Мандрівка в епоху середньовіччя: в Прикарпатті відбувається неповторний фестиваль.
У Прикарпатті, на землях "Стародавнього Галича", проходить фестиваль історичного спрямування. Гості мають унікальну можливість поринути в атмосферу давньоруської епохи, випробувати свої сили в середньовічних ремеслах і спостерігати за лицарськими баталіями. Як жили наші предки в часи князівства? Чим вони займалися, що вживали в їжу і як розважалися? Про це поділиться Жанна Дутчак.
Дев'ять століть тому на цих землях розкинулося могутнє Галицько-Волинське князівство. А тут, на території сучасного села Крилос, знаходилося давнє місто Галич - столиця давньоруської держави.
Поринути у атмосферу середньовічного міста на один день, ознайомитися з особливостями життя тієї епохи та стати свідком захоплюючих лицарських турнірів – все це чекає на вас на неповторному фестивалі.
Також організували різноманітні майстер-класи. Тут випалюють кахлі у середньовічному горні, там – мелять пшеницю на жорнах, а ще виготовляють човен-довбанку і варять сіль.
Випалювання солі з ропи - це процес, при якому дуже солона вода піддається випаровуванню, в результаті чого утворюються кристали солі. У середньовіччі сіль була коштовним товаром, і не кожен міг дозволити собі її придбати.
В одному місці зібралося чимало майстрів середньовічних ремесел. Особливо популярна локація, де навчають давнього письма.
Андрій Гусак, науковий співробітник Національного заповідника "Давній Галич":
Ми сьогодні стараємося відтворити й спробувати навчитися писати графікою літер, як писали в княжі часи. У 12 столітті не було паперу і звичайно тому вчили писати на таких воскових дощечках, замість ручки слугував ось такий стилос.
Майстер-клас з гончарства проводить Орест Миколайович, талановитий майстер художньої кераміки з Косова. Він зазначає, що з часів князів технологія виготовлення виробів залишилася практично незмінною.
Орест Чорний, гончар:
Це ремесло має глибоке коріння, адже воно збереглося з давніх часів. Гончарний круг практично не зазнав змін у своїй основній конструкції, що складається з малого та великого кола. Єдине, що ми додали – це мотор, який спрощує процес роботи.
Вражаючі металеві броні та звуки, що видають мечі, привернули увагу численної аудиторії, зібравшись навколо саморобного ристалища. Глядачі з захопленням стежать за лицарями, які відтворюють історію.
Поруч лунають звуки стрільби з лука. Багато людей прагнуть влучити в мішень.
Лілія - вчителька історії. Приїхала на фестиваль з учнями з Калуша. Воліє, аби вони на власні очі побачили те, про що читали в підручниках.
Лілія, учасниця фестивалю:
Відчувається тут атмосфера середньовіччя. Дуже цікавий фестиваль, дуже багато різних професій, можна попробувати речі, які, можливо, ти ніколи в житті й не побачиш - навіть те саме ковальство. Діти вперше побачили, як виготовлялась колись мука.
Тепер ми підійшли до столів із смаколиками - тут можна спробувати страви, приготовані за старовинними рецептами.
Старовинна музика та танці також сприяють створенню особливої атмосфери.
До Крилоса завітала відома українська авторка Марія Матіос разом із внучкою та племінницею. Хоча в Прикарпатті вона була на іншому фестивалі — театральному, цей неповторний захід також не залишився поза її увагою.
Марія Матіос – українська авторка, відома своїми літературними творами.
Діти відвідали кілька майстер-класів і незабаром повернуться додому з виготовленими власноруч ангеликами. Вони також мали можливість спостерігати, як відбувається процес випалювання солі, а також навчалися створювати човни. Люди, які сьогодні займаються з дітьми, вчать їх не лише ремеслам, що мають глибоке коріння в нашій культурі, але й прищеплюють почуття патріотизму та любові до рідної землі. Цей процес передачі знань є надзвичайно важливим і корисним.
Фестиваль проводять в Крилосі вже втретє. Цьогоріч серед учасників лише місцеві майстри. Мета організаторів - популяризувати історію Галицького князівства.
Володимир Олійник, керівник Національного заповідника "Давній Галич":
Чому це місце має таке значення? Справа в тому, що Галич став другою віхою у процесі державного становлення України, коли Київська Русь почала втрачати свою силу. Саме тут, у Галичі, що був центром галицько-волинської держави, формувалася нова сторінка нашої історії, і саме на цій землі ми зараз знаходимося.
Тарас Зіньковський, завідувач музею історії "Давнього Галича":
Цей фестиваль зроблений із метою популяризації історико-культурної спадщини Давнього Галича, тому що ми можемо розказувати людям, чим в той час люди займалися, що вони їли, які були ремесла, як випалювали камінь, але краще, коли це люди побачать на яву, і це якраз зроблено із тою метою.
Такі фестивалі й справді підвищують інтерес серед туристів, адже кількість відвідувачів Національного заповідника "Давній Галич" збільшується щороку.