Фільм "Інтерстеллар": несподівані факти та захоплююча історія створення, які вас приємно здивують.

"Інтерстеллару" виповнилося 12 років, а ми досі не можемо оговтатися від його впливу. Фільм Крістофера Нолана, в якому батько вирушає в космічну подорож, залишаючи свою доньку на Землі, щоб врятувати людство, став справжнім культовим явищем. Дехто не може стримати сліз під час музики Ганса Циммера, в той час як інші все ще дискутують про те, чи не занадто багато в стрічці тиші замість вибухів. В будь-якому разі, цей фільм точно не з тих, що можна легко забути.

Проте, як саме створювався цей популярний серед глядачів фільм, розкриває 24 Канал.

Сюжет стрічки "Інтерстеллар" розгортається навколо космічної подорожі, в якій група астронавтів намагається знайти новий дім для людства. В умовах глобальної катастрофи на Землі, вони вирушають через чорні діри та інші виміри, досліджуючи таємниці всесвіту, щоб врятувати майбутнє людства.

Фільм "Інтерстеллар" / Джерело: imdb

Головний персонаж Купер — колишній пілот, який тепер працює фермером і виховує доньку самостійно. Він стикається з непростим вибором: залишитися вдома, щоб виростити останні качани кукурудзи, чи вирушити в космос, щоб врятувати людство. Це рішення стає ще складнішим, коли він залишає вдома свою доньку Мерф, котра згодом сама стає вченим і намагається розгадати послання, які її батько залишив їй, пересуваючись крізь час і простір.

Формально це історія про порятунок людства. Неформально - це історія про тата, який запізнюється на випускний доньки на кілька десятиліть через фізику часу.

Історія виникнення стрічки "Інтерстеллар"

Як виникав фільм "Інтерстеллар" / Фото: imdb

Тут все набагато захопливіше, ніж може здатися на перший погляд. У фільмі можна виділити двох "батьків": режисера Нолана та фізика Кіпа Торна, який, до речі, пізніше отримав Нобелівську премію за свій внесок у вивчення гравітаційних хвиль разом із колегами. Поки більшість з нас під час обідньої перерви обмірковує, що замовити на вечерю, Торн разом із продюсеркою Ліндою Обст під час одного з обідів розробили ідею фільму про чорні діри та п’яту вимірність.

На початковій стадії проєкту взяв участь Стівен Спілберг, який настільки захопився концепцією, що організував цілий восьмигодинний науковий семінар у Каліфорнійському технологічному інституті. Це виглядає як найдовша лекція в історії кіно, але результати виявилися вартими зусиль. Сценарій був написаний Джонатаном Ноланом, братом режисера, який місяцями задавав Торну питання з астрофізики під час обідів у клубі Калтеху. Вчений навіть зізнавався, що ночами прокидався з готовими науковими поясненнями для чергових нестандартних ідей, які пропонував сценарист.

Спілберг зрештою покинув проєкт через конфлікт зі студією, і фільм на певний час завис у невизначеності - поки за справу не взявся Крістофер Нолан, який переписав структуру практично з нуля і додав той масштаб, за який ми фільм і любимо (або ненавидимо, залежно від толерантності до довгих кадрів).

Вражаючі деталі про кінокартину "Інтерстеллар"

Цікаві факти про зйомки фільму "Інтерстеллар" / Фото imdb

Зображення чорної діри Гаргантюа генерували на суперкомп'ютері протягом настільки тривалого часу, що обробка одного кадру займала приблизно сто годин. Це означає, що поки ви насолоджуєтеся однією секундою на екрані, комп'ютер працює безперервно кілька діб.

* Заради візуалізації написали 40 тисяч рядків коду - і це не перебільшення заради ефекту, а реальний обсяг, який потім навіть знадобився науковцям для досліджень.

Корабель Endurance не є просто комп'ютерною графікою; це фізична мініатюра в масштабі 1:5, виконана в традиціях старої школи, що нагадує класичні космічні саги минулих часів.

* Роботи TARS і CASE - теж не рендер, а реальні механічні конструкції, якими акторам доводилося керувати вручну просто на майданчику.

* Планетарні ландшафти були зафіксовані на території Ісландії - серед кукурудзяних угідь та на льодовиках, оскільки, як виявилось, найяскравіші інопланетні пейзажі можна знайти саме на нашій планеті.

Актор Білл Ірвін не лише озвучив робота TARS, а й безпосередньо керував його механічною конструкцією на знімальному майданчику. Таким чином, вся "дружба" Купера з роботом була зафіксована в реальному часі, без необхідності в подальшій комп'ютерній обробці.

Нолан свідомо спростив певні візуальні ефекти, пов’язані з чорною дірою, наприклад, ефект Доплера в акреційному диску, щоб зображення не стало складним науковим ребусом, який важко зрозуміти звичайному глядачеві.

* Пилові бурі, зображені у фільмі, не є лише вигадкою митців, а й прямим натхненням від справжніх пилових бур, які спіткали центральні райони США у 1930-х роках і стали відомими як Пиловий казан (Dust Bowl).

* Частина сценарію писалася з перервами: Джонатан Нолан працював над "Інтерстеллар" майже півтора року, але процес гальмувався через страйк сценаристів та його паралельну зайнятість на фільмі "Темний лицар повертається".

* Музика Ганса Циммера писалася не як фоновий супровід, а як повноцінна частина візуального досвіду - композитор синхронізував мелодії з космічними сценами так, щоб звук підсилював масштаб і драматизм картинки, а не просто грав на задньому плані.

Для того щоб глядачі змогли пережити ефект переміщення через простір і час, оператори використовували камери, що здатні фіксувати зображення на надзвичайно високих швидкостях. Це стало причиною виникнення відчуття захопливого польоту, яке важко описати словами, але легко відчути на рівні емоцій.

Для створення сцен біля чорної діри застосовували не просто художню графіку, а точні математичні моделі, засновані на фактичних наукових даних про гравітацію. Завдяки цьому образ Гаргантюа не лише вражає своєю естетикою, а й відповідає фізичним законам.

* Команда візуальних ефектів не просто фантазувала на тему космосу - вони роками вивчали реальні астрономічні знімки зірок і галактик та консультувалися з фізиками й астрономами, щоб космос на екрані виглядав не як мультик, а як щось, у що реально віриться.

Також рекомендуємо ознайомитися з тим, як створювали культові "Тіні забутих предків". У процесі зйомок відбулося безліч несподіваних подій, а деякі моменти стали справжніми знаковими елементами українського кінематографу.