Єгор Олесов: Основи "Тисячовесни" містять в собі конфлікти інтересів та потенційні можливості для маніпуляцій.
Вже написано чимало, і тепер здається, що спільнота ніколи раніше не була так згуртована в обговоренні однієї єдиної теми. І так, ми знову повертаємося до "Тисячовесни".
Нижче спробую викласти свої враження та думки. У трьох актах.
АКТ I. ОПИС СИТУАЦІЇ
З виглядом фасаду все чудово.
Ідея. Масштабна підтримка культурного продукту саме зараз - це сміливо і потрібно.
Люди. Найбільша цінність. Так багато старих знайомих і друзів з світу кінематографа, телебачення, театрального мистецтва та музики зібралося разом - подібного не траплялося вже тривалий час.
Айдентика. Стильно, новаторськи, легко впізнавано - було зрозуміло, що працювали справжні майстри своєї справи. Вдячність Віктору Шкурбі та команді ISD Group!
Місцезнаходження. Промприлад вражає своєю сучасністю та простором. Тут панує атмосфера європейського стилю.
Настрій. Уперше за тривалий період відчувалася позитивна концентрація творчої енергії.
Команда та волонтери. Дружні, активні, було помітно, що кожен віддавав усі сили.
Проте... Прекрасний зовнішній вигляд, на жаль, не розв’язав проблеми основи - де необхідна була ясна, ефективна та повністю прозора система.
АКТ II. ПРОБЛЕМИ
Правила. Головна проблема, як на мене, - сама база правил. Система. А точніше, практично її відсутність: конфлікт інтересів і можливості для маніпуляцій були закладені в саму основу.
Усе в одному міксі. В одній категорії змагалися авторське кіно, телевізійні серіали, дебюти та короткометражні роботи — проекти з різними фінансуванням, аудиторіями та показниками успіху. Чесно кажучи, порівнювати їх один з одним неможливо: дебютна короткометражка та серіал з бюджетом у десятки мільйонів функціонують у абсолютно різних контекстах і вимагають різних підходів до оцінювання. Картинг, Формула-1, вантажівки і самокати — це чудові транспортні засоби для перегонів, але чомусь вони змагаються кожен у своїй окремій категорії.
Катастрофічне перенавантаження. Експертів поставили в ситуацію, коли фізично неможливо було прочитати всі сценарії. Значна частина читала їх лише частково - або за допомогою нейромереж. Через брак закладеного часу навіть відгуки другого туру подекуди писалися нейромережами. Виділені 5 хвилин на пітч не давали повної картини про проєкт, особливо якщо експерт до цього не був з ним ознайомлений. І це при тому, що саме сценарій має бути першоосновою для оцінювання. По-перше, це знецінення величезної роботи команд над заявками, концепціями, сценаріями. По-друге - вкрай неефективне ставлення до розподілу державних коштів: за таких вводних навіть найгеніальніший і кришталево чесний експерт не здатен всебічно оцінити потенціал проєкту, а отже - взяти на себе повноцінну відповідальність за рішення про його фінансування чи нефінансування.
Технічні проблеми. Ситуація тут справді критична. Усі процеси відбувалися на незрозумілій CRM-системі, яка, як виявилося, була запозичена з галузі спортивної гімнастики (???). Вона постійно давала збої як у учасників, так і в експертів. Розклад пітчингів змінювався по 3-4 рази без попередження. У перший день усі оцінки просто зникли з системи. Пропали. Всі. Пізніше відбулися ще кілька збоїв під час самих пітчингів. А на фінальне обговорення експерти отримали вже готовий друкований рейтинг, без можливості перевірити його з власними оцінками. Це викликає чимало питань: хто мав доступ до системи і чи міг хтось вплинути на результати? Чи проводився взагалі технічний аудит цієї платформи?
Лобіювання. Декілька фахівців поділилися своїми історіями про те, як до них зверталися з метою "просування" конкретних проєктів. Деякі з них об'єднувалися в невеликі групи і спільно діяли проти своїх конкурентів. Виявляється, дружба між окремими експертами використовувалася не лише для підтримки необхідних ініціатив, а й для більш стратегічних цілей — підриву позицій сильних конкурентів, які не "застрахували" своє залучення, виконуючи подвійні ролі заявника та експерта. Постає питання щодо балансу: з одного боку, існує презумпція доброчесності експертів і їхній захист від тиску з боку тих, чий проєкт не отримав підтримки; з іншого — занадто велика можливість для маніпуляцій. На сьогодні цей баланс порушено.
Закритість фінального етапу. Пітчинги проводилися відкрито, проте вирішальний етап, на якому було ухвалене рішення, залишили за закритими дверима. Відеозапису не було. Організатори пояснюють це необхідністю захисту особистих думок експертів та посилаються на міжнародні практики, які не допускають розкриття оцінок і протоколів. Однак, враховуючи, що конфлікт інтересів є невід’ємною частиною конкурсу, а також зважаючи на важливість та масштаб цієї ініціативи, критично важливо було знайти способи забезпечити прозорість процесу та зовнішній громадський контроль. На жаль, досвід українського кіновиробництва в індустрії та інституціях потребує більш переконливих аргументів, ніж прості заклики до чесності.
Непрозорі траєкторії. Хоча це не було чітко озвучено, після двох турів оцінювання сформувався рейтинг проєктів. На фінальному етапі проєкти, які займали друге, восьме та десяте місця у цьому списку, виявилися поза боротьбою, тоді як проєкти з третьої сотні стали переможцями. Це не поодинокі випадки, а явище, що систематично повторюється. Серед таких несподіванок також помітні проєкти, які так чи інакше пов'язані з експертами. Можливо, кожен індивідуальний випадок має своє логічне та зрозуміле пояснення. Проте, оскільки детальні протоколи фінальних обговорень залишаються закритими, відповіді відсутні, а запитань стає все більше. І ще одне: якщо оцінки другого туру не враховувалися в третьому, то чому експерти витрачали час на детальне вивчення матеріалів у другому турі? Чи справедливо, що голос експерта, який ознайомився з проєктом лише за 5-хвилинною презентацією і кількома питаннями, має більше значення, ніж думка того, хто глибоко опрацював усі подані матеріали? Це вже питання не лише справедливості, а й ефективності роботи в цілому.
Оцінка критеріїв. Конкурс був задуманий як платформа для підтримки значних проєктів з чітко визначеними темами, які мають потенціал для виходу на міжнародні ринки і не підлягають бюджетним обмеженням. Офіційні заяви чітко вказували на зацікавленість у масштабних і помітних проєктах. Проте, аналіз подій, особливо після другого туру, свідчить про те, що ця стратегія не принесла очікуваних результатів. Більше того, в кулуарах почав з'являтися термін "психологічна межа бюджету". Коментарі стосовно окремих проєктів підтверджують наявність цього чинника, що суперечить раніше оголошеним правилам конкурсу.
Непрозорість. Список проєктів-переможців доступний лише в обмеженому форматі — вказані тільки назва та юридична особа. Відсутні дані про режисера, бюджет та синопсис. Учасники не мають змоги ознайомитися ані зі своїми остаточними оцінками, ані з коментарями експертів, а також з оцінками, отриманими від кожного з них.
АКТ III. ВИРІШЕННЯ
Не вигадувати щоразу велосипед: взяти напрацьований досвід Держкіно та топових європейських фондів, де все давно продумано і шишки вже набиті - декларування конфліктів, самовідводи, відкриті протоколи. Добре, що організатори це теж бачать і вже проговорюють як план подальших дій.
Чітке РОЗДІЛЕННЯ КАТЕГОРІЙ: авторське кіно відокремлено, глядацьке окремо; дитяче кіно не може конкурувати з анімацією в одній категорії, а фестивальна анімація для дорослих - з глядацьким кінематографом. Кожна категорія має свої специфічні KPI та критерії оцінювання. Для глядацького кіно, окрім потенціалу залучення глядачів, важливими є аналіз промокампанії, стратегія дистрибуції, підтверджені партнери та зобов'язання, які взяв на себе дистриб'ютор або платформа. У випадку з авторським кіно застосовуються зовсім інші критерії оцінки.
НЕОБХІДНО визначити ЯСНІ ЛІМІТИ державного фінансування в кожному секторі. Держава повинна виступати як партнер, а не як єдиний інвестор. Коли продюсер ДІЙСНО вкладає власні кошти, він і ставлення до грошей має інше, а також несе зовсім іншу відповідальність.
Категорично забороняється експертам подавати власні проекти в межах своєї секції. Це створює прямий конфлікт інтересів, про який неодноразово вказувалося на всіх рівнях.
Нові фінансування не будуть надані, поки не виконані зобов'язання за раніше укладеними державними проєктами. Якщо ти завершив фільм - подавай заявку. Якщо ні - чекай свого часу. Аванси в розмірі 80-90% - це не просто формальність, а засіб захисту.
Одна компанія або продюсер можуть реалізувати не більше двох проєктів в одній категорії. Один режисер має право на максимум один або два проєкти. Це правило автоматично усуває "пакетні" заявки і значну частину конфліктів інтересів на етапі відбору. Найголовніше, це дозволяє зосередитися на найякісніших проєктах і зменшує навантаження на експертів, яке заважало об'єктивній оцінці.
Умови праці експертів: оптимальна кількість проектів на одного спеціаліста, адекватний час для ознайомлення з матеріалами та фінансова винагорода за виконану роботу. Експерт, який тривалий час працює безкоштовно, зазвичай або читає поверхово, або передає свої обов'язки штучному інтелекту, або шукає інші причини для мотивації. Наслідки таких підходів вже стають очевидними.
СУПЕРЖОРСТКИЙ НАГЛЯД за афілійованими підприємствами - здійснюється на основі зрозумілих та відкритих стандартів.
Професійна конкурсна платформа з повним веденням журналів: відстежується, хто, коли та які оцінки вніс або змінив. Лог-файли зберігаються та доступні для перевірки. Оцінки конкурсу на 4 мільярди не можуть існувати в системі, де вони "просто зникають".
Максимальна відкритість у процесі голосування. Відкритість є основою довіри, а в наш час саме довіри нам не вистачає. Важливо публічно демонструвати протоколи та оцінювання, а також надавати учасникам зворотний зв'язок — сучасні технології дозволяють автоматизувати ці процеси. Якщо все відбувається чесно, відкритість лише підтвердить це. А якщо нашою метою є стратегічний розвиток галузі в довгостроковій перспективі, то професійні коментарі експертів стануть безцінними для команд, які цього разу не досягли успіху, допомагаючи їм покращити свої проєкти та пітчі перед наступним конкурсом.
Процедура оскарження. Зараз її немає взагалі: не згоден - іди в суд. У грантових програмах ЄС працює інакше: є формальне вікно для скарг на процедурні порушення та фактичні помилки оцінювання - з переоцінкою проєкту, якщо помилка підтвердилась, ще до підписання угод. Важлива деталь: таке оскарження - не про "передумайте творче рішення", а про "перевірте, чи не зламалась процедура". Це запобіжник і для учасників, і для організаторів, і для самих експертів.
Зовнішній аудит. Я впевнений, що якби на даний момент працював авторитетний аудитор з бездоганною репутацією і були б докази прозорості всіх процесів, жодних конфліктів не виникло б. У такому випадку питання про зникнення або відновлення оцінок, а також протоколи комісій залишилися б у межах закритого обговорення.
КІНЕЦЬ ІСТОРІЇ
Прошу не розглядати цей текст як критику на адресу конкретних проєктів чи осіб. Серед експертів та організаторів є чимало вражаючих і талановитих людей, які заслуговують на повагу. Це не просто критика заради критики — це приклад детального зворотного зв’язку, який я, як продюсер, хотів би отримати після інвестицій свого часу та ресурсів у будь-який проєкт. Публічний і прозорий фідбек необхідний для того, щоб Тисячовесна могла розвиватися і бути захищеною від усіх можливих сумнівів. Адже найбільший ризик — втратити довіру як індустрії, так і суспільства.
Особлива вдячність всій команді: Тетяні Бережній, Ілоні Шнайдер, Андрію Осіпову, Наталії Мовшович, а також усім, хто долучився до процесу організації. Обсяг виконаної роботи за такий короткий термін та з таким навантаженням є вражаючим. Враховуючи, скільки було зроблено, дуже хотілося б, щоб подальша робота залишалася такою ж продуктивною.
ЩО ЗАРАЗ
Для усунення всіх сумнівів і, як наслідок, захисту нашого проєкту, я звертаюся до Міністерства культури України з проханням провести службову перевірку результатів конкурсу. Це важливо зробити саме зараз, коли наказ про переможців ще не виданий, а контракти не підписані. Всі можливі помилки можуть бути виправлені на етапі процедури: правила дозволяють переглядати рішення та перераховувати голоси, виключаючи учасників, які мали конфлікт інтересів. Перевірка є стандартним робочим інструментом, який забезпечує захист усіх сторін: учасників від несправедливості, експертів від підозр, організаторів від звинувачень, а також самої Тисячовесни від недовіри.
Хочеться вірити, що найкритичніші з виявлених недоліків буде усунуто найближчим часом - прозоро і в правовому полі, а сиквел "Тисячовесни" вийде з урахуванням усіх помилок і працюватиме на результат та єднання, а не на розкол і конфлікти. Сильні та якісні українські історії і культурний продукт неймовірно потрібні - і в Україні, і в світі. І все це повинно будуватися в першу чергу на чітких правилах, прозорості та довірі між суспільством і державою. Мовчання коштуватиме довіри. Давайте не добудовувати красиву декорацію - давайте будувати міцну фортецю.
(с) Источник
Якщо ви виявили помилку в написанні, будь ласка, повідомте нам.