Сприяння розвитку культури як стратегічний вклад бізнесу в майбутнє країни.

Українська культура знаходиться на етапі відновлення, тому критично важливо, щоб бізнес, поряд із творчими особистостями, не лише фінансував культурні події, а й формував екосистему стійкої співпраці.

Анастасія Зражевська, директорка департаменту комунікацій МХП (Україна та міжнародні ринки), розповідає про те, як робити win-win проєкти для культури, бізнесу та країни.

Все частіше ми усвідомлюємо, що культура є невід’ємною частиною нашої боротьби, а інвестиції в неї — це інвестиції в саму суть і виживання нації. Кожного разу, коли Україна опинялася на межі втрати своєї незалежності, ми черпали силу з нашої культури. Особливо в умовах повномасштабної війни, стає зрозуміло, що культура — це не просто розкіш, а важливий елемент захисту нашої ідентичності. Будівлі можна знищити, але неможливо відібрати в нас цінності та традиції, які формують нашу сутність.

Чому підтримка культури -- це стратегічна перевага для бізнесу

Велика війна активізувала процеси соціального самоусвідомлення, підвищила інтерес до культурної спадщини та створила стійкий попит на нові змісти. Ми спостерігаємо вражаючий розвиток культури, і важливо, щоб бізнес став партнером, забезпечуючи підтримку. Вигода для бізнесу від співпраці буде не меншою, ніж для представників мистецтва.

Бізнес бачить зростання показників і в довірі споживачів, і в сприйнятті команди та потенційних працівників, і в готовності до співпраці з боку партнерів і державних інституцій:

Лояльність споживачів виникає, коли компанія спрямовує свої ресурси на підтримку країни, і суспільство у відповідь проявляє довіру.

* Потужний роботодавець, до якого прагнуть долучитися ті, хто поділяє його принципи.

Культура виступає важливим фактором, який заохочує людей залишатися в своїй країні: чим більше українців вирішать залишитися вдома, тим більшим стане майбутнє коло споживачів.

* М'яка сила: співпраця з художниками створює можливості для взаємодії з новими спільнотами.

Інвестиції в культуру з довгостроковою цінністю для бізнесу

Справжній вплив проявляється в умовах, коли підтримка є стабільною, цілеспрямованою та тривалою. Саме завдяки такій стратегії культурні проекти можуть розвиватися, а бізнес — формувати довіру та створювати цінність.

Підтримка на тривалий період. Ключовим моментом є акцент на тривалій взаємодії. Коли театр, музей або інша культурна установа має впевненість у фінансуванні протягом, принаймні, року-два (навіть якщо суми невеликі), це дозволяє їм планувати свій розвиток і діяти систематично, замість того щоб постійно боротися за гранти.

Дивитись ширше. Не обов'язково вкладатися лише в загальновідомі "традиційні" прояви культури. Важливо розуміти, що за роки незалежності українські науковці та літературознавці здійснили колосальну роботу з подолання радянських стереотипів і повернення живої, справжньої сили текстам Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка та інших.

Але поруч із ними -- десятки імен, які майже зникли з нашої пам'яті через радянський режим. Наприклад, поети та поетеси Розстріляного відродження писали про свободу, гідність, Україну й заплатили за це життям. Їхні вірші замовчували, рукописи знищували, а покоління читачів втратили доступ до цієї частини нашої культури.

Саме з цієї причини ми ініціювали проєкт #нечитані_вірші, метою якого стало відновлення голосів для таких авторів, як Майк Йогансен, Ладя Могилянська, Амді Гірайбай, Леонід Чернов та інших. Ми глибоко дослідили цю тему в співпраці з провідними літературознавцями: Євгеном Стасіневичем, Ростиславом Семківим, Михайлом Назаренком, Богданою Романцовою, Мустафою Аметовим і Сергієм Жаданом.

До реалізації цього проєкту долучилися організації, які щодня вносять свій внесок у збереження української культури. Серед них — "Інститут розвитку кримськотатарської мови", видавництва "Смолоскип" та "Маґура", громадська організація Kitap Qalesi, а також родини Миколи Бажана та Наталії Забілої. Вони активно сприяли у виявленні та відновленні унікальних текстів, що протягом багатьох років залишалися в архівах музеїв, бібліотек та приватних колекціях.

Відібраним віршам "дали голоси" військові, ветерани, школярі з усієї України та відомі українці: Ахтем Сеітаблаєв, ONUKA, Олена Тополя, Даша Трегубова, Олена Кравець, дипломат Дмитро Кулеба, парамедикиня Юлія "Тайра" Паєвська, головна редакторка "Української правди" Севгіль Мусаєва, співзасновник музичної премії YUNA Павло Шилько, волонтерка Тата Кеплер, лауреатка Нобелівської премії миру Олександра Матвійчук.

Невдовзі на платформі "Української правди" був запущений спеціальний проєкт, що включає подкасти та розповіді про митців Розстріляного відродження. Одночасно розпочався культурний флешмоб під хештегом #нечитані_вірші, який об'єднав українців з різних куточків країни.

Співпраця з іншими підприємствами. Проект #нечитані_вірші продемонстрував, як культурна ініціатива може розширюватися за межі окремої компанії. До нього приєдналися провідні українські медіа та бізнеси: MEGOGO, Spotify, YouTube та Apple Podcasts безкоштовно розмістили подкасти, що дозволило досягти мільйонної аудиторії. Кампанію підтримали Фармак, Фонд Східна Європа, а також #ЩедрийВівторок від Zagoriy Foundation. Проект був презентований на літературних фестивалях "Книжкова країна", "Фронтера" і на музичній премії YUNA.

Результати перевершили всі сподівання: понад 13 мільйонів охоплення, більше 200 публікацій у ЗМІ, понад 500 постів від користувачів та участь 40+ лідерів думок безкоштовно. У межах МХП цей проєкт став імпульсом для об'єднання - понад 100 працівників з різних куточків України взяли участь у флешмобі, а рівень залученості виявився майже вдвічі вищим за середні показники корпоративних комунікацій.

Але найціннішим виявилося те, що не вимірюється цифрами. Ми не очікували такої кількості людей, які захочуть не просто запостити вірш, а пропустити його через себе. Дехто вперше наважився записати відео, прочитати рядки вголос. Це не щоденна практика, але вона показала, наскільки глибоко людям потрібно бути співучасниками, а не спостерігачами. І, можливо, саме в цьому головний сенс проєкту, що він повертає імена поетів і дає відчуття власної причетності до живої культури.

Систематично підтримувати культуру. У нашій компанії ми вже давно реалізуємо стратегію комплексної підтримки культурних ініціатив. Наші інвестиції охоплюють широкий спектр напрямків: від збереження культурної спадщини (підтримка музеїв, відновлення пам'яток) до популяризації сучасної музики (національна премія YUNA), а також літературних і театральних проектів (Театр ветеранів), кіно та фестивалів. Це не просто епізодичні заходи, а стратегічна підтримка, яка сьогодні є вкрай необхідною.

Чимало культурних ініціатив можуть не досягти фінансової самостійності в найближчому майбутньому, або ж і зовсім. Однак їхня значущість полягає в зміцненні нації та формуванні середовища, в якому ми існуємо. Інвестуючи в культуру, компанії вкладають ресурси у створення стійкого, єдиного та освіченого суспільства, без якого неможливо досягти ані економічного прогресу, ані зростання самого бізнесу.