Венеційська бієнале та Паралімпійські ігри: агресивна Росія проникає в європейське суспільство.

Венеційська бієнале, яка є 61-ю Міжнародною виставкою сучасного мистецтва, відбудеться з 9 травня по 22 листопада 2026 року. Згідно з повідомленнями організаторів, Російська Федерація має намір відновити роботу свого національного павільйону та представить експозицію вперше з моменту повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.

Громадська активістка та художниця Катерина Марголіс, яка вже два десятиліття проживає у Венеції, ділиться публікацією популярного видання La Stampa з цього питання:

Дві організаторки, які мають тісні зв'язки з впливовими московськими родинами, олігарх, що виступає в ролі фінансового підтримувача, та близько сорока художників, більшість з яких маловідомі, — це складові проекту, який, очевидно, не сподівався викликати міжнародний скандал. Ця ініціатива, з якою Російська Федерація прагне повернутися до свого павільйону на Венеціанській бієнале, наразі не обіцяє нічого надзвичайного. Перформанс під назвою "Дерево з корінням у небі" охарактеризовано авторами як "гібридний формат" — термін, що викликає тривогу, адже він асоціюється з "гібридною війною" кремлівської пропаганди, і має на меті дослідити концепцію "центру та периферії". Проте, незважаючи на задекларовані цілі, імена учасників (переважно музиканти, педагоги музики та експериментатори в царині музичного фольклору) не є відомими ані широкій публіці, ані професіоналам.

Кураторство російського проекту на бієнале здійснюється Музичною академією імені Гнесіних, яка є державним навчальним закладом, що ініціює проекти на зразок "пісні СВО". Проте, ключовим фактором, який забезпечує, щоб павільйон не став простором для критичного аналізу війни, є комісар Анастасія Карнєєва. Вона є дочкою генерала Миколи Волобуєва, який усе своє життя провів у КДБ, а пізніше обіймав посаду заступника директора "за спеціальними дорученнями" в Рособоронекспорті та Ростеху, а також входив до ради директорів концерну Калашніков, зазначає Марголіс.

Цікаво, що з початком повномасштабної війни російський павільйон фактично не виступав на двох останніх версіях виставки: у 2022 році проєкт було скасовано, а у 2024 році приміщення павільйону було тимчасово передано іншій державі.

Українські державні органи вже звернулися до організаторів бієнале з проханням заборонити участь Росії, підкреслюючи загрозу використання культури в якості інструмента пропаганди. У спільному зверненні міністра закордонних справ України Андрія Сибіги та міністра культури Тетяни Бережної зазначається, що з 2014 року РФ систематично руйнує об'єкти культурної спадщини України, порушуючи при цьому норми міжнародного гуманітарного права і положення Гаазької конвенції 1954 року, що захищає культурні цінності під час збройних конфліктів.

За даними Сибіги та Бережної, Росія завдала шкоди або знищила 1707 об'єктів культурної спадщини та 2503 об'єкти культурної інфраструктури в Україні, з яких 558 були повністю знищені. Окупанти незаконно вивезли щонайменше 35 482 музейні експонати, а понад 2,1 мільйона предметів залишаються на тимчасово окупованих територіях, під загрозою знищення або нелегального переміщення. Прямі втрати культурного сектора України вже перевищили 4,2 мільярда доларів США, тоді як загальні збитки оцінюються більш ніж у 31 мільярд доларів.

Також, з початку повномасштабної агресії, Росія проводить цілеспрямовану кампанію проти української культури, національної ідентичності та історичної пам'яті. З 2022 року внаслідок війни, за даними українських міністрів, загинуло 346 митців та 132 працівники медіа, як українці, так і іноземці.

Зважаючи на неприйнятність підтримки "творчих" ініціатив країни-агресора РФ, міністри культури та закордонних справ 22 європейських країн підписали спільний лист до організаторів бієнале з вимогою переглянути рішення про допуск Росії. У своїй заяві вони наголошують, що надання Росії культурної платформи в умовах триваючої війни може бути використано для політичної легітимізації агресора.

Італійський уряд, своєю чергою, рекомендував організаторам бієнале не допускати цьогоріч росіян, але якось мляво. А Єврокомісія попередила організаторів виставки, що може призупинити або скасувати фінансування (грант приблизно 2 млн євро), якщо російський павільйон таки буде відкрито. Однак проблема у тому, що організатори бієнале і це передбачили: двері павільйону країни-агресора можуть залишатися закритими, а програма за участю мало- або взагалі невідомих музикантів та інших митців "прокручуватиметься" поза ним. І що з цим робити, поки невідомо, вся надія на погрозу ЄК припинити фінансування "банкету".

Варто зазначити, що європейці все частіше виявляють готовність приймати прояви російської "м'якої сили", ніби відкриваючи двері для східних варварів. Важко визначити, що саме сприяє цьому: чи то втома від війни, внутрішня корупція в країнах Європи, чи інші фактори.

Принаймні, великий спорт починає виходити з тіні "миру". 10 березня Національний паралімпійський комітет України повідомив про систематичний тиск на спортсменів і тренерів з боку представників Міжнародного паралімпійського комітету (МПК) та організаторів змагань, що проходять у Мілані та Кортіні-д'Ампеццо. Зафіксовано щонайменше два випадки, пов'язані з використанням національного прапора як самими атлетами, так і їхніми прихильниками.

"Згідно з повідомленням, українська паралімпійська команда, отримавши дозвіл від представника організаційного комітету, повісила на будівлі, де проживає, український прапор. Цей прапор команда використовувала на місцях проживання під час чотирьох попередніх Паралімпійських ігор, не отримуючи зауважень від керівництва Міжнародного паралімпійського комітету та оргкомітету. Проте незабаром після цього з'явився представник оргкомітету і зажадав зняти прапор. Відповідь на запитання членів команди про причини такого рішення та конкретні регламентні підстави не була надана", - зазначається в заяві.

До того, нагадаємо, нашим паралімпійцям заборонили спортивні костюми з мапою України. Натомість, офіційно допустивши до змагань росіян (дехто з яких є "ветеранами СВО", тобто окупантами), а також білорусів. МПК не лише повернув представників цих країн до змагань: уперше з часів Ігор у Сочі у 2014 році вони отримали можливість виступити на Паралімпіаді під національними прапорами.

"...Ми не маємо права визначати, хто є добрими чи поганими військовими. Що можу зазначити — існує безліч країн з власними військовими програмами, і ті чутки про російських спортсменів, які нібито інтегруються за пришвидшеною схемою, не мають під собою жодних підстав", - безсоромно висловився в коментарі для Суспільного голова Міжнародного паралімпійського комітету Ендрю Парсонс з цього питання.

Втім рішення МПК зустріло суттєвий супротив: Україна, а згодом й інші країни оголосили бойкот церемонії відкриття Паралімпіади-2026. А самих російських параспортсменів освистали під час старту ігор.

Що ж наразі коїться з мистецтвом і спортом? Чому європейці виявляють таку довіру до росіян? За словами російського фотохудожника-вигнанця Данила Ткаченка, на яких посилається Марголіс, стратегія щодо бієнале (так само як цьогорічні Олімпійські та Паралімпійські ігри) була ретельно розроблена в Москві.

"Й, у будь-якому випадку, принесе Кремлю політичні дивіденди: якщо проект відбудеться - це стане каналом soft power Путіна; якщо його заблокують, виникне медійний скандал, який також зіграє на руку російській пропаганді", - зауважує Ткаченко.

Що можна протиставити цьому? Сильну, злагоджену та помітну відповідь активних громадян і дипломатичних кроків, які здатні перетворити "м'яку силу" агресивної Росії на тьмяну і безсилу.