У Києві стартувала виставка під назвою "Мішень: культура. Привласнено. Знищено. Забуто?"
У Києві стартувала унікальна документально-мистецька виставка в рамках проєкту "Музей викраденого мистецтва", яка має назву "Мішень: культура. Привласнено. Знищено. Забуто?".
Тема експозиції присвячена організованому викраденню, привласненню та знищенню української культурної спадщини Росією, як повідомляє Укрінформ з посиланням на Міністерство культури.
Це перший повноцінний захід виставки, що знаменує початок її міжнародного туру. У Києві експозиція буде доступна до 11 грудня, після чого вона продовжить свій шлях до інших міст України та за кордон. Партнери з більше ніж 15 країн вже висловили свій інтерес до участі в показах.
На урочистій церемонії відкриття документально-мистецької виставки було підписано меморандум про співпрацю між Міністерством культури України та проєктом "Музей викраденого мистецтва". Ця угода має на меті міжнародне представлення української культурної спадщини, а також привернення уваги до проблеми її викрадення та знищення.
Відбулося урочисте відкриття виставки документального мистецтва "Мішень: культура. Привласнено. Знищено. Забуто?", в якому взяли участь представники Міністерства культури, посольств, музеїв, міжнародних фондів, а також жителі Маріуполя та Херсона, медіа та всі, хто переймається питаннями збереження української культурної спадщини.
На відкритті виставки представники державних інституцій, культурної спільноти та міжнародних партнерів говорили про необхідність документування втрат, збереження пам'яті та посилення міжнародних зусиль для повернення викраденої спадщини.
"Боротьба зі злочинами проти культурної спадщини є спільним завданням не лише для держав, але й для всього суспільства. Ми прагнемо, щоб кожен акт агресії проти української культури не залишався безкарним, а винуватці відповідали за свої дії. Відновлення викрадених цінностей можливе лише за умови міжнародної співпраці та підтримки наших партнерів, тому важливо об'єднати зусилля міжнародної спільноти задля досягнення цієї мети. Саме з цією метою Міністерство культури підписує меморандум про співпрацю з проєктом "Музей викраденого мистецтва". Це допоможе нам разом з учасниками проєкту - амбасадорами захисту культурної спадщини у всьому світі - посилити голос України на міжнародній арені та сприяти поверненню втраченого", - підкреслив перший заступник міністра культури Іван Вербицький.
За словами кураторки виставки та співзасновниці проєкту "Музей викраденого мистецтва" Ірини Шостак, "Росія воює не лише за території - вона намагається стерти українську ідентичність і пам'ять. Викрадені музейні колекції, зруйновані пам'ятки, привласнені імена митців - це не випадкові втрати війни, а частини однієї системи. Нашою виставкою ми прагнемо зробити цю систему видимою для світу, зберегти пам'ять про втрачене та об'єднати міжнародну спільноту навколо конкретних дій. Адже солідарність - це не лише співчуття, а й спільна відповідальність за збереження та повернення української культурної спадщини. Ми вже бачимо інтерес активістів та організацій із понад 15 країн світу підтримати показ нашої виставки, і це надзвичайно надихає. Ми шукаємо партнерів, що підтримають нас, як команду проєкту, що координуватиме цей процес у 2027 році".
Координаторка програми "Сприяння демократії" представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні, Катерина Квашницька, наголосила на важливості того, щоб міжнародна спільнота не лише була обізнана про злочини Росії проти української культурної спадщини, а й усвідомлювала, що кожен втрачене мистецьке творіння або музейна колекція є невід’ємною частиною нашої історії та колективної пам’яті.
"З цієї причини ми протягом трьох років підтримуємо Музей викраденого мистецтва і високо цінуємо наше співробітництво, а також можливість обговорювати ці втрати з усім світом," - зазначила вона.
Очільниця Простору ідентичності VEZHA, директорка Маріупольського краєзнавчого музею Марія Сльота повідомила, що до початку повномасштабної агресії в фондах музею зберігалося приблизно 60 тисяч експонатів. За попередніми даними, близько 90% колекції постраждало або було втрачене в результаті російської агресії.
"На сьогоднішній день ми не можемо отримати доступ до музейних приміщень та колекцій, проте активно працюємо над відновленням історії кожного експоната, використовуючи інвентарні книги, фотографії та описи. Ми вже зібрали дані про приблизно 1700 творів живопису та графіки в електронному каталозі. Це не просто цифровий архів, а документальна база, що дозволить ідентифікувати походження викрадених творів та підтвердити їхню приналежність українському музею. Крім того, ми продовжуємо представляти Маріуполь через виставки та дослідницькі проекти. Наприклад, проект "Зруйнована, але не знищена..." розкриває грецьку культурну спадщину Приазов'я, а "Код ідентичності: голос громади" вже презентував історію міста в Гданську. Для маріупольців, які опинилися в різних містах і країнах, такі ініціативи є важливою можливістю підтримувати зв'язок з рідним домом, усвідомлювати свою історію та передавати її наступним поколінням. Саме тому ми вважаємо важливим продовжувати цю діяльність як в Україні, так і за її межами," - зазначила Сльота.
"Маріуполь сьогодні окупований, але український Маріуполь існує: він живе в маріупольцях, де б вони зараз не були. Зберегти його - наше головне завдання. Тому разом із науковцями та громадою ми розробляємо Концепцію збереження ідентичності Маріуполя, щоб звільнити історію міста від імперських міфів, які Росія нав'язувала десятиліттями. А через Mariupol Justice фіксуємо кожен злочин і кожну втрату. Пам'ять і справедливість - це те, що тримає громаду разом, доки місто не повернеться додому", - наголосив т.в.о. заступника Маріупольського міського голови Денис Кочубей.
Музеї Херсона, такі як Херсонський обласний художній музей ім. О.О. Шовкуненка та Херсонський обласний краєзнавчий музей, стали жертвами пограбувань. Вкрадені твори Архипа Куїнджі з Маріуполя, навмисне знищення Національного музею Григорія Сковороди у травні 2022 року, а також атака на Національний музей "Чорнобиль" у травні 2026 року, разом із незаконними археологічними розкопками на тимчасово окупованих територіях, є лише частиною історій, які були представлені на виставці "Мішень: культура. Привласнено. Знищено. Забуто?", що поєднує документальні матеріали та мистецтво.
За допомогою документальних матеріалів, мультимедійних елементів та художніх інсталяцій виставка висвітлює численні способи, через які відбувається знищення та привласнення української культури. Серед них — вивезення музейних колекцій під виглядом "евакуації", руйнування культурних пам'яток, примусова русифікація культурних установ на тимчасово окупованих територіях, а також привласнення української історії та мистецтва.
Окрема частина виставки присвячена Маріуполю, який особливо постраждав від російської агресії. За допомогою VR відвідувачі можуть побачити першу цифрову галерею проєкту "Музей викраденого мистецтва", що містить 3D-реконструкції об'єктів культурної спадщини міста, викрадених, пошкоджених або знищених внаслідок російського вторгнення.
Фотоінсталяція під назвою "Сад пам'ятає", створена Іриною Шостак із використанням документальних зображень зі Сковородинівки, які надали фотографи Олександр Рупета та Сергій Козлов, розкриває трагедію знищеного музею Григорія Сковороди. Водночас інтерактивна інсталяція "Картки викраденого" пропонує відвідуючим ознайомитися з мистецькими творами, доля яких залишається загадковою.
Експозиція "Чи можливе повернення?" підходить до свого завершення, пропонуючи гостям замислитися не лише про величезні втрати, але й про їхню власну роль у збереженні культурної спадщини. "Що я можу зробити, коли культура країни зазнає руйнування?" - на це запитання відвідувачі мають змогу поділитися своїми думками. Подібні колективні "розмови" заплановані також у інших країнах, куди виставка вирушить, формуючи спільне висловлення солідарності та відповідальності. Організатори мають намір створити окремий мультимедійний проект і провести дискусію на основі зібраних відповідей відвідувачів.
Шостак зазначила, що в процесі міжнародного туру виставка буде адаптуватися та збагачуватися завдяки співпраці з місцевими кураторами та художниками. Наразі триває співпраця з німецькими митцями та ілюстраторами в Японії.
На київському виставковому заході будуть представлені твори Ольги Шапаренко та Марини Гандиш. Одна з робіт Шапаренко, "Експонат №12", присвячена золотому гребеню з кургану Солоха — скіфському артефакту, який був знайдений у Запорізькій області, але миттєво вивезений до Ермітажу російськими загарбниками. У місцевому музеї наразі лише зберігається його копія. Творіння відображає цю відсутність, представляючи порожній відбиток гребеня — символ колонізації, яка протягом століть привласнювала українську спадщину, і водночас є стриманим, але рішучим закликом до реституції. Керамічна скульптура "Compelled Soldiers" (2022) Гандиш ілюструє метаморфозу українців після 24 лютого: метелики, змушені стати воїнами, загартовані болем, але залишаються стійкими та відкритими серцем.
Документально-мистецьку виставку "Мішень: культура. Привласнено. Знищено. Забуто?" створено "Музеєм викраденого мистецтва" (Museum of Stolen Art, MOSA) - проєктом ГО "Цех експериментальної культури", який працює з темами викрадення, знищення та повернення української культурної спадщини через мистецтво, документальні практики та сучасні виставкові формати.
До підготовки експозиційних матеріалів виставки долучилися українські музеї та культурні установи, серед яких Херсонський обласний художній музей імені О.О. Шовкуненка, Херсонський обласний краєзнавчий музей, Національний художній музей України, Національний музей Григорія Сковороди, Національний музей "Чорнобиль", Маріупольський краєзнавчий музей та Товариство Рафаеля Лемкіна.
Матеріали експозиції були підготовлені за сприяння Представництва Фонду Гайнріха Бьолля у Києві, Україна. Цей проєкт реалізується завдяки підтримці Міністерства культури України.
Виставка в Києві стала результатом співпраці з Простором ідентичності та сенсів VEZHA, Маріупольською міською військовою адміністрацією та краєзнавчим музеєм Маріуполя.
"Музей втраченого мистецтва" — це адвокаційний проект, що має на меті відновлення справедливості та репатріацію вкрадених, пошкоджених і знищених українських культурних цінностей до українського та міжнародного публічного простору. Він розкриває їх історію світу через креативний та інноваційний виставковий досвід.
Громадська організація "Цех експериментальної культури" (ЦЕК) була заснована в 2017 році і з того часу займається реалізацією культурних проектів, які сприяють демократичним змінам через мистецтво, документальні практики та колективні дії. Починаючи з 2023 року, команда займається ініціативою "Музей викраденого мистецтва" та активно розвиває проекти, що досліджують пам'ять, культурну ідентичність, а також наслідки війни для культурної спадщини України.
Як повідомляє Укрінформ, 19 листопада в столиці Мальти відбудеться урочисте відкриття виставки, яка вшановує пам'ять мільйонів українців, що загинули внаслідок Голодомору 1932-1933 років — геноциду, здійсненого радянською владою проти українського народу.