Це справжній шедевр! Чому медіа-компанії почали займатися створенням фільмів для кінотеатрів?

"1+1", "Старлайт" та Суспільне розпочинають спільне виробництво кінопроектів для кінозалів.

Виробництво прокатного кіно -- у фокусі частини великих медійних груп. Торік напрям фільмів для кінотеатрів відкрила група "1+1 медіа" та вже випустила свої перші проєкти. Цього року в цю нішу вирішила зайти StarLight Media і заявила про створення трьох стрічок. А нещодавно Суспільний мовник оголосив мистецький конкурс на виробництво ігрового повнометражного фільму.

Компанії активно шукають нові способи взаємодії зі своєю аудиторією та прагнуть отримувати прибуток від створення контенту. Проте конкуренція на українському ринку продовжує зростати. Державна підтримка та ініціатива "Тисячовесна" стимулюватимуть розвиток виробництва повнометражних фільмів, що призведе до збільшення кількості релізів. Однак, в Україні не вистачає кінотеатрів, щоб забезпечити самоокупність бокс-офісу. У коментарях для "Детектора медіа" представники медіагруп поділилися своїми планами щодо реагування на ці виклики та пояснили, чому їм важливе прокатне кіно.

"1+1 медіа: 'Сучасне українське кіно не характеризується можливістю швидкого та суттєвого заробітку.'"

Медіагрупа поступово досліджувала можливості в галузі кіновиробництва. У 2024 році вона стала медіапартнером таких проектів, як "Я", "Побєда" і "Берлін", а також "Конотопська відьма". Крім того, "1+1 media" виконала роль генерального медіапартнера 15-го Одеського міжнародного кінофестивалю (ОМКФ). Група вважає своєю сильною стороною здатність ефективно взаємодіяти з аудиторією через різноманітні канали, включаючи телебачення, цифрові платформи, соціальні мережі та інформаційні ресурси.

"Ми розпочали свій шлях у цьому напрямку кілька років тому і мали можливість протестувати різноманітні моделі: інвестували в уже готові проєкти, розробляли власні і налагоджували партнерські зв'язки. Зараз ми маємо краще уявлення про реальні аспекти роботи в цій сфері", -- прокоментував Максим Кривицький, керівник телевізійного бізнесу компанії, у спілкуванні з "Детектором медіа". -- "Слід визнавати, що кінематограф сьогодні не є високо прибутковим бізнесом в Україні і має тривалий період для повернення інвестицій. До цього додаються чинники, на які ми не можемо впливати: війна, безпекова ситуація, блекаути та обмежена кількість екранів. Тому для нас важливі не лише фінансові аспекти, а й іміджеві: ми прагнемо створювати українські історії, працювати з талантами, розвивати ринок та підвищувати власну експертизу."

У групі "1+1" у 2026 році цей напрям фактично трансформувався у напрям створення оригінального контенту -- для кінотеатрів, платформ і телебачення. Тепер компанія не ставить собі завдання виробляти певну кількість фільмів на рік, а прагне шукати сильні історії з конкретною моделлю для виробництва.

У найближчі роки вітчизняне кіновиробництво має всі шанси на значний розвиток. Держава ініціювала програму "Тисячовесна", в рамках якої передбачено виділити понад 4 мільярди гривень на створення кінематографічного контенту. "Конкуренція — це позитивний фактор. Чим більше якісного українського кіно буде на екранах, тим вище ймовірність, що у глядачів з'явиться звичка відвідувати кінотеатри. Але важливо також об'єктивно оцінювати економічну ситуацію. Країна все ще в стані війни, і кількість кінотеатрів обмежена. Тому питання полягає не лише в тому, скільки нових фільмів ми виробимо, а в тому, чи зможе разом із їхньою кількістю зростати й сам ринок — аудиторія, інфраструктура, а також фінансові обсяги. Ми, безумовно, прагнемо до розвитку цього ринку. І в кінцевому підсумку самі глядачі визначать, скільки українського контенту вони готові споживати," — зазначає Максим Кривицький.

Він переконаний, що робити висновки про "Тисячовесну" поки що передчасно, і висловлює надію на подальшу підтримку українського кіно з боку держави.

Читайте також: Підсумки відбору "Тисячовесни": 576 фіналістів і розмови про доброчесність

Після запуску нового напрямку в кінотеатрах на екрани вийшла перша стрічка "1+1 медіа" під назвою "Вартові Різдва". У центрі сюжету — троє легендарних магів: Святий Миколай, Санта Клаус та древній Дух Зими, які вступають у суперечку, намагаючись виконати бажання дівчинки на ім'я Віра. Проте, як виявляється, її єдине бажання — щоб Різдва більше не було.

Випуск фільму розпочався в кінці 2025 року і зібрав 20,8 мільйона гривень у прокаті. Хоча ці збори відповідають бюджету, виробники виявили, що театральний прокат не окупив їхні витрати. На початку року відбувся реліз "Випробувального терміну", але дані про його касові доходи поки що не були опубліковані.

"Ми провели практичне тестування цієї моделі і тепер маємо набагато чіткіше уявлення про її економічні аспекти. Для нас кінопроєкти з самого початку були не лише творчими експериментами, а й способом перевірити, чи може ця модель стати рентабельною, та в яких умовах це можливо. Отриманий досвід надав нам достатньо знань, щоб сьогодні більш раціонально підходити до наступних інвестицій," -- зазначає Максим Кривицький.

Він вважає, що кіновиробництво -- це високоризиковий напрям із довгим періодом повернення інвестицій, і не варто оцінювати касові збори перших тижнів. Адже кінотеатральний прокат -- лише один із етапів монетизації. Далі є OTT, телебачення, диджитал, міжнародна дистрибуція, продаж прав, партнерства. Для "1+1 медіа" перевага в тому, що значна частина цього ланцюжка вже є всередині бізнесу компанії.

"Важливо залишатися реалістами: нинішнє українське кіно не приносить швидких і суттєвих прибутків. Тому при плануванні кожного нового проєкту ми підходимо до оцінки дуже практично: аналізуємо витрати, потенційну аудиторію, можливості монетизації та те, як стрічка житиме після кінопрокату," -- зазначає Максим.

Про бюджети, які може собі дозволити медіагрупа на зйомку фільмів, він відповів, що масштаб проєктів може бути різний, проте "інвестиція має бути співмірною з потенціалом її повернення, а великий бюджет сам по собі не є ані метою, ані показником якості".

Зараз у роботі медіагрупи -- декілька проєктів на різних стадіях. Частина з них розробляється для кіно, частина -- як originals для платформ та інших майданчиків.

"Отже, ми більше не розглядаємо це як два абсолютно незалежні напрямки, оскільки йдеться про створення оригінального контенту, для якого ми підбираємо оптимальний формат і канал розповсюдження для кожної окремої історії", -- зазначає Максим Кривицький.

Цієї осені на платформі "Київстар ТБ" відбулася прем'єра першого оригінального ігрового фільму під назвою "Готель 'Соколине сяйво'".

"Отже, не існує єдиного універсального показника ефективності (KPI). У кіно важливими є касові збори та подальша монетизація прав, тоді як для платформ ключовими факторами є кількість переглядів, залученість користувачів та здатність контенту привертати та утримувати аудиторію. У кожному конкретному випадку ми аналізуємо фінансові показники проекту та оцінюємо його результати на протязі всього життєвого циклу," – зазначив Максим Кривицький.

StarLight Media: "У нас є два ключові аспекти: перший — це фінанси, другий — це популярність."

Навесні про наміри виробляти прокатне кіно заявила Starlight Production. У роботі -- три стрічки, кінодистрибуцією яких займатиметься Green Light Films. Перший фільм, реліз якого відбудеться в межах цього партнерства, -- різдвяна комедія "Два Різдва, одна Леся" з Лесею Нікітюк у головній ролі -- вийде в прокат уже 1 січня 2027 року. Після прокату прем'єра планується в ефірі Нового каналу.

Фільм "Два Різдва, одна Леся" -- про історію продавчині Лесі з Білої Церкви, для якої Різдво зазвичай -- про борги та вічні сварки батьків. Проте цього року завдяки різдвяному диву вона отримає шанс на інше життя. Замість "хрущовки" та побутових бід -- гламурне життя телезірки. Проте є нюанс: щоночі, засинаючи в одному світі, вона прокидається в іншому.

"Для медіагрупи кінематограф є не стільки амбіцією, скільки способом диверсифікації. Аудиторія стає все більш фрагментованою, а рекламна модель традиційного телебачення еволюціонує разом із цими змінами. Тому групі необхідні нові джерела доходу, і одним із найперспективніших варіантів є монетизація наших основних навичок: виробництво якісного контенту," - зазначає Віталій Гусєв, член правління Starlight Media, генеральний директор Starlight Production та Starlight Digital.

За його словами, кіно розширює виробничий бізнес медіагрупи у двох напрямах:

новий вид доходу: фінансові надходження від глядачів за квитки та спонсорські партнерства, які не підпадають під вплив ринку телереклами;

тривалий життєвий цикл: якісний фільм переглядають протягом багатьох років, він стає основою бібліотеки з істинною цінністю.

"Виклики справжні. Світовий кінопрокат досі приблизно на 16% нижчий за доковідний рівень. В Україні навіть до великої війни було близько 15 екранів на мільйон жителів, у Польщі сьогодні -- понад 40. Але всередині ринку йде важливий зсув: частка українських фільмів у загальних касових зборах усіх фільмів в Україні зросла з 6% у 2020 році до майже чверті на початку 2023-го", -- звертає увагу Віталій.

Він впевнений, що державна ініціатива "Тисячовесна" призведе до появи численних нових українських проєктів на ринку, що, в свою чергу, підвищить конкуренцію за глядацьку увагу та екрани. Це стане позитивним моментом для SLM, оскільки є ймовірність, що більше людей зацікавиться відвідуванням кінотеатрів.

Він вважає, що сьогодні кінотеатр змагається зі стримінговими сервісами: "Проте в майбутньому його основним конкурентом стане не технологія, а самотнє проведення вечора вдома. Чим більше наше життя переходить у віртуальний формат, тим дорожчим стає живий досвід. І саме в цьому кінотеатри мають перевагу, якої немає жоден домашній екран: присутність інших людей".

Віталій Гусєв висловлює думку, що касові збори рідко є основним джерелом прибутку для фільму. Нав навіть у Голлівуді найбільші доходи приносить дистрибуція через платформи, телебачення та ліцензії. Проте, за його словами, в Україні ця ситуація є ще складнішою. Цикл повернення інвестицій у фільми триває приблизно півтора року.

У найближчій перспективі основними джерелами доходу є кінопрокат (де продюсер отримує менше 50% від зборів), а також продаж прав для стрімінгових платформ і телебачення. Спонсорські інтеграції можуть суттєво зменшити витрати ще до виходу фільму на екрани. У віддаленій перспективі важливими джерелами доходу стануть повторні ліцензії, нові платформи, а також щорічні сезонні покази.

"Витрати вже покриті, тому кожна нова гривня, що надходить, фактично стає чистим прибутком. Серед ознак прогресу в цій ніші можна відзначити стабільну частку українських фільмів у прокаті, успішні комерційні проекти без державної підтримки та зростаючий інтерес платформ до українського контенту. Ринок справді розвивається не через збільшення кількості фільмів, а тоді, коли зростає кількість тих, що окупають свої витрати," – зазначає Віталій.

За його словами, на сьогоднішній день в Україні комерційне кіно з реалістичною окупністю має бюджет приблизно від $350 до $500 тисяч. Збільшення фінансування є виправданим лише у випадках, коли проект має потужного партнера або вже заздалегідь сплановані додаткові джерела доходу.

Перший випуск медіагрупи "Два Різдва, одна Леся" перебуває на завершальному етапі постпродакційного процесу. Різдвяна тематика була обрана свідомо, адже глядачі знову і знову звертаються до цього жанру щороку, що робить фільм частиною бібліотеки.

KPI у компанії, за словами Віталія Гусєва, два: "Перший -- про гроші: окупність протягом першого циклу продажів, тобто приблизно півтора року, і двозначна рентабельність. Другий -- про славу: щоб років за десять Різдво без "Лесі" здавалося таким самим дивним, як Новий рік без олів'є. Далі бачимо потенціал у кіноверсіях брендів, які глядач уже знає і любить. Український книжковий і театральний бум показує великий запит на національні історії. Наступною хвилею він прийде в кіно".

Суспільне: "Ми прагнемо стабільно розвивати напрямок виробництва ігрового кіно."

У вересні Суспільне оголосило про старт мистецького конкурсу на створення ігрового повнометражного фільму. Конкурс проходитиме у два етапи: спочатку відбудеться попередній відбір, а потім пітчинг. Презентації відбудуться в Києві (точна дата та місце будуть оголошені пізніше). За підсумками конкурсу буде обрано один проект для підтримки з боку організаторів.

Сергій Недзельський, керівник департаменту зовнішнього виробництва соціально значущого контенту та копродукції в Суспільному, поділився своїми думками про те, що привабливість цієї сфери полягає в тому, що кіно для широкого прокату відкриває більше можливостей для досягнення аудиторії та створення історій, які залишатимуться актуальними протягом тривалого часу.

"До цього ми робили документальні проєкти (як самостійно, так і у кооперації з незалежними виробниками та копродукції з іншими країнами). Через такий формат історії можна швидше доносити певні ідеї та історії до глядачів. Наступний крок розвитку для нас -- це ігрові проєкти. Мені здається, що зараз немає перевиробництва українського продукту. Звісно, є нестача великих екранів і конкуренція. Але те, що є конкуренція -- це добре, тому що це завжди піднімає якість. Проєкти "Тисячовесни" вироблятимуться тривалий час, і поки що не зрозуміло, коли вони дійдуть до глядача. Ми плануємо реліз фільму у 2029 році. Думаю, що це дуже реалістичний термін. Сподіваюся, що будуть цікаві ідеї та ми зможемо доєднатися до створення фільму", -- каже Сергій.

Згідно з підсумками мистецького конкурсу, Суспільне має намір приєднатися до реалізації проєкту. Для компанії є важливим, щоб стрічка відповідала стратегічним цілям СМ і приваблювала увагу глядачів.

"На заході 'Тисячовесна' було продемонстровано, що у нас є широкий вибір. Ми не ставимо жодних обмежень щодо жанрів чи стилів, тому з задоволенням розглянемо всі подані проєкти: від соціально важливих до комедійних. Найголовніше для нас — це якість наративу", — зазначає Сергій.

Внесок АТ "НСТУ" в копродукцію складе до 2,5 мільйона гривень. Ця сума недостатня для створення ігрового кіно, адже, за словами Сергія, середня вартість одного прокатного фільму становить близько 1 мільйона євро. Проте для виробників ця пропозиція може бути цікавою, оскільки СМ може надати проекту підтримку з української сторони. Це важливий перший крок у пошуку партнерів для копродукції та відкриває нові можливості для залучення фінансування в Європі.

"На жаль, ми наразі не в змозі покрити повну вартість прокату фільму, тому вирішили стати копродукційним партнером. У європейських суспільних мовників немає можливості самостійно виробляти контент. Вони співпрацюють з незалежними продакшн-компаніями у своїх країнах. Ми також сподіваємося, що до цих проектів зможуть приєднатися інші суспільні мовники, проте виробництво залишиться за незалежними продакшнами," - зазначає Сергій.

КРІ СМ будуть встановлені в залежності від обраного переможця конкурсу. Це може бути фільм, орієнтований на широку українську аудиторію, метою якого стане досягнення високих касових зборів. Або ж проект може мати потенціал для участі у фестивалях. Найкращим варіантом було б поєднання обох цих аспектів. СМ має намір розпочати виробництво обраного проєкту до кінця року і також планує зробити цей напрямок стабільним.