Культурна дипломатія у радіоетері: як "Українське радіо" популяризує українську музику на європейській сцені.

Україна долучилася до міжнародної ініціативи Euroradio Christmas Music Day, в рамках якої різдвяний захід з Києва увійшов до складу 14-годинного марафону, що об'єднав 12 країн світу.

У подкасті "Медіуми" Наталія Попудрібко, керівниця редакції музичних програм та архівних записів "Радіо Культура", а також продюсерка проєкту Euroradio Christmas Music Day, поділилася своїми думками про функціонування музичного обміну в рамках Європейської мовної спілки. Вона також обговорила відродження хорового співу після пандемії, зростаючий інтерес до академічної музики в Європі, значення колективного виконання хору, а також провела історичні паралелі з глобальним успіхом "Щедрика" столітньої давності.

Підписатися на подкаст "Медіуми" можна на Apple Podcasts, Spotify, SoundCloud, Megogo Audio, NV Подкасти, YouTube Music, YouTube та інших подкастингових платформах.

00:00 Що таке День Різдвяної музики Euroradio і як Україна стала його частиною;

04:16 Де слухачі мають можливість насолодитися концертом;

06:06 "З 1994 року Українське радіо активно співпрацює з ЄМС.";

08:11 Чому європейці позитивно реагують на українські колядки?

11:34 Який рівень запиту на хорову та академічну музику в Європі?

16:55 Як масштабний конфлікт змінив ставлення до української музики.

20:16 Які ваші наміри стосовно майбутньої участі в аналогічних ініціативах?

Що являє собою Euroradio Christmas Music Day і яким чином Україна стала його частиною?

Вадим Міський: Давайте почнемо з того, що 5 грудня відбувся знаковий різдвяний концерт, організований Хоровою капелою "Українського радіо" в Будинку звукозапису. У ньому взяли участь видатні оперні солістки, такі як Людмила Монастирська, Алла Позняк та інші. Цей концерт вирізняється тим, що він не є звичайним різдвяним хоровим радіоконцертом. Він став частиною масштабного проекту, який охоплює всю Європу і навіть заходить за її межі – Euroradio Christmas Music Day. Наталко, як продюсерка цього проекту, поділись, будь ласка, деталями цієї захоплюючої міжнародної колаборації!

Наталія Попудрібко: Варто зазначити, що концепція цього концерту виникла ще влітку, коли Різдво було далеко в планах. Проте ми, команда музичної редакції "Радіо Культура", активно обмірковували ідеї, а також разом із Юлією Сергіївною Ткач, диригенткою Хорової капели Українського радіо ("ДМ"), почали готуватися до нового концертного сезону. Ми вирішили долучитися до традиційної різдвяної ініціативи Європейської мовної спілки, відомої як Euroradio Christmas Music Day, під час якої низка радіостанцій пропонує свої програми, створюючи своєрідний марафон різдвяної музики. Наприклад, цього року було представлено 14 годинних концертів із 12 країн, які разом сформували величезну панораму різдвяних мелодій Європи.

Ми усвідомили, що хочемо стати частиною цієї ініціативи та внести свої творчі ідеї. Разом із диригенткою ми вирішили створити концепцію, що поєднує європейську класичну музику з українськими різдвяними традиціями. Юлія Сергіївна запропонувала виконати досить унікальний твір — Різдвяну ораторію Каміля Сен-Санса. Ця музика вражає своєю красою та оригінальним інструментальним складом, але, незважаючи на свою велич, виконується досить рідко через специфіку композиції. Ми доповнили програму серією українських народних колядок, які були не просто народними варіаціями, а хоровими обробками, що продемонстрували всі можливості нашої Хорової капели — одного з найвидатніших хорових колективів України сьогодні. Обробки для концерту створили також відомі композитори: Ганна Гаврилець, Богдан Кривопуст і Максим Кучмет.

Ця палітра європейської класики, поєднана з атмосферою сучасного Різдва і легким відтінком голлівудського кіно, на мою думку, утворює надзвичайно вдалу симбіоз.

Наталя Соколенко: Отже, слухачі з Європи зможуть почути під час цього марафону Хорову капелу "Українського радіо" серед німецьких, французьких та інших артистів?

Наталія Попудрібко: Також українські колядки.

Де слухачі можуть насолодитися живим виступом концерту.

Наталя Соколенко: А де саме вони мали нагоду їх почути? Тобто які майданчики відкриваються для нашого Різдва, українського музичного Різдва?

Наталія Попудрібко: 14 грудня відбувся марафон, в якому взяли участь "Українське радіо" та "Радіо Культура". Чотирнадцять радіостанцій здійснювали пряму трансляцію цього заходу, протягом всіх 14 годин слухачі могли насолоджуватися різноманітними різдвяними привітаннями та музичними повідомленнями з багатьох країн. Крім того, ще щонайменше 10 країн планують транслювати цю музику у запису. Загалом ми отримали 28 замовлень.

Вадим Міський: Дозвольте пояснити, що таке замовлення, оскільки не всі наші слухачі можуть бути знайомі з нюансами співпраці з Європейською мовною спілкою. Замовлення – це ситуація, коли європейська радіостанція висловлює бажання транслювати певний годинний концерт у своєму ефірі. Це може відбуватися або в рамках марафону, до якого ви приєдналися, або бути записом. Саме це і називається замовленням на запис. Сьогодні ми маємо справу не з плівками або бобінами, а з цифровими файлами.

Наталія Попудрібко зазначила, що наші концерти доступні для безлімітного використання. Це означає, що їх можна транслювати хоч щодня, і ми будемо лише раді такій активності. Такий підхід є вигідним для наших партнерів, оскільки ми беремо на себе всі витрати, пов’язані з оформленням авторських прав. Це дозволяє іншим радіостанціям уникнути будь-яких юридичних проблем. Крім того, це суттєво сприяє популяризації нашого бренду – як "Радіо Культура", так і Суспільного, а також української та академічної музики, адже наша музична спадщина надзвичайно багатогранна.

"З 1994 року Українське радіо активно співпрацює з ЄМС."

Наталя Соколенко: Отже, Хорова капела "Українського радіо" вже євроінтегрувалася по повній програмі.

Наталія Попудрібко зазначила: «Дозвольте сказати більше: європейська аудиторія радіослухачів та членів Європейської мовної спілки була обізнана про Хорову капелу ще задовго до того, як ми почали розмірковувати про євроінтеграцію. Адже "Українське радіо" співпрацює з ЄМС з 1994 року — року, коли ми вперше почали надсилати свої концерти. Завдяки наявності власних музичних колективів, значну частину програм записували саме Симфонічний оркестр та Хорова капела "Українського радіо".»

Наталя Соколенко: Отже, цьогоріч ви вперше взяли участь у марафоні, правильно?

Наталія Попудрібко: Саме в такому форматі -- так.

Наталя Соколенко: Чи отримали ви вже якісь відгуки? Можливо, ви маєте коментарі в соціальних мережах? Особливо цікаво почути думки слухачів з європейських країн, куди Хорова капела "Українського радіо" успішно інтегрувалася в рамках євроінтеграції.

Наталія Попудрібко: На жаль, ми не маємо можливості отримувати прямий зворотний зв'язок. Іноді менеджери проектів з певних радіостанцій можуть зв'язуватися з нами та ділитися цікавими моментами. Проте для збору такої інформації необхідні окремі ресурси. Водночас варто зазначити, що менеджерам Європейської мовної спілки, які займаються музичним обміном, настільки сподобалася наша програма, що вони вирішили використати одну з колядок для створення святкового ролика для своїх платформ. Це колядка "Радість нам ся явила", аранжована Максимом Кучметом. Хор "Українського радіо" виконав цю музику з великою урочистістю. Я розумію, чому саме цю колядку було обрано, адже вона передає відчуття свята, ніби дитина біжить до ялинки з подарунками. Саме таке відчуття створює ця мелодія.

Чому європейська публіка позитивно реагує на українські колядки?

Наталя Соколенко: Цікаво ви це передаєте словами -- те, що в нотах створено. Я думаю, що саме тому мені було б цікаво дізнатися про відгуки теперішніх слухачів у Європі на українські колядки. Бо ми всі пам'ятаємо, якою була реакція на колядку "Щедрик", коли понад 100 років тому Олександр Кошиць за завданням Петлюри поїхав Європою з Хоровою капелою. І вони презентували наші пісні загалом, а також колядки й щедрівки. "Щедрик" був коронним номером цієї Хорової капели. Я читала в пресі -- ці відгуки збирав Олександр Кошиць. Так от, Кошиць цитував європейські газети, журналісти писали, що люди, які слухали "Щедрик", впадали в стан, схожий на наркотичне сп'яніння, і вимагали "на біс". Тобто я до чого: українські колядки та щедрівки дуже добре лягають на європейське вухо. Тому цікаво, як це сприймається у XXI столітті.

Вадим Міський: До речі, я з Наталею мав розмову, і ти поділилася, що цей концерт слухали не лише в Ісландії, а ще й у кількох інших місцях.

Наталія Попудрібко: Канада, Ватикан.

Вадим Міський: Отже, принаймні, можна сказати, що аудиторія висловила свої думки — принаймні, вони зазначили, що їх почули.

Наталія Попудрібко: Наш основний відгук -- це статистика, яку ми аналізуємо: які країни замовляють нашу музику. Серед несподіваних замовників виділяються Ісландія та Канада. Є також країни, які рідше звертаються до нас, зокрема французькі радіостанції, що пояснюється великою кількістю їхнього власного контенту. Але ви згадали "Щедрика" -- ми вирішили використати цю магічну композицію. У нашій програмі вона також була присутня, але в обробці сучасного українського композитора Богдана Кривопуста, який надав хоровій версії чудову оркестровку, завдяки чому вона звучала дуже урочисто і красиво.

Вадим Міський: Дозвольте зробити маленьке уточнення. Наталя згадала, що серед небанальних країн присутні Ісландія та Канада, тоді як до банальних можна віднести Великобританію, Данію, Австрію, Швецію та інші. Це допоможе краще зрозуміти, хто ще фігурував на цій мапі, де звучала ця музика.

Наталія Попудрібко: Не можемо не відзначити наших вірних друзів і партнерів — країни Балтії. Вони регулярно замовляють нашу музику, що є важливою підтримкою в нашій боротьбі та прагненні до незалежності.

Цікаво, що цей концерт має особливу значущість під час різдвяних свят, але є ймовірність, що до нього звернуться і в наступному році. Музичний обмін в рамках Music Exchange Європейської мовної спілки – це така ініціатива, яка може здивувати у будь-який момент. Ми надсилаємо музику, і цілком можливо, що через рік хтось запросить її, або влітку виникне запит на певні твори або композиторів. Це надає унікальний, несподіваний досвід взаємодії з музичними редакторами, які є нашими колегами, але працюють на інших радіостанціях по всьому світу.

Яким є інтерес до хорової та академічної музики в Європі?

Наталя Соколенко: Якщо говорити про медіаспоживання в країнах Європейського Союзу, наскільки там є запит на таку музику -- класичну, народну, на професійні хорові колективи, такі як наш? Тому що я читала цікаву інформацію, що загалом у світі є певний ренесанс, бум народних хорів, хорових колективів. Це стало дуже популярним, особливо після COVID-19: люди, напевно, захотіли знову спілкуватися. Але цікаво, як з академічним хоровим співом? Наскільки він має запит? Це все-таки трохи складніша музика.

Наталія Попудрібко зазначає, що немає суттєвої різниці в рівні інтересу до народної та академічної музики. Після пандемії люди прагнуть більшої спільної творчості та відчуття єдності, що, на її думку, прекрасно втілюється в хоровому співі. Різдвяна музика, яка виникла у храмах, дарує відчуття спільноти та причетності до чогось більшого, світлішого і вищого, а також надію на краще майбутнє. Саме тому хорова музика має великий потенціал для багатьох людей. Важливо також відзначити, що в європейських країнах існує активна традиція аматорського хорового мистецтва. Наприклад, є конкурс Let the People Sing — "Нехай люди співають", що охоплює дорослі та дитячі хорові колективи. Участь у ньому беруть надзвичайно талановиті та професійно підготовлені співаки, і якби не знали, що це аматори, можна було б їх сплутати з професіоналами. Це вражає, адже люди так глибоко занурюються в музику, вивчаючи її та досягаючи високої майстерності.

Вадим Міський: Давайте обговоримо статистику. "Українське радіо" стало частиною Європейської мовної спілки з 1994 року. Ми усвідомлюємо, що як "Українське радіо", так і Суспільне мовлення активно взаємодіють з ЄМС через різноманітні канали. Відбуваються обміни новинами, коли інформація, створена в Україні, потрапляє в ефір таких великих медіа, як BBC та інших. Також існують текстові та аудіообміни, включаючи обмін музичними творами, як класичними, так і сучасними. Які ж висновки можна зробити щодо співпраці "Українського радіо" та Європейської мовної спілки, і якими критеріями можна її оцінити?

Наталія Попудрібко: Можна судити про це, враховуючи, що з 1994 року було організовано більше 380 концертів.

Вадим Міський: Записаних в Україні?

Наталія Попудрібко: Звичайно. Логічно, що наші колеги з Європейської мовної спілки сподіваються, що ми будемо представляти українську музику, наших виконавців та колективи — найкращі зразки нашої музичної сцени. Традиційно, ми акцентуємо увагу на українських композиторах. Перші два концерти, які ми провели, були присвячені Симфонії № 3 Бориса Лятошинського та музичному супроводу до трагедії "Ромео та Джульєтта" також його авторства. Вони відбулися за участю Національного оркестру та Симфонічного оркестру "Українського радіо". Ці два концерти стали нашими першими пропозиціями у 1994 році. У цьому контексті можна зазначити, що Україна надсилає близько десяти концертів власного виробництва до ЄМС.

Наталія Попудрібко: Щоб краще зрозуміти обсяги обміну концертами в рамках ЄМС, варто зазначити, що у 2024 році до цього процесу було залучено 2730 концертів різних радіостанцій. Це вражаюча цифра. З одного боку, ми беремо участь у цьому обміні, але з іншого — є сумніви, що наші обсяги дозволяють нам бути достатньо помітними. Саме тому участь у таких заходах, як Euroradio Christmas Music Day, є спробою підкреслити нашу присутність. Ми усвідомлюємо, що змагаємося з такими масштабними інститутами, як Берлінська філармонія, концертні зали Лондона, Італії та Франції, а також з Ельбською філармонією. Безумовно, ми робимо все можливе для популяризації нашого контенту.

Як повномасштабний конфлікт змінив ставлення до української музичної культури.

Вадим Міський: Яким чином масштабний конфлікт позначився на зацікавленості до нашої музики? На мою думку, безумовно, існував певний вплив. Можливо, його можна оцінити й у числовому вираженні.

Наталія Попудрібко: Тепер точні цифри мені важко назвати, але можна з упевненістю стверджувати, що це був справжній сплеск. Щоб задовольнити запити наших колег, які до нас зверталися, ми вирішили надати можливість замовлення всіх концертів, які ми протягом семи років до війни пропонували Європейській мовній спілці.

Вадим Міський: Отже, весь архів функціонував, вірно?

Наталія Попудрібко: Так, весь архів працював. І зрозуміло, що в наших пропозиціях була європейська класика, українські композитори. Саме українські композитори були найбільш затребувані -- вони звучали. І зараз можна сказати, що попит на це трохи зменшився, але все одно і менеджмент Європейської мовної спілки цікавиться, що ми можемо їм запропонувати. І наші колеги, наприклад з австрійського радіо чи з радіостанцій співдружності німецьких мовників, теж замовляють джазові або фольклорні концерти.

Ми також активно взаємодіємо у сфері фольклору з Міжнародним музичним фестивалем Єврорадіо, що проходить у Рудольштадті. Ми надсилаємо туди наших музикантів і замовляємо музику з цього фестивалю. Таким чином, наша творчість стала більш помітною, але, звісно, ми прагнемо ще більшого визнання.

Які плани щодо подальшої участі у подібних проєктах

Вадим Міський: Якими є плани на майбутню співпрацю з ЄМС? Чи можемо ми розраховувати, що щороку "Українське радіо" та радіоансамблі братимуть участь у такому марафоні? Чи стане це традицією?

Наталія Попудрібко зазначила: "Ми безумовно прагнемо щороку представляти нові захоплюючі проєкти. Проте варто врахувати, що наші ініціативи не завжди отримують схвалення одразу. Влітку команда проєкту збирає ідеї, а потім, враховуючи своє бачення, формує програму та затверджує певні радіокомпанії. Можливо, їх було значно більше, ніж 14, і деяким з них довелося почути: «Вибачте, але ми, наприклад, хочемо почути виконання Хору "Українського радіо", Данського хору чи BBC Singers».

Цікаво, що менеджером цієї добірки став один з директорів BBC Singers, отже, наше мистецтво отримало широку увагу. Ми, звісно, будемо докладати максимум зусиль, щоб наші програми звучали під час свят. Проте, якщо, скажімо, нас не запросили на Euroradio Christmas Music Day, я все ж надішлю свою різдвяну програму до Європейської мовної спілки у надії, що серед численних пропозицій радіостанцій, нашу також помітять і оцінять.

Вадим Міський: Коли ж ми зможемо почути концерт в українському радіоефірі? Зараз ми вступаємо в різдвяний період, і я впевнений, що слухачі отримають не одну можливість насолодитися цим у ефірі.

Наталія Попудрібко: Концерт відбудеться 25 грудня в ефірі "Радіо Культура" о 16:00 та о 18:00. Після цього, його фрагменти транслюватимуться в залежності від програмної сітки. Ми плануємо використовувати ці святкові музичні твори, щоб наповнити ефір новорічно-різдвяним настроєм. Телеверсію можна буде побачити 26 грудня, обіцяють редактори.

Вадим Міський: Запрошую всіх наших слухачів не залишити це поза увагою, адже ця музика сповнена натхнення і вносить святкову атмосферу протягом усього сезону. Вона також дарує відчуття впевненості в собі, що стане в нагоді на протязі наступного року.

Наталя Соколенко: Це подібно до освіжаючого подиху, якого ми усі так сильно потребуємо.

Наталія Попудрібко: Треба слухати "Радіо Культура". Там таких ковтків дуже багато -- і не тільки різдвяний концерт. У нас чимало неординарних музичних, літературних, поетичних проєктів, тож закликаю всіх долучатися до спільноти шанувальників "Радіо Культура". Там багато надзвичайно цікавої інформації.

Нагадаємо, в попередніх випусках подкасту "Медіуми" говорили зі Стасом Козлюком про те, чому Україні дедалі важче утримувати увагу світової аудиторії, Оленою Левандовською про український проєкт "ШВАБРА", що змінює культуру блогінгу зсередини, Юлією Тимошенко з Ukraїner про те, як говорити з іноземною аудиторією так, щоб нас почули й правильно зрозуміли, Мартою Наумовою про те, як працювати з медіаграмотністю на рівні державної політики, Сергієм Міхальковим про телеграм-канали, які під час "шахедних" атак маніпулюють емоціями й перетворюють тривогу на прибутки, Юрієм Табаченком про те, як відзначити сторіччя мовника так, щоб про нього говорила вся країна. Тетяною Трощинською та Данилом Мокриком про те, чи варто публікувати смерть у медіа, Оленою Тараненко про те, як захистити себе від медіатравми, Денисом Зеленовим про роботу соцмереж "24 каналу", Дмитром Литвином про "Укрінформ", "УП", телемарафон та "офреки" для журналістів, Олександром Педаном про співпрацю з Суспільним та інші ідеї Pedan buro, Катериною Котвіцькою з Megogo Audio про тренди у сфері дистрибуції аудіоконтенту онлайн, Галою Котовою з Viber про те, як досвід роботи під час пандемії допоміг команді Rakuten Viber зростати після початку широкомасштабного вторгнення.