Приблизно 100 мільйонів гривень на підтримку української культури та нові партнерства: Міністерство культури організувало у Львові зустріч 40 міжнародних делегацій з метою зміцнення підтримки українських культурних ініціатив.

Приблизно 100 мільйонів гривень нової фінансової підтримки, розширення Альянсу культурної стійкості, укладання нових міжнародних угод та ініціювання спільних проектів. Саме такі результати були досягнуті під час Міжнародної конференції "Співпраця заради стійкості", що відбулася у Львові за організації Міністерства культури України.

Ця подія зібрала 40 іноземних делегацій, серед яких були 10 міністрів культури з різних європейських країн, дипломати, представники ЮНЕСКО та інших міжнародних організацій, які об'єдналися для підтримки української культури в умовах війни. Учасники разом розробляли конкретні механізми співпраці, що охоплюють питання захисту культурної спадщини, а також довгострокових стратегій відновлення і розвитку.

Нідерланди виділяють Україні 1 мільйон євро для підтримки культурного сектору, тоді як Велика Британія надає 250 тисяч фунтів, а Люксембург - 350 тисяч євро. Про виділення 250 тисяч євро в рамках ініціативи Team Europe повідомив Гленн Мікаллеф, Європейський комісар з питань міжпоколінь, молоді, культури та спорту. ЮНЕСКО також сприяє захисту культурної спадщини, виділяючи 60 тисяч доларів відповідно до Другого протоколу Гаазької конвенції, як зазначила Віце-прем'єр-міністр з гуманітарної політики та Міністр культури України Тетяна Бережна.

Міністерство культури України уклало меморандум про співпрацю з Іспанією, зосередившись на культурній політиці та ініціативах відновлення. Також до Альянсу культурної стійкості приєдналися нові країни та організації: Люксембург, Фонд "Східна Європа", Португалія, Фландрія та Австрія.

Зі вступним словом онлайн до учасників конференції звернувся Комісар ЄС із питань справедливості між поколіннями, молоді, культури та спорту Гленн Мікаллеф.

Він зазначив, що міжнародна підтримка українського культурного сектору буде лише зростати у відповідь на російські агресії проти культурної спадщини. Він акцентував увагу на тому, що європейські держави вже об'єдналися в рамках ініціативи Team Europe, яка направлена на мобілізацію фінансових ресурсів, експертних знань та практичної допомоги для охорони та відновлення культури України.

"Культура є основою, що згуртовує людей. Вона підтримує демократичні принципи, сприяє відкритому спілкуванню, різноманітності та свободі висловлювань. Тому її не слід використовувати в якості інструмента для пропаганди чи виправдання агресії," - підкреслив Комісар.

Ярина Чорногуз, українська поетеса, волонтерка, військова медикиня та учасниця російсько-української війни, поділилася своїм особистим досвідом життя і творчості в умовах конфлікту. Вона розповіла про те, як фронтові переживання, втрати та боротьба змінюють мовне вираження культури. Поетеса наголосила, що українська культура нині існує в багатьох вимірах: як пам’ять про минуле, як форма спротиву та як основа для майбутнього.

"Культура для мене є простором довіри та мовлення, де можливо зберегти людяність в умовах, коли реальність втрачає свої основи. Найголовніше завдання культури полягає в збереженні пам'яті та ідентичності", -- підкреслила доповідачка.

Віце-прем'єр-міністр з гуманітарних питань України та Міністр культури Тетяна Бережна підкреслила, що Україна пройшла шлях від непослідовних дій у 2022 році до формування системного підходу, що включає цифрові ініціативи, протоколи евакуації, міжнародну співпрацю та інтеграцію культурних аспектів у національну стратегію безпеки. Вона також звернула увагу на важливість міжнародної підтримки, яка сприяє розвитку сучасної української культури навіть у умовах війни.

Вона зазначила, що від початку повномасштабної війни пошкоджено 1707 пам'яток культурної спадщини та 2503 об'єкти культурної інфраструктури, з яких 513 -- повністю знищені.

Тетяна Бережна висловила подяку всім міжнародним партнерам, включаючи уряди, установи, міжнародні організації та фонди. Україна щиро вдячна за постійну підтримку в галузі культури — від охорони та евакуації культурних цінностей до фінансування проектів і надання експертних консультацій. Вона підкреслила, що ця співпраця є фундаментом спільної стійкості та довготривалого збереження культурної спадщини.

На конференції були присутні: Міністр культури Італії Алессандро Джулі, Міністр культури Іспанії Ернест Уртасун, Міністр культури Латвії Агнесе Лаце, Міністр культури Литви Вайда Алекнавічєне, Міністр культури Молдови Крістіан Жардан, Міністр культури та національної спадщини Польщі Марта Цєнковська, Міністр культури та медіа Хорватії Ніна Обулєн-Коржінек, Міністр науки та культури Фінляндії Марі-Леена Талвітіє, Міністр культури Швеції Паріса Лільєстранд, Генеральний секретар Міністерства культури Естонії Мерилін Пійпуу, голова Комітету Верховної Ради України з гуманітарних та інформаційних питань Микита Потураєв, заступник голови цього Комітету, керівник підкомітету з інформаційної політики та європейської інтеграції Євгенія Кравчук, заступник керівника Офісу Президента України Олена Ковальська, а також дипломати, представники міжнародних організацій і медіа.

"Війна проти України в багатьох аспектах стала безпрецедентною з точки зору зусиль міжнародної спільноти та ЮНЕСКО щодо захисту й збереження культури в усіх її формах і проявах. Вона продемонструвала, що культура має значення і що вона може бути не лише вразлива. Але, що ще важливіше, ця війна показала силу культури як джерела стійкості та відновлення. Це також питання національної безпеки. Резолюції Ради Безпеки, зокрема резолюція номер 2347, визнають це, але важливо продовжувати міжнародні адвокаційні зусилля у цьому напрямі, особливо серед зацікавлених сторін поза межами культурного сектору. Саме тому ми прагнемо просувати внесок культури у розвиток та відновлення і сподіваємося, що наступні Конференції з відновлення України відстоюватимуть цей підхід", -- директорка Управління з питань культури та надзвичайних ситуацій Секретаріату ЮНЕСКО Кріста Піккат.

К'яра Децці Бардескі, очільниця Представництва ЮНЕСКО в Україні, підкреслила, що організація реалізує в Україні інтегрований підхід, поєднуючи термінову допомогу з тривалим відновленням культурної сфери.

За її словами, з 2022 року ЮНЕСКО активно підтримує Україну в двох основних напрямках: охорона культурної спадщини та розвиток людського потенціалу. Завдяки зусиллям міжнародних партнерів було зібрано понад 20 мільйонів доларів, що дозволило провести евакуацію музейних колекцій, надати допомогу митцям та реалізувати нові цифрові рішення. Вона також зазначила, що Україна вже перейшла від реагування на кризу до стратегічного відновлення, в якому культура відіграє важливу роль.

Програма події охоплювала три основні модулі: стійкість і відновлення культурного середовища, а також міжнародну координацію підтримки. Учасники мали можливість обговорити обсяги втрат у культурній сфері та різноманітні методи її відновлення. Крім того, вони презентували практичні інструменти, спрямовані на підтримку українських установ та професіоналів.

Заступниця керівника Офісу Президента України Олена Ковальська висловила вдячність міжнародним партнерам за їхню підтримку України та підкреслила, що співпраця в культурній сфері набуває системного і регулярного характеру. Вона акцентувала увагу на важливості відновлення культурної спадщини, боротьби з російськими спробами привласнити українську культуру, а також на розвитку національного культурного продукту.

"Наше завдання -- не лише відновлювати зруйноване, а й зберігати, досліджувати й популяризувати українську спадщину та імена наших митців. Нам потрібен власний український культурний продукт, який наповнюватиме наш простір. Це означає підтримку творців і розвиток культурних індустрій. Україна тримається завдяки нашим захисникам і підтримці таких партнерів, як ви. Щиро дякую за цю солідарність і партнерство", -- сказала вона.

Голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв наголосив, що сучасна російська агресія проти України має ознаки системної політики культурного знищення, спрямованої на стирання ідентичності українського народу.

"Культура — це не просто елемент оформлення, а фундамент нашого буття. Саме її сьогодні цілеспрямовано піддають нападу," — підкреслив доповідач.

У межах конференції відбулися двосторонні зустрічі та презентації міжнародних ініціатив. Окрему увагу учасники приділили Українському фонду культурної спадщини.

На конференції учасники визначили спільні дії для зміцнення інституційних можливостей культурного сектору, розвитку партнерських відносин та залучення ресурсів для відновлення. Ця подія продемонструвала готовність міжнародних партнерів продовжувати підтримувати Україну в збереженні її культурної ідентичності.

На Марсовому полі у Львові учасники конференції виявили шану загиблим у російсько-українській війні.

У межах конференції учасники також відвідали Zenyk Art Gallery, де представлений виставковий проєкт "ВІН: Тарас Шевченко. Художник", створений у співпраці з Національним музеєм Тараса Шевченка. Експозиція об'єднує 58 живописних і графічних творів різних періодів та розкриває Шевченка як художника європейського масштабу -- новатора, експериментатора і тонкого спостерігача людської гідності. Проєкт пропонує дивитися на Шевченка як на живого співрозмовника, чия візуальна мова залишається актуальною сьогодні.

Конференцію організували Міністерство культури України спільно з Львівською обласною військовою адміністрацією, а також за підтримки Офісу відновлення, який функціонує у партнерстві з ЮНЕСКО.