Розмова Папи з римськими священиками: теми дружби, ревнощів, старіння та штучного інтелекту - Vatican News

Зустріч Папи Лева XIV із священниками Римської дієцезії, що проходила на початку Великого Посту, закінчилася обговоренням, під час якого Єпископ Риму дав відповіді на чотири запитання пресвітерів різного вікового досвіду.

о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан

Під час зустрічі з священниками Римської дієцезії, що відбулася 19 лютого 2026 року, у перший четвер Великого Посту, Папа Лев XIV не лише представив підготовлену промову, але й відповів на чотири запитання. У своїх відповідях він надав не лише духовні настанови, а й конкретні поради для душпастирської роботи, а також батьківські рекомендації.

Діалог ініціював кардинал Бальдо Рейна, Вікарій Папи для Римської дієцезії, який представив чотирьох священників, обраних для формулювання запитань від імені різних вікових груп. Серед них був молодий священик, висвячений Папою Левом у травні минулого року. Він запитав, як молоді священники можуть підтримувати своїх ровесників. Папа, у свою чергу, підкреслив важливість звернення уваги на сімейні обставини, з яких походять ці молоді люди: на сім'ї, які переживають значні кризи та втрату батьків. Багато з них "також відчули досвід покинутості", тому священник повинен "розуміти їхню ситуацію". "Бути поруч у цьому сенсі, супроводжувати їх, але не просто ставати одним із молодих", - наголосив Святіший Отець. В цьому контексті свідчення священника є важливим, оскільки він може стати прикладом для наслідування.

Папа закликає не обмежуватися лише тими молодими людьми, які вже відвідують парафію чи ораторію. "Необхідно організовуватися, мислити креативно та шукати нові ініціативи, які можуть допомогти змінити ситуацію", - зазначив він під час зустрічі з римськими священниками. "Ми повинні активно діяти, запрошувати інших молодих людей, виходити на вулиці і пропонувати їм різноманітні заходи, пов'язані зі спортом, мистецтвом і культурою". На думку Святішого Отця, слово "пізнання" є ключовим, адже воно відбувається через взаємодію та дружбу з молодими людьми, які часто відчувають себе ізольованими та самотніми, особливо після пандемії та у зв'язку з використанням смартфонів. Тому важливо знайти способи запропонувати молоді "інший формат дружби, спілкування, а згодом – і сопричастя", що може стати мостом до пізнання Ісуса.

Близькість і пізнання - це два шляхи, які Папа вказує також для душпастирства, відповідаючи на запитання парафіяльного священника про те, як бути ефективним серед сучасної культури, не повертаючись до анахронічних схем. За словами Лева XIV, першим кроком є "справжнє пізнання спільноти, в якій я покликаний служити". Тут він згадує свій особистий досвід: "Я жив у Римі чотири роки в 80-х роках, потім дванадцять років з 2000 по 2012-13 роки, а тепер уже три роки, і щоразу, коли я повернувся до Риму, в певному сенсі я знайшов інший Рим. Є багато речей... У "вічному місті", скажімо, дороги ті самі, ями ті самі, але життя дуже змінилося. Тож, щоб служити також як Єпископ Риму, я багато думав, коли ми поїхали до Остії минулої неділі, щоб поговорити з цими людьми, потрібно починати з якомога глибшого пізнання їхньої реальності".

Отже, заклик полягає в тому, щоб зануритися в реальність. Справжню реальність, яка значно відрізняється від тієї, що "приходить до нас, навіть якщо ми цього не хочемо", а саме "штучного інтелекту, використання Інтернету". І тут Лев XIV застерігає від "спокуси готувати проповіді за допомогою штучного інтелекту". "Як і всі м'язи в тілі, якщо ми їх не використовуємо, якщо ми їх не рухаємо, вони відмирають, так і мозок потрібно використовувати, тому і наш інтелект потрібно дещо тренувати, щоб не втратити цю здатність", - зазначив він. Крім того, "справжня проповідь - це ділитися вірою" , а ШІ "ніколи не зможе ділитися вірою". "Якщо ми можемо запропонувати інкультуроване служінння в місці, в парафії, де ми працюємо, люди хочуть бачити нашу віру, наш досвід пізнання і любові до Ісуса Христа", - підкреслив Папа.

У цьому контексті, за словами Святішого Отця, надзвичайно важливим є "молитовне життя", яке не обмежується лише "рутиною швидкого читання бревіарію, доступного навіть у моєму мобільному телефоні", а також передбачає "періоди спілкування з Господом". Завдяки такому глибокому духовному життю, яке справді вкорінене в Бозі, можна запропонувати щось унікальне.

Інша рекомендація, яку Папа адресує священникам, полягає в необхідності жити в атмосфері братерства та дружби, сприяючи розвитку міжособистісних зв’язків. Він застерігає від "однієї з глобальних пандемій серед духовенства" — так званої "invidia clericalis" (заздрості серед священиків). Саме через це "постраждають стосунки", виникають чутки, і все руйнується, замість того щоб зводити мости дружби. "Ми всі є людьми, маємо почуття, емоції та багато інших аспектів, але як священники — і я сподіваюся, що вже починаючи з семінарії — ми повинні слугувати прикладом життя, в якому священики можуть бути справжніми друзями та братами, а не ворогами чи байдужими один до одного", — підкреслює Святіший Отець.

У цьому контексті Лев XIV наводить вражаючий приклад священичого братства з Чикаго, свого рідного міста, де група священиків, ще з часів семінарії, вирішила збиратися щомісяця. Деякі з них продовжували такі зустрічі протягом 90 років: вони збиралися разом, молилися та вчилися один у одного. Освіта – це ще одна важлива тема, на яку звертає увагу Наступник святого Петра: "Навчання повинно бути невід'ємною частиною нашого життя, безперервним процесом". Лев XIV закликає до активних дій і не залишатися на місці: "Ніхто не прийде до мене". "Не бійтеся стукати у двері інших, проявляти ініціативу, спілкуватися з товаришами або групою друзів: чому б нам не організувати зустрічі час від часу, щоб разом навчатися, розмірковувати, молитися, а потім насолодитися смачним обідом?".

Ділитися радощами, труднощами, досвідом допомагає подолати кризи і готує до прийняття моменту, коли настають "старість, хвороба, самотність". Але "якщо людина живе все життя як шлях, що веде нас вперед, навіть з тягарем років, часто також - чи то в молодості, чи в старості - з хворобами, з цими труднощами, вона матиме здатність, з Божою благодаттю, прийняти хрест, страждання, що настають", - запевняє Єпископ Риму. В цьому контексті Папа Лев торкнувся питання евтаназії, яке обговорюється в багатьох країнах. "Питання кінця життя, людей, які більше не бачать сенсу в житті і несуть хрест хвороби, кажучи: "Я більше не хочу це терпіти, я краще покінчу з життям". Якщо ми так негативно ставимося до свого життя, а іноді страждаємо менше, ніж багато інших людей, як ми можемо сказати їм: "Ні, ти не можеш покінчити з життям, ти повинен прийняти це"?", - запитує Наступник святого Петра священникам. Ми, додає він, "повинні бути першими свідками того, що життя має величезну цінність".

Тому важливо бути вдячними, покірними і проявляти близькість. "Безумовно, ми всі знаємо когось із літніх людей, хворих, священників, мирян, черниць... які переживають дуже важкі часи. Дзвонімо їм, відвідуймо їх. Докладаймо зусиль, щоб допомогти цим терплячим людям". Це також вимагає відновлення доброї традиції відвідувати хворих парафіян з Причастям і Оливопомазанням. "Сьогодні, коли священників стало менше, а літніх людей більше, стало прийнято: "Ну що ж, пошлімо мирян, нехай вони це роблять". Миряни роблять добру справу... Але це не означає, що священник може сидіти вдома і дивитися інтернет, поки інші відвідують хворих", - наголосив Святіший Отець.

На завершення, Папа звернувся до священників похилого віку: "Навіть якщо вони страждають від недуг і змушені залишатися в ліжку, якщо їхнє життя було присвячене служінню та самопожертві, вони усвідомлюють, що їхня молитва може стати потужним служінням і цінним даром. Їхнє існування продовжує мати величезну цінність".