"Тіні забутих предків" тепер доступні у відновленій 4K-версії на платформі Criterion.
До цього спеціального випуску включено інтерв'ю з Ларисою Кадочниковою, а також рецензію від Мартіна Скорсезе.
Американська компанія The Criterion Collection випустила відреставровану версію стрічки Сергія Параджанова "Тіні забутих предків". Реставрацію у форматі 4K підготували за участю італійської кінотеки Болоньї (Cineteca di Bologna) та Фонду Мартіна Скорсезе. На підтримку релізу американський режисер записав окреме відеозвернення, пише "Суспільне Культура".
The Criterion Collection, американський дистриб'ютор, який зосереджується на реставрації та випуску як класичних, так і сучасних фільмів, оголосив про вихід нової стрічки. Фільм уже можна переглянути на платформі компанії, а також придбати у спеціальному фізичному виданні Ultra HD Blu-ray і Blu-ray.
Відновлення фільму виконано в рамках ініціативи World Cinema Project, що здійснюється спільно The Film Foundation та Cineteca di Bologna. Оновлена цифрова версія пропонує роздільну здатність 4K і включає оригінальну монофоничну звукову доріжку без компресії.
У спеціальному випуску представлені додаткові матеріали, присвячені фільму та його творцям. Зокрема, сюди увійшли аудіокоментарі історика Джошуа Ферста, відгук видатного режисера Мартіна Скорсезе та інтерв'ю з актрисою Ларисою Кадочниковою, яка виконала роль Марічки.
До видання також включено повнометражний документальний фільм Алі Хамраєва "Бузковий вітер Параджанова" (2025) та експериментальну короткометражну стрічку Мартіроса Вартанова під назвою "Shadowsur" (2026). Серед інших доповнень – новий англійський переклад субтитрів і оновлений дизайн обкладинки, створений Джейсоном Гарді.
Поряд із технічним реставруванням картини, учасники проєкту займалися її популяризацією на міжнародному рівні. У рекламному ролику Мартін Скорсезе поділився своїми думками щодо значення творчості Сергія Параджанова та впливу його режисерських підходів на глобальний кінематограф.
Прем'єра фільму супроводжується публікацією есе від Кармен Ґрей, в якому кінокритикиня досліджує історичний та сучасний політичний контексти стрічки. В есе вона зокрема згадує про російський ракетний обстріл, що стався влітку 2026 року, внаслідок якого була пошкоджена кіностудія імені Олександра Довженка та знищена її колекція костюмів.
Ґрей проводить порівняння між радянським впливом на українських художників та сучасною агресією Росії щодо української культури. Вона вважає, що Росія не припиняє спроби фізично знищити українську культурну спадщину.
"Тіні забутих предків" — це мистецький фільм режисера Сергія Параджанова, створений за мотивами однойменної повісті Михайла Коцюбинського. Зйомки проходили у 1963-1964 роках на кіностудії, що носить ім'я Олександра Довженка, а прем'єра стрічки відбулася 4 вересня 1965 року в кінотеатрі "Україна" в Києві.
Картина розповідає історію гуцула Іванка, який після загибелі свого першого кохання Марічки намагається пережити втрату та продовжити життя. Знімання проходили в селі Криворівня на Івано-Франківщині -- місцевості, з якою був пов'язаний і сам Коцюбинський під час роботи над повістю.
Прем'єра фільму перетворилася на важливу політичну подію. Під час показу Іван Дзюба, Василь Стус і В'ячеслав Чорновіл виступили проти затримань українських інтелектуалів, перетворивши кінопоказ на символічну акцію протесту.
Це відбувалося на тлі посилення радянського тиску на українських митців і дисидентський рух. Фільм зазнав цензурних обмежень, а його автори -- переслідувань з боку радянської влади.
Незважаючи на це, фільм отримав значну популярність: протягом першого року його показу його переглянули 8,5 мільйона глядачів. Він займає лідируючу позицію у рейтингу ста найкращих фільмів в історії українського кінематографа, а Гарвардський університет додав його до списку обов'язкових для перегляду творів для студентів, що навчаються на магістратурі кінознавства.
У Київському академічному театрі юного глядача на Липках минулого місяця відзначили прем'єру мюзиклу "Тіні забутих предків", основаного на повісті Михайла Коцюбинського. Постановка режисера Ігоря Білиця привнесла новий погляд на класичну історію Івана та Марічки, розкриваючи їхні переживання через музику, живий вокал та теми особистого вибору і протистояння традиційним соціальним нормам.