"Скарби самураїв": українська експозиція в Паланзі демонструє велич японської культурної спадщини.

У Паланзькому музеї бурштину, що є частиною Литовського національного художнього музею, з 16 травня по 14 вересня 2025 року відбудеться непересічна виставка під назвою "Скарби самураїв: художні деталі японських мечів та мініатюрної скульптури". Цю експозицію організовано у співпраці з Національним музеєм мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків у Києві. Вона презентує вишукані артефакти епохи Едо (1603-1868), що занурюють відвідувачів у багатий світ самурайської культури та японської естетики. Про значення цієї виставки, її винятковість та силу японського мистецтва розповідає Катерина Барановська, старший науковий співробітник Музею Ханенків та кураторка відділу мистецтв Сходу, в ексклюзивному інтерв’ю для порталу LRT.lt.

Експонати, що оживають у безпечному просторі

Виставка, що відбулася в Паланзі, перетворилась не тільки на важливу культурну подію, а й на символ збереження унікальних артефактів, які через війну в Україні опинились під загрозою. Катерина Барановська акцентує увагу на емоційній цінності цієї експозиції:

Ця виставка має для мене величезне значення, адже, приїхавши до Паланги, я змогла знову побачити гравюри з нашої колекції, які не мала можливості бачити фізично впродовж трьох років. Для українців, які опинилися в Литві, ця виставка є особливо цінною, оскільки експонати, що постійно піддаються загрозі обстрілів і знищення, нарешті виконують свою основну роль. Вони можуть бути представлені, вивчені, оточені любов'ю та захопленням. Саме тому важливо відвідати Палангу і насолодитися цими об'єктами, які отримали чудову можливість на нове життя.

За словами кураторки, можливість представити колекцію в безпечному середовищі Литви надає артефактам шанс "жити" відповідно до їхньої первісної мети – надихати, навчати та захоплювати глядачів. Експонати, зібрані Богданом Ханенком, засновником музею, включають цуби (гарди до мечів), бойові та церемоніальні мечі, а також мініатюрні скульптури нецке та окімоно, які є відзначеними зразками японського декоративного мистецтва.

Японська естетика в литовському маєтку: гармонійне поєднання культур.

Виставка розташована в старовинній каплиці Паланзького музею бурштину, що надає їй унікального колориту. Катерина Барановська з ентузіазмом ділиться враженнями про те, як архітектурне середовище акцентує японську естетику:

"І насправді мене дуже здивувало, як органічно і красиво вписалася вся виставка у сам простір цього прекрасного маєтку. Виставка конкретно про самурайську зброю, вона розміщена у старій капличці цього маєтку. Це така напівкругла будівля, і вона дивовижно органічно поєдналася саме з японською естетикою. Це такий ніжний мінімалізм з дуже цікавими деталями. Дизайнери та архітектори цієї виставки зробили неймовірну роботу. Там є невеличкі вайб серіалу Твін Пікс, але хто знав, що воно так гарно пасує до японської естетики".

Цей неповторний діалог між японською культурною спадщиною та литовською архітектурною традицією формує особливу атмосферу, де гості можуть поринути у дух епохи самураїв. Керівниця Паланзького музею бурштину, Сігіта Багужайте-Талачкієнє, підкреслює, що виставка збагачує культурний досвід відвідувачів у літній період і акцентує на зв’язках між Литвою та Японією, зокрема через інтеграцію бурштину в художні практики.

Етапи розвитку самурайської зброї: від військових конфліктів до символу статусу.

Центральною частиною виставки є колекція цуб -- гард японських мечів, які демонструють еволюцію самурайської культури. Катерина Барановська детально пояснює їх значення:

Якщо розглядати матеріали, представлені в нашому музеї, можна з упевненістю стверджувати, що це одна з найвидатніших частин японської колекції. Її зібрав Богдан Ханенко, засновник нашого закладу. Ця колекція цуба, які є елементами мечів, вражає своєю різноманітністю. Деякі з них – це потужні бойові вироби, виготовлені з металу, що одразу привертає увагу відвідувачів. Інші ж, навпаки, такі делікатні та виконані із золота, що свідчать про свій статус і престиж. На цій виставці можна спостерігати, як зброя трансформувалася: від суто практичного інструменту до символу розкоші, естетики та влади. Завдяки цим цубам ми можемо прослідкувати цю еволюцію, а також ознайомитися з різноманітними металами, методами ковки та сюжетними мотивами, які захоплювали японців в ті часи.

Серед експонатів -- бойові мечі, зокрема унікальний меч 1944 року, ймовірно належний високопоставленому офіцеру часів Другої світової війни, а також церемоніальний меч зі слонової кістки, який слугував символом статусу. Ці артефакти ілюструють, як самурайська зброя стала не лише інструментом бою, але й витвором мистецтва, що відображав соціальний статус і естетичні уподобання.

Нецке та окімоно: любов до деталей і приховане мистецтво

На виставці особливо виділяються мініатюрні скульптури нецке та окімоно, які вражають глибокою деталізацією. Катерина Барановська з великим захопленням ділиться своїми враженнями про ці витвори мистецтва.

Моя найулюбленіша частина цієї колекції безпосередньо пов'язана з моєю щоденною діяльністю. Це колекція виробів зі слонової кістки. Особливо вражаючими є представлені на виставці невеличкі нецке – це маленькі брелки. «Невеличкі» – це, мабуть, не зовсім коректне визначення, адже їх розмір варіюється від одного до чотирьох сантиметрів. Ці вражаючі мініатюри, вирізані зі слонової кістки, вражають своєю надзвичайною точністю та увагою до деталей. Наприклад, якщо зображено півня або єнотовидну собаку, можна розгледіти навіть ворсинки їхнього хутра. Видно, як повіко обрамляє око. Кожна деталь тут має значення, і це надає особливого шарму як декору, так і мистецтву мініатюри. У випадку з нецке, майстри показали лише одну грань, але при цьому детально зобразили об'єкт з усіх боків. Це свідчить про любов до того, що зазвичай залишається непоміченим, і прагнення зробити його естетично привабливим.

Окімоно, згідно з висловлюваннями кураторки, також справляють враження:

У цьому місці ви знайдете захоплюючі окімоно — естетично витончені статуетки, які досягають висоти до 14 сантиметрів. Витонченість різьблення вражає уяву. Складно передати словами всю красу, це варто побачити на власні очі. Наприклад, якщо звернути увагу на скульптуру рибалки або образ людини, що курить люльку, рекомендую зосередитися на дрібницях, зокрема на сітці рибалки. Я переглядала безліч відео японських майстрів, які продовжують працювати в цій традиційній техніці, але все ще важко усвідомити, наскільки тонкою є ця робота. Створити такий легкий і повітряний простір сітки з матеріалу, як слонова кістка, — це справжнє мистецтво. Спостерігати за цим надзвичайно цікаво і захоплююче.

Ці мініатюри, як підкреслює Барановська, є втіленням японської філософії, в якій навіть найменші деталі виготовляються з любов'ю та майстерністю, відображаючи глибоку шану до мистецтва.

Мистецтво як зброя: як окімоно допомогли Японії зберегти себе і стати світовою силою

Однією з найзахопливіших розповідей, якою ділиться Катерина Барановська, є те, як японське мистецтво вплинуло на політичні та економічні трансформації в країні.

"І в самої цієї колекції неймовірна історія. Вона переплітає стільки важливих політичних чинників: і становлення японської держави, і становлення нового погляду на японське мистецтво, і те, як європейці почали сприймати японське мистецтво і переймати його на своїх теренах. І самі імпресіоністи у Франції раптово захопилися японською естетикою. І навіть українські терени того часу, які раптом отримали відлуння цієї хвилі японізму з Європи, також уже захопилася японським мистецтвом. І зрозуміли, що це, і почали колекціонувати. Окімоно -- це дуже цікавий елемент. Якщо ви, наприклад, зараз спробуєте ввести в google "окімоно", то вам почне вибивати абсолютно різні скульптурки, книжки, пікачу, якісь аніме скульптурки. Тобто ось цей термін окімоно дуже часто виключно європейський, або навіть український".

Кураторка акцентує увагу на тому, що окімоно перетворилися на важливий інструмент культурної дипломатії Японії під час епохи Мейдзі (1868-1912), коли країна почала активно взаємодіяти з іноземними культурами.

Японці, коли формували свою державність, використовували ці статуетки як інструмент для популяризації країни. Часто ці вироби були націлені саме на європейський ринок. Вражає, що в момент відкриття Японії для світу, у них практично не було варіантів. Вони усвідомлювали, що перед ними стоять європейські країни з сучасним обладнанням, вогнепальною зброєю, дредноутами та величезними військовими кораблями. Японці не бажали повторити долю Індії та Китаю, які були підкорені колонізаторами. У них було обмаль часу на те, щоб убезпечити своє існування, і вони вельми мудро звернулися до мистецтва. Почали активно створювати художні вироби для продажу, і окімоно стало яскравим прикладом цього. Найцікавіше, що завдяки мистецтву країна змогла за короткий час інвестувати всі свої прибутки в промисловість та армію. І коли ви поглянете на цю маленьку, всього 13-сантиметрову статуетку, яка на перший погляд не має нічого особливого, ви зрозумієте, що такі крихітні витвори мистецтва сприяли Японії у її розвитку та навіть у перемозі над російською армією в 1905 році. Це вражаюча історія про те, як мистецтво може стати потужним фактором у зміцненні держави та її позицій у світовій політиці.

Ця оповідь висвітлює неповторну значущість мистецтва в японській історії, адже окімоно, виготовлені для європейського ринку, стали джерелом фінансування для модернізації країни. Це, в свою чергу, сприяло її успіху у Російсько-японській війні 1904-1905 років.

Культурний міст між Литвою та Україною

Виставка "Скарби самураїв" стала не лише демонстрацією японського мистецтва, але й символом співпраці між Україною та Литвою. Під патронатом міністрів культури обох країн, Шарунаса Бірутіса та Миколи Точицького, а також за підтримки посольств і Збройних сил Литви, експонати були безпечно доставлені до Паланги. Катерина Барановська наголошує на важливості такого партнерства, яке дозволяє українським артефактам "жити" і надихати навіть у складні часи.

Директорка Паланзького музею бурштину, Сігіта Багужайте-Талачкієнє, підкреслила: "Ми з великим задоволенням продовжуємо традицію надавати відвідувачам музею якісний культурний контент у літній сезон. Це, безперечно, робить час, проведений біля моря, більш насиченим і цікавим, а також стимулює інтерес до новин нашого музею". Вона також акцентувала увагу на зв'язках між Литвою та Японією, які ілюструються наявністю японського бурштину в експозиції.

Виставка "Скарби самураїв" у Паланзі відкриває унікальну можливість зануритися в культуру самураїв, водночас нагадуючи про вплив мистецтва на історичні події, економічний розвиток та навіть національні долі. Як зазначає Катерина Барановська, кожен елемент, від цуби до нецке і окімоно, зберігає в собі багатовікову історію японської ідентичності, що допомогла країні вистояти і здобути статус світової потуги. Ця експозиція не лише запрошує відвідувачів насолодитися витонченістю японського мистецтва, але й спонукає до роздумів про те, як культура може стати потужним інструментом у боротьбі за свободу і розвиток.

Виставка буде відкрита до 14 вересня 2025 року, а також заплановані додаткові заходи, такі як лекції та екскурсії, які дозволять більш детально ознайомитися зі світом японської естетики. Для українців, що перебувають у Литві, це є унікальним шансом доторкнутися до фрагменту рідної культурної спадщини, яка завдяки міжнародним зв'язкам отримала можливість на "повноцінне існування".