Літературні новинки липня: від сучасної Одеси до давнього Риму.

У 1916 році в Києві відбулася перша публічна прем'єра "Щедрика" – української щедрівки, обробленої Миколою Леонтовичем. Цей твір згодом здобув міжнародну популярність завдяки гастролям капели Олександра Кошиця та англомовній адаптації Carol of the Bells. У 1921 році Леонтовича вбив агент ЧК, і досі причини та обставини цього злочину викликають суперечки. У романі "Прилетіла ластівочка" Ірен Роздобудько поєднує історичні факти з вигадкою, пропонуючи свою інтерпретацію трагедії.

Рекламное сообщение

Оповідь починається наприкінці 1997 року в американському пансіонаті для літніх людей. Почувши "Щедрика", один із мешканців, Ніколас Лео, переживає серцевий напад і просить покликати священника. Під час сповіді він зізнається, що багато років видавав себе за іншу людину. Його розповідь повертає читача до Києва 1916 року -- часу першого виконання знаменитої обробки Леонтовича.

Далі роман проводить героїв крізь Першу світову війну, Українську революцію та боротьбу за незалежність. Поряд із життям Леонтовича Роздобудько розповідає про створення Української Республіканської Капели, її закордонні гастролі та культурну дипломатію УНР, завдяки якій українська музика прозвучала в світі. Історичну лінію доповнюють вигадані долі музикантів, митців і студентів, пов'язані талантом, коханням, ревнощами та небезпечним прагненням привласнити чуже ім'я.

Роздобудько показує мистецьке середовище в часи політичного насильства, досліджує одержимість, заздрість і ціну визнання, а також простежує шлях мелодії, яка пережила свого автора й стала одним із найвідоміших українських творів у світі.

"Красиві дівчата теж помирають". Юлія Клебан

Лабораторія може бути переосмислена як місце для наукових досліджень та експериментів.

Фото: readeat.com

Юлія Клебан -- письменниця й маркетологиня, яка понад десять років працює з креативними текстами. У 2023 році вона взяла майже семимісячний сабатікал, під час якого вирішила серйозніше зайнятися художнім письмом. "Красиві дівчата теж помирають" -- її дебютний детектив, події якого розгортаються в Києві 2018 року.

Ольга-Олександра, або ж просто Оллі, проводила майже два роки на посаді копірайтерки в рекламній агенції. Але всього за тринадцять днів до терміну оплати оренди, її несподівано звільняють. Тиждень безуспішних пошуків роботи змушує її прийняти пропозицію стати тимчасовою асистенткою Ірини Хижак – стриманої екс-адвокатки, яка займається розслідуванням незавершених справ.

Першим випадком для їхнього дуету стає загадкова загибель Лізи Литовської, студентки з благополучної родини, під час вечірки в київському гуртожитку. Поліція схиляється до версії про самогубство, проте батько дівчини впевнений, що вона стала жертвою злочину. Щоб розкрити істину, Оллі та Ірині потрібно буде поринути в заплутані свідчення, давні образи та таємниці студентського життя.

"Кримський інжир. Бизимкілєр"

Рекламное сообщение

Certainly! Here’s a unique variation of the text "ВСЛ": "В.С.Л." If you need something different or a specific context, please let me know!

Фото: starylev.com.ua

"Бизимкілєр", що перекладається з кримськотатарської як "наші", є п'ятою антологією в рамках українсько-кримськотатарського літературного проєкту "Кримський інжир / Qırım inciri". Цей проєкт об'єднує конкурс, книжкову серію та фестиваль. У новому виданні антології зібрані найкращі твори, створені під час п'ятого конкурсу, які були написані як в Криму, так і за його межами, у тилу та на фронті.

Цього разу до збірки поетичних і прозових творів, а також перекладів долучили есе українською та кримськотатарською мовами — це нова категорія конкурсу. Як завжди, книжка починається з есею, написаного співзасновником проєкту Алімом Алієвим, та "Інжирної промови", яку під час нагородження фіналістів п’ятого конкурсу виголосив Євген Глібовицький.

Автори досліджують долі політв'язнів, а також викрадених і зниклих мешканців Криму, звертаючи увагу на досвід повернення кримських татар на рідну землю, вигнання з громади, а також на теми пам'яті та ідентичності. Окрім текстів, які безпосередньо пов'язані з актуальними подіями, антологія містить гумористичні та фантастичні оповідання, філософські роздуми та романтичні історії. Завдяки такому розмаїттю жанрів, Крим постає в контексті історичної пам'яті, особистісного досвіду та буденності.

Розділ, присвячений перекладам, включає в себе роботи таких авторів, як Юсуф Болат, Сейран Ібрагімов, Ліна Костенко, Богдан Лепкий, Осман Османов, Майя Сафет та Іван Франко. Тексти кримськотатарською мовою представлені в обох алфавітах — кирилиці та латиниці.

"На вагу золота". Альона Рязанцева

Long live!

Изображение: vivat.com.ua

Альона Рязанцева — талановита письменниця та журналістка, відома своїми романтичними комедіями та кримінальними творами. У своїй книзі "На вагу золота" вона майстерно поєднує легкий гумор, літнє очарування Одеси та відверті романтичні сюжети з важливими темами, такими як розлади харчової поведінки, прийняття власного тіла та виклики, пов'язані з соціальною фетфобією.

Рекламное сообщение

Головна героїня, Яна, є плюсовою моделлю для українського бренду спідньої білизни "Басілея" та веде свій Instagram-блог, який налічує тридцять тисяч підписників. Вона активно виступає проти бодішеймінгу, пропагуючи любов до себе і впевненість у власній красі, вважаючи, що залишила проблеми з харчуванням позаду. Проте за її публічною впевненістю приховані страхи близькості, залежність від схвалення інших людей та вразливість, яку вона не готова визнати.

Протягом десяти днів робочого візиту до Одеси Яна змушена співпрацювати з фотографом Ярославом, з яким у неї склалися неприязні стосунки. Пів року тому він грубо відмовив їй на новорічному корпоративі, і відтоді він став для неї справжнім ворогом. Проте вимушена близькість починає змінювати їхні погляди один на одного, і Яна опиняється в ситуації, коли їй потрібно перевірити, чи відповідає її внутрішній стан тому образу, який вона демонструє у своєму блозі.

Одним із джерел натхнення для персонажу Яни стала Каріна Волкова — власниця бутіка спідньої білизни та UGC-креаторка, яка відкрито ділилася своїм досвідом боротьби з РХП, процесом схуднення та шляхом до самоприйняття. У процесі роботи над цією темою Рязанцева також ознайомлювалася з літературою про культуру схуднення і сприйняття власного тіла, слухала спеціалізовані подкасти та зверталася за порадами до психотерапевток.

Події роману розгортаються у 2018-2019 роках. Авторка свідомо обрала період до пандемії та повномасштабного вторгнення, щоб зосередитися на внутрішній боротьбі Яни, її стосунках із власним тілом і поступовому зближенні героїв, а також дати можливість ескапізму для читача.

"Моріс" — роман, написаний Едвардом Морґаном Форстером.

Основные принципы

Image credit: osnovypublishing.com

Британський класик Едвард Морґан Форстер написав свій роман "Моріс" у 1913-1914 роках, після чого неодноразово повертався до його редагування та доповнення. Ідея твору виникла під впливом його знайомства з поетом Едвардом Карпентером та його партнером Джорджем Мерріллом. У той час, з огляду на існуючі правові та соціальні умови, Форстер не наважувався видати цю історію про кохання між чоловіками, тому роман був опублікований лише в 1971 році, вже після його смерті.

У центрі історії постає Моріс Голл, представник заможного середнього класу Англії. Його життя виглядає як чітко окреслений план: навчання, кар'єра, шлюб та визнане місце в суспільстві. Проте в цьому бездоганному сценарії не враховано одне важливе бажання Моріса. Вихований у порядній родині, він завжди дотримувався правил свого оточення, але під час навчання в Кембриджі усвідомлює, що має потяг до чоловіків. Його стосунки з Клайвом Даремом, а згодом знайомство з єгерем Алексом Скаддером ставлять перед ним складне питання: чи можливо жити щиро, коли відкритість може призвести до втрати репутації, положення й свободи.

Подорож Моріса від почуття сорому та намагань трансформувати себе до прийняття своєї справжньої сутності дозволяє Форстеру виявити лицемірство британського суспільства. Сексуальні обмеження тут тісно переплетені з класовою нерівністю, оскільки для героя близькість вимагає не лише порушення норм, що регулюють прийнятні бажання та поведінку, але й розриву традиційних бар'єрів між представниками різних соціальних шарів.

У 1987 році фільм на основі роману поставив режисер Джеймс Айворі, а вже у 1998 році історія Моріса була адаптована для театру.

"Римська кров" - Стівен Сейлор.

Рекламное сообщение

Заздалегідь

Фото: starylev.com.ua

Випущений у 1991 році детектив "Римська кров" започатковує серію Roma Sub Rosa, присвячену Гордіану Шукачу. Сюжет твору ґрунтується на реальних судових справах.

Події відбуваються навесні 80 року до нашої ери, в часи, коли Рим страждає від ненормально високих температур і паніки, викликаної тиранією Сулли. Молодий юрист Марк Туллій Ціцерон вирішує взятися за свою першу значну кримінальну справу — захист Секста Росція, якого звинувачують у вбивстві батька з метою отримання спадщини. Убивство батька вважалося одним з найстрашніших злочинів, тому досвідчені адвокати оминають справу, пов'язану з особами з оточення диктатора. Для Ціцерона ця справа може стати поштовхом до блискучої кар’єри або ж зробити його ворогом найбільш небезпечних осіб Риму.

Щоб перевірити обвинувачення, Ціцерон залучає Гордіана Шукача — незалежного детектива, який має талант знаходити відповіді там, де інші бояться ставити запитання. Його розслідування веде через шумні вулиці столиці та розкішні резиденції аристократії, далі — до маєтків в Умбрії, де давні сімейні суперечки переплітаються з боротьбою за землю, гроші та владу. Поступово з обвинувачення починає вимальовуватися картина жорстокого захоплення майна, в яку втягнуті родичі загиблого та Хрисогон — потужний вільновідпущеник Сулли.

Стівен Сейлор — американський автор, який здобув освіту в галузі античної історії та класичної філології, зокрема латини та грецької. Його захоплення Римом не є випадковим, а має глибокі академічні корені. Найбільш відомий завдяки своєму циклу "Roma Sub Rosa", який містить десятки романів і охоплює епоху від Сулли до Клеопатри та Октавіана. Згодом Сейлор створив ще більш амбітну трилогію, що досліджує історію Рима під назвами "Roma", "Empire" та "Dominus", яка охоплює майже тисячу років його існування.

"Оберегиня загадки". Кейт Мортон

PM

Изображение: yakaboo.ua

Австралійська письменниця Кейт Мортон поєднує історичну прозу, детективну інтригу та сімейну сагу, звертаючись до характерної для її романів теми -- впливу прихованого родинного минулого на теперішнє. 2013 року книжка здобула Australian Book Industry Award у категорії художньої прози.

Улітку 1961 року, під час родинного пікніка, шестнадцятирічна Лорел Ніколсон стає свідком шокуючої події: її мати Дороті вбиває незнайомця. Хоча поліція класифікує цей вчинок як самооборонний, у свідомості Лорел ця трагічна миттєвість суперечить всім її спогадам про люблячу і піклувальну матір. Через п’ятдесят років, коли сім'я готується відзначити дев'яностоліття Дороті, Лорел усвідомлює, що це може бути остання можливість дізнатися правду про той страшний день.

Оповідь рухається між 1930-ми роками, 1961-м і 2011-м. Пошуки відповідей повертають Лорел до передвоєнного та воєнного Лондона, де переплелися долі трьох молодих людей: Дороті, її нареченого, фотографа Джиммі, та заможної Вів'єн. Вивчаючи документи, розшукуючи свідків і зіставляючи різні версії подій, Лорел поступово відновлює історію, у якій кожне нове відкриття змінює її уявлення про те, що вона досі вважала правдою.

Рекламное сообщение

Детективна сюжетна лінія поступово перетворюється на психологічну драму, що досліджує теми заздрості, бажання змінити власну долю, помсти та ціну виборів, наслідки яких можуть переслідувати людину протягом багатьох років.

"Палючі простори". Хуан Рульфо

Темпора может быть представлена как уникальное явление, которое охватывает различные аспекты времени и его восприятия.

Image source: tempora.com.ua

Лаконічна й композиційно складна проза мексиканського письменника Хуана Рульфо суттєво вплинула на наступне покоління латиноамериканських авторів: його вважають одним із попередників літературного буму 1960-1970-х років. "Рівнина в огні", опублікована 1953 року, стала першою книжкою Рульфо, хоча окремі оповідання він друкував у літературних журналах ще від середини 1940-х. У цій збірці вже сформувалася його впізнавана художня манера, яку письменник згодом розвинув у найвідомішому романі "Педро Парамо".

Герої цієї збірки живуть серед сухих рівнин і злиднів, подорожуючи шляхами в пошуках порятунку від убогості, переслідувань або наслідків своїх дій. Вони мстять за старі образи, порушують закони, захищають своїх близьких і каятися, але їх вчинки часто лише затягують їх у спіраль насильства. У змальованій Рульфо сільській Мексиці відчуваються відлуння Мексиканської революції, конфлікту крістерос і земельних реформ. Письменник практично не вдається до прямих політичних коментарів: історія проникає в оповідання через призму бідності, вимушених подорожей, родинних суперечок і давніх образ між людьми.

Рульфо пише стримано, уникаючи прямих оцінок і не зводячи персонажів до однозначних ролей жертв чи злочинців. Його стиль насичений розмовною мовою, уривчастими монологами та чергуванням голосів, що надає його оповіданням відтінок усного свідчення. Проте за цією поверхнею криється ретельно продумана композиція. Події часто розгортаються не в хронологічному порядку, а через спогади, зізнання та зміни в оповідній перспективі.

"Серце – одинокий мисливець." Карсон Маккалерс.

Ось ще одна сторінка.

Image source: laboratory.ua

Карсон Маккалерс належить до найпомітніших постатей американської літератури ХХ століття. Її творчість часто розглядають поряд із доробком Вільяма Фолкнера, Фланнері О'Коннор і Трумена Капоте. "Серце -- самотній мисливець" -- дебютний роман Маккалерс, що вийшов 1940 року, коли авторці було лише двадцять три. Книжка привернула увагу критиків зрілістю письма й тим, як Маккалерс поєднала особисті драми персонажів із темами расизму, бідності та класової нерівності. Роман зараховують до течії південної готики.

Історія відбувається у 1930-х роках у маленькому промисловому містечку на південь від Сполучених Штатів. Головним героєм є Джон Сінґер, глухий чоловік, який вміє читати з губ і спілкується за допомогою жестів. Хоча йому дозволили навчитися говорити, він рідко використовує свій голос. Після того, як його найкращий друг Спірос Антонапулос потрапляє до лікарні, Сінґер опиняється на самоті і поступово стає довіреною особою для кількох жителів містечка. Вони діляться з ним своїми страхами, мріями та розчаруваннями, вважаючи, що його мовчання сповнене уваги, мудрості та здатності зрозуміти кожного з них.

Однак ці бесіди залишаються односторонніми. Герої майже не звертають уваги на переживання самого Сінґера, проєктуючи на нього свої власні потреби. Тому відчуття близькості з ним часто існує лише в їхній уяві. Через долі своїх персонажів Маккалерс досліджує різні аспекти самотності та відчуження, що викликані віком, расовою дискримінацією, бідністю, нереалізованими амбіціями та відсутністю взаєморозуміння.

У 1968 році режисер Роберт Елліс Міллер екранізував роман. Фільм отримав дві номінації на премію "Оскар".