Як три роки масштабного конфлікту вплинули на культурне життя в Україні

Війна - це велика трагедія. Вона забирає життя військових і цивільних осіб, серед яких, за даними ініціативи моніторингу "Їх убила Росія: Постаті української культури", 183 представники культурної сфери. Вона також призводить до руйнування інфраструктури та житлових будівель; за інформацією Міністерства культури та стратегічних комунікацій, постраждало 1333 об'єкти культурної спадщини та 2185 об'єктів культурної інфраструктури. В результаті війни мільйони людей змушені залишити свої домівки, зокрема 4,2 млн біженців, які знайшли притулок лише в Європейському Союзі.

Повномасштабне військове вторгнення відкрило нові горизонти, зокрема в аспекті самосвідомості народу. Однією з найбільш яскравих змін стало відновлення українцями своєї національної ідентичності. З початку конфлікту багато людей, котрі раніше дотримувалися російської культури, почали активно використовувати українську мову. Згідно з дослідженням, проведеним для Українського інституту книги, у 2024 році 89% респондентів зазначили, що спілкуються вдома українською (59%) або двома мовами: українською та російською (30%). У публічному просторі 66% опитаних обирають українську, в той час як 24% використовують обидві мови. Проте протягом третього року повномасштабної війни частка виключно української мови дещо зменшилася у порівнянні з 2023 роком, натомість зросла двомовність серед тих, хто раніше спілкувався лише російською або суржиком. Проте домінування української в публічному середовищі свідчить про те, що використання російської мови стає менш популярним.

Зображення: InfoSapience за ініціативою Українського інституту книги.

Внутрішні трансформації призвели й до зміни запиту суспільства загалом, на який десятиліттями кивали деякі культурні діячі, виправдовуючи створення російськомовного контенту. Так, за останні три роки українці стали більше читати (52,8% опитаних читають щодня порівняно з 17% у 2023-му і 8% у 2020-му), і обирають вони для цього здебільшого книжки українською. Згідно з даними дослідження рівня читання українців у 2024 році, проведеного на замовлення Українського інституту книги, торік три чверті прочитаних книжок - 76% - були україномовними, тобто порівняно з 2023 роком споживання книжок українською зросло приблизно на 20%. Основним фактором переходу на україномовні книжки автори дослідження вбачають прийняття закону про встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції з РФ та Білорусі.

У період з 2022 по 2025 рік в Україні спостерігалося зростання кількості книгарень у 2,5 рази. За інформацією Українського інституту книги, наприкінці 2024 року в країні налічувалося приблизно 700 фізичних книгарень та близько 60 онлайн-магазинів, що спеціалізуються на продажу книг. На грудень 2021 року, згідно з даними Книжкової палати, в Україні було менше 200 роздрібних книготорговців. Цей бурхливий розвиток нових книжкових точок продажу частково пояснюється наданням субсидій книгарням.

Книгарня "Сенс" на вулиці Хрещатик, 16 лютого 2024 року, Київ. Фото: Getty Images.

Після початку повномасштабної агресії Росії проти України в 2022 році, музичні смаки українців зазнали значних трансформацій. Хоча деякі російські артисти все ще присутні в українських чартах на YouTube та стримінгових сервісах, загальний інтерес до російських виконавців і російськомовної музики суттєво знизився.

Згідно з інформацією, наданою OSINT-спільнотою Molfar, частка російських композицій у хіт-парадах Spotify знизилася з 48% у першій половині 2022 року до 18% у другій половині. Аналогічно, відсоток треків артистів з країни-агресора в чартах Apple Music зменшився з 27% до 21% за аналогічний період.

Проте російські музичні треки все ще залишаються в українських чартах. Відповідно до інформації від Bezodnya Music, незважаючи на повномасштабну агресію, значна частина українців продовжує споживати контент з Росії. У середньому це складає близько 25% від загальної кількості пісень у чартах на Spotify, YouTube, Apple Music та Shazam. Найбільше російської музики спостерігається на YouTube, де вона займає 30% у трендах і 20% у топах, тоді як на Spotify цей показник дорівнює 28%. Проте в даний час україномовні пісні виходять на перший план, займаючи 39% у чартах, а 34% складають композиції виконавців з інших країн.

Зросла цікавість громадян і до українського кіно. У період з 2022 по 2024 рік збільшилася як частка українських фільмів у національному прокаті порівняно з 2018-2021 роками, так і популярність вітчизняного кіно серед глядачів порівняно з зарубіжними фільмами. У 2023 році частка українських фільмів у національному прокаті досягла 27%, що стало історично високим показником. Для порівняння, у 2019 році лише 4,5% стрічок у кінопрокаті були українського виробництва. Як зазначала в інтервʼю "Інтерфакс-Україна" гендиректорка FILM.UA Group Вікторія Ярмощук, у 2020 році були спорадичні 6,4%, а оскільки іноземне кіно, хоч і менше, але в Україну і надалі приходить, то 27% - "не випадковість, а тенденція, що люди свідомо вибирають своє кіно".

Згідно з даними Media Resources Management, у списку десяти українських фільмів з найбільшими касовими зборами за останнє десятиліття – чотири картини, які вийшли в широкий прокат після початку повномасштабного вторгнення. Серед них: "Мавка. Лісова пісня" з касою у $4,3 млн та 1,2 млн проданих квитків, "Довбуш" ($1,9 млн і 490 тисяч проданих квитків), "Я, "Побєда" і Берлін" ($1,5 млн при 390 тисячах проданих квитків) та "Конотопська відьма" ($1,3 млн з 330 тисячами проданих квитків).

У 2024 році українські кінематографічні作品 "20 днів у Маріуполі" та "Конотопська відьма" потрапили до топ-10 найзатребуваніших фільмів у пошуковій системі Google серед українців. Документальний фільм, що висвітлює облогу російськими військами українського портового міста, встановив рекорд за касовими зборами серед документальних стрічок, зібравши понад 6 мільйонів гривень під час повторного прокату у березні. Також він став лідером за кількістю глядачів на всіх українських стрімінгових платформах.

Внаслідок військової агресії з боку Росії значна увага приділяється захисту та збереженню культурної спадщини. Після 2022 року в Україні було запроваджено ряд ініціатив та державних програм. Одним із прикладів є проект UREHERIT (2023-2026), який реалізує консорціум з 11 організацій з країн ЄС та України, що включає навчання, наукові дослідження та публічні обговорення для фахівців у сфері охорони культурної спадщини. Також активно працює грантова програма "Культурна спадщина", ініційована Українським культурним фондом (2023-2024), а департамент охорони культурної спадщини КМДА планує проведення реставраційних робіт у столиці.

З метою збереження культурних цінностей, які знаходяться в музеях поблизу лінії фронту, Міністерство культури та інформаційної політики України активно співпрацює з європейськими партнерами. В результаті, ці артефакти виставляються в європейських музеях, що не лише захищає їх від можливого знищення з боку Росії, але й надає можливість світовій спільноті ознайомитися з ними. Це сприяє ще одній важливій меті – популяризації українського мистецтва та його обговоренню на міжнародному рівні.

З кінця лютого 2022 року відбувся справжній сплеск музичних релізів, які так чи інакше відображали події, пов'язані з вторгненням Росії. Ледь не щодня з'являлися нові композиції, переважно в жанрі поп, що піднімали дух і надавали моральні сили на початку масштабної військової агресії. Через ці пісні люди виражали свої негативні емоції, прославляли патріотизм і мужність, а також висміювали агресора, щедро використовуючи символіку та атрибутику. Це стало свідченням бурхливого розвитку народної творчості. Пісні про "байрактари", "джавеліни", пса Патрона та "ваньку-встаньку" стали відповіддю на потреби суспільства, з'явившись в потрібний момент, щоб допомогти подолати апатію, зневіру та депресивні настрої.

Згодом це явище стало відомим під терміном "байрактарщина", що виникло через однобічне та комічне висвітлення конфлікту між Росією та Україною. Артисти, які скористалися цим трендом і змогли досягти популярності завдяки такій творчості, врешті-решт зазнали критики за експлуатацію війни та використання патріотичних почуттів в своїх роботах.

Проте це було лише початком. Протягом трьох років масштабного вторгнення в Україні виникли тисячі нових музичних виконавців. Згідно з інформацією українського проєкту NUAM, у 2023 році з'явилося 931 новий музичний проєкт, а в 2024-му ще 1149 артистів вперше презентували свої роботи. Загалом лише у минулому році було випущено 53 383 нові треки. Серед найбільш популярних дебютантів опинилися артисти, які змогли перевершити навіть деяких ветеранів українського шоу-бізнесу: Klavdia Petrivna (заповнила два Палаци спорту), Parfeniuk, OSTY, Domiy, Кажанна, Ann in Black, STASYA, iSKra, MAYOROVA та Phil It.

У сфері музичного мистецтва багато виконавців звертаються до творів українських класиків, відкриваючи їх з нової сторони. Деяким артистам, а також їхньому творчому підходу, довелося адаптуватися, аби відповідати сучасним запитам слухачів і зберігати свою присутність на українському музичному ринку. Безліч зірок адаптували свої російськомовні хіти, в той час як інші залишили минулі пісні позаду і розпочали нову, україномовну кар'єру.

За даними українського проєкту NUAM, у 2022 році 72,8% нових пісень, випущених українськими артистами, були українською мовою, тоді як частка російськомовних треків становила 16,7%.

У той час, як деякі культурні діячі вирушили за межі країни, багато інших взялися за зброю, аби захистити Україну. Деякі з них успішно поєднують військову службу з творчістю, створюючи нові пісні (такі як O.Torvald, "Бумбокс", Yarmak), знімаючи фільми (режисер Олег Сенцов), а також публікуючи збірки поезії та прозу (Ярина Чорногуз, Максим Кривцов, Артем Чех, Артем Чапай, Сергій Жадан). Їхні голоси стали своєрідним містком між військовими та цивільними, формуючи важливий діалог.

Проте не лише військові висвітлюють українські історії, які проникають в серце. Мстислав Чернов, автор документального фільму "20 днів у Маріуполі", що став першим українським лауреатом "Оскара", створив ще одну стрічку – "2000 метрів до Андріївки", яка в січні 2025 року була відзначена нагородою на американському кінофестивалі Sundance. Наразі документальний фільм "Порцелянова війна", зрежисований Бренданом Белломо та Славою Леонтьєвим, отримав номінацію на "Оскар-2025" і вже здобув премію гільдії режисерів США (DGA Awards) та гран-прі Sundance у 2024 році. Проте не всі стрічки, які вийшли за три роки повномасштабної війни, присвячені війні. І це позитивний момент, адже часто такі теми можуть перетворюватися на спекуляцію навколо болю, який відчувають мільйони, і який легко "продається".

В Україні з 2014 року почала формуватися ветеранська література. Протягом трьох років книжки, присвячені війні, значно збагачились новими сюжетами, які відображають переживання цивільних осіб під час трагедії. З 2022 року на книжковому ринку можна знайти науково-фантастичні твори, романтичні прозові твори та поезію як військових, так і цивільних авторів, які намагаються осмислити війну. Серед них: "З любов'ю - тато!" Валерія Пузіка, "Полон" Валерії Нави Суботіної, "Словник війни" Остапа Сливинського, "Точка нуль" Артема Чеха, "Свідчення" Вікторії Амеліної, "Я перетворююсь... Щоденник окупації. Вибрані вірші" Володимира Вакуленка, "Позивний для Йова. Хроніки вторгнення" Олександра Михеда, "Тут були ми" Артура Дроня та інші.

Мистецтво допомагає не лише митцям проживати досвід війни. Мистецтво стало інструментом підтримки інших.

Зокрема, об'єднання військовослужбовців, які представляють творчі та креативні професії, відоме як "Культурний десант", активно займається морально-психологічною підтримкою бійців Сил оборони. Щомісячно мобільні команди, до складу яких входять музиканти, поети, актори та інші митці, проводять близько 200 виступів на різних фронтових ділянках, а також у військових лікарнях, реабілітаційних центрах та подібних закладах.

Арттерапія відіграє ключову роль у процесі реабілітації українських військових та переселенців, адже вона сприяє обробці травматичного досвіду через творчість. З 2022 року в Україні активно реалізуються спільні мистецькі проєкти, в яких художники співпрацюють із військовими, створюючи колективні витвори мистецтва. Такі заняття, як малювання та медитація, допомагають знизити рівень стресу та тривожності у військовослужбовців, надаючи їм можливість вільно висловлювати свої емоції та переживання. Творча діяльність сприяє процесу самовизначення особистості та відновленню відчуття контролю, що часто втрачається під час збройних конфліктів. Подібні методи також ефективні у роботі з переселенцями та цивільними особами, які зазнали наслідків війни. Арттерапевтичні техніки використовуються для підтримки людей у подоланні кризових ситуацій, допомагаючи їм адаптуватися до нових умов і формувати відчуття підтримки та стабільності.

Дівчина створює малюнок своєї родини під час арт-терапії для близьких українських військових, що загинули внаслідок російсько-українського конфлікту, 19 жовтня 2024 року в Києві. Фото: Getty Images.

Протягом останніх трьох років культурні події, такі як літературні зустрічі, музичні фестивалі, театральні вистави та кінопокази, набули нового напрямку — підтримки військових. На таких заходах організовують благодійні аукціони, акумулюють донати для Збройних Сил України, а деякі артисти відраховують частину своїх доходів на потреби армії.

Українські митці відправляються в тури та організовують сольні виступи, щоб зібрати кошти для армії. Гурт "Курган і Агрегат" (Аміл і Раміл Насіров та Євген Володченко) наразі встановив рекорд. Під час останнього європейського туру хлопці зібрали більше 14 мільйонів гривень (близько 338 тисяч доларів), повністю передавши отримані кошти від продажу квитків та аукціонів на підтримку ЗСУ.

Просто створити якісний культурний продукт – недостатньо. Ігнорування подій в Україні веде до неминучого провалу. Деякі артисти, які залишили країну, змінили свою орієнтацію на західну аудиторію, уникаючи теми війни, і тим самим закрили для себе можливість повернення на український ринок. За останні три роки українці (не всі, але значна частина) стали більш вибагливими, а фраза "мистецтво поза політикою" втратила свою актуальність.