"Бажаю відновити своє". Олена Тополя розповідає про значні зміни в житті, важливі вибори у особистому житті та відвертість щодо колишнього продюсера.
Співачка Олена Тополя приєдналася до команди нового шоу Destination X на SWEET.TV. Учасники вирушають в подорож на автобусі з заштореними вікнами, не маючи уявлення про своє місцезнаходження. Використовуючи підказки, логіку та уважність, вони повинні вгадати локації та зберегти шанс на перемогу.
На презентації проєкту ми мали можливість поспілкуватися з Оленою, яка поділилася своїми пригодами, несподіваними відкриттями та враженнями від шоу. Крім того, ми обговорили її життя поза світлом камер: як співачка разом із дітьми справляється з російськими обстрілами, чому іноді їм доводиться ночувати в автомобілі, чи планує вона повернутися на сцену під псевдонімом Alyosha, які стосунки залишилися з її колишнім продюсером Вадимом Лисицею, а також чому вона прагне повернути своє дівоче прізвище Кучер.
Олено, перш ніж відбулася офіційна презентація, я встигла переглянути перший епізод шоу, оскільки він доступний на SWEET.TV. І мушу зізнатися: це дійсно вражаюче!
- Мені справді лякає! (сміється) Сьогодні ми будемо переглядати все разом. Так ми й вирішили.
Що спонукало вас до такої захоплюючої пригоди?
- Насамперед мені дуже хотілося цікаво провести час. Саме тоді мої діти полетіли до бабусі в Америку, і я зрозуміла, що це якраз той період, коли можу дозволити собі таку пригоду. Коли діти поруч, удома постійно гамірно, щось відбувається, ти весь час у вирі подій. А коли раптом залишаєшся сама в порожній хаті й день за днем не чуєш звичних голосів, важко це переживати. Тому подумала, що цей проєкт стане для мене своєрідним порятунком - можливістю не сумувати, переключитися. Але була й інша причина. Destination X дає можливість перевірити саму себе. Мені хотілося зрозуміти, наскільки добре знаю Україну, історію, географію, цікаві місця. Адже ми часто думаємо, що добре знаємо власну країну, але чи справді це так? Мені було цікаво перевірити себе й побачити, скільки всього ще можу відкрити.
Яке було найзначніше відкриття, яке ви зробили під час цієї подорожі?
Не хочу розкривати всі карти і називати конкретні місця, які мене вразили, адже глядачі зможуть насолодитися ними самостійно. Але я відкрила багато нового! Я відвідала локації, про існування яких навіть не підозрювала. Вони вражаюче красиві та мають свою унікальну атмосферу. Можливо, місцеві жителі добре знайомі з цими місцями, але для багатьох українців це справжні скарби, про які мало хто чув. Я дізналася про події та факти, які раніше були мені невідомі — ані з шкільної програми, ані звідки-небудь ще. Це справило на мене велике враження.
А як щодо вашого знання географії та історії? Чи вважаєте ви це своїм козирем?
Не можу стверджувати, що це моє покликання, але моя пристрасть до історій, особливо тих, які не вивчають у навчальних закладах, надзвичайна. Мене ваблять легенди, стародавні перекази, маловідомі факти, розповіді про священні місця та давні поселення, а також про те, як жили люди в минулі часи. Я родом із Запоріжжя, тому легко уявити, наскільки цікавою є історія Великого Лугу — території, що опинилася під водами Каховського водосховища, але знову відкрила свої таємниці після його руйнування. Мене захоплює дізнаватися, що колись існувало на цій землі, які поселення тут були, які події відбувалися, і які легенди з цим пов’язані. З сучасною географією справи йдуть складніше, адже іноді важко зрозуміти, де саме ми знаходимося. Але все ж, для мене набагато цікавіше досліджувати те, що має глибоке історичне коріння.
- Вам довелося вийти із зони комфорту: незнайомі люди, нове середовище, жодних звичних умов. До того ж ви відома співачка, яка звикла до певного ставлення до себе. А тут усі рівні, усі в однакових умовах. Не було хвилювання, як усе складеться?
- А коли це я звикла до певного ставлення до себе? (сміється) Ні, я нічого не знала й нічого собі не уявляла. Просто пішла, як то кажуть, у темну кімнату. Напевно, у мене вже був такий внутрішній стан, коли нічого не страшно, а навпаки - цікаво, що буде далі. До того ж я виявилася найстаршою серед учасників. Навколо було дуже молоде покоління - активне, сучасне, зі своїми трендами, музикою, поглядами, захопленнями. І мені було цікаво опинитися в цьому середовищі, зануритися в їхній світ, відчути той вайб. Я зрозуміла, що я стала дитиною разом з ними. І це дуже прикольно, коли в тобі відкривається заново якась така безпосередність до світу. Дивишся на все з цікавістю, нічого наперед не знаєш, не намагаєшся все контролювати, а просто відкриваєшся новому досвіду.
Там панували дуже щирі та відкриті емоції, і це для мене дійсно важливо. Емоції неможливо приховати. Коли ти дозволяєш собі так вільно їх висловлювати, це свідчить про те, що ти почуваєшся комфортно і безпечно поруч з іншими. Тобі не потрібно грати якусь роль чи відповідати певним статусам, вдаючи з себе серйозну дорослу людину. Ти просто проявляєшся таким, яким є. Іноді ми поводилися як діти в дитячому садку! (сміється) Не можу сказати, як буде в наступних сезонах, але про нашу команду можу з упевненістю заявити: це люди, яким чужі зрада і підступність. Всі були добрими і щирими. Наприклад, якщо ти бачиш, що хтось поруч помиляється і ризикує залишитися без шоу, ти міг би просто промовчати, адже його поразка зближує тебе з перемогою. Але ти вибираєш поділитися знаннями, усвідомлюючи, що ця людина може зрештою виграти, а ти – ні. Я вдячна, що в першому сезоні потрапила саме до таких людей.
- Те, що за правилами шоу ви залишилися без телефонів, а спали на ліжках просто в автобусі, - наскільки легко вам було до таких умов звикнути?
На початку це, безумовно, було дивно, але ми в грі, тож мусимо адаптуватися до її вимог. Ми просто переключилися на новий формат і сприймали все так, як воно є. З самого старту вирішили дотримуватися встановлених правил до самого фіналу.
А ви здатні провести день без телефону у своєму щоденному житті? Чи це для вас складно? Кілька років тому я мала нагоду поспілкуватися з Даніелем Лавуа, зіркою мюзиклу "Нотр-Дам де Парі". Він поділився, що щодня вимикає свій телефон з ранку і вмикає його тільки ввечері.
- Я б із задоволенням частіше дозволяла собі бути без телефона. Іноді бувають дні, коли я просто не користуюся телефоном, хоча й не вимикаю. Так не пропускаю важливих повідомлень, але переглядаю їх тоді, коли маю час. Звісно, для цього потрібно знати, що з близькими все добре: діти та батьки в безпеці, я знаю, де мої рідні конкретно в цей момент й що з ними. Коли впевнена, що всі, хто мені дорогий, у порядку, можу відкласти телефон і побути без нього.
- Як ви з дітьми переживаєте ракетні обстріли? Чи ходите в укриття щоразу, коли лунає повітряна тривога? Як пережили сьогоднішню важку ніч (16 на 17 листопада Київ вчергове атакували, були пошкоджені Північний і Південний мости, у кількох районах спалахнули пожежі. - Ред.)
Так, ми знаходимося в укритті. У нас є спеціально підготовлені зони, де можна безпечно перечекати загрозу. Як і всі інші, ми уважно слідкуємо за новинами та аналізуємо обстановку. Коли відчуваємо, що "шахеди" або ракети наближаються, спускаємося в паркінг. Якщо ж загроза знаходиться на відстані, можемо залишатися у загальному коридорі нашого будинку, який також пристосований для таких ситуацій: там є спеціальні двері та монолітні стіни. Я постійно контролюю ситуацію і приймаю рішення, куди нам краще переміститися.
- Бувало таке, що вам доводилося ночувати в укритті?
Іноді ми проводили ночі в автомобілі. Коли малеча засинає, вдається досить зручно влаштуватись. У нас задня частина салону повністю розкладається, тому ми перетворюємо її на спальне місце для дітей. Вони сплять позаду, а я на передньому сидінні, згорнувшись у клубок. А що ще залишалось робити?
Рік тому в одному з великих інтерв'ю ми обговорювали ваших дітей. Особливо вразило ваше описання доньки Марійки — ви називали її "генералом-полковником" і ділилися враженнями про її енергію та сильний характер. Чи залишається вона лідером у вашій родині й досі?
Вона ще трохи грає роль генерала (сміється), але я помічаю, як моя донька стає дорослішою. У неї вже формується розуміння поведінки, поваги до оточуючих, вона починає усвідомлювати, коли доцільніше промовчати. Раніше їй цього не вистачало. І в Маркуся колись було подібне. Марійці ще немає й семи, а вона вже першокласниця. Тепер у нас ще й школярка! Але це не проблема: вона навчається в тій же школі, де й Маркусик з Ромкою, тож ми вже знаємо, як все працює (усміхається).
Нещодавно з'явилися чутки, що ви розглядаєте можливість повернення до свого старого сценічного імені - Alyosha. Чи це правда?
Так, я над цим розмірковую. І, скоріш за все, так і станеться. Однак це не можна реалізувати миттєво — необхідно пройти через численні формальності та організаційні аспекти. Це пов’язано з великою кількістю документів, питаннями, пов’язаними з інтернетом, ідентифікацією. Потрібно все відновити та систематизувати. Це доволі затяжний процес.
- Сценічне ім'я Alyosha юридично закріплене за вами? Тобто воно належить вам і ви маєте право вільно ним користуватися?
Так, це належить мені.
Чи є у вас на даний момент продюсер? І чи бажали б ви, щоб хтось взяв на себе роль вашого продюсера?
На даний момент у мене немає продюсера, і я не планую активно це змінювати. Я не займаюся пошуками такої особи. Проте я маю чудових саунд-продюсерів, з якими співпрацюю, і вони створюють музику, що повністю відповідає моїм смакам. Це не одна людина, а кілька професіоналів, тому наразі мені не потрібно вносити зміни чи шукати нових партнерів.
- Ви багато років працювали з Вадимом Лисицею. Якби він сьогодні запропонував знову стати вашим продюсером, як би ви відреагували? Ми нещодавно спілкувалися з ним в інтерв'ю, і склалося враження, що він знає вас, мабуть, як ніхто інший.
- Мені здається, він говорив не стільки про можливість відновити співпрацю, скільки про те, що підтримує мене. Він знає, що насправді відбувалося в моєму житті. Через що я пройшла і що пережила - теж знає. І я дуже вдячна йому за цю підтримку та розуміння. Я точно знаю: якщо звернуся до нього по допомогу, він не відмовить. І так само він може розраховувати на мене. Зараз ми не співпрацюємо. Але ми залишилися в нормальних стосунках крізь роки. Вже вщухли емоції, минули непрості події, багато чого переосмислилося. Чимало чого тепер бачиться ясніше і зрозуміліше. Ми обоє знаємо, що в складній ситуації можемо покластися одне на одного. Я знаю, до кого можу звернутися, якщо буде потрібно. І він так само.
Ви вже близько десяти місяців як розлучилися з музикантом Тарасом Тополею. Чи вплинула ця подія на ваше прізвище в документах?
На даний момент ні, але цей процес все ще в активному русі.
Отже, ви збираєтеся відновити своє дівоче прізвище?
Да, я согласен.
- Кучер - дуже красиве прізвище. Цікаво, ви не вірите в містику, що зміна прізвища може вплинути на долю?
Хоча я не вірю в подібні містичні речі, у мене є особисте відчуття, що пов'язане з моїм прізвищем. Я прагну відновити те, що мені належить.
Також читайте на OBOZ.UA інтерв'ю з актором Федором Гуринцем - чутки про дітей із зіркою "Сватів", конфлікти зі Ступкою та брат на фронті.