популяризувати непальську літературу?

MP: Above all else, the paramount focus must be on quality—no exceptions or reservations. Whether it involves original content creation or translation, ensuring high standards should always come first.

Additionally, it's essential for us to deepen our understanding of the worldwide literary landscape—the processes that enable literature to connect with readers across the globe.

Ultimately, it is essential for us to carve out a unique and irreplaceable identity within this field. By producing creations that stand out in such a way that they cannot be easily substituted, we will secure a permanent foothold on the international literary landscape.

МП: Найперше і найголовніше - без жодних "якби" чи "але" - це якість. Вона повинна бути нашим пріоритетом як у власних творах, так і в перекладах. По-друге, важливо глибше розуміти глобальну літературну екосистему - механізми, які допомагають літературі досягати міжнародної аудиторії. Нарешті, ми повинні демонструвати нашу унікальність і незамінність у цій сфері. Якщо ми створюватимемо оригінальні твори, які не матимуть аналогів, ми забезпечимо собі тривале місце на світовій літературній арені.