"У цьому наборі для напоїв глечик не оснащений носиком — і це не випадковість," — зазначила колекціонерка Людмила Карпінська-Романюк.

У розмові з виданням "ФАКТИ" колекціонерка та дослідниця української порцеляни, авторка численних книг Людмила Карпінська-Романюк поділилася своїми враженнями про надзвичайно елегантні набори для напоїв.

"Ця розписка викликає асоціації з багатим українським садом у розпал літа."

-- Декоративний набір Валентини та Миколи Трегубових "Святковий" одразу привертає увагу своєю декоративністю, -- говорить Людмила Карпінська-Романюк. -- На білосніжному фарфорі розгортається яскрава композиція зі стиглих червоно-помаранчевих плодів і насичено-синього листя. Контраст кольорів створює відчуття сонячного літа, багатого врожаю та життєрадісності. Форма предметів надзвичайно проста й функціональна: глечик із плавними обрисами, дві чашки та миска. Тонка золота відводка по краях додає виробам вишуканості, перетворюючи повсякденний посуд на справжню окрасу інтер'єру.

-- Краса!

Розпис нагадує розкішний український сад у середині літа, коли гілки переповнені важкими яблуками та ягодами, що тягнуться до землі. Великі, круглі плоди, мов сонячні диски, випромінюють тепло та радість.

Звернула увагу, що у глечика відсутній носик...

-- І це невипадково. На мою думку, митці Трегубови свідомо звернулися до традиційного українського глечика, який століттями використовувався не стільки для розливання, скільки для зберігання напоїв. У народному побуті такі глечики часто використовувалися для молока, узвару, компоту, квасу, медовухи. Напій наливали безпосередньо через край. Глечик Трегубових не має носика ще й тому, що відкрита форма виглядає значно легшою й сучаснішою.

-- Чим особливі чашки?

Ці ємності відзначаються великою місткістю і зручною ручкою. Саме в них у 1960-1970-х роках подавали компоти, киселі та морси.

-- Чому сет називається "Святковий"?

- Подивімося на розпис. Ми не бачимо пишних троянд та урочистих золотих вінків. Натомість є стиглі яблука, ягоди, густе синє листя, теплі помаранчеві акценти. Це не святковість офіційної урочистості. Це свято врожаю. Свято літа. Свято достатку. У нашій культурі свято -- це не лише календарна дата. Свято -- це особливий настрій. Свято відчувається у душі, коли достигли яблука, коли зварили з них перший компот, коли зібралася за столом родина. І тоді звичайний обід уже стає святом. Українські художники другої половини двадцятого століття створювали речі, які робили святом звичайний день. Стиглі яблука та ягоди, прохолодний компот, теплий літній вечір, родина за столом -- ось справжнє відчуття щастя, яке вони прагнули зберегти у фарфорі. Адже найбільше свято -- це саме літо, його щедрість і відчуття повноти життя.

"Яблуко вже багато століть асоціюється з родючістю, багатством та життєвою енергією."

Людмила Карпінська-Романюк зазначає: "Ось декоративне блюдо Миколи Трегубова під назвою 'Яблука'. Це витвір, в якому незвичний мотив зрілих яблук перетворюється на виразний художній образ."

Вражаюча праця!

Яблуко здавна вважається символом родючості, благополуччя, життєвої сили та безперервності традицій. У творчості Миколи Трегубова цей образ набуває особливого звучання, об'єднуючи народне світосприйняття з сучасною художньою мовою українського фарфору. На білосніжному фоні його робіт художник розташовує великі, соковиті плоди, оточені мереживом листя і тонкими гілочками. Насичені червоно-помаранчеві відтінки яблук немов випромінюють тепло літнього сонця, тоді як глибокі кобальтові та фіолетові кольори листя створюють виразний декоративний контраст. Золотисті акценти надають композиції святковості та елегантності. Хоча в декорі відчувається зв'язок із народним мистецтвом, Микола Трегубов не просто повторює традиції, а переосмислює їх, використовуючи мову свого часу. Його яблука виступають не лише як плоди саду, а й як символ щедрості української землі, родинного добробуту та життєствердної сили. Ця робота стає своєрідним знаком гостинності та побажанням достатку кожному, хто сідає за стіл.

"Чашки у сеті "Дюшес" нагадують старовинні келихи для прохолодних напоїв або високі склянки"

У колекції "Дюшес" художники Микола та Валентина Трегубови втілили поетичний образ груші...

- Так. Дюшес -- її дуже популярний сорт. Груші, ягоди й листя на предметах посуду утворюють живий вінок, у якому відчувається рух природи, аромат саду й прохолода домашніх напоїв. У сеті "Дюшес" глечик можна порівняти із стиглим плодом, наповненим сонцем. Чашки у наборі -- це, мабуть, найвитонченіша частина всього ансамблю. Вони нагадують старовинні келихи для прохолодних напоїв або високі склянки, що ідеально відповідає призначенню набору. Найцікавіша деталь -- ручка. Вона складається з двох плавних кілець, які з'єднуються між собою вишуканим завитком. Такий прийом був характерною рисою творчості Трегубових. Ручка перестає бути лише функціональною деталлю й перетворюється на декоративний елемент, що додає чашці ажурності та легкості.

Два світи – два різних враження. Як би ви їх описали?

Набір "Святковий" немов шепоче: "Сьогодні важливий день. Зберемося разом з усією родиною." А сет "Дюшес" наче усміхається: "На вулиці літо. Збирай груші, приготуй освіжаючий компот і насолоджуйся цим моментом."

Раніше "ФАКТИ" публікували інтерв'ю з колекціонеркою Людмилою Карпінською-Романюк, яка розповіла про справжні раритети -- блюда "Гранати" та "Японська вишня".

Запрошуємо всіх шанувальників порцелянової краси завітати до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum, який відкриває перед вами двері в світ витончених творів мистецтва. У нашій колекції ви знайдете найвідоміші експонати від провідних світових фарфорових мануфактур. Нещодавно ми презентували зал українського фарфору, в якому зібрані численні унікальні роботи талановитих майстрів-фарфористів з України. Ця незабутня подорож у світ порцеляни подарує вам масу позитивних вражень і залишить у пам'яті незабутні спогади!

На зображенні в заголовку: Микола і Валентина Трегуби. Декоративний комплект "Святковий". Коростенський порцеляновий завод. 1970 рік.