Печери зберігали людську ДНК протягом тисячоліть: нові відкриття вчених

Як ДНК тисячоліттями була захована у камені?

Проєкт First Art був ініційований для дослідження пігментів та визначення віку найдавніших наскельних малюнків.

Однак науковці вирішили дослідити, чи здатні сучасні надчутливі технології виявити залишки слини (яка використовувалася первісними людьми для розпилення фарби через кістяні трубки) або поту, що залишався на скелях від доторків рук.

Експерти провели дослідження 24 настінних панелей у 11 печерах, де було зібрано 54 зразки нальоту, чистої породи та осадових матеріалів. Всього 5 зразків виявилися придатними для генетичного аналізу, і їх вивчення принесло вражаючі результати.

Унікальні знахідки генетиків:

Безсумнівний слід людини. У печері Ескурал у Португалії зразок пігментованої кальцитової кори виявився чисто людським, не містячи жодних слідів тваринної ДНК.

Це свідчить про те, що генетичний матеріал був занесений туди внаслідок безпосереднього контакту з людськими біологічними рідинами.

Несподіванка на порожніх стінах. Давню ДНК знайшли також на звичних частинах скель у печерах Ескурал і Коварон (Іспанія), які спочатку використовували лише для порівняльних досліджень.

Визначення статі та епохи. ДНК зі зразків печери Коварон чітко вказала, що давні люди належали до західноєвропейських мисливців-збирачів. Ба більше, у трьох зразках переважала жіноча ДНК, а в одному - чоловіча.

Вік виявленої ДНК оцінюють як мінімум 2000 років, однак дослідження печери Ескурал свідчать про те, що деякі генетичні профілі можуть бути старішими — до 4000-5000 років.

Стіни, що слугують живими свідками: фіаско в Альтамірі

Новий метод повністю змінює уявлення про те, де палеонтологи можуть шукати сліди минулого. Кам'яні стіни виявилися довговічними архівами людської присутності, які здатні розповісти, які саме групи заходили вглиб печерних систем і чи існував поділ печерних зон між чоловіками та жінками.

Проте дослідження виявило й недоліки цієї технології. Наприклад, оригінальний інструмент – аерограф, виготовлений з пташиної кістки і знайдений у печері Альтаміра, який використовувався для розпилення охри на стіни, не виявив жодних слідів давньої ДНК.

Науковці аргументують це тим, що після багатьох років сучасних досліджень та роботи археологів, давній еволюційний слід виявився повністю закритим генетичним матеріалом сучасних людей.

Наразі основна мета команди полягає у вдосконаленні методів мінімально інвазивного збору зразків та виявленні печер, що мають оптимальні мікрокліматичні умови для збереження молекул, особливо в тих місцях, де збереглися давні відбитки людських рук.