Радіодиктант національної єдності: які зауваження висловлювали на адресу авторів та читців цього заходу.

"Вона позувала без одягу для Playboy, чи не могли знайти більш підходящих кандидатів?" - приблизно так відреагувала частина коментаторів на новину про те, що колишня модель і співачка Даша Астаф'єва цього року озвучить радіодиктант. Але навіть якби Астаф'єва ніколи не знімалася оголеною, її все одно знайшли б за що критикувати. Такою є важка доля читців Радіодиктанту національної єдності.

Астаф'єва жартома відреагувала на критику.

Даша висловила своє незадоволення щодо свого досвіду зйомок для Playboy 20 років тому. Вона запитує, чи справді жінка, яка з’явилася на обкладинці журналу, який таємно передавали однокласники під час перерв, заслуговує на те, щоб її "об'єднали" з кимось. Натомість, вона вважає, що така асоціація лише підкреслює її ізоляцію. Даша також зазначила, що коментарі про її молодість і привабливість, які нібито відволікали людей від навчання, є абсурдними. Водночас, їй не сподобалися образливі зауваження про те, що вона стара і негарна, і що їй краще думати про здоров'я, а не займатися "іграшками". Ці коментарі, за словами Даші, надходили від чоловіків, які були старшими за неї і лисими.

На тлі палких дискусій навколо участі Астаф'євої згадуємо, хто читав диктант у попередні роки та за що їх критикували.

Авраменка піддали критиці через акценти в словникових словах.

Радіодиктант національної єдності вперше був організований у 2000 році за ініціативою колективу "Українського радіо". З того часу ця акція перетворилася на щорічну традицію, що проходить на честь Дня української писемності та мови, який святкується 27 жовтня.

До 2020 року один з найвідоміших українських мовознавців, автор більше п'ятдесяти підручників і посібників з української мови та літератури, а також теле- і радіоведучий Олександр Авраменко був головним читцем і автором практично всіх диктантів. Він провів 14 радіодиктантів. Порівняно з обсягом критичних зауважень, які виникли щодо диктантів в останні роки, Авраменко зазнав значно менше негативу.

Проте і в його ситуації не обійшлося без зауважень. Деякі критики звинувачували мовознавця в тому, що він пропонує змінювати традиційні наголоси у словах. Наприклад, пропонував вимовляти "чорнОзем" замість звичної "чорнозЕм".

- Не я ті норми створював. Якщо ви зазирнете до словників радянської доби - 50-60-х років минулого століття - чи до словників Грінченка столітньої давності, всюди побачите, що наголос стоїть у цих словах на другому складі. Це не вибрики моди і не нові наголоси. Якщо з екрана телевізора говорю про правильне вживання слів чи їх написання, я ж не можу придумувати наголосів. Мене заклюють, якщо я порушуватиму словникову наголошувальну норму. Є словник, і не треба боятися заглядати у нього. Тому жодного негативу на мою адресу у цьому питанні не може бути, - відповідав на претензії Авраменко в інтерв'ю "Високому замку".

Авраменко також піддавався критиці за надмірно заплутані та "підступні" тексти. У його реченнях могло бути до десяти розділових знаків.

У 2020 році Авраменко відмовився писати та читати радіодиктант. Текст написав письменник та видавець Іван Малкович, а читала акторка Римма Зюбіна. Авраменко в ефірі 1+1 розкритикував текст за неграмотність та зізнався, що пошкодував про свою відмову від участі в підготовці.

Андрухович читав занадто швидко

У 2021 році Радіодиктант національної єдності був презентований письменником Юрієм Андруховичем, який виступив як автор та читач. Його твір, що отримав назву "Слідом за пам'яттю", був прочитаний під час прямого ефіру.

Учасники нарікали на швидкий темп читання Андруховича, через який не всі встигали записувати текст. "Текст чудовий, диктування жахливе", - приблизно так звучала більшість коментарів під трансляцією. Додаткові труднощі спричинило інтонування. Часом було складно зрозуміти, де має бути тире, а де кома.

Тоді ж почали точитися дискусії, що краще запрошувати читати диктант не зірку, а людину, яка вміє диктувати.

Ада Роговцева викликала сльози.

У 2022 році текст радіодиктанту створила письменниця та кінорежисерка Ірина Цілик, яка підготувала твір під назвою "Твій дім". Цей текст у прямому ефірі озвучила видатна постать українського кінематографу Ада Роговцева.

Цей диктант став одним із найуспішніших, який насправді об'єднав українців, на відміну від багатьох інших випадків. Читання Роговцевої виявилося настільки емоційним, що ведучий трансляції Роман Коляда не зміг стримати сліз. Більшість реакцій на її виконання були схвальними.

Лариса Масенко, мовознавиця, яка виконувала роль консультантки та методистки радіодиктанту, зазначила, що текст має середній рівень складності. Вона підкреслила, що найбільші труднощі пов’язані не з вибором слів, а з правильним використанням розділових знаків.

Гнатковського хвалили за те, що не поспішав

У 2023 році письменниця Катерина Калитко, відома завдяки своєму роману "Земля загублених" та нагороджена Шевченківською премією, створила текст Радіодиктанту національної єдності під назвою "Дороги України". Цей твір був озвучений в прямому ефірі актором і театральним режисером Олексієм Гнатковським.

Читання Гнатковського переважно оцінювали позитивно: його хвалили за чіткість, інтонацію та повільний темп читання. Водночас учасники диктанту скаржились, що було складно із пунктуацією.

Довгі речення Забужко породили купу мемів

У 2024 році текст Радіодиктанту національної єдності "Магія голосу" написала одна з найпомітніших і водночас спірних фігур української літератури — письменниця та поетеса Оксана Забужко. Його озвучив у ефірі поет і військовослужбовець Павло Вишебаба.

Учасникам текст сподобався, але вони висловили своє незадоволення щодо складної пунктуації, великої кількості тире та незрозумілих слів, наприклад, "брехунець" (побутова назва радіоточки). Українці жартували про характерний для Забужко стиль синтаксису та її довгі речення. "У Забужко речення довші, ніж повітряна тривога під час радіодиктанту", - такі меми активно циркулювали в соцмережах. Вишебаба визнав, що диктант виявився складним навіть для нього.

Наталю Сумську розкритикували за "урок зі скоропису"

У 2025 році текст Радіодиктанту національної єдності під назвою "Треба жити!" написала письменниця та авторка бестселера "Спитайте Мієчку" Євгенія Кузнєцова. Озвучила його акторка театру й кіно, народна артистка Наталія Сумська.

Цей інцидент став одним з найзначніших випадків критики в історії написання радіодиктанту. У соціальних мережах Сумську піддали обуренню через надто швидкий темп читання та невірну інтонацію. Телеведуча Марічка Падалко охарактеризувала це як "найгірше начитування за останні роки". Навіть її сестра, акторка Ольга Сумська, висловила незадоволення темпом читання.

Окремі коментатори висловили свої побоювання щодо складності тексту, зокрема через використання діалектних слів. Проте всі одностайно відзначили "сукні з лелітками" та посилання на цитату Леся Подерев'янського. Крім того, цей диктант став причиною для виникнення безлічі мемів і жартів.

Пенсіонерка зі Львова Христина Гоянюк, яка жодного разу не пропустила Радіодиктант національної єдності, висловила свою жорстку критику щодо диктанту.

По-перше, я вважаю, що текст прочитаний не зовсім вдало і виглядає досить безглуздо. Не можу зрозуміти... Мабуть, було б краще, якби цей текст читав Павло Вишебаба, який диктував минулого року. З ним хоча б можна було вести діалог, - зазначила вона.

Ведучий "Українського радіо", Роман Коляда, перервав Гоянюка під час прямого ефіру, що викликало обговорення на тему "свободи слова".