Десять нових нонфікшн видань: від спогадів Санни Марін до еволюції протезування.

"Без дії немає надії. Мемуари про сміливість бути лідеркою". Санна Марін

Основы можно переосмыслить как базовые принципы или фундаментальные концепции.

Книга "Без дії немає надії. Роздуми про відвагу бути лідеркою" авторства Санни Марін.

У грудні 2019 року 34-річна Санна Марін стала на чолі уряду Фінляндії, здобувши титул наймолодшої прем'єр-міністерки у світі на той момент. Вона стала першою в своїй родині, хто отримав вищу освіту, а згодом очолила урядову коаліцію, що складалася з п'яти партій, всіма з яких керували жінки. Лише через кілька місяців після її призначення світ зіткнувся з пандемією COVID-19, а у 2022 році Європа пережила одну з найбільших криз безпеки за останні десять років. У своїх мемуарах Марін згадує про чотири роки на посаді прем'єрки, під час яких їй доводилося приймати складні рішення в умовах безперервної нестабільності.

Важливу роль у книзі відіграють події, пов'язані з повномасштабним вторгненням Росії в Україну. Марін постійно надавала підтримку нашій країні, а в 2022 році особисто відвідала Бучу та Ірпінь. Саме під її керівництвом Фінляндія відмовилася від тривалої політики військового нейтралітету, вступивши до НАТО у квітні 2023 року. Окрім цих знакових рішень, авторка також висвітлює свою роботу над реформами в галузі кліматичної політики, соціальної справедливості та рівності.

У своїй книзі Марін щиро ділиться досвідом, який їй коштував її політичної кар'єри: постійна увага журналістів, вторгнення в особисте життя та подвійні стандарти, з якими стикаються жінки на високих посадах. Її мемуари відкривають унікальний погляд на сучасну європейську історію через призму особистого досвіду, а також демонструють, як змінюються уявлення про лідерство в політиці. Головна ідея книги, яка відображена в її заголовку, стосується відповідальності за майбутнє: Марін вважає, що надія повинна підкріплюватися конкретними діями.

Ознайомтеся також: Санна Марін висловила думку: "Не рекомендувала б фінляндизацію жодній державі".

"Серединні королівства: новий погляд на історію Центральної Європи" — Мартін Рейді.

Місцева хроніка

Книга "Серединні королівства: Сучасний погляд на Центральну Європу" авторства Мартіна Рейді.

Британський історик Мартін Рейді, професор-емерит Університетського коледжу Лондона, пропонує по-новому поглянути на історію Центральної Європи, розширивши звичні географічні межі регіону. Поряд із Польщею, Чехією та Угорщиною він розглядає історію Німеччини, Швейцарії та України, простежуючи зв'язки між народами, чиї долі впродовж століть тісно перепліталися.

Охоплюючи майже два тисячоліття – від епохи Римської імперії до початку XXI століття, Рейді досліджує виникнення та занепад держав, змагання між імперіями, релігійні суперечки та безперервні зміни кордонів. У той же час Центральна Європа постає як важлива точка інтелектуального та культурного розвитку континенту. Саме тут виникла Реформація, поширювалися просвітницькі ідеї, розцвітали романтизм і симфонічна музика, формувався сучасний націоналізм. Сусідство різних народів, мов та релігій викликало численні конфлікти, але також сприяло культурному обміну та виникненню нових концепцій.

На фоні величезних історичних подій автор вміло інтегрує несподівані нарративи. Наприклад, він звертається до середньовічних уявлень про песиголовців — міфічних істот з собачими головами, які символізували страхи перед чужинцями та незвіданими територіями. Ці деталі сприяють розумінню того, як різні епохи сприймали навколишнє середовище і людей, що населяли його уявні межі. Поєднуючи політичну і культурну історію з історією концепцій та вірувань, Рейді малює багатогранний портрет Центральної Європи, пояснюючи, чому досвід цього регіону є ключовим для осмислення сучасного європейського континенту.

В центрі буревію: Модернізм в Україні, 1900-1930-ті роки

ArtHuss can be transformed into a more unique expression as "CreativeHaven."

Книга "В центрі буревію: Модернізм в Україні, 1900-1930-ті роки"

Протягом десятиліть творчість багатьох українських митців початку ХХ століття часто відносили до категорії "російського авангарду", ігноруючи культурну атмосферу, в якій вони розвивалися. Ця книжка пропонує новий погляд на мистецтво того часу, а також досліджує еволюцію українського модернізму в контексті європейських художніх течій. Видання є українським перекладом каталогу міжнародного виставкового проєкту з такою ж назвою, який вперше було представлено у 2022 році в Національному музеї Тіссен-Борнемісса в Мадриді, а згодом – в інших музеях Європи.

У фокусі даного дослідження знаходиться художнє життя Києва, Харкова та Одеси в перші десятиліття XX століття, коли війни, революції, боротьба за створення української держави та встановлення радянського режиму кардинально трансформували суспільство. Незважаючи на політичні хвилювання, цей період вирізнявся надзвичайним різноманіттям творчих експериментів. Олександр Богомазов пробував свої сили в кубофутуризмі, а Михайло Бойчук та його учні зверталися до візантійського мистецтва й українських народних традицій. Тим часом митці "Культур-Ліги" займалися розвитком сучасної єврейської культури через їдиш. У Харкові Василь Єрмілов займався конструктивізмом, тоді як Вадим Меллер, Анатоль Петрицький та інші сценографи втілювали свої ідеї в оформленні театральних постановок. Книга висвітлює різноманітні мистецькі практики, охоплюючи не лише живопис, графіку та скульптуру, але й колажі, театральні декорації та кінематограф.

Ознайомтеся також з темою: Художники Культур-Ліґи: київський єврейський авангард у глобальному контексті мистецтва.

Над створенням цього видання працювали дванадцять фахівців у галузі мистецтва, серед яких експерти Національного художнього музею України. У книзі представлено сімнадцять есеїв, які супроводжуються численними ілюстраціями, що дозволяють прослідкувати взаємозв'язки між художниками, розвиток мистецьких осередків та вплив історичних подій на їхню творчість. Особливу увагу приділено сталінським репресіям 1930-х років, які призвели до знищення багатьох представників української культури, а їхні роботи були вилучені з публічного вжитку або втрачено. В умовах сучасної російської агресії, яка знову ставить під загрозу українську культурну спадщину, дослідження та адекватне висвітлення цього мистецького надбання набуває виняткової актуальності.

Збірка "Бути у світі" (упоряд. Анна Вовченко)

Видавництво Старого Лева можна описати як культурну інституцію, що займається випуском літератури та популяризацією українського слова.

Книга "Бути у світі" була зібрана та упорядкована Анною Вовченко.

У 2022 році, допомагаючи відбудовувати Чернігівщину, художник Ярослав Футимський помітив на металевих воротах напис російською "Дети". На одній стулці було написано "Де", на іншій -- "ти", і звичне слово перетворилося для нього на запитання про власне місце у війні та світі. Із цього епізоду починається вступне слово до збірки "Бути у світі", упорядкованої Анною Вовченко в серії "Бібліотека Українського ПЕН". Видання об'єднує есеї українських письменників, філософів, журналістів і культурних діячів, які раніше опублікували на сайті "Суспільне Культура" в межах фокус-теми Українського ПЕН 2025 року.

Автори досліджують різні аспекти життя в умовах масштабної війни. Серед тем, які розглядаються, - досвід окупації, коли звичні моральні норми часто не здатні врахувати обставини виживання. Також присутня унікальна "цензура болю", що примушує людей зменшувати значущість своїх страждань, порівнюючи їх з чужими переживаннями. Окрему увагу приділено пам'яті загиблих і пошукам слів для висловлення втрат. Поряд із особистими свідченнями виникають філософські питання про те, як війна змінює наші уявлення про світ, дім, ідентичність та взаємини з оточуючими.

Окрема лінія збірки – це свідчення присутності України в глобальному культурному та інформаційному середовищі. Автори аналізують вплив російських імперських наративів, специфіку висвітлення війни в західних медіа та виклики, з якими стикаються при спробах порозуміння з міжнародними слухачами. Водночас акцентується на щоденній діяльності письменників, перекладачів, дипломатів і культурних діячів, які через книги, виставки, дискусії й особисті зустрічі представляють Україну світові. Ці есеї, різні за стилем і точками зору, піднімають важливе питання: як ефективно передати свій досвід так, щоб бути почутими, водночас залишаючись відкритими до сприйняття досвіду інших.

"Чому саме цей світ? Життєпис Кларіси Ліспектор" — Бенджамін Мозер.

Видавництво Аннети Антоненко

Книга "Чому цей світ? Біографія Кларісе Ліспектор" Бенджаміна Мозера

Кларіса Ліспектор стала символом літератури в Бразилії, отримавши порівняння з Вірджинією Вулф та титул бразильського сфінкса. Її яскравий вигляд та прихильність до збереження приватності лише підкреслювали ауру таємничості навколо її особи. Проте шлях Ліспектор розпочався далеко від бразильських берегів. Вона з'явилася на світ у 1920 році в невеличкому містечку Чечельник на Поділлі в єврейській родині, яка згодом емігрувала до Бразилії, рятуючись від насильства. Американський автор і перекладач Бенджамін Мозер досліджує її життєвий шлях і творчість, намагаючись зрозуміти, як її родинна спадщина, особисті досвіди та культурний контекст вплинули на формування однієї з найзначніших письменниць XX століття.

Ліспектор розпочала свій літературний шлях у 1943 році з роману "Perto do coração selvagem" ("Поруч із диким серцем"), який швидко привернув увагу критиків завдяки своїй незвичній манері письма, що відрізнялася від традиційних підходів у бразильській літературі. Натомість, щоб передати суть людського існування, авторка зосередилася на глибоких переживаннях, думках і почуттях своїх персонажів. Мозер вважає, що особливості стилю Ліспектор можна пояснити її єврейським походженням, захопленням філософією та складними сімейними обставинами. Він згадує про час, проведений письменницею в Європі та США, де вона була дружиною дипломата, про непрості стосунки з родичами, материнство, розлучення та повернення до Бразилії, де вона продовжила свою письменницьку діяльність, створюючи романи, оповідання та статті для газет. Важливим аспектом її творчості є також єврейська містична традиція, яку біограф вважає ключовою для глибшого розуміння її мистецтва.

Під час роботи над своєю книгою Мозер подорожував трьома континентами, збираючи різноманітні матеріали, включаючи листування, рукописи, інтерв'ю та спогади сучасників. Його мета полягала в тому, щоб розмежувати факти з документально підтвердженими аспектами життя Ліспектор від численних міфів, які виникли навколо її особистості, в тому числі й з її власною участю. Біографія, опублікована англійською мовою в 2009 році, стала фіналістом премії Національного кола книжкових критиків США.

"Доросле сприйняття історії України" - Іван Дерейко, Олег Криштопа

Видавництво Стретович

Книга "Історія України для дорослих" авторства Івана Дерейка та Олега Криштопа.

Хто і з якою метою змінював українську історію? Чому деякі історичні особистості стали національними символами, тоді як інші залишили після себе неоднозначну спадщину? І яку частину того, що ми вважаємо своїм минулим, можна вважати усталеними міфами? Історик Іван Дерейко та автор і журналіст Олег Криштопа, які здобули популярність завдяки спільному ютуб-проєкту "Історія для дорослих", надають зрозумілий і часом іронічний аналіз історії України. Їхня книга охоплює широкий хронологічний спектр — від появи перших людей на українських землях більше мільйона років тому до актуальних подій сьогодення.

Автори акцентують увагу на важливих історичних процесах, які вплинули на розвиток української державності та формування національної самосвідомості. Вони детально описують політичні рішення козацьких гетьманів, боротьбу за незалежність, численні спроби знищення української культури, а також механізми створення імперських історичних міфів. Окрему увагу вони приділяють розмежуванню між документально підтвердженими фактами та міфами, а також пізнішими трактуваннями історії. Завдяки цьому, події, знайомі з шкільної програми, постають у більш широкому контексті, а їхні причини та наслідки стають набагато зрозумілішими.

Видання вирізняється своєрідним стилем, що поєднує історичні факти з елементами гумору та сучасної популярної культури. Використання ілюстрацій, карт, інтернет-мемів, а також посилання на пісні та фільми дозволяє авторам просто і зрозуміло розкривати складні теми, уникнувши надмірної академічної сухості.

"Безбар'єрність. Шлях до універсального суспільства". Масахіто Моріяма

Лабораторія

Книга "Безперешкодність. Шлях до всезагального суспільства" авторства Масахіта Моріями

Як можна вважати місто доступним, якщо певна частина його мешканців щоденно стикається з бар'єрами, які інші навіть не помічають? Японський політик і державний діяч Масахіто Моріяма закликає розглядати безбар'єрність як ключовий аспект соціального розвитку. Він має глибоке знання цієї теми, адже працюючи в Міністерстві транспорту Японії, брав участь у створенні законів, що стосуються доступності громадського транспорту, а згодом активно долучився до масштабніших реформ у сфері безбар'єрності. У своїй книзі Моріяма аналізує, як Японія поступово переходила від усунення окремих фізичних бар'єрів до формування концепції універсального суспільства, яке враховує потреби людей різного віку, фізичних можливостей та життєвих умов.

Спираючись на власний професійний досвід, автор розповідає про практичний бік цих перетворень: встановлення ліфтів та ескалаторів, модернізацію транспортної інфраструктури, розроблення законів і механізмів їхнього впровадження. Значну увагу приділяє труднощам, із якими стикаються реформатори, -- від обмеженого фінансування та інституційних суперечностей до необхідності узгоджувати інтереси держави, бізнесу й громадян. Моріяма також пояснює принципи універсального дизайну, за якими простір і послуги від початку проєктують з урахуванням якомога ширшого кола користувачів.

Вперше видана в Японії у 2011 році, ця книга ілюструє обсяг послідовної праці, що стоїть за рішеннями, які поступово впливають на повсякденне життя людей. Для України, де війна загострила потребу в доступній інфраструктурі та переосмисленні громадських просторів, досвід Японії надає цінні ідеї для роздумів про те, як реалізувати принципи інклюзивності в ефективну державну політику.

"Гегемонія. ШІ, ChatGPT та перегони, які змінять світ". Пармі Олсон

Sure! Here’s a unique take on the word "Vivat": "Long live!"

Книга "Гегемонія. Штучний інтелект, ChatGPT та змагання, що трансформують світ" авторства Пармі Олсон.

Поява ChatGPT наприкінці 2022 року стала для мільйонів людей першим близьким знайомством із генеративним штучним інтелектом. Проте за технологією, яка стрімко увійшла в повсякденне життя, стояли десятиліття наукових досліджень, значні інвестиції та суперництво компаній, що прагнули здобути лідерство в новій галузі. Британська журналістка Пармі Олсон відтворює історію цих перегонів, зосереджуючись на ключових учасниках -- OpenAI та DeepMind.

Авторка простежує, як прагнення розробників створити безпечний і корисний для людства штучний інтелект поступово зіткнулося з комерційними інтересами технологічних корпорацій. Придбання DeepMind компанією Google, багатомільярдні інвестиції Microsoft в OpenAI, боротьба за фінансування та обчислювальні ресурси впливали на напрям досліджень і швидкість упровадження нових розробок. Показовою стала історія Google: її науковці ще 2017 року розробили архітектуру трансформерів, що згодом лягла в основу ChatGPT, однак власний розмовний ШІ-сервіс Bard компанія представила широкій аудиторії вже після успіху конкурента. Авторка також розглядає проблеми, які супроводжують поширення генеративного ШІ: упередження в навчальних даних, ризики дезінформації, недостатню прозорість розробок і концентрацію технологічної влади в руках кількох корпорацій.

Пармі Олсон протягом багатьох років займається висвітленням технологічної сфери, працюючи в таких виданнях, як Forbes і The Wall Street Journal, а наразі займає посаду оглядачки в Bloomberg Opinion. У своїй книзі вона використовує результати власних журналістських розслідувань та інтерв'ю з ключовими учасниками подій, поєднуючи нариси про технологічні досягнення з портретами людей, які їх створюють. Це перетворює її твір на хроніку корпоративних змагань, а не на звичайний технічний посібник. У 2024 році вона отримала премію Financial Times та Schroders за найкращу бізнес-книгу року.

"Неочікувана подорож: Як відшукати внутрішню силу, надію та зберегти власну ідентичність, піклуючись про рідних". Емма Хемінг Вілліс

Yakaboo Publishing can be rephrased as "Yakaboo Press."

Книга "Несподівана подорож. Як віднайти силу, надію та зберегти себе під час догляду за близькими" авторства Емми Хемінг Вілліс.

Коли у Брюса Вілліса було виявлено лобно-скроневу деменцію, його дружина Емма вийшла з кабінету лікаря, тримаючи в руках інформаційну брошуру, але з безліччю питань і невизначеністю щодо майбутнього. На неї чекали важливі завдання: організація догляду за чоловіком, виховання двох доньок і поступове прийняття змін у звичному родинному житті. Цей досвід став основою для її книги. Згодом авторка почала активно займатися підтримкою сімей, які зіткнулися з лобно-скроневою деменцією, і популяризацією знань про цю недугу.

Емма акцентує увагу на психологічному благополуччі осіб, які займаються доглядом. Почуття страху, розгубленості, виникаючі відчуття провини, виснаження та ізоляції часто супроводжують щоденну опіку за людьми, що страждають на деменцію, однак зазвичай залишаються непоміченими суспільством. Використовуючи власний досвід, новітні дослідження, а також поради медиків, психологів і спеціалістів у сфері догляду, авторка висвітлює аспекти деменції, ділиться рекомендаціями щодо адаптації до змін у поведінці близької людини, пошуку підтримки та збереження власних ресурсів. Також вона порушує важливе питання, яке часто викликає внутрішні суперечності: як знайти можливість для відпочинку та особистого життя, коли поруч є людина, яка постійно потребує допомоги?

Вперше англійською мовою опублікована у 2025 році, "Несподівана подорож" швидко стала бестселером за версією The New York Times. Ця книга вирізняється унікальним поєднанням щирої родинної оповіді та практичних рекомендацій від експертів. Вона виходить за межі особистого досвіду однієї родини, порушуючи більш загальні питання про труднощі, з якими стикаються люди, які тривалий час доглядають за своїми близькими. Авторка Емма Хемінг Вілліс заохочує до нової оцінки понять самопожертви та відповідальності, підкреслюючи, що потреби тих, хто піклується про інших, також заслуговують на увагу.

"Точка опори". Анастасія Гергеліжіу

Снігопад

Книга "Точка опори" Анастасії Гергеліжіу

Застібнути ґудзик, підняти чашку або зробити кілька кроків — ці прості дії для більшості є настільки звичними, що їх складність навіть не підлягає обговоренню. Проте для людини, яка втратила кінцівку, ці звичні рухи можуть стати справжнім викликом, що вимагає тривалого навчання і значних зусиль, навіть якщо вона користується сучасним протезом. У своїй книзі "Точка опори" наукова журналістка Анастасія Гергеліжіу проводить захопливу подорож історією протезування — від найдавніших артефактів Стародавнього Єгипту до сучасних біонічних систем, що реагують на м'язові сигнали. Авторка детально описує еволюцію матеріалів, технологій, хірургічних практик та підходів до реабілітації, що суттєво змінили життя людей з ампутаціями.

Гергеліжіу особливо акцентує увагу на досягненнях сучасної медицини та обнадійливих дослідженнях. Які умови необхідні для успішного пришивання ампутованих кінцівок або трансплантації донорських? Наскільки наука просунулася у створенні нових кінцівок? Як функціонують електронні протези, і чи можливо відновити відчуття дотику завдяки інноваційним технологіям? Авторка доступно роз'яснює принципи роботи цих складних апаратів, їхні переваги та недоліки. Наукові концепції доповнені історіями людей, які змогли адаптуватися до життя після ампутації: серед них піаніст Пауль Вітгенштайн, що продовжив свою музичну кар'єру після втрати правої руки, барабанщик Рік Аллен з гурту Def Leppard та художниця Лоренца Беттнер, яка малювала, тримаючи пензель ротом або ногами.

Ця книга також досліджує питання протезування тварин, розвиток технологій допомоги та ставлення суспільства до інвалідності. Гергеліжіу акцентує увагу на тих аспектах, які не можуть бути вирішені лише за допомогою технічних інновацій: відсутність доступу до громадських місць, побутові перешкоди та стереотипні уявлення про людей з інвалідністю. У контексті російсько-української війни, коли все більше військовослужбовців і цивільних громадян потребують протезування та реабілітації, ця тема стає особливо важливою.

Ознайомтеся також: Від конфліктів до забутих держав: 9 свіжих романів сучасної літератури.