Ми прагнемо реалізувати проект, в якому сміття перетворюється на мистецькі твори: звіт із.

#Мистецтво та розваги #мистецтво, культура, розваги та ЗМІ

У перший день відновлювальних робіт активність зосередилася на задньому дворі МЦКМ та в приміщенні "Кінопалацу". Цей кінотеатр, відкритий у 1998 році, функціонував до лютого 2014-го. Під час подій Євромайдану він став прихистком для протестувальників, які ховалися від нападів правоохоронців. У результаті, будівлю сильно пошкодили: вікна та двері були вибиті, меблі знищені, і з того часу кінотеатр залишався зачиненим. На ГогольFest "Кінопалац" перетвориться на мистецький сквот, де свої роботи продемонструють 50 художників з України та Європи.

Изображение: Зоряна Стельмах

Рекламное сообщение

Изображение: Зоряна Стельмах

На вулиці температура досягає приблизно 30 градусів. З "Кінопалацу" волонтери виносять вибиті віконні рами. Всередині приміщення - синя зала, заповнена дерев'яними ящиками. Посередині лежить перевернутий рояль. Люди в помаранчевих жилетах акуратно складають кількаметрові дерев'яні дошки та прибирають сміття. Навколо лунають численні розмови англійською мовою.

Изображение: Зоряна Стельмах

* Сьогодні я завітав сюди, оскільки мав вільний день і бажав підтримати, - ділиться 31-річний Стюарт з Австралії. - Ця війна є безглуздою. Вам потрібні ті, хто готовий прийти на допомогу, коли є така можливість, - підкреслює він.

Зі сходів поруч замітають скло розбитих вікон (пізніше виявиться, що воно ще знадобиться). У підвалі-гардеробі також тривають роботи. 26-річний француз на імʼя Камія розрізає деревʼяні дошки болгаркою. Він працює у сфері гуманітарної логістики.

Изображение: Зоряна Стельмах

Французька волонтерка на ім'я Камія

Рекламное сообщение

Изображение: Зоряна Стельмах

* Це волонтерство - здебільшого хобі. Робити щось інше, трохи фізичної праці.

Камій прибув в Україну в 2025 році і з того часу оселився переважно в цій країні.

Я прибув сюди з метою надати підтримку. Переважно це сталося через моє розчарування в тому, що європейські держави не вживають достатніх заходів для допомоги.

Координаторка ініціативи "Сміливі волонтерити" Олена Арсеній зазначила, що участь іноземців стала можливою завдяки значній міжнародній спільноті, яку має фонд.

Изображение: Зоряна Стельмах

Координаторка благодійного фонду "Сміливі відновлювати" – Олена Арсеній.

Изображение: Зоряна Стельмах

* Насправді, дуже багато людей за кордоном хочуть волонтерити в Україні. Вони приїжджають. У нас приблизно з 37 різних країн волонтери. Найбільше - зі Сполучених Штатів Америки. Але дуже багато волонтерів з Європи. З абсолютно різних країн - Нідерланди, Великобританія, Іспанія, ну і так далі.

У цій місцевості трудяться кілька десятків осіб, серед яких, безсумнівно, є й українці.

* Я приєдналася до волонтерського руху влітку 2023 року. Мене спонукало до цього те, що сталося на Каховській ГЕС. Відчуття безсилля було настільки потужним і всепроникним, що я зрозуміла — мені потрібно знайти спосіб контролювати хоча б щось. Так я натрапила на організацію "Сміливі відновлювати". З того часу я регулярно беру участь у толоках та займаюся відновленням будівель. Це дає мені можливість відчути, що я можу вплинути на щось. Я не просто переживаю війну, - ділиться 31-річна Антоніна.

Після короткої перерви до справи знову приступає 38-річна Марія. Вона вже протягом 18 років мешкає в США.

Щоразу, коли я відвідую Україну, намагаюся знайти можливість допомогти. У будь-якому місці. Я активно співпрацювала з організацією Repair Together, коли вони займалися відновленням житла на Чернігівщині. Кожного літа я приєднувалася до їхніх заходів. І ось нещодавно в Інстаграмі натрапила на інформацію про толоку.

Із-за воріт праворуч від "Кінопалацу" чути звуки радіо. Там вже розпочались будівельні та підготовчі роботи - зокрема, поставили сцену. А для пошкодженого даху будівлі готують нову покрівлю, пояснює монтажник-висотник Артем.

Изображение: Зоряна Стельмах

Артем, специалист по высотным работам.

У приміщенні МЦКМ волонтери далі працюватимуть над залою імені Ірини Дерюгіної - української художньої гімназистки. Ця зала також зазнала пошкоджень внаслідок російського обстрілу. На задньому дворику (тут його називають "кишка", через форму) чути музику. Там збирають у купи опале листя, гілки та залишки віконних рам. Директор ГогольFest Максим Демський несе наповнений будівельним мішок.

* Усі ці матеріали призначені для митців. Коли прибудуть художники, вони почнуть з них формувати простір для Гогольфесту, - з ентузіазмом розповідає Демський. - Це справжній творчий процес. Скло залишаємо, гілки не зламуємо. Це не просто прибирання, а СОРТУВАННЯ. Ми не плануємо вивозити все скло, а хочемо залишити його, щоб ви могли на нього наступати. З цього звуку ми будемо записувати мікрофонами, і композитор створить на його основі цілісні композиції, - додає він.

Поряд з куратором художніх ініціатив та керівником програми Art Power Олександром Никитюком проходить процес розбирання старовинних меблів.

* Крісла не викидаємо! - кричить він.

Изображение: Зоряна Стельмах

Директор програми Art Power Олександр Никитюк.

Изображение: Зоряна Стельмах

Куратор поки не впевнений, як саме будуть використані ці простори – чи як зони для сидіння, чи як елементи для інсталяцій. Він зазначає, що концепція art power має спільні риси з італійським терміном Arte Póvera, що в перекладі означає "бідне мистецтво". Це мистецький рух 1960-1970-х років, в якому художники, подібні до революціонерів, відмовилися від використання дорогих матеріалів та традиційних галерей. Вони почали створювати арт-об'єкти з тих матеріалів, які знаходили навколо себе. Більшість цих митців займалася інсталяціями, тоді як інші зверталися до лендарту.

* Ми спостерігаємо за територією, яка з одного боку є урбаністичною – з асфальтовими покриттями, бетонними конструкціями та металевими елементами. А з іншого боку, вона природна. Тут скупчено багато матеріалів, адже стався обстріл. Це трагічна подія. На перший погляд, ці залишки виглядають як звичайне сміття, проте це будівельні уламки, скло, вікна, двері та інші частини конструкцій – речі, що зберігають пам'ять про цю та інші трагедії. В цьому районі сталося чимало сумних подій: і розстріл на вулиці Грушевського, і обстріл, і події Другої світової війни – багато історій, пов'язаних саме з цим місцем. Ці матеріали зберігають пам'ять. А нова трагедія, пов'язана з обстрілом, ще більше підкреслила цей контекст. Тому ми маємо намір перетворити ці залишки на мистецькі об'єкти.

У той же час берлінський художник Алан Мейєр починає реалізовувати свої перші ідеї для артоб'єктів, експериментуючи з жовтою фарбою на старій дерев'яній панелі.

Зображення: Вероніка Якимець

* Я не знаю, що це за фарба. Узяв цей шматок - він не найкращий. Але я хочу подивитися, як лягає фарба, якої вона якості, - пояснює Мейєр.

* Звідки ти дістала фарбу? - раптово запитує Никитюк.

* Хто шукає, хто знайде, - з усмішкою відповідає він.

* Там бочки стоять? - перепитує Никитюк.

Так, так. Хто прагне знайти, той неодмінно знайде. - повторює Мейер.

* Це ж митцю не важко. Свиня завжди знайде болото, а художник - кольори, - пожартував Никитюк.

Изображение: Зоряна Стельмах

На диво, весь розмова проходила українською мовою. Мейєр, який народився в Росії, згодом переїхав до Німеччини. Він розповів, що після Помаранчевої революції його зацікавила Україна, а після 2014 року він почав активно займатися наданням гуманітарної допомоги для цієї країни. З часом він усвідомив, що хоче реалізувати свої творчі проекти в Україні: з 2016 року він почав приїжджати з новими ініціативами до Авдіївки, Бахмута, Дружківки, Краматорська та Маріуполя.

* Я потроху накопичував українську мову. Слухав новини українською, Портникова - все, що завгодно. Мені було важко перейти. В 2021-му я почав переходити поступово - теж було важко. А в 2022-му я зрозумів, що кацапською розмовляти не можу.

Згодом для обробки старовинних меблів і радянських полотен, виявлених на цьому місці, буде використана жовта фарба для створення інсталяцій.

Изображение: Зоряна Стельмах

Толока в МЦКМ продовжиться 8 серпня та триватиме з 10.00 до 22.00.