Переможниця "Фабрики зірок" Povin' поділилася своїми думками про фінал, "Євробачення" та Злату Огнєвіч: "Я буду боротися за свої переконання".
У інтерв'ю для Styler Povin' поділилася своїми враженнями про фінал та закулісся "Фабрики зірок", розкрила, як підтримує Злату Огнєвіч, а також розповіла про плани співпраці з Іваном Клименком. Крім того, вона озвучила принципи, яких не готова порушити заради слави.
Підготувала дві виступи для фіналу: один на випадок перемоги, інший — якщо займу друге місце. Через повітряну тривогу не мала змоги навіть висловити подяку команді.
* Подала заявку на Нацвідбір. Каже, що знайшла пісню, яка передає її почуття, але зациклюватися на "Євробаченні" не планує.
Злата Огнєвіч надала їй підтримку перед виходом на сцену. Povin' вважає співачку своєю ідолом і мріє про спільний дует з нею.
* Готова відстоювати себе в роботі з Іваном Клименком. Спершу шукатиме компроміс, але не погоджуватиметься на пісню лише тому, що вона може стати хітом.
* Виграш витратить на концерт, донат і дитячу мрію. Частину грошей залишить на колекціонування ляльок.
Її висловлювання поступово перетворюються на татуювання. Слухачка зобразила на своїй шкірі фразу "Ти не сам", використавши почерк свого брата-військового. Для Povin', чий брат також на службі, ця історія має особливе емоційне значення.
Фінал, повітряна тривога та плани на виграш
Чи були ви абсолютно впевнені у своїй перемозі, чи все ж мали якісь сумніви? Слідкували за прогнозами глядачів і думками тих, хто вважав вас фаворитом?
Ні, я не займаюся прогнозуванням, оскільки, коли я сильно сподіваюся на щось або прагну до чогось, а зрештою цього не отримую, це приносить мені чимало болю і смутку. Мій характер такий, що я прагну досягти всього одразу. Тому я намагаюся не кидатися у далекі мрії і вирішувати питання по мірі їх виникнення.
Коли ви почули своє ім'я і зрозуміли, що це дійсно перемога, яка думка перша спала вам на думку?
- Лія (Лілія Паламар, виступає як LIYAA. - Ред.) обіцяла, що під час виходу у фіналі вони в будь-якому разі розповідатимуть дуже довгий і душний анекдот. І ми коли стояли, дивилися промо "Танцюють всі", вона обговорювала з Сашею, що першою візьме слово й розкаже цей жахливий анекдот. А я стояла і думала: боже, коли мені дадуть слово?
Я розмірковувала над тим, що саме сказати. Заради цього я підготувала промову як на випадок перемоги, так і на випадок другого місця. Мене дуже розчарувало, коли почалась тривога, адже через цю загрозу навіть відчуття тріумфу швидко зникло. Я не встигла насолодитися перемогою та висловити подяку своїй команді, тому відчула сум.
- Ви не одразу потрапили до основної дванадцятки. У фіналі не було внутрішнього бажання сказати "Ось вам!" усім тим, хто у вас сумнівався?
Ні, я не прагнула комусь доводити свою значимість, але відчувала радість і задоволення від того, що це сталося. Мені хотілося, щоб мене помітили і підтримали близькі мені люди, адже їхні сподівання справдилися, а їхня віра в мене стала реальністю. Я, можна сказати, завжди співаю для однієї й тієї самої аудиторії. Хоча мої пісні адресовані всім, є кілька особливих людей, для яких я передаю дуже особисті послання. Тому мені хочеться, щоб саме вони бачили мене і пишалися тим, що я роблю.
- Якщо не ви - кому б щиро бажали перемогти?
Кожного разу, коли в фіналі оголошували ім'я учасника, який не продовжував боротьбу, я відчувала, як кожен його крок зі сцени відбивається у моєму серці. Я щиро бажала успіху всім, хто залишився, так само, як і собі. Моя жага до перемоги була настільки ж сильною, як і моє бажання, щоб вони досягли успіху.
Я вже висловлювала цю думку і повторю її знову: мені б не було прикро програти одному з фіналістів, адже це дійсно талановиті музиканти та артисти. Щиро сподіваюся на їхнє яскраве та успішне музичне майбутнє.
Ви вже розмірковували, на що витратите виграні кошти?
Звісно! Ось перероблений варіант тексту:
- У мене з цим усе досить просто. Частину коштів я виділю на свій концерт, який відбудеться 20 грудня, інше - на благодійний внесок для ЗСУ. На фіналі я згадала, що люди недостатньо підтримують "Русоріз". А ще залишу невелику суму для спонтанних покупок чогось веселого і безглуздого, щоб потішити свою внутрішню дитину.
Тим більше, що я зараз вирішила повернутися до своєї дитячої мрії. Хочу колекціонувати ляльок, декілька собі куплю і буду радісно на них дивитися, розпаковувати.
Я глибоко переживаю про вбивство своєї внутрішньої дитини. Іноді я веду себе досить інфантильно, але це свідомий вибір, який я роблю з певною метою. Я усвідомлюю, що якщо не дозволю собі трохи погратися, не виявлю свою грайливу натуру і не займатимуся тим, що приносить мені радість і заспокоєння, мені стане важко впоратися з життєвими викликами.
Дуже важливо якраз підсилювати та підгодовувати цю внутрішню малявку, яка хоче кривлятися, це дуже важлива частина мого персоналіті.
Татуювання з текстом пісень, критика та закулісся "Фабрики".
- Ви взагалі могли уявити, що матимете таку підтримку фанів? Можливо, були слова чи коментар, який вас найбільше розчулив або вразив?
- Коли вийшла пісня "Не сам", одна дівчина набила собі татуювання на руці. Слова "Ти не сам" почерком свого брата-військового. І потім схоже тату зробив ще один хлопець. У мене брат військовий, ми давно вже з ним не бачились. Це одна з найважливіших постатей взагалі в моєму житті, дуже важлива чоловіча фігура для мене.
Ми з ним насправді маємо дуже тісний зв'язок, незважаючи на значну різницю в роках. Це викликає у мене особливі емоції, адже у нас з братом є спільне татуювання.
Одного разу все з'єдналося воєдино, утворивши замкнутий цикл. Я відчула, що якщо люди в моїй музиці відкривають для себе ті слова, які вони хочуть носити в серці протягом всього життя, то це означає, що виконую свою місію.
- Всі ми знаємо, що є як фани, так і хейтери. Чи зачіпали вас якісь коментарі про вас або взагалі про "Фабрику"?
Всі ми вступали в цей проєкт, не маючи чіткого уявлення про його майбутнє. Проте вже з другого-третього ефіру стало очевидно, що ми на порозі нової ери. Мене, насправді, не надто хвилюють коментарі. Звісно, неприємно читати, що нібито я недостатньо щира або що граю на камеру. Але ті, хто працював зі мною, а також моя команда, добре знають, що я така ж сама і в реальному житті.
З усім цим, наявність хейтерів – це позитивний аспект. Вони складають лише невелику частину тих, хто звертає увагу на мою особу. Це свідчить про те, що тих, хто цінує мене та мої творчі досягнення, значно більше.
Чи переглядали ви попередні сезони, коли вирушали на "Фабрику зірок"? Чи мали ви якісь сподівання, чи, можливо, вас вразило щось уже під час самого проєкту?
Я не переглядала жоден сезон від початку до кінця, але мені вдалося побачити перший епізод першої української "Фабрики". І, відверто кажучи, я залишилася в деякому ступені враженою від попереднього формату, особливо запам'ятався момент виходу Вєрки Сердючки.
Коли вона залишила сцену після свого виступу, взяла мікрофон і заявила, що це не виробники, а наші напівфабрикати. Мені запам'яталася її фраза, де вона зазначила: "у нас тут будуть і викидні, і уроди". Перше, що спало мені на думку: який би потік ненависті це викликало, якби це звучало сьогодні.
А коли я вже прийшла на "Фабрику", коли я подивилася на все зсередини, мені було дуже радісно, що це не те шоу, яке було раніше. Дійсно, це не звичайне телевізійне шоу, де намагаються витягти якісь сумні історії. Навпаки, це була суцільна підтримка, дуже велика. І дуже було приємно побачити, що ніхто не намагається зробити з цього шоу в поганому сенсі слова.
Коли ви озираєтеся на свої перші виступи, чи є щось, що ви б хотіли змінити, якби мали таку можливість?
Вчора, відповідаючи на це запитання, я зазначила, що вибрала б номер "Понад хмарами" та виступ разом із паном Парфенюком. Але згодом усвідомила: якби я виконала його інакше, то не потрапила б у номінацію і не пережила б цю внутрішню трансформацію. Тому я вирішила, що якби була можливість щось змінити, я б залишила все так, як є.
Чи є якийсь аспект, який залишається поза увагою глядачів, але здатен кардинально змінити їхнє сприйняття "Фабрики"?
- В основному глядачі не бачать якихось внутрішніх ситуацій з "фабрикантами". Наприклад, Нану дуже захейтили, що для мене було ледь не особистим ударом.
Я активно її підтримувала, адже теж чула про звинувачення в її нещирості, про те, що вона грає на публіку і подібні речі. Проте, на мою думку та з огляду на мої спостереження, Нана є однією з найщиріших учасниць "Фабрики". Її шлях був сповнений труднощів.
Чи є серед учасників такі, з ким ви плануєте підтримувати зв'язок і дружні стосунки навіть після завершення фіналу?
Не можу сказати, як вони, чи матимуть бажання, але мені б хотілося підтримувати дружбу з суперфіналістами, адже ми стали дуже близькими за цей період. З командою NEBOKRAI, з DYKYI, з LIYAA&LESAN, з NANA SOLIS. Я маю дуже теплі стосунки з MYRO та NASU.
Коли NASU вирішила залишити проєкт, це стало для мене справжнім ударом. У нас був особливий зв'язок, і ми з самого початку уважно придивлялися одна до одної. Нас часто порівнювали, вважаючи, що ми працюємо в одному жанрі і маємо багато спільного. Але коли ми почали спілкуватися більш близько, я усвідомила, що знайшла в ній те, чого мені завжди бракувало. Я буду дуже сумувати за цим спілкуванням. Якщо я колись поїду до Львова, то лише для того, щоб зустрітися з нею.
- З ким з учасників ви вже плануєте або хотіли б записати фіт?
- Я б дуже хотіла з DYKYI, або з гуртом NEBOKRAI, з NASU - дуже цікавий у неї стиль і те, як вона пише, це дуже талановито. Дуже талановитий ще BEREZA, але мені здається, що ми не знайшли б конект саме в музиці. Адже попри те, що він теж пише такі ніжні тексти й пісні, ми просто по-різному це пишемо і воно могло б звучати дещо дивно.
Підтримка Злати Огнєвіч та бесіда без запису.
- На "Фабриці" ви мали можливість познайомитися з відомими артистами. Зустріч із ким справила на вас найбільше враження?
Це все надзвичайно просто. Насправді, SWEET.TV надав мені вражаючу та унікальну можливість співпрацювати з найкращими артистами, тренерами та експертами в нашій сфері. Це став безцінний досвід, який дозволив мені отримати знання від справжніх професіоналів своєї справи.
Мені здається, найпереконливішим свідченням цього є самі "фабриканти". Зверніть увагу на те, як кожен з них професійно еволюціонував протягом проєкту, які нові навички вони здобули, і як змінився їхній підхід до музики, сцени та себе в ролі артистів. Я щиро рада, що SWEET.TV стала для нас усіх платформою, де це зростання стало можливим.
Зустріч зі Златою Огнєвіч стала для мене важливою подією, адже це була моя перша зустріч із зіркою. Вона є моєю кумиркою, адже належить до небагатьох українських музикантів, які успішно поєднують академічний вокал із сучасними музичними стилями. Ця історія має для мене особливе значення, і я щиро захоплююсь її творчістю. Навіть на перші кастинги я обрала виконати одну з її пісень.
Я пам'ятаю, як ми були під сценою. Вона підтримувала мене, міцно тримаючи за руки перед виходом, і казала: "Ми впораємось, все тут для тебе, просто насолоджуйся моментом". Її підтримка була безмежною... В ній є щось особливе, наче материнська турбота. Вона дійсно неймовірна.
Коли йдеться про більш глибоке спілкування, варто згадати команду "Фабрики". Співпраця з Яною Цибульською стала для мене справжнім відкриттям. Пам'ятаю, як вперше прийшла на її заняття з хореографії; вона одразу помітила, що я почуваюся не зовсім впевнено і не можу контролювати своє тіло.
В цілому це було досить стресово, адже навіть удома мені було соромно потанцювати з чоловіком, наче якийсь невидимий бар'єр стояв між нами. Пам’ятаю, як вона попросила вимкнути камери, і ми просто спокійно поспілкувалися. Наша подальша співпраця стала не лише комфортною, а майже затишною. Вона ставилася до мене з такою ніжністю, ніби я була дорогою квіткою, і я щиро вдячна їй за це. Також хочу висловити свою вдячність Руслану Махову — його талант вражає у всіх аспектах.
Злата Огнєвіч є для вас прикладом артистки, яка акцентує увагу на своїй творчості, а не на суперечках? Наскільки така позиція вам близька? Як ви вважаєте, чи є це свідомим вибором Злати, чи ж її продумане рішення?
Впевнений, що ця позиція є глибокою і обґрунтованою. Вона не спрямована на створення конфліктів. Я відчуваю зв'язок з нею, адже вона цілковито резонує з моїм переконанням: "Я є артистом, і моя основна мета – виконувати свої обов'язки як артист".
Вона створює чудову музику, активно виступає і повністю присвячена своїй справі — тому, чим повинна займатися. А не якимись дрібними драмами. Кожен артист, який цінує себе, усвідомлює, що його призначення полягає в іншому.
Співпраця з Іваном Клименком та основні цінності, які він ніколи не зрадить.
Вам належить співпрацювати з Іваном Клименком. Якщо він заявить, що певна пісня має всі шанси стати хітом, ви повинні будете виконати її, але якщо відчуєте, що вона вам не підходить, чи станете ви на своєму, чи підкоритесь його думці?
Спочатку ми прагнемо досягти взаєморозуміння. Ігнорування думки спеціаліста, як показує досвід, може призвести до неприємних наслідків. Завжди важливо враховувати думки професіоналів. Проте, якщо я відчуватиму дискомфорт, не вагаючись, буду відстоювати свої інтереси, адже кожна людина сприймає ситуацію по-своєму.
Через свою популярність митці часом беруть участь у різноманітних ризикованих або скандальних ситуаціях. А що б ви ніколи не зробили, навіть заради величезної слави?
У мене є чітке "ні" щодо всіх питань, пов'язаних із ліжком. Я щиро люблю свого чоловіка, і жодна популярність чи медійна увага не варті зради своїм близьким і своїм принципам. Також, я не співпрацюю з різними магами, ворожками та іншими подібними особами, які не відповідають основним нормам адекватності.
Ще одне моє власне "ні" - співпраця з людьми з сумнівною репутацією, з людьми, які не виконують свою роботу сумлінно. Є люди, які всю свою кар'єру будують на якихось скандалах, і я б не хотіла до цього бути дотичною. Бо я музикант, моя головна робота - писати музику і співати, і виконувати її.
Заявка на участь у "Євробаченні" та прагнення до "Греммі"
Ви згадували про своє прагнення взяти участь у Національному відборі, щоб представляти Україну на "Євробаченні". Чи залишається це лише мрією, чи вже зроблено якісь конкретні кроки в цьому напрямку?
Я подала свою заявку і тепер із нетерпінням чекаю результатів та оголошення лонглиста. Я давно мріяла взяти участь у Національному відборі, але мені знадобилося чимало часу, щоб знайти пісню та слова, які б передали мої внутрішні переживання. Іноді знайти такі слова буває досить важко, але, здається, я їх знайшла. Впевнена, що ця пісня заслуговує на те, щоб потрапити до Нацвідбору.
Не секрет, що участь у "Євробаченні" вимагає значних фінансових витрат, і багато артистів відмовляються від можливості виступити через це. Чи розглядали ви вже варіанти залучення інвесторів або способи фінансування, якщо вам вдасться пройти далі в конкурсі?
Зізнаюсь, я насправді не розглядала цю тему. Справа в тому, що у мене є моя команда.
Зрозуміло, що тривають перемовини, і ми спостерігаємо, які бренди можуть виявити готовність інвестувати в наш проєкт. Я впевнений, що ми зможемо отримати значну підтримку, особливо після успіху "Фабрики" та посилення партнерства з SWEET.TV.
Якщо цього року вам не вдасться пройти, чи плануєте спробувати свої сили на Нацвідборі знову?
- Я дуже боюся стати артистом, який намагається потрапити на Нацвідбір щороку, двічі, тричі й так далі. Якщо в мене з'явиться пісня, то я подамся ще раз. Але зациклюватись на "Євробаченні" я не бачу ніякого сенсу. Вірю в те, що "Євробачення" це не про кінець, а про чергову сходинку. І якщо мені не вдасться на неї наступити, я спробую її перестрибнути.
Ви зазначали, що прагнете досягти "Греммі" та виступити на "Коачеллі". Якщо б у вас була можливість вибрати українського артиста для спільного дуету, який би ви обрали для участі в цій престижній премії чи фестивалі?
У мене є безліч варіантів. Враховуючи те, як сильно я прихильний до Злати Огнєвіч, вважаю, що ми могли б створити справді чудову роботу разом. Її підтримка та ставлення до мене дозволили усвідомити багато важливих речей. Я завжди прагну до тих, хто дарує мені тепло, і хочу, щоб вони відчували мою вдячність і цінність їхньої присутності в моєму житті.
Давайте уявимо, що ми спілкуємося через п’ять років. Які досягнення ви б хотіли, щоб я згадала про вас у своїй статті?
- Українська співачка Povin' вкотре номінована на "Греммі" (сміється).
Перемога чи участь - що насправді має більше значення?
- Виграш - це така вишенька на торті. Вона одна, її всім хочеться, але все інше, увесь цей торт - це ж теж важливо. Це коржик малиновий, потім крем, ще коржик. Процес поїдання торта набагато цікавіший, тому що ти йдеш до цієї вишеньки.
Просто бути частиною значного проєкту чи важливої події, як-от "Греммі", або в моєму випадку "Фабрика зірок", і мати можливість зустрітися з такою чудовою командою – це безцінний досвід. А здобути перемогу – це вже як вишенька на торті.