"Все гаразд))", але є один момент: чому на виставці в Jam Factory у Львові спалахнув конфлікт?
До 9 серпня в Jam Factory Art Center проходить виставка "Все гаразд))", яка демонструє самоорганізовані мистецькі ініціативи в Україні. Ця експозиція підкреслює важливість таких ініціатив як засобу існування, виживання та колективної діяльності в умовах постійної нестабільності.
Проєкт став лауреатом незалежних кураторських досліджень Jam Factory Art, які спрямовані на підтримку авторських дослідницьких ініціатив у контексті сучасного українського мистецтва. У переможній групі знаходиться художник і куратор Антон Ткаченко, разом із співкураторами Настею Хлестовою, Анастасією Шергіною та Ігорем Тимощуком. Антон Ткаченко покинув країну два роки тому, отримавши дозвіл від Міністерства культури, і досі не повернувся. Наразі, згідно з його публікаціями в соціальних мережах, він проживає в Німеччині.
Цій темі приділила увагу Йош Пшик, менеджерка у сфері культури та громадських ініціатив, а також консультантка з менеджменту і активістка. Вона висвітлила ситуацію у своїй авторській колонці для "Громадського", яка має назву "Курувати - не воювати". У своїй статті Йош згадала, що під час підготовки виставки куратори звернулися до львівської мистецької ініціативи "Міжкімнатний простір" з пропозицією взяти участь. Однак співкуратор ініціативи, військовослужбовець Денис П. (Панкратов, - ред.), вирішив відмовитися від участі у проекті. Його точка зору також була відображена в експозиції.
"Я... не бачу сенсу у своїй участі в цій виставці, оскільки вважаю, що неправильно делегувати право обирати та представляти мистецькі простори і спільноти в Україні чоловіку, який два роки тому, скориставшись статусом діяча культури, перетнув кордон і не повернувся", - йдеться у повідомленні.
"Для мене слова Дениса - це нагадування для Львова про те, що триває війна й нас, цивільних, захищає військо. Якби не їхні зусилля, воля та тіла, у нас би вже не було можливості проводити виставки", - пише Йош Пшик.
Крім того, ще одна художниця вирішила не брати участі, обравши зберегти свою анонімність.
Антон Ткаченко в інтерв'ю "Суспільне Культура" розповів, що він виконував усі стандартні обов'язки куратора: від розробки концепції до роботи з учасниками, візуальними матеріалами та текстами, а також створення експозиції та підготовки проєктів до виставки. За його словами, через те, що учасники знаходились у різних містах України та за кордоном, а терміни були дуже стислі, більша частина комунікації проходила в дистанційному режимі.
"Ми оголошуємо конкурс кураторських проєктів для реалізації в Jam Factory. Наша мета – залучити нових кураторів і через відкритий конкурс знайти свіжі ідеї. Перемогу здобув проєкт, представлений Антоном Ткаченком та Анастасією Хлестовою під назвою "Гараж 127". Його обрало журі, до складу якого увійшли два співробітники Jam Factory та чотири запрошені фахівці. Основною причиною вибору цього проєкту стало його фокусування на мистецьких спільнотах, які функціонують в Україні. Нам було важливо підкреслити діяльність цих організацій. Також ми ознайомилися з львівським проєктом, що має схожу тематику, від кураторів галереї "Товари з Європи". Вони вирішили об'єднати зусилля, і тепер кураторська команда налічує вже чотирьох учасників", - поділилася Ілона Демченко, директорка Jam Factory Art Center, в інтерв'ю ZAXID.NET.
На момент, коли проєкт було обрано, ми вже знали, що Антон і Анастасія перебувають за кордоном, але не мали ясності щодо причин виїзду Антона. Ми усвідомлюємо, що повинні були уточнити цю інформацію раніше. Однак виникає питання: яким чином непублічна організація може отримати такі дані? Після того, як всі деталі стали відомі, робота над виставкою вже була в активній фазі. Ми ретельно обмірковували наші подальші дії. Ми не поділяємо поглядів Антона, і якби це залежало тільки від нас, ми б не запросили куратора, який залишив Україну нелегальним шляхом. Проте скасування проєкту означало б, що ми відмовили б 26 організаціям з усієї країни через рішення однієї особи. Тому ми вирішили продовжити реалізацію проєкту і не карати всі ці організації за вибір одного з них, - зазначила директорка Jam Factory.
"Незалежно від того, чи веде боротьбу зовнішній вогонь, чи внутрішній імпульс, коли все охоплено полум'ям, самоорганізації завжди відповідають – усе під контролем)). Під цією іронією немає місця для байдужості чи втечі від реальності; вона підкріплюється активністю спільнот, які, незважаючи на крихкість свого існування, займаються тим, що вважають суттєвим," - зазначається в кураторському тексті виставки.
"Кураторство - це влада обирати інших, ухвалювати рішення про те, як будуть презентовані роботи, висловлювання. Куратор отримує важелі впливу, щоб підсилити висловлювання або затінити. Це людина, яка керує процесом і представляє для огляду публіки готовий продукт. Куратор та учасник колективної виставки не виступають на рівних. Кому ми делегуємо кураторську владу - суспільно важливе питання", - підсумовує Йош Пшик.