Мої театральні досягнення 2025 року.

Січень

"Співай, Лоло, співай" – це вистава, що проходить у Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка.

Легке і веселкове, це ідеально підходить для тих, хто рідко відвідує театри і сприймає їх, перш за все, як джерело розваги.

Лютий

1. Розпочався з балету "Леся" в МЦКМ. Ми роззнайомилися з Наталією Мацак. Ви хоча б раз маєте побачити її вживу!), а з Сергієм Устенком ("Карпатська джерельна") деталізували наш новий проект CultHub. В рамках якого, до речі, пізніше вийшла цікавезна розмова з Наталією.

"Бесіди з Тускулуму", Поділ.

Маст!!! Діалоги про природу влади дуже відгукуються. І хоча формально то про Древній Рим, диктатуру, заколоти, воно дуже сучасне. Що ще раз свідчить: за тисячоліття природа страстей людських не змінюється. Зовнішні форми - від одягу до архітектури - так, внутрішні пориви - ні.

3. "Син", Лівий берег.

Вистава вражає своєю силою, але в той же час є досить тяжкою для сприйняття, особливо для батьків підлітків або тих, хто переживає етап нового шлюбу. Наша редакторка культурного відділу, Ксенія Білаш, зазначає, що існує також вистава під назвою "Батько", яка чудово доповнює цю постановку.

4. "Місто" у виконанні Підмогильного, Тюг.

Маст!!!!!!!! Дуже! І дорослим, і підліткам, всім. І хай вас не лякає хронометраж.

Изображение: Соня Кошкина

5. Тиша для тиші гурту "Шмальгаузен", ДК "Україна". Ого, навіть не уявляв! Такі юні музиканти і така глибока творчість Беккета!

@lb.ua Концерт Schmalgauzen: Владислав Михальчук завітав до залу! #сцена #schmalgauzen #лаванда #кровівино #музика #пісня #українськамелодія #шмальгаузен #владиславмихальчук #глядачі ♬ оригінальний звук - 🔹Лівий берег - LB.ua🔹

6. Розповідь про Людмилу Черняхівську-Старівську в Київському національному університеті імені Гетьмана.

Це не зовсім класична вистава, скоріше, щось на кшталт театралізованого шоу, але мене це зацікавило. Коли я повернулася додому, вирішила замовити і в підсумку прочитала всі її роботи.

Изображение: Соня Кошкина

7. Концерт легендарної Люди Монастирської в Оперному театрі за участі Анатолія Соловʼяненка та Петра Чуприни.

Не потрібно багато слів, адже це просто "Вау!", як зазвичай. Монастирська - справжня жива легенда, видатна солістка Національної опери України та Народна артистка України. Вона вже давно виступає на найпрестижніших сценах світу, але завжди знаходить час, щоб повернутися додому.

8. "Сойчине крило" за Іваном Франком by Слава Жила.

Чесно: йшла без особливих очікувань, але мені сподобалось. Обов'язково повторю ще - за нагоди.

Изображение: Соня Кошкина

9. "Макбет" в інтерпретації Івана Уривського у Франка.

Безумовно! Це надзвичайно потужна вистава. Протягом року я бачила її кілька разів з різними акторськими складами. Особисто для мене відчуття (не) бажання повернутися знову – це свого роду показник. Хоча з усіх його новітніх творів важче всього визначитися, що важливіше: "Макбет" чи "Марія Стюарт".

@lb.ua Пророцтво відьом. "Макбет" Івана Уривського #Уривський #ТеатрФранка #Макбет #прем'єра #Шекспір #театр #конотопськавідьма ♬ Beat Automotivo Tan Tan Tan Viral - WZ Beat

Березень

"Процес," розділ, авторства Давида Петросяна.

Кафку я терпіти не можу. З юності. А після майже півтора року в Празі, у мене на нього просто алергія. Тож на виставу потрапила випадково. Але ЯК мені сподобалось. Особливо гра Ольги Голдіс, за яку вона потім зібрала всі можливі премії. За якийсь час ходила ще. І щиро раджу вам.

2. Урочистий концерт ансамблю Вірського в Палаці культури "Україна".

Коли Сергій Перман береться за справу, результат завжди вражає. І це не підлягає сумніву.

8 березня 2025, "Україна". Сергій Перман, Юлія Соколовська, Соня Кошкіна, Віктор Павлік з дружиною

3. "Футбол судного дня" в театрі "Сузір'я".

Лише Катя Степанкова могла влаштувати таке – складне і серйозне. Мач лав.

4. Концерт колективу "Шмальгаузен" відбудеться в тому ж місці - у ПК "Україна".

Коментар аналогічний позаминулому - з тієї ж причини.

5. "Зустріч" у Франка.

Слухала різні думки, але мені це подобається, адже я вражена талантом Наталі Сумської. Це вже мій другий візит, і я обов'язково повернуся знову, якщо з'явиться така можливість.

Зображення: Марина Сингаївська Вистава під назвою "Візит"

6. "Місяць" - Тамара Трунова на сцені Оперети. Її безмежна різноманітність та внутрішня сила завжди захоплювали!

@lb.ua "Місяць. Прем'єра" - ефектна опера на музику й лібрето Карла Орфа та за сюжетом одного з творів видатних казкарів братів Грімм. Режисер-постановник - провідна українська театральна режисерка Тамара Трунова. Постановку здійснено на сцені Київського національного академічного театру оперети. #опера #спектакль #вистава #театр #сцена #музика #творчість #місяць #оперета #трунова ♬ оригінальний звук - 🔹Лівий берег - LB.ua🔹

9 березня 2025 вручення Шевченківської премії. З головрежами Національної опери України і Театру імені Івана Франка - Анатолієм Соловʼяненком і Євгеном Нищуком. Національна Філармонія України КВІТЕНЬ

"Маленька драма" Валеріана Підмогильного у творчості Франка.

В загальному мені сподобалося, хоча ми були на прем'єрі, і мені здалося, що вистава не зовсім "зіграна" (хоча, зрозуміло, це перший показ). Тому я обов'язково дам їй ще один шанс і відвідаю другий склад, просто щоб порівняти. Адже Підмогильний - це моя пристрасть.

2. "Трамвай мрій" у Лесі.

Не сподобалось, сорі. Як на мене - аж занадто прямолінійно все. І затягнуто. Але, повторюсь, це - моя оптика тільки.

3. "Коли вщухнуть буревії злоби", Театр на Подолі.

Це одне з найбільш вражаючих театральних досвідів року. Дійсно, надзвичайно сильне враження. Не хочу розкривати подробиці сюжету, адже ви можете ознайомитися з ним та прочитати відгуки. Але особисто мене ця вистава вразила до глибини душі. Вона зовсім не легка — сльози лилися навіть з очей дорослих чоловіків, але, Боже, як прекрасно, що існують такі постановки! Вражає, як американський режисер Річард Нельсон, який прийшов з іншого культурного контексту, зміг так майстерно передати історію театру Леся Курбаса та жахи українських 20-х років. До речі, він також стоїть за створенням "Тускульських бесід".

Афіша вистави "Як стихне шуру-буря зла"

4. "Сірано де Бержерак" у виконанні театру Заньковецької з Львова. Гастрольна постановка.

Загалом все було непогано, але я відчувала значну втому. Сиділа в першому ряду (в Лесі це не найкраще рішення), і це заважало мені отримати повноцінне враження.

5. "Мортур Салютанті" за Стефаником, мала сцена Франка.

Абсолютно вірно! Юлю, щиро дякую за рекомендацію. Я навіть не уявляла, що можна так цікаво інтерпретувати твори Стефаника, зберігаючи при цьому їхню сутність.

Вистава "Мортур Салютанті" Вистава "Мортур Салютанті" Вистава "Мортур Салютанті"

6. Ще один "Макбет", але цього разу в Оперному театрі.

Співала Монастирська, тому тут все очевидно. Як на мене, сама п'єса - більше про неї, ніж про нього і Монастирська дуже тонко це передає.

Людмила Монастирська в образі Леді Макбет на сцені Національної опери України, а також Соня Кошкіна.

7. "Король Лір" на Лівому березі. Це було неймовірно! Я залишилася під великим враженням! Хочу побачити ще! Дуже-дуже!

8. Я знову відвідала "Місяць" в Опереті. А чому б і ні, адже цікаво дізнатися, як все там?

Травень – це місяць, коли природа прокидається після зимового сну.

"Пригода науковця доктора Леонардо та його майбутньої обраниці, чарівної Альчести, в мальовничих куточках Слобожанської Швейцарії" — саме таку постановку представив режисер харківського театру "Нафта" Артем Вусик у столиці на сцені Малого драматичного театру.

Перший пункт: вистава вражає до глибини душі. Вона надзвичайно унікальна та насичена, її важко зіставити з чимось іншим. Глядач стає активним учасником дійства, і це просто неймовірно!

Пункт другий: я дууууже прагну і маю намір спеціально вирушити до Харкова, щоб відвідати більше вистав "Нафти". Я чула про них багато і мене це дуже захоплює (тим більше, у Харкові є безліч інших цікавих місць і заходів).

По-третє, я маю величезну прихильність до Малого драматичного театру, адже це чудове місце неможливо не полюбити з першого погляду (загляньте в інтернет і дізнайтеся його історію). До того ж, він знаходиться всього в двох дворах від мене. Проте, якщо ви, як і я, іноді відчуваєте брак кисню, варто обирати час для відвідування, коли на вулиці свіже повітря. Зала невелика, і не кожному, як мені, вистачає повітря. Через це, наприклад, ми не змогли до кінця переглянути "Холодну м'яту" два роки тому — стало дуже погано, і ми змушені були піти. Вистави там просто неймовірні, потрібно лише грамотно підбирати час для відвідування.

2. "Сто тисяч" на Подолі. Стара добра класика і мій улюблений Богдан Бенюк. Раз, мабуть, четвертий.

3. Ви знаєте, чому так сталося? Бо я справді вважала, що сьогодні йду на "Процес" Кафки, але виявилося, що вистава запланована на наступний день. Я була така втомлена і виснажена, що просто переплутала дати. Ну, не повертатися ж додому! Та й залишався всього один квиток. Тож замість однієї дози театрального задоволення я отримала одразу дві!

Фото з презентації проєкту CultHub в Національній опері України. Зліва направо: заступник керівника ОП Олена Ковальська, партнер проєкту, власник компанії "Карпатська джерельна" Сергій Устенко, прима-балерина Національної опери України Наталія Мацак, шеф-редактор Lb.ua Соня Кошкіна, виконувачка обов'язків гендиректора Нацмузею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків Юлія Ваганова, провідна солістка Національної опери України, Народна артистка України Людмила Монастирська. 13 травня 2025 року

"Бука" у Золотих Воротах.

Ми з Ксенією Білаш сміялися в голос. Саме так! Цю стрічку точно варто переглядати з подругою, щоб розслабитися і отримати задоволення.

5. "Тоска" в Оперному театрі -- відбулася за сприяння посольства Італії. Одночасно ми відзначили ювілей мого чудового друга Анатолія Соловʼяненка.

Соня Кошкіна та Анатолій Солов'яненко.

6. "Зерносховище" з Рівного, драматичний театр, який завітав з гастролями до театру Франка.

Це - одна з моїх улюблених постановок режисера, заслуженого артистаМаксима Голенка. І хоча останній уже у Львові, на "Зерносховище" я вела всіх, кого могла - друзів, колег. Бо таке треба дивитись і варто знати. Хоча, чесно, Марка Дробота в головній ролі цього разу трохи не вистачало.

ЧЕРВЕНЬ

1. "Земля", Заньківчан, яку вони привезли до Києва, театр Франка. АБСОЛЮТНИЙ МАСТ і виніс мозку!!!!! Абсолютний!!!! Кажуть, правда, що на "рідній" сцені у Львові воно ще крутіше. Не знаю, куди вже крутіше, бо я була в абсолютному захваті.

"Кулі над Бродвеєм" — це нова прем'єра, що відбулася у Львові.

Навіть якщо не знати, що автором вистави є Голенко, з перших сцен стає очевидним, що це його творіння. Спектакль вражає яскравістю, сарказмом і великою кількістю спецефектів, загалом він справляє враження надзвичайної музичної події. Я вже бачила перший склад акторів і дуже прагну потрапити на виступ другого, де грає моя улюблена Римма Зюбіна. Проте через скандали навколо Вуді Аллена цю чудову роботу поки призупинили. Сподіваюся, що це лише тимчасово.

Зліва направо: архітектор Марко Савицький, журналістка Соня Кошкіна, актриса Римма Зюбіна та режисер Максим Голенко.

"Арлезіанка" у виконанні Богомазова у Франка.

Не всі мої друзі були на моєму боці, проте в цілому мені це дуже сподобалося.

4. "Украдене щастя" сумчан (театр імені Щепкіна) у Франка.

Мала сцена, стилістика 90-х - своєрідний підхід. Йти "благословляєцця", але інший їх спектакль просто до мурашок -- напишу нижче.

5. "1975" -- перша моя вистава Івано-Франківського драматичного, яким керує Ростислав Держипільський.

Проте "1975" – це не просто вистава, це справжнє явище. Воно проникає в саму суть і потім знову збирає тебе докупи. Але тепер ти вже не будеш таким, як раніше – без зайвих емоцій і перебільшень. Мене це вразило настільки, що протягом доби я залишалася в мовчанні. Не впевнена, чи привезуть її до Києва (адже там є свої нюанси і вивезти її складно), але якщо таке трапиться – не зволікайте! А якщо ні, то вирушайте спеціально у Франківськ, адже це точно варто кожної хвилини!

Соня Кошкіна і народний артист України, директор-художній керівник Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру ім. Івана Франка Ростислав Держипільський

6. "Дзяди" за Міцкевичем.

Я багато чула про них і, зізнаюсь, саме тому вирушила в цю подорож, адже там активно критикують патріарха Кирила та інших московських діячів у рясах. Не можу сказати, що мені зовсім не сподобалось, але щось не зовсім вразило, не знаю чому.

7. Постановка "Ромео і Джульєтта" від Держипільського викликала у мене спогади про вистави в Цюріху чи на Арена ді Верона. Якість виконання – на світовому рівні. Дуже прикро, що нещодавно відбувся останній показ. Перша частина проходила на зводі "Промприлад", а друга – в підвалі театру. На цей фінальний показ я не змогла потрапити, і тепер відчуваю велику шкоду.

@lb.ua Ромео та Джульєта в виконанні Ростислава Держипільського в драматичному театрі Франківська. Ось уривок – дуель між Меркуціо і Тібальтом. #новини #українськіновини #театр #вистава #виставакиїв #афіша #культура #розваги #кіно #театральний ♬ оригінальний звук - 🔹Лівий берег - LB.ua🔹

8. "Час запитів", Театр юного глядача.

Дебютна постановка молодої режисерки Леї Маєвської. Вірю, що це не останнє, що ми про неї дізнаємося.

9. "Гуцульське весілля" франківців у столиці України.

Неперевершене шоу, яке змусить вас сміятися до сліз протягом трьох з половиною годин. Яскраві костюми, автентичні елементи, нові знання та гармонійне поєднання Сходу і Заходу – обов'язково рекомендую!

10. "Тіні забутих предків" сумчан виступлять на великій сцені театру Франка.

Вони завершили сезон виставою, яка справила на мене величезне враження. Хоча я бачила лише дві, "Тіні" вразили мене найбільше. "Я навіть не міг уявити, що в Україні можливо так творчо працювати, особливо в театрі, розташованому в прифронтовій зоні," - поділився зі мною своїми враженнями Андрій Коболєв, з яким я випадково зустрілася. І він мав рацію. Справді, тут немає чого додати. Обов'язково відвідайте! Окремо варто відзначити декорації — вони вражають уяву, не кажучи вже про інші аспекти вистави.

11. Концерт, приурочений до Дня Конституції, в Палаці культури "Україна".

Моя подруга Люда. Неперевершена Діва. Справжня ДІВА. Як завжди, я страждала від бронхіту і ледве витримала першу частину, але, Боже, яка ж вона вражаюча!

12. "Трубадур" в Оперному. Спеціальний бенефіс на честь ювілею Людмили Монастирської.

Микола Дядюра, Петро Чуприна, Людмила Монастирська та Анатолій Соловʼяненко. Київ, 27 червня 2025 року.

13. "Гойзум" (a name or term that can be interpreted in various ways).

Студенти Івана Уривського представили свою виставу на "малій" сцені (так, "мала", на 280 місць) ПК "Україна". Мені це справді сподобалося - і сам матеріал, і процес його втілення, і виступи акторів, все було на висоті.

Липень

Під час великої кількості завдань я, безсумнівно, відзначала свій ювілей в Оперному театрі.

Прослушали "Тоску".

ЗМЕЕВИДНЫЙ ПРЕДМЕТ

Унікальний концерт симфонічної музики просто неба, що відбувається на території Києво-Печерської Лаври, з супроводом дзвонів. Неймовірний вечір у компанії моїх найулюбленіших людей.

Оксана Повякель, Соня Кошкіна, Сергій Перман, Людмила Монастирська та друзі ВЕРЕСЕНЬ

1. Опера - це справжнє місце сили. Друге за значенням після нашого Храму. Саме тут ми відзначали "поминки" моєї Графині Тамари (так ласкаво зветься моя бабуся з Риги). Яка ж вона була, така й святкова атмосфера: шампанське, солодощі, сміх друзів (тих, хто мав честь її знати) та музика "Трубадура".

2. "Тартюф" занківчан в МЦКМ. Ніт( на жаль.

3. Святкові концерти в опереті, організовані Богданом Струтинським (приурочені до відкриття або закриття сезону та інших особливих дат), дарують справжній ендорфіновий підйом на цілий тиждень. Я вже з нетерпінням чекаю на наступну подію!

Директор Київського національного академічного театру оперети Богдан Струтинський, журналістка Соня Кошкіна, а також президент Торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков.

4. "Земля" Івана Уривського в Лесі. Як я вже зазначала раніше, "Марія Стюарт" і "Макбет" мені подобаються більше. Але згодом я була вельми здивована, дізнавшись, що "Земля" насправді була створена раніше, просто її вирішили відкласти. Під час нашого нещодавнього інтерв'ю Іван поділився багатьма цікавими подробицями про цю виставу. Обов'язково відвідайте! Але будьте готові до того, що якщо це не ваша перша вистава Уривського, то ви зіткнетесь із багатьма флешбеками (адже я бачила майже всі його роботи). Це не є ані позитивним, ані негативним моментом, просто варто це зафіксувати у своїй пам'яті.

5. "Наталка Полтавка" від Франківського драматичного театру - це справжній мюзикл, який пропонує новий погляд на українську класику. Я просто в захваті і бажаю побачити більше!

6. "Я помічаю, що ви зацікавлені в темряві" за Ілларіоном Павлюком. Ті, хто ознайомлений з книгою, знають, наскільки складним є цей матеріал, але ЯК Голенко його переосмислив! Відверто кажучи, початок вразив, середина й фінал першої дії виявилися трохи не такими вражаючими, але друга дія тримала в напрузі від початку до самого кінця. Тож, мені сподобалось! Обов'язково йдіть!

7. Хор "Гомін" у Філармонії. О, яка ж це любов, велич, безмежне щастя! Стільки слів, наповнених радістю та вдячністю.

ЖОВТЕНЬ

1. "Гуцулка Ксеня" Франківського драмтеатру.

Як і у "Гуцульському весіллі", Ростік з легким жартом зауважує, що це – масовий продукт. Але в позитивному значенні. Це підійде всім. Звісно, це не "висока культура", але ж яка вона приваблива, мелодійна і щира. Справжнє концентроване задоволення.

2. Балет "Норовлива донька" в оперному театрі. Загалом я не є великою фанаткою балету – не сказати, що він мені не подобається, просто я ставлюся до нього з певною стриманістю (як ви, напевно, вже помітили, моя пристрасть – опера). Проте цей виступ справді вразив мене – він дарував радість і дозволив відчути легкість. Потім, йдучи пішки додому, я не могла стримати посмішки. Без вагань рекомендую!

3. "Солодку Дарусю" Марії Матіос (яку я вважаю геніальним сучасним письменником. Без перебільшення) я читала точно двічі, а може й тричі. Це надважкий текст (за сенсами), але читати його обов'язково. Й дивитися у виконанні команди Держипільского (це - перша його велика режисура і вона йде з незмінними аншлагами вже 17 років. Вибачте, це про щось, та говорить) -- теж обов'язково. Не порівнюю з "Зерносховищем", але тематика дуже подібна -- відгукується гостро.

Соня Кошкіна і письменниця Марія Матіос

4. "Вовчиха" Чернівецького драмтеатру -- з того ж ряду. Важка, але потрібна однозначно. І, так, акторська гра -- вище за всякі похвали (це моя поки перша їхня вистава). Цікаво, що наступного ранку Марія Василівна сказала мені, що виконавиця ролі Зої - то перша Даруся 17 років тому. Така от "закольцованість".

5. "Брехт. Кабаре" на сцені театру "Золоті ворота". Так, так і ще раз так! Я відчуваю щось схоже на "Кортеса" (під впливом вражень минулого року). Обидві постановки - справжній шедевр!

"Казки Гофмана" - це масштабна, вражаюча та справді унікальна оперна прем'єра від Івана Уривського, заснована на творах Оффенбаха. Рекомендую не просто відвідати, а настійно настійливо закликаю це зробити!

Листопад – это время, когда листья опадают, создавая яркие ковры из золота и багрянца на земле.

1. "Поліандрія" Давида Петросяна на новій сцені "Під химерами" у Франка. З січня її от мають випускати в "широкий прокат", а я була ще на тестовому закритому показі для "своїх". Дуже-дуже раджу! Так, воно про війну, причому тут і зараз - сучасною мовою. Тобто вистава не буде "легкою прогулянкою", особливо для тих, хто має досвід втрати близьких. Але я правда рекомендую. Як мінімум, щоб розуміти, як воно може бути в сучасному театрі.

2. "Енеїда" від франківців - це не просто легка розвага, а справжня глибока історія. На прем'єру в Києві завітав видатний Анатолій Хостікоєв, який колись сам втілював образ Енея. Було цікаво спостерігати, як він та Олексій Гнатковський, який зараз виконує цю роль, обговорювали нюанси персонажа.

Анатолій Хостікоєв, Наталія Сумська, Ростислав Держипільський та Соня Кошкіна.

З цікавого: у "франківчан" (значна частина яких - студенти Держипільського) є традиція: перед кожною виставою вони моляться. Беруться за руки і моляться. "Хочеш з нами?", - спитав Ростік перед "Енеїдою". Що за питання, ясно що так! То була і ініціація, і велика честь: тебе визнали вже настільки своїм, що пустили в найближче коло.

Протягом двох днів я відвідувала фестиваль барокової музики в Києві. Першого дня насолоджувалася виконаннями мого улюбленого Скарлатті, а другого - талантом Андреаса Шолля. Це було настільки захоплююче і вражаюче, що важко знайти з чимось порівняти. Відсутність бази для порівняння лише підкреслює унікальність цього досвіду. До початку великої війни я так і не змогла побувати на концерті Шолля в Європі, тому це стало справжнім подарунком долі. Рекомендую також послухати його інтерв'ю для нас.

4. Я багато чула про "Ребелію" від проєкту МУР, але ніяк не могла потрапити на цей захід. І от, випадково, колега вивела мене туди, і це стало справжнім відкриттям. Я була в захваті, але водночас відчувала біль, адже всі ці історії знайомі мені до найменших деталей. Багато з героїв мені також близькі особисто. І знову сльози – ці сюжети так глибоко резонують зі мною, адже ворог залишається незмінним. Проте, це також і про силу, спадковість та пам'ять для молодого покоління. Рекомендую всім, без сумніву!

5. "Травіата" в оперному. Четверта за час великої війни. Моя улюблена опера евер. Все лібрето якої я знаю від початку до кінця -- коли вчила італійську, то зубрила текст, а потім співала в машині. Тож, якщо з інших класичних великих опер італійською у мене в голові тільки окремі арії, тут -- все, до коми.

У виставі Солов'яненка вона вражає своєю потужністю. Дійсно вражає. Особливо запам'ятовуються розмови Віолетти з батьком її обранця. І, звичайно ж, фінальна сцена.

ГРУДЕНЬ

1. Дууууууууже особлива "Тоска". Тссссс! Секрет.

Я виконую роль Симони де Бовуар в аматорській постановці Aspen Reunion. Це був надзвичайно веселий та цікавий досвід. Так, я можу собі це дозволити!

Остання вистава мого улюбленого "Пер Гюнта". На мою думку, ця постановка Івана Уривського, яка стала його дебютом на великій сцені театру Франка, значно недооцінена. Це була вже четверта моя зустріч з цією виставою. Кожен раз я спостерігав за подіями з абсолютно нової перспективи, що залежала від компанії, в якій я був, і обставин, що оточували. Ми зібрали два мільйони гривень на підтримку сил оборони, продавши квитки та увесь реквізит, навіть легендарного кашалота. Відчуття: світлий сум. Прощавай, Пере, ти залишишся в моєму серці. Дуже сильно.

Той самий кашалот, який "брав участь" у всіх спектаклях і "зарахував" мільйон гривень.

4. Концерт гурту "Жадан і собаки". Це справжнє рок-шоу, яке втілює всі уявлення про ідеальний концерт. Яскравий, гучний і радісний фінал творчого року.

Вийшло не швидко, але щиро.

У 2026 році в рамках свого театрального туру по Україні я обов’язково планую відвідати Харків, Рівне, Чернівці та Одесу. Звісно, не можу обійти стороною Львів та Франківськ знову. А як щодо вас? Які ваші плани? Діліться!

Так, я хочу нагадати, що ми в Lb.ua та Havas Village проводимо спільний проект, присвячений конкурсу для театральних критиків. Разом з Юрієм Когутяком ми активно шукаємо нові таланти. Нам потрібна справжня професійна критика, а не просто мої аматорські спроби. Тож залишаю тут посилання на опен-кол для тих, хто бажає взяти участь.