Конфлікт між Федоровим і Сирським: Берлінська розкрила, чому ситуація має набагато більше значення, ніж може здаватися на перший погляд.

Марія Берлінська вважає, що внутрішні конфлікти в умовах війни є ірраціональними.

Марія Берлінська, очільниця Victory Drones та Центру підтримки аеророзвідки, повідомила, що суперечності між Міністерством оборони та головнокомандувачем ЗСУ існують вже тривалий час, хоча публічно ця тема не обговорювалася. У своєму дописі на Facebook вона підкреслила, що про ці невідповідності були в курсі лише ті, хто глибоко розумів ситуацію.

"Конфлікт має набагато більшу глибину, ніж просто суперечка між двома керівниками команд, він виходить за межі відносин між міністром і головнокомандувачем. Важливу роль у цьому грають і їхні основні підлеглі. До останнього часу це питання намагалися не піднімати публічно, що є цілком зрозумілим в умовах війни", -- зазначає Берлінська.

Водночас Берлінська вважає, що внутрішні суперечки під час війни є безглуздим явищем. Проте вона зазначила, що розбіжності серед військово-політичного керівництва спостерігалися в різні етапи історії під час бойових дій. Як вона зазначила, Україна також неодноразово опинялася в подібних обставинах, що призводило до серйозних наслідків.

"Зараз головне пройти нарешті по дорослому, пам'ятаючи історичні уроки, зберігши взаємоповагу і державність. Справді, в цьому конфлікті стикнулись два різних управлінських уявлення про подальші способи, методи та загалом засадничі підходи до ведення війни. Але зводити все до того, що міністр хоче воювати на дронах, а ГК на конях -- як мінімум смішно. Це дуже примітивне уявлення про суть їхніх розбіжностей", -- наголошує Берлінська.

Вона також пригадала розмову із колишнім головнокомандувачем Валерієм Залужним на початку 2024 року, коли вони обговорювали можливі сценарії війни. Берлінська розповіла, що на початку 2024 року, коли вже активно поширювалася інформація про можливе призначення Олександра Сирського наступним головнокомандувачем ЗСУ, вона запитала Залужного, що той думає про Сирського, на що він коротко відповів: "Професіонал".

До того ж Берлінська згадала нещодавні слова Михайла Федорова про Сирського, де він відзначив роль головнокомандувача у подіях 2022 року, зокрема у Київській та Харківській операціях, а також його участь у Херсонській та інших операціях.

"Необхідно дотримуватись честі, коли йдеться про обговорення ГК, щоб, незважаючи на очевидний і напружений конфлікт, не опуститися до дитячих образ і визнати заслуги супротивника", -- підкреслила вона у своєму пості.

Берлінська підкреслила, що спростити ситуацію до простого протиставлення молодого, інноваційного міністра, який покладається на дрони для досягнення перемоги, і військового командування, яке вважає за краще традиційні штурми, було б хибно. На її думку, така спрощена інтерпретація не передає всіх нюансів ситуації, особливо в умовах війни такого масштабу.

Чи є підстави для критики Сирського? Безумовно, як і в випадку з кожним із нас. Він не є ідеалом і не позбавлений недоліків. Існує чималий перелік претензій до нього: "Жорстокий та авторитарний, призначає некомпетентних, а лояльних до себе, майстер політичних інтриг, безжально карає за непокору, здатний затягувати призначення та затягувати бюрократичні процеси, безконтрольно допускає до посад деяких командирів-садистів, не любить технологій, наполягає на використанні штурмовиків замість дронів, підозрюють у співпраці з росіянами..." Не буду детально перераховувати все, це легко знайти в Інтернеті. Частина цих звинувачень має підстави, а частина є абсолютно безглуздою, -- зазначає Берлінська.

Вона підкреслила, що в умовах війни неможливо уникнути втрат та помилок, і кожен високопрофесійний командир завжди усвідомлює наслідки своїх рішень. Вона також зазначила, що знайомі їй офіцери, такі як взводні, ротні, комбати та комбриги, часто згадують своїх загиблих товаришів і аналізують можливі альтернативи, які могли б призвести до їх порятунку. На її думку, командири, які мають совість, будуть носити ці втрати в серці протягом усього життя, навіть якщо вони не несуть провини за загибель своїх підлеглих.

Берлінська також акцентувала на зростаючій хвилі публічної критики, спрямованої на Сирського, Ігоря Клименка та Євгенія Хмару. Вона підкреслила, що в демократичній державі командира можна піддавати критиці, проте вважає, що право на це повинні мати перш за все ті, хто сам віддає служіння країні. Водночас вона охарактеризувала образи на адресу бойових офіцерів від людей, які не служили протягом останніх 12 років, як прояви неповаги та нездорові тенденції.

"Сирський, об'єктивно провів ряд блискучих, історичних операцій стратегічного рівня, що визнавали навіть вороги -- одна тільки Харківська чого варта. Тепер він "дід", "м'ясник", і ненавидить дрони. Клименко, який забезпечив бойові корпуси, прийняв МВС з коліс, розгорнув бойову роботу, якому щиро дякують багато командирів -- тепер для натовпу і ноунеймів в інтернеті -- "мусор". Хмара, бойовий командир, який стоїть за багатьма спецопераціями стратегічного рівня, який розбудував Альфу, один з топових підрозділів, який вміє мислити на державному рівні -- тепер просто "невдалий антикриз президента", "не справиться", "не його рівень"", -- пише Берлінська.

Берлінська підкреслила, що протягом кількох днів троє високопрофесійних офіцерів зазнали потоку образ і критики, внаслідок чого їхні попередні досягнення швидко втратили значення. Вона вважає, що конструктивна критика з боку військових і ветеранів є зрозумілою, але різко засудила образливі висловлювання, глузування та принизливі меми, що їх поширюють цивільні особи, які не мають відношення до військової служби.

"По-перше, це наші українські офіцери. Вони беруть на себе величезну відповідальність у моменти, коли багато людей не можуть впоратися з тим, що навіть у кіно виглядає нестерпно. Це не просто страх — це паралізуючий жах, коли безперервні обстріли, і люди гинуть, стікаючи кров'ю. І в цей час ти — той, кого просять про допомогу, кому довіряють. Якщо ми будемо їх 'розпинати на площах', завтра самі станемо жертвами. І мова йде не про метафори, а про реальність. Нас можуть розіпнути російські офіцери, а, можливо, навіть звичайні солдати, в окупованому Києві", — підкреслює Берлінська.

Вона підкреслила, що громадяни мають право виходити на акції протесту і висловлювати свою думку стосовно міністра, проте вважає, що такий спосіб не може бути використаний для визначення, хто має обіймати посаду головнокомандувача ЗСУ. Вона зазначила, що під час акцій уже згадували кандидатури Драпатого, Білецького та Бровді, що може призвести до небезпечного прецеденту. Берлінська провела аналогію з революцією 1917 року, коли ради солдатських депутатів також намагалися обирати командирів, і нагадала про наслідки, які це принесло.

"Озвучувати своє бачення президенту -- ок. Вимагати в президента призначити конкретного ГК, бо так сказала вулиця -- ідіотизм і хаос. До речі російські боти зараз тисячами включилися в цю гру в інтернеті, косять під нас і качають розкол на максималках", -- зауважує Берлінська.

Берлінська поділилася, що багато років присвятила аналізу діяльності Міністерства оборони, аби мати достатньо знань для обґрунтованої критики попередників. Вона також підкреслила, що для глибокого розуміння роботи Генерального штабу недостатньо лише ознайомитися з літературою чи статтями про військову стратегію та планування. На її думку, для цього необхідні військова освіта, а також практичний бойовий і командирський досвід, які формуються протягом тривалого часу.

"Можливо хтось вміє розібратися швидше, і без освіти. Але я себе до таких геніїв не відношу. Зараз не служу, в мене немає військової освіти, мій бойовий досвід був востаннє років 9 тому, а значить вже не релевантний. Саме тому я не беру на себе зухвалість визначати публічно, хто має стати Главкомом у війні такого масштабу. На виживання найбільшої європейської держави", -- пише Берлінська.

Берлінська також позитивно оцінила свій досвід роботи з більшістю згаданих офіцерів. Вона зазначила, що спільно з ними вдалося запустити низку важливих ініціатив для розвитку технологій у війську.

Вона також акцентувала увагу на рішенні, до якого особисто причетний Сирський. Зокрема, за словами Берлінської, саме він став одним із перших, хто всерйоз підтримав інтеграцію новітніх технологій у базову загальновійськову підготовку (БЗВП), усвідомлюючи важливість цих змін.

"Розвиток підготовки на НРК почався, принаймні, з літа 2024 року. Коли я запропонувала значно розширити навчання операторів FPV, ГК миттєво дав позитивну відповідь. Аналіз та впровадження численних передових технологічних практик для військових часто проходило під особистим контролем ГК. Це лише кілька прикладів, насправді їх набагато більше. Цей, здавалося б, застарілий ГК, який бажає вести боротьбу зі старими методами, насправді підтримує розширення підготовки з використання дронів. Також варто зазначити, що ГК постійно перебуває на фронті, сміливо відвідує передову та зустрічається з бійцями — це також добре відомий факт", — зазначила Берлінська.

Одночасно вона підкреслила, що це зовсім не свідчить про відсутність недоліків у головнокомандувача. Проте, на її думку, для всебічного аналізу ситуації важливо акцентувати увагу не лише на критиці, а й на успішних досягненнях його діяльності.

Берлінська також пригадала, що навесні 2025 року під час закритого обговорення кандидатури наступного командувача Сил безпілотних систем її попросили назвати п'ятьох гідних офіцерів. Перше місце у своєму списку вона віддала Роберту Бровді "Мадяру".

Вона підкреслила, що в той момент кандидатуру Бровді було одностайно схвалено як Федоровим, так і Сирським, а згодом свою підтримку висловив і президент.

"Отже, вони здатні спільно шукати оптимальні рішення. Сподіваюся, що президент дійсно зверне увагу на мудрі думки і дозволить усім, хто довів свою спроможність вести боротьбу ефективно, діяти. Ми не маємо права втрачати цінних фахівців. Потрібно дорослішати, знаходити спільну мову і працювати разом", -- зазначила Берлінська.

Відставка Федорова в контексті формування нового складу Кабінету Міністрів не є просто черговою кадровою зміною, а відображає глибокий конфлікт між ним та військовим керівництвом, а також стурбованість офісу президента щодо можливого виникнення надто незалежної фігури. З самого початку своєї роботи на посаді міністра оборони він мав напружені стосунки з Сирським. Про це докладніше розповідає Інна Ведернікова, редакторка відділу внутрішньої політики ZN.UA, у своїй статті "Перший уряд Арахамії? Чому Банкова змінює розподіл влади".