"Іноземець серед рідних: Дисиденти Андрій Алферов і Станіслав Гуренко"

Надворі 1968-й. Радянські війська вторглися в Чехословаччину, щоб задушити "Празьку весну", а всередині СРСР режим все більше закручує гайки. Відчуття легкості та свободи, яку принесла "Відлига" змінює відчуття задухи та страху з приходом "Застою".

Сюжет фільму розгортається навколо сплетіння трьох доль - Олега (Олександр Прищепа), Вілени (Вікторія Ромашко) і Тараса (Дмитро Ярошенко). Олег - колишній вояк УПА та в'язень ГУЛАГу, який не полишає ідеї боротьби за Україну. Вілена - його дружина, вона хоче мирного та тихого життя. Тарас - письменник, що мріє написати роман про УПА, тож йому потрібні свідчення Олега. Водночас він агент КГБ, який збирає інформацію про можливу антирадянську діяльність колишнього упівця.

Рекламное объявление

Олег, в свою чергу, прагне знайти бодай якісь антирадянські контакти — шістдесятників, підпільні церкви УГКЦ. Однак він усвідомлює, що ніхто, окрім нього, не готовий до збройної боротьби проти Радянського Союзу. Зрештою, його шлях нагадує долю справжнього бійця УПА, Василя Макуха, який вчинив самоспалення, протестуючи проти радянського вторгнення в Чехословаччину. Олег має певну схожість із культовим персонажем Тревісом Біклом з фільму "Таксист" Скорсезе: колишній солдат, він опиняється у світі, який зовсім не чекає на нього і в якому він почувається абсолютно чужим. Це викликає у героя фрустрацію та створює моральну дилему: як можна жити в таких умовах?

Изображение: Kinomania

Сцена з фільму "Дисидент".

Изображение: Kinomania

Сцена з фільму "Дисидент".

Алферов і Гуренко пропонують нетривіальний погляд на 1960-ті та дисидентський рух - на противагу мейнстримній схильності до героїзації та ідеалізації дисидентів. "Дисидент" - це фільм не стільки про антирадянську боротьбу, скільки про "чужу людину", яка не може знайти себе в суспільстві. Шістдесятники, з якими зустрічається Олег, виступають лише за ненасильницьку протидію радянському режимові; священник підпільної УГКЦ говорить, що треба набратися терпіння та смиріння; дружина хоче просто тихого життя; письменник, який все розпитує про УПА, робить це лише заради кар'єрного прориву. Це також дуже камерне кіно. У фільма невеликий хронометраж (півтори години) і невелика кількість локацій (знімальній групі майже вдалося уникнути пластикових вікон в кадрі). Історичну атмосферу фільму задає документальна хроніка радянського Києва. Поруч камера Олександра Бойка закручує вертиго готельними сходами та знімає крупними планом побутові натюрморти радянського життя. Все це створює клаустрофобну атмосферу, що передає задуху і тісноту радянського застою. Однак головна проблема "Дисидента" - це те, що при скромному хронометражі, фільм має велику кількість сюжетних арок. Кожна з них доведена до логічного фіналу (чого загалом бракує в українському кіно), утім вони надто лаконічні і постійно збивають ритм оповіді.

Замість цього, визначною перевагою фільму є виступ акторів. Пригнічена агресія Олександра Прищепи в поєднанні з космічною втомою Вікторії Ромашко та безмежним моральним сповзанням Дмитра Ярошенка створює вражаючу динаміку. Акторська хімія майстерно передає безмежне відчуття безнадії та неможливості втечі з цього світу, наповненого відтінками цигаркового диму.

Изображение: Kinomania

Сцена з фільму "Дисидент".

Изображение: Kinomania

Сцена з фільму "Дисидент".

Фільм "Дисидент" порушує складну тему, намагаючись висвітлити її без ідеалізації та зайвого пафосу. Це цілісна розповідь про людину, яка не хоче шукати своє місце в системі, навіть коли її критики намагаються адаптуватися до неї. Концепція фільму в цілому виглядає зрозумілою, але є певні нюанси, що викликають щирий опір. По-перше, постійно повторюється думка, що "незалежність оголосять комуністи", наче ігнорується роль Народного Руху та Революції на граніті. Слова Левка Лук'яненка про проект Акту незалежності або заклик Дмитра Павличка до Леоніда Кравчука "Читай, або задушу!" залишаються поза увагою. По-друге, в кінці фільму звучить заява, що основна боротьба за незалежність України розпочалася в лютому 2022 року, ніби попередні вісім років війни з Росією взагалі не мали місця. Ці деталі, врешті-решт, суттєво впливають на сприйняття самої ідеї.

Читайте також: Останній очільник УПА: "зашнурований", "на скабі", проте незламний.