Стів Джобс, Бетховен та Дарвін: чому найгеніальніші думки виникають під час піших прогулянок.
Кореспондентка LIGA.net, секція "Життя"
Співзасновник компанії Apple Стів Джобс мав звичку проводити робочі наради на свіжому повітрі. Німецький композитор Людвіг ван Бетховен знаходив натхнення для своїх творів під час тривалих прогулянок, а англійський натураліст Чарльз Дарвін навіть створив спеціальну стежку для своїх роздумів. Що об'єднує ці практики? Ходьба може слугувати не лише формою відпочинку, але й потужним інструментом для генерації нових ідей. Це підтверджують численні наукові дослідження. LIGA.net аналізує, як прогулянки сприяють розвитку креативності та чому найяскравіші ідеї часто виникають поза межами робочого простору.
Стів Джобс: ділові переговори під час прогулянки до радіотелескопа
Співзасновник компанії Apple Стів Джобс використовував прогулянки не лише для релаксації, а й для проведення важливих ділових бесід. Один з найцікавіших випадків - це його переговори з президентом Intel Полом Отелліні на початку 2000-х років. У той період Apple розглядала можливість переходу на процесори Intel для своїх комп'ютерів. Ці переговори виявилися складними: Джобс прагнув отримати більш вигідні фінансові умови, ніж ті, що Intel пропонувала іншим виробникам комп'ютерної техніки. У біографії "Стів Джобс" журналіст Волтер Айзексон ділиться спогадами Отелліні про те, як проходили ці обговорення.
За словами Джобса, більшість важливих переговорів відбувалася під час тривалих прогулянок. Він і Отелліні часто прогулювалися стежками, що вели до радіотелескопа The Dish, розташованого неподалік від кампусу Стенфордського університету. Джобс зазвичай розпочинав ці прогулянки з розповіді про еволюцію комп'ютерної індустрії та своє бачення її майбутнього. З часом розмова поступово переходила до конкретних аспектів співпраці, таких як фінансові умови. Отелліні згадував, що їм доводилося шукати креативні рішення для узгодження фінансових пропозицій. Врешті-решт, компанії Intel та Apple досягли угоди про співпрацю. Команда Intel, що займалася переходом комп'ютерів Apple на нові процесори, завершила проект на шість місяців раніше запланованого терміну. Прогулянки стали звичним способом для Джобса обговорювати серйозні теми.
Це підтверджує й інший епізод, описаний Айзексоном у вступі до біографії. На початку літа 2004 року Джобс зателефонував журналісту й запросив його на прогулянку. Під час зустрічі він запропонував Айзексону написати свою біографію. Той спочатку засумнівався, чи не зарано для такої книжки, адже кар'єра Джобса тривала.Обидві історії показують, що Джобс використовував ходьбу як альтернативу традиційним зустрічам у переговорних кімнатах. Водночас немає підстав стверджувати, що саме прогулянки забезпечили успіх домовленостей Apple з Intel. Це був один зі способів, у який підприємець організовував робочі розмови.Людвіг ван Бетховен: нотні зошити, які композитор носив із собоюДля німецького композитора Людвіга ван Бетховена прогулянки були можливістю не переривати роботу над музикою навіть поза домом.
У нього були спеціальні кишенькові нотні зошити, які дозволяли фіксувати музичні ідеї, що спонтанно виникали під час прогулянок. У Бетховена вдома в Бонні зберігається кілька таких записників. Вони мали компактний і тонкий формат, що робило їх зручними для носіння у кишені верхнього одягу. Композитор зазвичай використовував олівець для записів, адже писати пером з чорнилом на вулиці було незручно. Один з цих записників — кишеньковий ескізник Bonn BH 107, датований зимою 1819-1820 років. У ньому Бетховен зберігав музичні начерки для "Урочистої меси" (Missa solemnis, op. 123), зокрема фрагменти частини Credo.
Також представлені матеріали, що стосуються фортепіанної сонати №30 мі мажор (op. 109) та інших творів. Це не остаточні партитури, а робочі записи, де композитор фіксував окремі музичні фрагменти, варіював їх і поетапно розвивав теми, які згодом стали частиною його творів. Збережені рукописи дозволяють дослідникам вивчити, як еволюціонували його музичні ідеї перед тим, як вони набула завершеного вигляду. У цифровому архіві Beethoven-Haus зазначають, що композитор завжди носив із собою кишенькові ескізники, аби мати можливість фіксувати свої музичні думки в будь-який момент, коли виходив з дому. Частина цих нотаток дійшла до нас. Важливо відзначити, що Бетховен не обмежував свою творчу діяльність лише часом, проведеним за письмовим столом.
Він мав змогу зафіксувати музичну ідею в будь-якому місці, а потім повертатися до неї, щоб продовжити роботу над композицією.
Чарльз Дарвін: унікальна стежка для роздумів
Англійський натураліст Чарльз Дарвін настільки часто прогулювався, що створив біля свого дому в Down House, розташованому в графстві Кент, окрему прогулянкову стежку. Її назвали Sandwalk через червоний пісок, яким посипали глинистий ґрунт для зручності ходьби.
У 1846 році Дарвін орендував ділянку землі у сусіда Джона Лаббока та проклав маршрут завдовжки близько чверті милі - приблизно 400 метрів. Цю стежку оточували дерева, серед яких були ліщина, вільха, липа, граб та береза.
Френсіс Дарвін, син натураліста, згадував, що батько щодня проходив цією стежкою, іноді навіть кілька разів на день.
Він особливо часто вирушав на прогулянки, коли стикався зі складними задачами, які потребували його уваги. Для того, щоб рахувати пройдені кілометри, Дарвін розробив свою власну систему. На початку свого шляху він залишав невелику купу кременів. Після кожного кола він відкидав один камінчик убік, щоб мати уявлення про кількість пройдених витків. Іноді діти повертали камінці назад до купи, жартуючи над татусевим ритуалом. Френсіс також пам’ятав, що під час цих прогулянок чутно був ритмічний звук важкої палиці батька з металевим наконечником, якою той постукував об землю. Діти легко впізнавали цей звук і знали, що батько поруч. Дарвін використовував цю стежку не лише для роздумів.
Він також спостерігав за птахами та тваринами. У одному з спогадів Френсіс розповів, як під час однієї з прогулянок кілька молодих білок залізли на спину та ноги його батька, поки їхня мати тривожно кликала з дерева. Ці деталі Френсіс Дарвін виклав у своїй книзі "Життя та листи Чарльза Дарвіна", опублікованій у 1887 році. За його словами, батько використовував стежку Sandwalk протягом багатьох років, і ці прогулянки стали невід'ємною частиною його щоденного життя. Сьогодні ця стежка збереглася на території Down House, а у матеріалах проекту Darwin Correspondence Project її називають "стежкою для роздумів". Це сучасний термін, а не підтверджена особиста назва Дарвіна. Наукові дослідження також підкреслюють зв'язок між ходьбою та креативністю, і історії відомих особистостей демонструють, як вони використовували прогулянки у своїй творчій діяльності.
Однак самі по собі наведені приклади не свідчать про те, що ходьба сприяє розвитку творчого мислення. Це питання було детально досліджено вченими зі Стенфордського університету Марілі Опеццо та Деніелем Шварцем. У 2014 році вони опублікували статтю під назвою "Дайте своїм ідеям можливість рухатися: позитивний вплив ходьби на творчі роздуми" в журналі Journal of Experimental Psychology: Learning, Memory, and Cognition. У їхньому дослідженні взяли участь 176 дорослих, переважно студентів, які проходили через чотири експерименти. Вчені порівнювали результати творчих завдань у учасників, які сиділи, ходили на біговій доріжці або прогулювалися на свіжому повітрі. Одне з завдань полягало в тому, щоб учасники за чотири хвилини вигадали якомога більше незвичних способів використання звичайних предметів.
Наприклад, для ґудзика пропонували знайти альтернативні застосування, відмінні від його звичної функції.Результати показали, що ходьба покращувала дивергентне мислення - здатність генерувати багато різних ідей, знаходити незвичні асоціації та розглядати проблему з різних боків.В одному з експериментів 81% учасників покращили результати творчого завдання під час ходьби, порівнюючи із сидінням. Водночас у завданні на конвергентне мислення, де потрібно знайти одну правильну відповідь за заданими підказками, позитивну зміну показали лише 23% учасників.Дослідники також перевірили, чи зберігається ефект після завершення прогулянки.
Дослідження показали, що учасники продовжували створювати нові творчі ідеї навіть після повернення до сидячої роботи. Вражаюче, але позитивний вплив спостерігався не лише під час прогулянок на свіжому повітрі, а й на біговій доріжці в закритому приміщенні. У рамках окремого експерименту виявилося, що прогулянки на вулиці сприяли виробленню найоригінальніших та найякісніших аналогій. Дослідники також змогли відокремити вплив фізичної активності від додаткових зовнішніх чинників. Отже, ходьба може бути особливо корисною для завдань, що вимагають генерування великої кількості ідей, пошуку нових рішень або зміни погляду на проблему. Проте вона не завжди ефективна, коли необхідно зосередитися на одному правильному варіанті.