В Україні фінансові можливості екранізації книг коливаються від 2 до 10 тисяч доларів, плюс певний відсоток від тиражу. Як це відбувається? -- Delo.ua
В Україні досі не склалася чітка система продажу прав на екранізацію, і більшість угод ґрунтується на особистих угодах. Продюсери рідко займаються пошуком літератури для кіноекранів, а авторам доводиться самостійно просувати свої твори. Найбільші прибутки отримує той, хто публікує книжку вже після виходу фільму. Dilo дослідило, скільки коштують права на екранізацію, як відбувається розподіл доходів між авторами та продюсерами, і чому український ринок літературних адаптацій залишається на стадії формування.
Права поза ринковими умовами
Письменник і сценарист Андрій Кокотюха пояснює, що українська практика відрізняється від західної. Формально з правовласниками укладають угоди, але здебільшого все залежить від індивідуальних домовленостей.
"Зазвичай правовласник - видавець, проте він ніколи за ці права не тримається - навпаки, готовий віддати за так, перспектива екранізаіцїї завжди цікавіша, ніж продати ці права за умовну 1 000 доларів".
Кокотюха наводить приклад Стівена Кінга, який, за його словами, готовий передати права за символічну суму в один долар, але з умовою отримання відсотка від прибутку.
Отже, переговори зазвичай здійснюються безпосередньо з автором. Якщо цей автор є професійним сценаристом, за права на його роботу часто не виплачують або ж суми є мізерними. Натомість йому пропонують контракт на написання сценарію, що передбачає значно більшу винагороду. Якщо ж сценарій створює інша особа, автор може виступати в ролі консультанта, але без можливості впливати на прийняття рішень, і така діяльність, як правило, не має фінансової компенсації.
Усе це, за словами Кокотюхи, тримається на усних домовленостях. Згодом їх підтверджують угодою або розпискою про отримання коштів.
В Україні не існує традиції, коли продюсери читають книги з метою їх екранізації, зазначає Кокотюха. Автори змушені самостійно популяризувати свої твори через особисті зв'язки. Переговори, як правило, не стосуються пропозицій прочитати книгу, а зводяться до стислої заявки, створеної на основі твору.
Кокотюха розповідає, що права на літературні твори Володимира Лиса ("Століття Якова"), Василя Шкляра ("Чорний ворон") та Юрія Винничука ("Діви ночі") продавали за спеціальною схемою: автори отримували оплату за передачу прав, після чого їхній вплив на подальшу долю творів закінчувався.
Скільки коштують права
Закон не встановлює мінімальної ціни на права на адаптацію. Про це пояснює Антон Ходош, старший юрист Eterna Law, заступник голови комітету "Комплаєнс & AI" Української комплаєнс асоціації. Суму сторони визначають на переговорах і фіксують у договорі. Вона залежить від обсягів продажу книжки, популярності автора та жанру.
З юридичного боку на ціну впливають:
* виключність переданих прав;
* площа та період;
* право на створення нових версій.
Кокотюха вказує на ціновий спектр від 2 до 10 тисяч доларів. За його словами, первинну вартість прав можна дізнатися з відкритих джерел, а подальші переговори між продюсером і автором стосуються вже конкретних умов. Продюсер, звичайно, намагається знизити вартість. Однак, якщо комерційний потенціал є очевидним, процес торгівлі триває недовго.
Виключення бувають досить рідко. Як зазначив Кокотюха, наприкінці 1990-х років він продав сценарій "Дня народження Буржуя" для серіалу за 35 тисяч доларів, принаймні таку суму він озвучив в одному з інтерв'ю.
Творець або видавнича організація
Ходош підкреслює, що авторське право з'являється в момент створення твору, без необхідності його реєстрації. Важливо лише зафіксувати твір в будь-якій об'єктивній формі, і при цьому завершеність твору не є критично важливою. Отже, початкове право на дозвіл екранізації належить саме автору.
Передача твору до видавництва відбувається відповідно до угоди про передачу прав, трудового договору (якщо твір створено в рамках службових обов'язків) або за контрактом на виконання замовлення. Для того щоб чітко усвідомити межі переданих прав, важливо уважно ознайомитися з умовами угоди з автором.
Разова компенсація, варіант або роялті.
За словами Ходоша, закон не трактує опціон на екранізацію як окремий тип угоди, проте в реальному житті його укладають відповідно до загальних норм договірного права. Опціон надає покупцеві право, але не зобов'язує його отримувати права в майбутньому. В залежності від встановлених умов, після його реалізації покупець може або отримати права, або ж укласти ліцензійну угоду.
Від повної передачі прав опціон має три ключові відмінності:
* він здатен охоплювати як передачу, так і ліцензування;
Права переходять лише після виконання його умов.
* передача може й не відбутися, якщо покупець не скористається опціоном.
Модель оплати сторони обирають самі. Одноразова виплата, за словами Ходоша, типова для повної передачі прав, а роялті, фіксоване або у відсотках, для ліцензійних угод. Поширена і комбінована модель: гарантована сума плюс відсоток від доходів. Вона враховує інтереси автора, який має гарантований мінімум, і продюсера, якому не доведеться платити багато, якщо фільм не зайде в прокаті.
Кокотюха спрощує опис української практики: це або одноразова виплата, або, в рідкісних випадках, можливість отримання опціону. Автор отримує роялті з продажу книг, тираж яких зростає після успішної екранізації. Якщо автор також працює як сценарист і має угоду з агенцією по правам, раз на рік він отримує роялті за покази за межами України. Ці кошти розподіляються між сценаристом, режисером та оператором, тоді як продюсер залишиться без них. За його словами, суми є незначними.
Ходош рекомендує зосередитися на основі, від якої розраховуються відсотки: це можуть бути загальні доходи від фільму або ж тільки чистий прибуток продюсерської компанії. У договорі повинно бути чітко прописано, яка саме основа застосовується та яким чином буде здійснюватися перевірка розрахунків.
Як автору захистити свої інтереси
Ходош рекомендує надавати лише ті права, які є необхідними для реалізації проєкту, а також детально визначати територію і термін дії ліцензії. Він ділиться досвідом з практики: автор вважав, що надає виключну ліцензію для України та невиключну для інших країн. Проте в контракті виявилася одна виключна ліцензія, що поширюється на всі держави. Це призвело до того, що автор не зміг вести переговори з закордонними продюсерами.
Ще одна порада юриста: прописати строк запуску виробництва і наслідки бездіяльності. Інакше ліцензія може діяти роками, а зйомки так і не почнуться.
Серед найбільш поширених ризиків Ходош зазначає можливість придбання прав у неналежної особи. Тому важливо перевірити, чи не були права передані автором раніше, а також чи є співавтори. Іншою проблемою є неясність умов угоди. Отримання прав на книгу не означає автоматичного дозволу на використання її персонажів, наприклад, для виробництва іграшок. Що стосується особистих немайнових прав, то, зокрема, вимога зберігати цілісність твору не може бути передана. Тому краще заздалегідь узгодити межі допустимих змін.
Згідно з висловлюваннями Кокотюхи, наразі відомий лише один судовий випадок. Авторка Наталя Гурницька подала в суд на творців серіалу "Кава з кардамоном 2", стверджуючи, що її літературний твір був використаний без її згоди. Вона вказує на те, що персонажі, які стали основою сюжету, були адаптовані у зовсім іншу історію. Гурницька запевняє, що не надавала права на своїх персонажів. Проте продюсери заперечують ці звинувачення. Авторка не змогла призупинити процес зйомок.
Книга, що стала основою для фільму: бізнес з іншого ракурсу.
Інша модель працює, коли книжку видають за вже знятим фільмом чи мультфільмом. Тетяна Рубан, кандидат економічних наук, голова з ліцензування брендів та інтеграцій Nerd agency (агенції кінокомпанії FILM.UA), переможниця Rising Star Award від Licensing International, пояснює, що її агенція представляє ліцензійні права на новелізацію та мерчандайзинг. Агенція знає, коли виходять проєкти, і пропонує видавництвам ліцензію на видання.
На думку експертки, видавництва зазвичай пропонують мінімальну гарантію, що є своєрідною передоплатою роялті, яка згодом компенсується за рахунок продажів. У випадку нішевого фільму з помірними очікуваннями, така сума може стартувати від 50 тисяч гривень, що дорівнює трохи більше тисячі доларів. Натомість, для великих проектів з потужним брендом і значною аудиторією мінімальна гарантія може становити близько 15-35 тисяч доларів і більше.
За інформацією Рубана, роялті для видавництв, як правило, коливається в межах 10-12% від ціни продажу без врахування ПДВ. Права на книгу, що базується на фільмі, зазвичай є ексклюзивними, що означає, що лише одне видавництво може отримати ліцензію. Ця ліцензія визначає конкретний асортимент товарів (книги, розмальовки, активіті-буки), термін дії (як правило, від одного до трьох років), а також країни та мови, на які вона поширюється.
За словами Рубана, нові книги зазвичай виходять синхронно з прем'єрою фільму або за тиждень до неї. Кожного кварталу видавництво надає звіт про обсяги продажів. Воно не виплачує додаткових коштів, поки роялті не перевищить узгоджену мінімальну гарантію. Після цього здійснюється виплата роялті за продані книги за квартал.
Агенція надсилає видавництву сценарій, опис всесвіту, кадри, закулісні фото, ілюстрації, логотип та постер. Видавництво залучає автора, який адаптує сценарій у прозовий формат. За словами Рубан, сценарій є значно коротшим за роман, оскільки не містить детальних описів. Тому команда фільму намагається надати автору якомога більше матеріалів. На обкладинці зазвичай розміщують основний постер фільму, що створює зв'язок між книгою та популярністю стрічки.
Кокотюха зазначає, що обкладинка фільму найефективніше впливає на обсяг продажів, але водночас стає причиною численних суперечок між продюсерами та видавцями. Багато акторів не бажають з’являтися на обкладинках без гонорару, а видавці не завжди готові виділяти додаткові кошти на це. Для продюсера це більше схоже на merchandising, хоча адаптація жахів "Конотопська відьма" демонструє хороші результати у продажах.
Рубан називає цей кейс прикладом перехресного промо. Видавництво КСД випустило офіційну книжку за фільмом, а в ній були фото прикрас колаборації "Золота Країна х Конотопська Відьма". У книжці була сюжетна лінія про прикраси, а самі вироби були в стилі фільму з рунічними символами. Партнери також провели спільну рекламну акцію.
Серед найбільш вдалих прикладів Рубан виділяє співпрацю анімаційного фільму "Мавка. Лісова Пісня" з видавництвом "Ранок":
Було випущено 51 назву видань у загальному обсязі близько 250 тисяч екземплярів.
Продажі книги, створеної за мотивами мультфільму, перевищили реалізацію аналогічної книги за "Гравітаційні падіння".
* видавництво виконало трирічний план продажів за 8 місяців.
Після виходу успішного мультфільму була видана книга, яка базується на ігровій стрічці "Мавка. Справжній міф".
Які вимоги має ринок?
Ходош вважає, що правова основа в Україні вже є. Законодавство дозволяє укладати гнучкі угоди, а реєстрації вони не потребують. Проблема, за його словами, у вмінні правильно оформити співпрацю. Розгалуженість норм не дає передбачити всі ризики без юристів, а це додаткові витрати, які автори й продюсери не завжди можуть собі дозволити.
Кокотюха переконаний, що ринок спершу треба створити. Для цього потрібні:
* зацікавлений продюсер;
* той, хто формує пропозиції та пропонує продюсерам пакети заявок;
* достатня кількість дисплеїв;
* достатня обізнаність глядачів із твором, який планують екранізувати.
За його словами, таку ініціативу могла б підтримати "Тисячовесна".
Поки ринок прав на екранізацію ще не визначився, найбільші вигоди отримує той, хто має справу з уже готовими творами. Книга, що була адаптована у фільм, забезпечує видавцеві та правовласнику стабільний дохід і стабільні тиражі. Продаж прав на літературний твір, як і раніше, залежить від особистих зв’язків і вмілого торгу. Хоча ці суми важко порівнювати безпосередньо, вони демонструють різні підходи: за права на книгу в середньому платять від 2 до 10 тисяч доларів, тоді як мінімальна гарантія за ліцензію на книгу, пов’язану з високобюджетним фільмом, може становити 15-35 тисяч доларів і більше.
Для письменників це означає, що без активного просування своїх творів та уважно укладеного контракту ймовірність отримати екранізацію та справедливу частку прибутку є досить низькою. Що стосується загального стану ринку, то зміни залежать від появи продюсерів, які будуть зацікавлені у пошуку цікавих історій, а також від посередників, які зможуть упорядковувати пропозиції, і наявності достатньої кількості екранів для реалізації готових проектів.